Сьогодні о 17:49
Довгий час вважалося, що Чорнобильська атомна електростанція знаходиться у відносній безпеці і більше не несе прямої загрози світу. Однак після повномасштабного вторгнення Росії ситуація змінилась.
14 лютого 2025 року російський ударний безпілотник “Герань-2” атакував арку нового безпечного конфайнменту над зруйнованим 4-м енергоблоком ЧАЕС. Вибух порушив герметичність захисної оболонки, пошкодив антикорозійний захист і критичні системи об’єкта.
Через 40 років після катастрофи Чорнобиль залишається символом того, до чого призводить безвідповідальне ставлення до ядерної безпеки.
Тоді масштаби трагедії приховували, сьогодні по об’єктах атомної інфраструктури завдають ударів. Україна намагається запобігти новій катастрофі, посилює захист об’єктів і вимагає міжнародного тиску на Росію.
Але поки тривають удари по ЧАЕС і окупація ЗАЕС, доводиться визнати: урок Чорнобиля Москва так і не вивчила.
Ядерна загроза повертається: як удари Росії по Україні ставлять під удар безпеку Європи
“Основні ризики — це військові ризики, бо над зоною відчуження, зокрема над об’єктами Чорнобильської АЕС, періодично пролітають безпілотники і ракети. І те, що ми бачимо зараз, після атаки 14 лютого минулого року, воно може повторитись, і наслідки можуть бути значно гірші”, — говорить Денис Хоменко, заступник директора з технічної експлуатації ЧАЕС.
Після початку повномасштабної війни у 2022 році російські війська окупували Чорнобильську АЕС і утримували персонал станції.
“Наше керівництво спитало, хто може продовжити роботу на станції — виключно за бажанням. Бажання виявили не всі. Але ми погодились”, — розповів начальник зміни об’єкта “Укриття” Сергій Боков.
Після відходу окупантів станція залишилась частково зруйнованою, а центральна аналітична лабораторія була пограбована.
Арка над четвертим енергоблоком була введена в експлуатацію у 2019 році за підтримки G7, ЄС і міжнародних донорів. На її будівництво витратили близько 2 млрд доларів, а термін служби оцінили у 100 років.
Тепер об’єкту потрібен терміновий і дорогий ремонт.
“Якщо роботи не почнуться до 2030 року, виникне ризик корозії, конструкція буде зруйнована, що створить загрозу ядерній безпеці”, — зазначає президент ЄБРР Оділь Рено-Бассо.
За оцінками ЄБРР, повне відновлення може коштувати до 500 млн євро. Франція вже виділила 10 млн євро на першочергові роботи.
Експерти попереджають: під пошкодженою конструкцією залишається тисячі кілограмів високорадіоактивного пилу і ядерного палива. У разі обвалу наслідки можуть зачепити не тільки Україну.
“Такі об’єкти не проєктуються на влучання дронів, снарядів, крилатих ракет”, — наголосив колишній глава Держінспекції ядерного регулювання України Григорій Плачков.
Катастрофа 1986 року і її наслідки
26 квітня 1986 року на 4-му реакторі ЧАЕС сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства. Два вибухи призвели до викиду величезної кількості радіоактивних речовин в атмосферу.
За оцінками вчених, було викинуто близько 11 тонн ядерного палива. Радіаційне забруднення зачепило не лише Україну, а й Білорусь, Польщу, Німеччину, Австрію, Нідерланди, Велику Британію, Латвію і Фінляндію.
Із зони ураження евакуйовували десятки тисяч людей. Прип’ять, де мешкали 44,5 тис. осіб, перетворилась на місто-привид.
Понад 600 тис. ліквідаторів брали участь у боротьбі з наслідками аварії, багато хто ціною власного здоров’я і життя.
Радянська влада довго приховувала масштаби трагедії, а мешканців не попереджали про реальну небезпеку. Навіть після аварії людей виводили на масові заходи, зокрема на першотравневу демонстрацію.
