Холодильник починає перемагати телевізор: як РФ рухається до колапсу економіки і чи зможе продовжувати війну — думки експертів

Ілюстративний колаж: gettyimages.com

Кількість російських солдатів, які гинуть у бою проти України, різко зросла за останні тижні. За даними Міноборони України, лише к грудні ЗСУ ліквідували 35 тис. російських військовослужбовців. Якщо ця тенденція збережеться, Кремлю буде складно поповнювати війська без оголошення мобілізації. Тим часом втрати Росії на фронті вже перевищили приплив контрактників до армії.

Криза наростає

У січні 2026 року до армії РФ записалося на 9 тис. контрактників менше, ніж війська втратили на фронті, повідомляє Bloomberg. Центр стратегічних і міжнародних досліджень опублікував доповідь, у якій описав те, як повномасштабне вторгнення Росії в Україну відбивається на самому агресорі.

За даними їхнього дослідження, з початку 2024 року росіяни просунулися менш ніж на 1,5% української території, а також зазнають величезних втрат. А за даними Генерального штабу Збройних сил України на ранок 13 лютого, російські війська втратили загалом близько 1 250 950 осіб особового складу в ході війни проти України.

“Жодна велика держава не зазнала таких втрат або жертв у жодній війні з часів Другої світової війни. По-перше, російські війська просуваються на полі бою вкрай повільно. Наприклад, у Покровській наступальній операції російські війська просувалися в середньому лише на 70 м на день. Це повільніше, ніж у найжорстокіших наступальних кампаніях минулого століття… По-третє, Росія стає другосортною або третьосортною економічною державою. Її економіка зазнає труднощів через війну, хоча й не зруйнувалася повністю. Російське виробництво скорочується, споживчий попит слабшає, інфляція залишається незмінно високою, і країна стикається з нестачею робочої сили”, — зазначили в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень.

Також Росія продовжує залучати іноземних громадян до участі у війні проти України. Існують цілі схеми вербування найманців із країн Африки або ж Південно-Східної Азії. Таке стрімке розширення набору іноземців до армії безпосередньо пов’язане з необхідністю відшкодування втрат особового складу.

“На мій погляд, один з основних ресурсів Путіна — це будуть, як і раніше, спроби вербування в найбідніших країнах світу, чи то Африка, чи Південно-Східна Азія. Зрозуміло, що там ідеться не лише про гроші, а й про обман. Коли просто люди погано розуміють, куди їх вербують. Їм розповідають, що це якась там робота на прифронтових територіях, це не фронт. А контракти — російською мовою, у якій ніхто нічого не розуміє, і таким чином вони потрапляють на фронт. І на сьогодні, на мій погляд, це основний резерв Путіна”, — розповіла секретарка Форуму російської опозиції на підтримку України Ольга Курносова.

Процес вербування іноземців починає переростати в дипломатичні скандали. Наприклад, Кенія вже звинуватила РФ у масштабному вербуванні своїх громадян на війну проти України. Голова кенійського Міністерства закордонних справ Мусалія Мудаваді анонсував візит до Москви, щоб припинити цю практику.

“Після підписання контракту людей відправляють на найнебезпечніші ділянки фронту. Як стало відомо від чотирьох кенійців, які нещодавно повернулися з фронту пораненими, один думав, що працюватиме продавцем, двоє — охоронцями, а четвертий — спортсменом високого рівня. Загалом же за останні два місяці з Росії було евакуйовано понад 30 кенійців”, — зазначили в Центрі протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки та оборони (РНБО) України.

Військові витрати впливають і на регіональні бюджети. Як повідомляють російські інтернет-видання, в одному з регіонів Росії почали скасовувати пільги для учасників так званої СВО через нестачу коштів.

