Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA розповів про просування Збройних сил України в районі Ізюму Харківської області. Пояснив, чому системи радіолокаційної боротьби Росії біля Антонівського мосту не завадять ЗСУ завдавати ударів артилерійськими системами і чому російські війська так бояться РСЗВ HIMARS.
— Розкажіть про контрнаступ у районі Ізюму Харківської області. Протягом п’яти місяців повномасштабної війни РФ проти України це територія, де відбуваються серйозні бойові дії.
— Російське угруповання військ у напрямку Ізюма виглядає слабшим, ніж це було місяць-півтора чи два тому. Ізюмський напрямок сприймався російськими військами надійним, як “таран” у наступі на північну частину Донбасу. Там зосереджувалися елітні підрозділи РФ. Вони зазнали серйозних втрат і не змогли пробити пролом в оборонних рубежах ЗСУ. Рейди, які були за останні кілька днів організовані українськими силами у напрямку Ізюму та Святогірська, свідчать про те, що росіяни захлинулись у наступі. ЗСУ відштовхують і відтісняють супротивника. Також РФ перекинула частину сил на Південний напрямок, тому що зараз вони не можуть підтягувати резерви з території Росії або окупованого Криму. Це створює для ЗСУ певні можливості на Ізюмському напрямку.
— Російські війська поставили системи радіолокаційної боротьби біля Антонівського мосту. Чи можуть вони вплинути на роботу HIMARS?
— Не думаю. Росіяни встановлюють ці відбивачі на баржі, якими намагаються переправляти річкою Дніпро свої сили, прикриваючись громадянськими людьми. У невеликих, скромних масштабах. Є й інші способи ідентифікації, виявлення позицій та цілей, окрім пошуку радарами. Не думаю, що відбивачі якимось чином допоможуть РФ і не дадуть ЗСУ працювати артилерійськими системами.
— Чому в Росії певна “істерика” з приводу HIMARS?
— По-перше, HIMARS високомобільні та швидкі. Їхня перевага в тому, що після перебування на місці, звідки вони здійснюють постріли, вони швидко це місце залишають, переїжджаючи на наступну точку пострілів. По-друге, вони малопомітні та недосяжні для контрбатарейної боротьби противника. Дістати HIMARS на тій відстані, з якої він може завдавати ударів — важко. Це понад 80 кілометрів. Реактивна артилерія РФ “Смерч” та “Ураган” на таку відстань не долетить, вона втратить точність. Тому що дальність у “Смерчу” близько 70 кілометрів — далі просто неможливо. Наступний момент — використовується система GPS-наведення, зокрема коригування польоту ракети (на Заході називають це саме ракетою). Тому траєкторія польоту ракети складна, вона є малоуразливою для засобів протиповітряної оборони. Такі ракети складно збити. Також важлива перевага — це точність та ефективність ударів, їх руйнівні наслідки. Крім того, українські сили роблять все, щоб уберегти ці установки. У комплексі це змушує російські війська нервувати та боятися цих установок.
Нагадаємо, український політолог Володимир Фесенко заявив, що вбивство генерального директора агрохолдингу “Нібулон” було скоєно з метою послабити Україну та залякати забезпечених людей, які активно спонсорують ЗСУ.
У Маріуполі на вулицях досі лежать трупи мирних громадян у пластикових пакетах — мерія
Читайте також: Екскомандир “Азова” Жорін: До вбивства українських військовополонених в Оленівці причетні ПВК Вагнера та ФСБ