Суд над Путіним, військова допомога Україні та критерії мирного плану: велике інтерв’ю з представницею Держдепартаменту США Андреа Калан

Ракетні обстріли Росією мирних міст України: у чому суть тактики Кремля. Військова допомога США: у чому причина затримок. Яке майбутнє ООН після перемоги України над російським агресором, а також про санкції проти РФ. Про це в програмі “На межі” (“На грани”) телеканалу FREEДOM розповіла офіційна представниця Держдепартаменту США Андреа Калан.

Ведуча — Ксенія Смирнова.

Україна продовжує залишатися в центрі уваги

— Як ви гадаєте, з чим пов’язана агресивна поведінка російської армії в сенсі посилення ракетних обстрілів великих міст України? Зараз вони використовують і ракети “Калібр”, і “Кинджал”.

— Так, зараз ми бачимо, що Путін використовує всі можливості, щоб продовжувати свою агресію проти України. Він бачить, що на полі бою в нього немає успіху, тому шукає різні можливості, щоб завдати ударів. Якщо в нього немає успіху на полі бою, тоді запускають більше ракет, дронів тощо.

І справді, останніми днями ми бачимо, що вони запускають особливо багато ракет. Але ми також бачимо, як дуже ефектно працює українська протиповітряна оборона (ППО), як українські військові дуже ефективно захищають мирних жителів, які просто хочуть спокійно жити у своїх містах. Тому ми, США, готові продовжувати надавати військову допомогу, щоб українці могли б захищати себе.

— Проте на Заході, й в США зокрема, ще лунають голоси скепсису, у деяких спікерів проскакують проросійські наративи, мовляв, навіщо ми виділяємо гроші з нашого бюджету на допомогу Україні? Як це впливає на внутрішню ситуацію в США? Особливо з огляду на майбутні у 2024 році президентські вибори.

— Ми дійсно бачимо дуже багато дезінформації та пропаганди з боку Росії, і робимо все можливе, щоб люди розуміли реальну ситуацію. Наше завдання показати, що те, що говорять ці так звані експерти через різні інформаційні канали, — це брехня.

Дезінформацію поширюють не тільки всередині Росії, але загалом у російськомовному просторі. Саме тому ми з Держдепартаменту даємо інтерв’ю та коментарі російською мовою. Щоб люди могли чути правду і своєю рідною мовою.

Також ми боремося з дезінформацією всередині Америки.

Наприклад, почали ширитися чутки, що після виборів у США зупиниться підтримка України. Це брехня. Наша підтримка триває, це не залежить від партій, від виборів.

Восени минулого року в США пройшли проміжні вибори. І в той період теж ми чули голоси, що після цих виборів закінчиться підтримка України. А насправді після виборів ми побачили навіть більше підтримки.

Тож дезінформація триває, і складно боротися з цією проблемою. Але кожна людина повинна перевіряти інформацію і знати, що є правдою, і знати, що США продовжуватимуть допомагати Україні стільки, скільки буде потрібно.

— Якщо говорити про пересічних американців, який відсоток підтримують Україну?

— Американці підтримують продовження надання допомоги Україні. Вони бачать по телебаченню, в інтернеті, що дійсно відбувається в Україні та що російська агресія робить у мирних містах України. Тож вони це бачать, але вони теж чують дезінформацію.

Але опитування в Америці показують, що більшість американців підтримують Україну, вони розуміють ситуацію.

Нещодавно я була у Вашингтоні й бачила українські прапори скрізь. Я бачу це в маленьких районах і в центрі міста теж. Минулого тижня я була в Лондоні, і там я бачила українські прапори скрізь. Тож Україну підтримують не тільки жителі США. Це і люди в Англії, і в Європі, у всіх точках світу. Люди розуміють реальну ситуацію, яка не залежить від пропаганди та дезінформації.

— Які ще важливі виклики стоять перед Америкою, що можуть відвернути увагу від України?

— Я б не сказала, що вони відволікають від України. Це просто інші виклики у світі, на які ми маємо реагувати.

Нещодавно ми бачили ситуацію в Судані (попри угоду про перемир’я між протиборчими сторонами в Судані, столиця країни Хартум знову зазнала авіаційних ударів, — ред.). Ми зацікавлені, щоб у Тихоокеанському регіоні був мир. Працюємо дуже тісно, щоб досягти цього. Зараз гостре питання міграції. І, звісно, Держдепартамент працює багато над цією темою.

Але Україна продовжує бути в центрі уваги.

Визнання РФ країною — спонсором тероризму та ядерний шантаж

— Чому США досі не визнали Росію країною — спонсором тероризму, як це зробила Європа? Чому обережна Америка?