За інформацією Служби зовнішньої розвідки України, економіка РФ вступає у фазу найглибшої кризи за останні два десятиліття. Підсумки 2025 року показали різке уповільнення промислового зростання, рекордний бюджетний дефіцит і суттєві фінансові втрати реального сектору. Це означає, що Росію неминуче очікує затяжний період економічної турбулентності.

https://www.youtube.com/watch?v=utfoY1xPav4

Системна криза у РФ в оцінці експертів

Що відбувається з економікою РФ? Який дефіцит бюджету варто очікувати у 2026 році? Чи є у Кремля можливості виправити ситуацію? Як економічна криза впливає на можливість Росії продовжувати війну проти України? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

  • В’ячеслав Ширяєв, економічний оглядач;
  • Олег Устенко, економіст, радник президента України (2019-2024 рр.), старший радник Американо-Української ділової ради;
  • Андрій Новак, фінансово-економічний експерт.

В’ЯЧЕСЛАВ ШИРЯЄВ: Економіка РФ рухається до невідворотного краху

— 8,2 трлн рублів — сукупна діра в економіці РФ. Є багато рівнів бюджету: федеральний, потім регіональні та муніципальні. Плюс позабюджетні фонди — Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Фонд обов’язкового медичного страхування і так далі.

І ось у сумі всі ці бюджети та фонди за підсумками року отримали дефіцит 8,2 трлн і навіть, ймовірно, більше. Виходить, державі на все необхідне у 2025 році не вистачило понад 100 млрд доларів — це колосальна цифра і лише початок.

2025 рік був ще відносно спокійним для Росії — передкризовим. Гостра фаза очікується у 2026 році.

Якщо пройтися по рівнях, то ми побачимо:

  • дефіцит федерального бюджету — близько 6 трлн рублів;
  • сукупний дефіцит регіональних бюджетів — понад 1,5 трлн;
  • дефіцит Пенсійного фонду і Фонду соціального страхування — понад 1 трлн.

Я зараз за динамікою доходів, витрат і ситуації в регіонах прогнозую на 2026 рік щонайменше подвоєння цієї цифри — до 15-17 трлн рублів сукупного дефіциту. З них — понад 10 трлн може становити федеральний бюджет, ще 2-3 трлн — регіони, а Пенсійний і соціальний фонди — 1,5-2 трлн.

Розрив зростає, витрати нікуди не зникають, а дохідна частина фондів скорочуватиметься слідом за скороченням реальних доходів населення. Чим менше люди отримують, тим менші відрахування. А соціальні фонди прив’язані до зарплат.

На 2026 рік мій прогноз — діра в російській економіці розміром у 200 млрд доларів. Це катастрофа і банкрутство.

До кінця 2026 року у Росії вже не буде Фонду національного добробуту, адже Мінфін щомісяця витрачає по 200-300 млрд рублів на покриття розриву нафтогазових доходів.

Ще залишається золото в резервах Центробанку, але головний предмет дискусії — скільки воно коштує. Я схиляюся до того, що не 350 мільярдів доларів, як вважають провладні економісти. Російське золото під санкціями і його неможливо продати так само вільно, як раніше. Сірі схеми з величезними знижками наводять на думку, що його реальна вартість — не більше 200 млрд доларів, тобто у півтора-два рази менша за номінальну біржову оцінку.

2026 рік — останній рік, коли у РФ ще можна буде витрачати резерви. Діру в економіці закриватимуть друкуванням грошей або позиками. Це буде лише відкладений крах.

Жодних проблем із втратою людей на фронті для Путіна не існує. Скільки б їх не загинуло — йому все одно. Його завдання — утримання влади, і заради цього Путін готовий утопити у крові й свою країну.

Чи може Росія воювати ще два роки? Так, може. Кремль може опустити рівень життя до мінімуму, розвалити все, що ще залишилося, дістати останні ресурси, націоналізувати все, що можна. Якщо повністю націоналізувати приватний бізнес, це дасть тимчасовий ефект і якийсь короткостроковий мобілізаційний ресурс можна отримати.

Коли ми говоримо, що 2026 рік — останній, коли Путін може воювати, то ми виходимо з припущення, що він зацікавлений у збереженні свого режиму і його економічного базису, а еліти не хочуть занулити той фундамент, на якому самі тримаються.

