Туберкульоз, ВІЛ, холера — як розв’язана Росією війна впливає на епідситуацію в Україні та Європі

Згідно з офіційними даними, в Україні кількість виявлених у квітні випадків зараження ВІЛ-інфекцією скоротилася приблизно на 40%. Однак насправді ситуація з поширенням вірусу імунодефіциту не стає кращою. А менша кількість діагностованих хворих — лише через відсутність доступу до медичної допомоги на тимчасово окупованих територіях, кажуть фахівці, повідомляє UA.

Епідемія холери може спалахнути у місті Маріуполь Донецької області. Хвороба, яка атакувала людство 7 разів за останні 200 років, щоразу забираючи тисячі людських життів. У зруйнованому російськими військами місті немає чистої води, ліків, вулиці завалено сміттям, а чи не в кожному дворі є могили загиблих мирних жителів. Ситуацію посилює спека — трупні отрути отруюють ґрунт та водойми. У таких умовах і без належного лікування від холери загине понад половина хворих маріупольців, прогнозують у міській раді. Але окупаційна так звана “влада” Маріуполя замість евакуації населення має намір закрити місто, прирікаючи цим людей на смерть.

“У місті розпочався м’який карантин. Поки що вони закривають в’їзд-виїзд із міста через будь-які бюрократичні процедури. Але вже до нас доноситься, що серйозно в Ростові, в Таганрозі готують лікарні інфекційні, і що найближчим часом є така поки що не підтверджена інформація, але вона знайде своє підтвердження дуже швидко, що є плани закрити місто Маріуполь повністю на карантин у зв’язку з холерою”, — розповів радник Маріупольського міського голови Петро Андрющеко.

Епідемія холери в Маріуполі — це лише один із згубних наслідків розв’язаної Росією війни в Україні. Прогнози фахівців глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією також невтішні.

“Війна і бойові дії створюють нові ризики, які пов‘язані, наприклад, з отриманням медичної допомоги в неналежних умовах. Більша кількість людей стикається з кров‘ю, яка потенційно може бути інфікована ВІЛ. І про випадки насильства, пов‘язаними з військовими діями, про це також багато хто знає”, — каже директор проєкту USAID “Інновації для подолання епідемії ВІЛ” Володимир Курпіта.

Ситуацію ускладнює і наплив біженців із країни. Ті українці, яким довелося покинути свої будинки через війну та виїхати за кордон, нерідко живуть групами у тісних притулках. Це збільшує ризик зараження туберкульозом. А пацієнтам із ВІЛ у країнах Європи часто не вистачає потрібних препаратів.

“Україна займала друге місце в Європі за кількістю ВІЛ-інфікованих, і в нас була дуже велика кількість людей, які отримували лікування, і країни Європи, які почали приймати наших біженців, зіткнулися проблемою того, що наших біженців значно більше виїжджає, ніж в них лікується”, — поінформував Курпіта.

Сотні українців, яким діагностували туберкульоз чи ВІЛ ще до початку повномасштабної війни, сьогодні не мають доступу до медичної допомоги. Півтори сотні лікарень зруйновано російськими ракетами. Лікарів та самих пацієнтів російські війська у кращому разі вигнали. Але багато хто з них або був поранений, або загинув під час обстрілів. Попри те, що препаратів для людей з ВІЛ та туберкульозом у країні достатньо, відвезти їх до зон активних бойових дій або у тимчасово окуповані росіянами міста неможливо. Тут на допомогу медикам та управлінцям приходять волонтери. Саме вони пробиваються до пацієнтів, щоби доправити їм життєвонеобхідні ліки.

Нагадаємо, військовий експерт Михайло Притула в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA розповів про актуальну ситуацію в зонах бойових дій. Українська армія звільняє від окупантів території на Запорізькому напрямку, використовуючи самохідні артилерійські установки “CAESAR”, а Росія сконцентрувала свої війська поблизу Сєвєродонецька та Попасної.

Читайте також:

Зеленський – на конференції FT: Я не розумію позиції про приниження РФ після того, як вони вісім років нас убивали

Російська пропаганда зробила українців “нацистами” — як “промивають” мізки в РФ

Директор музею Голодомору: Геноцид – це і безіменні могили, і знищення мови, і депортація.