Судяться за заморожені активи та заглядають у кишеню до росіян: Кремль намагається знайти гроші на війну (ВІДЕО)

До кінця 2025 року товарообіг між Євросоюзом і Росією знизився до рекордного мінімуму. За даними Служби зовнішньої розвідки України, порівняно з першим кварталом 2022 року експорт до Росії з Євросоюзу скоротився на понад 60%, а імпорт до ЄС із Росії — на 90%. Втрата традиційних ринків збуту, санкції та колосальні вливання у військово-промисловий комплекс і армію призвели економіку країни-агресора до найсерйознішої кризи за останні два десятиліття. Що робить Москва, аби втриматися на плаву, дізнавався FREEДОМ.

Після чотирьох років повномасштабної війни проти України Росія вирішила оскаржити в суді заморожування своїх активів у Європі. Російський центральний банк подав позов проти рішення ЄС від 12 грудня 2025 року, коли обмеження щодо країни-агресора продовжили безстроково. Фактично Москва намагається домогтися перегляду саме цього кроку. Сьогодні в країнах Євросоюзу заморожено близько 210 млрд євро російських активів.

“Російський центробанк стверджує, що Брюссель “припустився суттєвих процедурних порушень”, використавши кваліфіковану більшість за статтею 122, а не одностайність, яка регулює зовнішню політику… Єврокомісія не одразу відреагувала на нове звернення. Після того, як Москва подала до суду на Euroclear, Брюссель назвав позов спекулятивним і необґрунтованим”, — пише Euronews.

В Євросоюзі зазначили, що Росія може отримати доступ до заморожених коштів лише якщо виконає три умови:

• припинить війну проти України;
• виплатить репарації;
• відмовиться від дій, які становлять загрозу для Європи.

Кремль виконати їх не готовий. Але й ігнорувати системну кризу економіки теж уже не може. Одним із яскравих показників настроїв громадян Федерації є їхні банківські вклади. 2026 рік вони зустріли з рекордними 67 трлн рублів (близько 743 млрд євро) на банківських рахунках. Це майже на 10 трлн рублів (приблизно 111 млрд євро) більше, ніж роком раніше, повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

“Ці накопичення не ознака добробуту, а симптом економіки, що загниває. Гроші осіли на рахунках завдяки депозитним ставкам до 25% річних, штучному зміцненню рубля на 45% і обвалу споживчих настроїв: люди просто бояться витрачати, бо не вірять у завтра. Ще 17 трлн рублів (майже 188,5 млрд євро, — ред.) населення тримає готівкою — показовий факт для країни, де офіційно все “стабільно”, — звернули увагу в Службі зовнішньої розвідки України.

Депозити пересічних росіян стали фінансовою подушкою для найбільших банків країни. Вони спрямовують ці кошти на викуп державних боргових паперів та кредитування держкорпорацій. За оцінками аналітиків, влада теоретично могла б піти й на повну націоналізацію вкладів, проте такий крок викликав би занадто гостру реакцію суспільства. Тому не виключений м’якший сценарій — тимчасове заморожування коштів.

“При цьому можна відкрити маленьке вікно можливостей. Якщо ви хочете використовувати власні гроші ефективніше, вам можуть запропонувати федеральні позики різного типу для того, щоб ви напряму профінансували державу, яка каже: “Та ви не хвилюйтеся, ми вам ці гроші віддамо. Через якийсь час”. При цьому за цей самий час інфляція з’їсть левову частку тих доходів, які ви формально отримаєте”, — пояснив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Темпи зростання російської економіки сповільнюються. Якщо у 2024 році ВВП додав 4,9%, то у 2025-му — лише 1%. І прогнози свідчать про подальше гальмування. А спроби так званого “керованого охолодження” економіки високими ставками загнали її у стагфляцію.

“Ось чому такий цікавий термін — “стагфляція”. Це стагнація та інфляція одночасно. Просто проблема в тому, що для того, аби поборотися з інфляцією, є певні монетарні методи: це підвищення облікової ставки, це досить жорсткий валютний курс. Для того, аби поборотися з падінням економіки, зі стагнацією, потрібно застосовувати абсолютно протилежні методи — це низька облікова ставка, це плаваючий і досить комфортний для підприємств обмінний курс. Тобто неможливо одночасно боротися і з тим, і з іншим”, — зазначив Олег Пендзин.

Кремль зробив ставку на військово-промисловий комплекс, фактично пожертвувавши цивільною економікою. Але, як повідомляє Bloomberg, проблеми наздогнали навіть регіони, які вважаються опорою “оборонки”. Приклад тому — Нижньогородська область. Згідно з документами, з якими ознайомилося агентство, місцева асоціація промисловців фіксує різке падіння інвестицій, прибутку, обсягу замовлень і виробництва за останній рік. Серед головних причин — зростання прострочених платежів. І серед боржників — найбільші держкорпорації, зокрема ті, що працюють на війну: “Ростех”, “Об’єднана суднобудівна корпорація”, “Роскосмос” і “Росатом”.

“Фізичний обсяг виробництва навіть ВПК Росії вже минулого року пішов униз. І саме тому, що фізичні обсяги вже неможливо прикрити, якось заховати, зменшується виробництво практично вже у всіх сферах російської економіки”, — розповів фінансово-економічний експерт Андрій Новак.

Згідно з бізнес-опитуванням, доданим до листа Нижньогородської асоціації промисловців і підприємців, якщо ситуація не зміниться, вже в другому півріччі роботу в регіоні можуть втратити близько 20 тис. осіб. У частини підприємств вичерпуються фінансові резерви, що призведе до скорочення виробництва і персоналу, або навіть до банкрутства.

https://www.youtube.com/watch?v=BWoHsqrpEkU

Читайте також: Криза проти гармат: як військова машина Путіна реагує на економічні проблеми РФ (ВІДЕО)