Раціональний сценарій — оголосити “перемогу”, згорнути риторику, домовитися з президентом США Дональдом Трампом, намагатися знімати санкції, відновлювати торгівлю. Якщо ж Путін готовий остаточно зруйнувати систему, яка його створила, тоді він може воювати й два роки.

Я не бачу економічного потенціалу у Росії, щоб входити у 2027 рік із тим самим бюджетом, тією ж фінансовою системою і тими ж накопиченими проблемами.

Є думка, що мобілізація обходиться державі дешевше, ніж контрактники, які йдуть воювати за гроші. Насправді — ні. Будуть наслідки для економіки — стрес, від’їзд людей, криза на підприємствах. Економіка не може існувати без спеціалістів і якщо їх забрати, то підприємства зупиняються. Банкам доведеться надавати відстрочки за кредитами мобілізованим. Люди не платять, не споживають, не купують — вони просто випадають з економіки.

Якщо Путін піде на мобілізацію — це буде добивання системи, прискорення обвалу економіки та хаосу в державі.

https://www.youtube.com/watch?v=giom–3N9NU

ОЛЕГ УСТЕНКО: Росія потребує доларів

— Як би не намагався Кремль робити заяви про те, що “нам усе байдуже” і що імпортозаміщення переможе, ситуація очевидно погіршується. І це було зрозуміло від самого початку.

У Росії наростають проблеми й дефіцит державного бюджету значний. Але Кремль шукає способи його фінансувати:

  • шляхом збільшення податків;
  • шляхом “добровільно-примусових” зборів із фінансово-промислових груп, близьких до Кремля;
  • за потреби, внаслідок інфляції.

Інфляція в Росії висока, але все ж залишається в керованій зоні й до гіперінфляції далеко. Щоб почалася гіперінфляція, дефіцит бюджету має бути значно більшим. У короткостроковій перспективі в періоді 2026 року я не бачу передумов для цього.

Так, дефіцит високий, але його намагаються фінансувати. Зрештою, є досвід 2022 року, коли рубль можна було девальвувати. Тоді курс доходив до 120 рублів за 1 долар, а зараз — нижче 80 рублів. Це означає, що простір для девальвації, як мінімум у півтора раза, залишається. А отже, залишається й інструмент для поповнення бюджету.

Економічне зростання на рівні 1% зосереджене в одному секторі: військово-промисловому комплексі. Але ракети, танки та снаряди не визначають якість життя населення. Відкриваючи холодильник, люди не бачать цього “зростання”.

Якби не війна, Росія могла б демонструвати зростання близько 3% — саме такі прогнози закладалися у довгостроковій стратегії ще у 2020 році. Тобто потенційна втрата — 2-3%, а якщо вважати витрати на ВПК неефективними, то втрати ще серйозніші.

Попри браваду, Росія хоче торгувати. Основний експорт — це нафта, на якій можна було заробляти 150 млрд доларів на рік. Зараз цей ресурс скорочується: Індія зменшує закупівлі, а Китай знижує обсяги морських постачань. Втрати лише по Китаю — близько 10 млрд доларів на рік, по Індії — мінімум 30-40 млрд. Ще близько 5 млрд втрат за європейським і турецьким напрямками.

Долар потрібен РФ, тому що це основа золото-валютних резервів. Так, Центробанк зараз нарощує частку золота, але це вимушений захід. Перші пакети санкцій фактично відрізали Росію від вільного ринку золота.

Долар потрібен Кремлю для стабільності, поповнення резервів, міжнародної торгівлі, взаємних розрахунків.

Китай зацікавлений у розрахунках у юанях, але сам надає перевагу отримувати долари — тому що теж дбає про свої резерви. Індія також пропонувала розрахунки в рупіях, але не надавала вільної конвертації в долар, пропонуючи витрачати виторг всередині Індії на індійські товари.

