Вплив РФ на Казахстан зменшується з кожним роком — про процес деколонізації розповів правозахисник

Вплив Російської Федерації на Казахстан з кожним роком стає все меншим. Про це сьогодні, 25 травня, в ефірі телеканалу FREEДОМ заявив правозахисник, президент громадського фонду “Ліберті” Галим Агелеуов.

Він зазначив, що термін “деколонізація” щодо Казахстану і Росії є точним, але не часто вживається.

“Він просто не в ходу, тому що немає жорсткого розриву з Росією, тому що ми жорстко не критикуємо Росію, і через це термін “деколонізація” не є повсякденним. І що можна відзначити? У міру того, як буде зростання національної самосвідомості, тому що казахське населення активно сприймає все нове, і це саме рухається не з Росії, а здебільшого це західна культура, це азіатська культура. І все це призведе до того, що вплив Росії буде з кожним роком дедалі меншим і меншим, тому що Росія, на жаль, зараз показує себе як світовий жандарм, але не як держава, яка показує шлях до свободи, шлях до розвитку, шлях до якихось інновацій. І ось ця путінська Росія, вона нікому не подобається”, — сказав Агелеуов.

Що стосується бажання Китаю збільшити свій вплив на країни Центральної Азії, то правозахисник вважає, що КНР тут навряд чи діє на противагу Росії. Він припустив, що ймовірно, Пекін і Москва просто домовляться про сфери впливу в цьому регіоні.

На думку Агелеуова, зараз авторитарні режими, об’єднавшись, намагаються змінити геополітичну гру в усьому світі, тож відродження “СРСР-2” було в планах щодо “відродження великої Росії”. 

“Інша справа, що ми, які стали вільними 30 років тому, нехай і незважаючи на авторитарні режими, все одно ми вже не відмовимося від цієї свободи. І ось тут найголовніше, які цінності ми стверджуємо, наскільки вони будуть сучасні, наскільки наша влада може запропонувати нам розвиток подій”, — сказав правозахисник.

Він наголосив, що сприйняття казахстанцями Заходу ніколи не було негативним.

“Ми оцінюємо ситуацію абсолютно об’єктивно. І процеси, які відбуваються, ми теж оцінюємо, зважаючи на всі плюси та мінуси, виходячи з тієї інформації, яку ми отримуємо. А ми досить вільні в цьому плані, на відміну від тих самих росіян”, — сказав Агелеуов.

Він зазначив, що відносини між Казахстаном і Росією нерозривні, тому що у них найдовший безперервний сухопутний кордон у світі. Крім того, в Казахстані зараз найбільша російська етнічна присутність — понад 20% населення. Водночас Агелеуов виступає за “дружбу між народами”, а не “дружбу на рівні політики”.

“Тому що я бачу, як Токаєв, як його оточення їздять за покликом путінської адміністрації, як вони отримують інструкції, як ставитися до неурядового сектору, як обмежувати права і свободи, як працювати на рівні спецслужб. Тобто ми бачимо те, що потім починається чинення тиску на громадських активістів всередині країн Центральної Азії. І тому нам би не хотілося ось такої активної участі представників країн Центральної Азії в Росії, які б приїжджали за першим покликом путінської адміністрації, і нам хотілося б більше свободи, щоб ми були незалежні від цієї присутності, і ми самі будували свої стосунки, і ми завжди готові спілкуватися й працювати з вільною Росією, але не з путінською Росією, яка дуже токсична”, — сказав правозахисник.

Агелеуов переконаний, що для Казахстану деколонізація важлива як процес контролю над власною економікою, промисловістю, над сировинним сектором, що перебувають у руках якраз російських компаній, а також компаній інших країн.

“І ось ця багатовекторна політика, вона призвела до того, що ми щоразу втрачали свій власний суверенітет, поступаючись і роблячи це за корупційними схемами… Казахстан втрачав незалежність і втрачав можливість стати на ноги, можливості бути не бідною, а багатою країною. І все це робилося проти населення. І ось саме для нас деколонізація — це, насамперед, контроль над власною економікою, це заохочення власних виробників і скорочення експорту з боку Росії… Щоб у нас була своя продукція, не тільки сировина, але й переробка, але й готова продукція, і з великою часткою вкладеного інтелекту. Ось тоді ми дійсно можемо сказати, що ми процес деколонізації пройшли”, — сказав правозахисник.

Читайте також: Центральна Азія переходить від впливу РФ під заступництво Китаю — думка експерта

Нагадаємо, голова КНР Сі Цзіньпін оприлюднив масштабний план розвитку Центральної Азії. На саміті, що минув у Сіані, він заявив лідерам Казахстану, Киргизької Республіки, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану, що Китай готовий узяти на себе координацію стратегії розвитку цього регіону — від зміцнення внутрішньої та міжнародної безпеки й обороноздатності країн до будівництва важливих інфраструктурних проєктів. Лідер КНР також пообіцяв оновлення інвестиційних угод, збільшення обсягу транскордонних перевезень і прихід у ці держави китайських компаній, які дадуть жителям додаткові робочі місця. Дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Хорватія, Боснії і Герцеговині (2010-2017 рр.) Олександр Левченко вважає, що це свідчить про те, що позиція Росії в Азії падає.