Від Чорнобиля до Запоріжжя: Росія наближає нову атомну катастрофу
Росія створює ядерні ризики не лише в Чорнобилі, а й на Запорізькій АЕС, яку окупувала у 2022 році. МАГАТЕ фіксує там присутність важкої техніки і регулярні загрози безпечній експлуатації.
“Нам потрібен мир, нам потрібен спокій. Жодна атомна електростанція не може працювати під загрозою будь-яких насильницьких дій чи атак”, — заявив гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що ЗАЕС має повернутися під контроль України.
“Для безпечної експлуатації станція має повернутися під керівництво ліцензованого оператора та ядерного регулятора України”, — написав він у Telegram.
Україна, Литва, Естонія та інші країни закликають посилити санкції проти російської атомної галузі і “Росатома”.
“Ми не повинні допустити, щоб історія повторилася. Введіть санкції проти “Росатома”, — заявив президент Литви Гітанас Науседа.
У МЗС України також наполягають на повній міжнародній ізоляції російської атомної галузі.
Атом — під прицілом: що кажуть експерти
Про те, наскільки висока ймовірність ядерної катастрофи, яка почнеться саме в Україні, в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:
Марк Железняк, професор Інституту радіоекології університету Фукусіма (Японія) та Олег Постернак, політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки.
МАРК ЖЕЛЕЗНЯК: Реальної загрози повторення Чорнобиля зараз немає
— Ситуація, яка зараз існує, хвилює всіх — це стан нового безпечного конфайнмента. Нагадаю, що зруйнований четвертий блок ЧАЕС зараз накритий двома оболонками.
Існує так званий саркофаг — бетонна конструкція, яка споруджувалася у 1986 році на моїх очах. Ця конструкція не постраждала від удару. Над нею побудований новий об’єкт — так званий новий безпечний конфайнмент, величезна металева арка, найбільша пересувна споруда у світі. Пересувна — тому що будувалася вона поруч, а потім насувалася на об’єкт.
Він потрібен для вирішення двох завдань. Перше завдання — захищати стару бетонну конструкцію, в якій за всі ці роки після аварії з’явилися тріщини, куди потрапляли дощі й вода. Перша функція — це запобігання безпосередньому впливу зовнішнього середовища на старий бетонний саркофаг.
Але друга функція, вже на перспективу, — бути дахом для майбутнього розбирання цього конфайнмента.
Що сталося? Удар припав по цій металевій конструкції, там було близько 40 кг вибухівки. Водночас абсолютно несподіваним для всіх виявився ефект загоряння теплоізоляції, яка була прокладена між двома шарами металевої конструкції.
У результаті ми отримали отвір в оболонці, порушена її цілісність, але не порушений стан основної конструкції.
Пожежа загорілася, грубо кажучи, через те, що зайнялася скловата, яка не мала горіти. Однак постачальниками був використаний горючий матеріал, і тривалий час тривала пожежа між двома шарами металевої оболонки. Внаслідок пожежу гасили, заливали водою, і там сталися різні технічні порушення.
Що маємо на сьогодні? За оцінками донорів, а побудовано це було коштом багатьох країн світу, початкова вартість становила близько 1 млрд євро, а фінальна вартість виявилася значно вищою.
Щоб відновити все до початкового стану, знадобиться тривалий час і достатньо великі вкладення. Як не парадоксально, невеликий дрон призвів до колосальних фінансових втрат. Але це дрібниці.
Головне, немає реальної небезпеки того, що це пошкодження призведе до якогось негайного викиду і нового Чорнобиля.
Основна небезпека завжди розглядалася в тому, що якщо відбувається руйнування, частина радіоактивного пилу може піднятися. Умовно кажучи, якщо в будівлю влучає метеорит, виникає хмара пилу. У наших сьогоднішніх умовах, на жаль, набагато вища ймовірність того, що це буде не метеорит, а ракети класу “Калібр” або “Циркон”.
Сьогодні майже неможливо, щоб було викинуто щось суттєво нове, навіть якщо реалізується найгірший фантастичний сценарій. У цьому випадку підніметься хмара пилу, яка вплине на ситуацію на найближчому майданчику станції. Але потужність такого вибуху непорівнянна з потужністю початкового чорнобильського вибуху.
