Ціна війни: санкції та удари по НПЗ обвалюють доходи Кремля (ВІДЕО)

Попри втрати, Росія нібито відчуває себе впевнено і стійко. Так Путін прокоментував введені США та ЄС санкції щодо Москви. Кремлівський диктатор зазначив, що споживачам російської нафти варто чекати різкого зростання цін на ринку. Але насправді ціни на сировину марки Urals вже впали до найнижчого рівня з весни, піддавши сумніву реалістичність бюджетних планів Кремля, розповідає FREEДOM.

Російські чиновники сформували бюджет на 2026 рік з урахуванням, що ціна нафти марки Urals буде 70 доларів за барель. Але вже сьогодні вартість російської сировини впала до критичної позначки — менш ніж 48 доларів за барель. За найбільш оптимістичних прогнозів, ціна на Urals може зрости до 59 доларів. Однак навіть за таких умов у Росії передбачається падіння нафто- і газових доходів на 20% і дефіцит майже в 4 трлн рублів. Автоматично погіршується і становище залежної на дві третини від торгівлі з Російською Федерацією Білорусі.

“Новий прогноз білоруського уряду на наступний рік також переглянутий у бік зниження — очікується приріст економіки всього на 2,6%. Ще рік тому Мінськ обіцяв стабільні темпи понад 4% на рік. Обидві економіки підходять до Нового року без запасу міцності. Росія стикається з падінням енергетичних доходів, що загрожує розширенням бюджетного дефіциту і скороченням соціальних витрат. Білорусь, чия торгівля і фінанси майже повністю зав’язані на Москву, втрачає навіть формальні ознаки самостійності”, — повідомили у Службі зовнішньої розвідки України.

Санкції США проти двох найбільших російських нафтових гігантів “Лукойл” і “Роснефть” завдадуть колосальної шкоди економіці РФ, наголошують експерти. А удари ЗСУ по російських НПЗ призвели до того, що ціни на бензин зросли на 5% за останні два місяці. Однак Путіна це не втримає від продовження війни проти України. Для глави Кремля вона залишається основоположною, і він готовий багато витримати, пише New York Times.

Навіть з урахуванням скорочення доходів від нафти, які зараз складають приблизно стільки ж, скільки й доходи від енергоносіїв, вони дають близько 30% доходів російському бюджету, що досить істотно. В цей час російська економіка знаходиться в стагнації, що потенційно загрожує рецесією. З усім тим, це не вплинуло радикально на рішення Путіна продовжувати цю війну, оскільки війна ведеться з ідеологічних причин, а Путін і Кремль відносно ізольовані від впливу суспільства і російської еліти.

Сьогодні у Росії спостерігається криза абсолютно в кожній сфері. Промислове виробництво — в застої, а в цивільних галузях швидко знижується, падає й інвестиційна активність. Так, виробництво в цивільних обробних секторах за вісім місяців знизилося практично на 6%. Залатати бюджетні діри в економіці чиновники намагаються шляхом підвищення податків. Так, на 2026 рік росіян чекає підвищення ПДВ до 22%, нове збільшення податкового навантаження на малий і мікробізнес, подвоєні страхові платежі для IT-компаній, нове підвищення збору на відходи. Серед пропозицій — підвищення податків для самозайнятих і стягування соцвнесків з тих, хто не працює. Підвищення ПДВ — це автоматично зниження купівельної спроможності та попиту.

“Здається, влада остаточно закріпила за цивільною економікою статус дійної корови, яка потрібна для того, щоб забезпечувати вирішення геополітичних потреб і завдань. Як в анекдоті, коли фермер заходить в корівник з великим ножем, акуратно його потираючи об коліно, і запитує: ну що, дорогі мої бурьонки, молоко сьогодні чи м’ясо?”, — цитує видання The Moscow Times економіста Євгена Надоршина.

Не вистачає у Росії і кваліфікованих співробітників. Так, Герман Греф — голова Сбербанку закликав залучити в країну мігрантів. Він зазначив, що дефіцит працівників у Російській Федерації в найближчі роки може скласти до 5 мільйонів осіб. Тим часом заборгованість по зарплаті, в порівнянні з 2024 роком, збільшилася в чотири рази — до 75% і становить практично 2 млрд рублів. Головна причина полягає в тому, що в організацій немає грошей.

“Найбільша заборгованість по зарплатах спостерігається в будівельній галузі РФ. На неї припадає 44% від усієї заборгованості, 17,5% боргів — у сфері видобутку корисних копалин, а 11,6% — в обробних виробництвах. Найкраща ситуація із зарплатами складається на підприємствах, які отримують гроші з федерального і регіональних бюджетів. Внаслідок дефіциту бюджету російські регіони змушені скорочувати зарплати або взагалі не виплачувати їх, а підприємства — звільняти співробітників”, — пише Діалог.UA з посиланням на Росстат.

Збільшення заборгованості по зарплаті у Росії відбувається на тлі загальної економічної та бюджетної кризи, оскільки Кремль вважає за краще витрачати гроші на війну проти України.

Читайте також: Крипта і нафта вже не допоможуть Росії: нові санкції ЄС і США проти Кремля в аналізі експертів