Тому й виникли реверанси у бік американської фінансової системи, у бік президента США Дональда Трампа. Ми більше не чуємо мантри про нову валюту БРІКС, про створення альтернативної резервної системи, хоча ще нещодавно в Москві це звучало регулярно, аж до заяв на найвищому рівні.

https://www.youtube.com/watch?v=DPsfWMIaS2g

АНДРІЙ НОВАК: Війна може закінчитися для Росії економічним колапсом

— На початок 2026 року вже є дані про стан федерального бюджету Росії. За підсумками січня, дефіцит федерального бюджету становив 1,7 трлн рублів. Навіть якщо припустити, що в наступні місяці дефіцит буде трохи меншим — не 1,7, а, скажімо, 1,5 трлн, то за підсумками 2026 року дефіцит федерального бюджету становитиме не менше 15 трлн рублів.

Якщо головний економічний показник — дефіцит бюджету — погіршується не на 10-20-30%, а у 2-3 рази за рік, то це вже не просто погіршення, а рух до колапсу економіки дуже швидкими темпами.

Ми ж бачимо ознаки цього колапсу за цінниками в магазинах і платіжками за житлово-комунальні послуги, коли за короткий період відбулося зростання у півтора-два рази.

У Росії холодильник починає перемагати телевізор. Люди вже не вірять тому, що їм розповідають пропагандисти, бо їхній реальний досвід говорить про протилежне.

Економічні проблеми спостерігаються вже не лише на макрорівні — бюджету, Центробанку, ключової ставки, вони опустилися до самого низу. Економічна криза пронизує всю вертикаль у РФ, що і є найоб’єктивнішим свідченням реального стану економіки.

Вже починають лунати голоси й про проблеми на фронті, і про проблеми постачання, і про відключення. Тому не дивно, що західні лідери теж фіксують тенденцію і вже відкрито говорять про те, що Росія не витримує тієї війни, яку сама ж і розв’язала.

Інтенсивність бойових дій на фронті вже знизилася порівняно з 2022-2024 роками. Це відзначали й українські військові. Частково Росія компенсує це збільшенням обстрілів мирних міст і енергетики.

Якщо економіка не може забезпечувати армію з колишньою інтенсивністю, то армія починає буксувати й рано чи пізно вона зупиниться саме з економічних причин.

Фінал, який чекає на Росію, по суті, очевидний — це “Радянський Союз 2.0” лише в іншій формі. Коли СРСР розвалювався, він не вів повномасштабну війну і, з усім тим, впав через економічні проблеми.

У другій половині 1980-х відбулося різке падіння світових цін на нафту, яка тоді була головним джерелом валютних доходів СРСР. І навіть тоді падіння цін на нафту розірвало більш стійку і менш залежну від зовнішнього світу радянську економіку.

Сьогоднішня Росія значно менша, ніж СРСР, за економічним потенціалом, більш залежна від зовнішніх технологій і ринків, не має 14 республік, включно з Україною, яка становила близько 25% радянської економіки, без Казахстану, країн Центральної Азії, Балтії, Білорусі, Молдови.

Жодна економічна модель не може обґрунтувати продовження війни з поточною інтенсивністю за поточних тенденцій. Рано чи пізно настане момент, коли армії буде не лише ніким, а й нічим воювати: не буде пального, техніки та озброєння. І тоді війна закінчиться, причому дуже болісно для Росії.

Арешти й затримання танкерів із російською нафтою відбуваються не лише з боку США і Європи, а й з боку Індії — одного з колишніх ключових партнерів.

Що ми можемо зараз зафіксувати: Росія  втратила європейський ринок, не змогла повноцінно компенсувати його Китаєм і Індією, Індія вже підписала угоди зі США і ЄС про стратегічне співробітництво і зобов’язалася поступово скорочувати закупівлі російських енергоресурсів.

Колапс російської економіки — це питання кількох кварталів, а не десятиліть.

https://www.youtube.com/watch?v=kbh6Kh-TfX8

Читайте також: Війна пустила метастази у всіх сферах життя: Ігор Ліпсіц про те, як стрімко розвалюється російська економіка

Прямий ефір