Чорнобильський вибух підняв величезні маси на велику висоту. Навіть удар важкої ракети призведе лише до того, що ця хмара пилу підніметься на порівняно невелику висоту і, найімовірніше, осяде переважно в 10-кілометровій зоні.
Реальної загрози повторення чогось подібного зараз через чорнобильський саркофаг, навіть у разі бойових дій, немає.
Фактично ніхто не міг припустити, що армія однієї країни захопить атомні станції іншої країни й буде їх бомбардувати. Тому зараз накопичується абсолютно новий досвід. Звісно, небезпека для світу існує. Розвиток таких сценаріїв у будь-якому разі небезпечний. І те, що говорить президент Зеленський, звертаючись до світової спільноти, абсолютно виправдано.
Однак подивімось об’єктивно: як світова спільнота може це зупинити? Фактично тільки військовим тиском на Росію. Бо, як уже показали уроки війни, наявні механізми, насамперед МАГАТЕ — структури, створеної для підвищення ядерної безпеки у світі, — не можуть спрацювати.
У МАГАТЕ є дві функції. Перша — це розподіл досвіду, тренування, правильні вимірювання для підвищення ядерної безпеки атомних станцій. Але початкове і головне завдання — це запобігання поширенню ядерної зброї та контроль за нею.
Фактично країни, які входять до клубу атомних держав, включно із СРСР, спадкоємицею якого, на жаль, стала Росія, створювали МАГАТЕ саме для того, щоб контролювати, аби ядерна зброя не поширювалася за межі цього клубу. Північну Корею не втримали, ще кілька країн також, проте сьогодні саме це завдання залишається основним.
Росія порушила всі мислимі правила цивілізованої поведінки: напала на сусідню країну, окупувала станції. МАГАТЕ мало б негайно її виключити. Але цього не відбувається не тому, що є якийсь значний фінансовий внесок Росії. Він є, але він мізерний і ні на що не впливає.
Це відбувається тому, що поки Росія залишається членом МАГАТЕ, зберігається можливість утримувати її хоча б у деяких цивілізованих межах у частині нерозповсюдження ядерної зброї та контролю.
Її виключили б завтра, якби не побоювалися, що тоді контроль буде остаточно втрачений, і Росія зможе передавати ядерну зброю своїм проксі. Тому сталося так, що цей механізм не працює.
Хороша новина для України: буквально днями був укладений меморандум між МАГАТЕ та Україною. Він показує, що МАГАТЕ налаштоване на підтримку ядерної безпеки України й веде відповідну роботу. Але потрібно розуміти, що саме фактор нерозповсюдження не дозволяє виключити Росію.
Тому реально ядерну безпеку може захистити тільки армія України, озброєна правильною західною зброєю, може зупинити агресію. Це і буде надійним способом забезпечення ядерної безпеки світу.
Найкраща новина в тому, що Запорізька станція зараз не працює. Існує два режими небезпеки: аварія на станції, коли триває ядерна реакція, виробляється енергія, і другий режим — коли станція перебуває у стані зупинки. Тобто паливо в ній залишається, воно не вивантажене, але повільно охолоджується.
Тому можливі аварійні ситуації зараз там загалом обмежені й значно менш масштабні, ніж якби станція працювала. Небезпека полягає в тому, що Росія має чіткі плани підключення Запорізької станції до енергосистеми Росії та запуску цих блоків.
Звісно, Україна цьому чинить опір, як може. Але знову ж таки, це питання не лише радіаційної безпеки, а насамперед військове. Населення буде попереджене миттєво за будь-якої початкової небезпеки.
Розрахунки дозволяють показати, куди дме вітер, куди потрібно правильно евакуюватися, а не так, як це було після Чорнобиля. Тому країна робить усе можливе для підтримання радіаційної безпеки.
ОЛЕГ ПОСТЕРНАК: Деокупація АЕС військовим шляхом — це вкрай небезпечна авантюра
— На жаль, у річницю страшної трагедії Чорнобиля ми змушені констатувати, що стримувальної історичної пам’яті про Хіросіму, Нагасакі та Чорнобиль сьогодні немає. І рівень ядерної тривожності насправді вкрай високий.
