Україна розглядає західні країни як гарант безпеки, а Росію — виключно як фактор ризику, — Попов

Поки Москва зволікає з рішенням про переговори глав держав, Європа активізує дипломатичні та військові зусилля: країни НАТО обговорюють безпеку в Чорному морі, надають інфраструктуру для коаліційних сил і вибудовують нові формати підтримки України. На тлі складних переговорів і суперечливих сигналів від союзників, Київ продовжує боротьбу за реальні гарантії безпеки — без участі Росії, яку розглядає як фактор ризику, а не партнера. Таку думку в ефірі телеканалу FREEДOM висловив експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” Ігор Попов.

“Поки в Кремлі думають, коли ж вони погодяться на зустріч президентів для обговорення умов припинення вогню, вирішення всіх політичних питань, Європа, як ми бачимо, не пішла у відпустку, і військове, і політичне керівництво європейських країн ведуть комунікацію між собою, ведуть комунікацію з Україною, Сполученими Штатами, обговорюючи всі ці питання. Що стосується військового компонента, то обговорюється питання безпеки і в повітрі, і в Чорному морі, і на суходолі”, — розповів він.

Ігор Попов зазначив, що Україна вдячна Румунії за те, що вона, як країна, що має вихід до Чорного моря, готова надати свої аеродроми для того, щоб там базувалися сили коаліції, які будуть, зокрема, патрулювати як мінімум Чорне море, а як максимум і частину повітряного простору України.

“Нюанс, на жаль, є, і ми бачимо, що рішення протягом останніх тижнів змінюються на ходу. Припустимо, з одного боку є декларації про готовність направити після укладення угоди про припинення вогню сили стабілізації в Україну, потім частина країн кажуть, ні, наші війська кордони України не перетнуть. Решта кажуть, якщо вони і поїдуть, то виключно для навчання”, — зазначив він.

Аналітик наголосив, що всі переговори для українського політичного і військового керівництва даються дуже нелегко.

“Індивідуальні переговори з кожною країною, переговори з НАТО, зі Сполученими Штатами, для того, щоб отримати максимум. Що стосується інфраструктури, то румунська інфраструктура і в минулі роки, під час повномасштабної війни, використовувалася як база для частини американських підрозділів, в тому числі і важких безпілотних систем, які вели патрулювання в Чорному морі. Тобто в цьому нічого нового. У тому числі в Румунії знаходиться великий комплекс протиракетної оборони, який захищає країни НАТО від можливих ударів російських “Калібрів” з акваторії Чорного моря або з Криму”, — зазначив експерт.

Україна також веде активну дипломатичну роботу і, на думку аналітика, для президента України Володимира Зеленського одним з головних пріоритетів є вибудовування також і дипломатичних гарантій безпеки.

“І тут у нас є розбіжності з російськими пропозиціями. Росія останніми днями наполягає на поверненні до тих документів, які вона презентувала в Стамбулі в 2022 році. Хоча з того часу багато що змінилося і ці тексти все одно ніким не були затверджені. Тоді Росія пропонувала, що саме вона стане одним із гарантів безпеки, і більше того, п’ять або скільки країн, які стануть гарантією безпеки, можуть вирішувати питання тільки консенсусом. Тобто, якщо умовно Росія, як гарант безпеки, знову нападає на Україну, то вона може накласти вето на рішення інших гарантів. Що, звичайно, виглядає абсолютно нелогічно. І тому Росію ми розглядаємо виключно як фактор ризику, а ось західні країни — як гарант безпеки. Ось саме ці переговори зараз і проводить наша дипломатія для того, щоб всі розуміли роль кожного в цих дипломатичних зусиллях”, — підсумував Ігор Попов.

Читайте також: Запорука стійкого миру: які гарантії безпеки можуть надати Україні західні союзники та чому РФ проти — думки експертів

Нагадаємо, як акцентував військовий аналітик і боєць Сил територіальної оборони ЗСУ Олександр Мусієнко, логіка реальних переговорів полягає в тому, що спочатку мають бути припинені бойові дії, щоб сторони могли знайти дипломатичні рішення. Але Росія виступає проти перемир’я, водночас створює ілюзію переговорного процесу.