Я наведу невеликий приклад. За основу можна взяти поведінкові дані, які є в системі Google Trends. Тобто кількість запитів зі словосполученням “ядерна війна” за 100-бальною шкалою у 2025 році відповідала приблизно 20, тоді як уже на початку 2026 року — 35.
Тобто це не просто фонова тривожність у результаті новин, це, по суті, реактивна тривожність, яка відображає відповідні настрої. І вона, безумовно, походить від головного джерела — зловживання ядерною тематикою з боку РФ.
Росія схильна перейти цю межу, цей кордон щодо застосування тактичної або стратегічної ядерної зброї через різні чинники. Але змусити Росію припинити ядерну риторику як інформаційно-психологічну гру неможливо.
Для Кремля, для путінського режиму це спосіб лякати, спосіб сіяти паніку, спосіб тримати у страху, спосіб показувати свою уявну важливість. А більш вирішальну роль у стримуванні та охолодженні Росії хоча б на рівні риторики відіграє Китай.
За останні чотири роки повномасштабної війни проти України Китай щодо цього продемонстрував досить конструктивну, розумну та раціональну роль. За негласними сигналами він міг у Москві виступати чинником, який не дозволяв погіршувати ситуацію.
Додатковим фактором ризику стала нова ядерна доктрина Росії зі змінами формулювань. Це, звісно ж, і припинення дії договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь. Усе це створює певний дисбаланс і неясні перспективи: а що, власне, далі у темі ядерного стримування?
Тому що для Європи це теж особливий виклик у зв’язку з напруженими відносинами між США та європейськими країнами, всередині НАТО, а також заявами Трампа зокрема щодо підтримки європейських країн у разі атаки з боку РФ на країни ЄС.
Деокупація Запорізької АЕС військовим шляхом практично неможлива. У нинішніх умовах і за наявного військового співвідношення це нереально і вкрай небезпечно. Це непродумана авантюра. Єдине, як це теоретично можна було б здійснити, — за допомогою якоїсь обмеженої спеціальної операції, за прикладом окремих закордонних сценаріїв.
Але це потребувало б зовсім інших ресурсів та інших умов. Не варто забувати, що росіяни, коли втрачають переваги або стають вразливими, схильні до нелогічних, нераціональних, імпульсивних і агресивних дій.
Що стосується дипломатичної деокупації, це більш розумний і правильний шлях. Загалом цей пакет домовленостей фіксувався як у мирних програмах Трампа, так і під час переговорного процесу. Останнім часом більшість позицій зосереджувалася навколо теми відведення військ з Донбасу. Точніше, зосереджувалася, бо у березні та квітні динаміка мирного врегулювання щодо українсько-російського питання вкрай ослабла — як з об’єктивних, так і з суб’єктивних причин.
Таким чином, тема ЗАЕС десь перестала фігурувати як окрема проблемна тема ще до кінця лютого.
Але це зовсім не означає, що сторони дійшли до якогось взаємовигідного рішення. Україна тоді пропонувала передати контроль над ЗАЕС американцям. Але далі виникає питання розподілу електроенергії, безпеки станції та загальної архітектури контролю.
І не лише ЗАЕС і ЧАЕС потрібно згадувати. Порушувалася безпека і Рівненської, і Південноукраїнської, і Хмельницької АЕС. Неодноразово дрони та ракети пролітали дуже близько поруч із цими об’єктами. Кожен ракетний обстріл Одеської, Миколаївської, Хмельницької, Волинської та Рівненської областей завжди пов’язаний із ризиками, коли необережна дія може призвести до колосальної ядерної катастрофи.
Ядерні технології у мирних цілях, в енергетичних цілях завжди були виправдані. Це один із найдешевших видів енергії, але одночасно, як ми бачимо з ситуації в Україні, і один із найнебезпечніших. Проте, у період енергетичної турбулентності, в який вступає не лише Європа, тема мирного атома стає критично важливою.
Читайте також: Або повноправне членство, або нічого: експерти про перспективи євроінтеграції для України в умовах війни
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