— Я не сказала б, що Америка обережна в цьому. Просто ми продовжуємо працювати з РФ у межах дипломатії, посольство США діє в Росії. Але ми бачимо, що Путін не хоче говорити мовою дипломатії, не хоче повноцінних дипломатичних відносин.

Потрібно, по-перше, щоб Путін припинив свою агресію проти України. Потрібно, щоб Путін вивів війська з України, і поважав суверенітет і територіальну цілісність України. І тоді можна більше говорити про дипломатію, як це було раніше.

При цьому важливо мати канали дипломатії з будь-якою країною світу, не тільки з нашими друзями, а й з усіма країнами світу. І коли ситуація напружена особливо важливо мати можливості говорити. Зараз це вкрай складно через позицію Росії.

— Росія за рік великої війни показала, що для них “говорити” — це лише демонстрація сили. Наскільки у США збереглася можливість говорити з Росією?

— Ми готові говорити з Росією. Це що стосується ядерної зброї. Тому що Росія — ядерна держава, США — ядерна держава. На жаль, ми бачимо з боку Росії безвідповідальну поведінку щодо ядерної зброї. США готові зустрітися з представниками Росії, щоб обговорювати, що можна зробити, щоб Росія повернулася до договору про ядерну зброю, щоб ми могли регулювати цю зброю (у лютому 2023 року Росія призупинила участь у Договорі про стратегічні наступальні озброєння між РФ і США, — ред.).

Ми всі знаємо, що ядерна війна не може бути виграна. Тому ми не повинні допустити її розв’язання.

— При цьому Росія продовжує свій ядерний шантаж. Аж до пропозицій окремих маргінальних особистостей вдарити по Вашингтону. На кого це спрямовано і чи серйозно ставляться до цих погроз у Європі, у США?

— Це безвідповідальна риторика.

Коли я вчилася в школі, тоді існував Радянський Союз. І ми всі в Америці думали, що в будь-який момент може бути ядерна війна. А потім був період, коли ми співпрацювали, врегулювали кількість ядерної зброї, і все стало краще. А останнім часом, особливо після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, ми знову чуємо ці безвідповідальні заяви.

Але Держдепартамент США стежить за ситуацією. Ми чуємо заяви від Кремля, що вони хочуть розмістити ядерну зброю на території Білорусі. Але ми не бачимо, що Росія готується застосувати цю зброю. Ситуація серйозна, але будемо продовжувати стежити за нею.

— Повертаючись до питання визнання Росії країною — спонсором тероризму. Нещодавно сенатор Сполучених Штатів Ліндсі Грем нагадав держсекретареві Ентоні Блінкену, що сенатори пропонували оголосити Російську Федерацію країною — спонсором тероризму. І він тоді запитав: “Ви ж ніколи не збираєтеся оголошувати Росію державою — спонсором тероризму, чи не так?” На що пан Блінкен відповів: “Ніколи не говори ніколи”. Що зупиняє вище керівництво щодо ухвалення цього рішення, як це зробив Європейський парламент?

— США багато роблять, щоб притягнути Росію до відповідальності. І всі заходи, які ми вживаємо (санкції та інші заходи), навіть сильніші за ті заходи й санкції, які були б введені, якби Росію було визнано спонсором тероризму. Тобто, з одного боку, це не змінило б ситуацію.

Ми всі хочемо — Україна, Америка, Європа, — щоб зло було покарано, і зло буде покарано.

Для цього США разом із партнерами працюють над збором доказів про злочини РФ. Ми збираємо ці докази, щоб, коли буде трибунал, ті, які скоюють і вчинили злочини, були покарані. Ось це найголовніше.

Нам потрібно зупинити цю війну. Потрібно, щоб ті, хто скоюють злочини, були покарані. І потрібно, щоб український народ міг жити спокійно.

Трибунал над Путіним

— Політичне рішення про створення спецтрибуналу є. А скільки потрібно часу, щоб настали юридичні наслідки, щоб він реально запрацював? І яким ви бачите роботу цього трибуналу, це буде заочний суд над Путіним і його оточенням, чи виключно з їхньою присутністю?

— Не хочу гадати, що буде в майбутньому, поки зарано говорити про це. Спочатку нам потрібно покласти край цій війні.

Але ми знаємо, що саме Путін розпочав цю війну і ця війна триває через Путіна, через його рішення. Тож Путін сам може покласти край цій війні сьогодні та вивести війська з України.

Ми всі знаємо, що Путін робив. Тому зараз головне збирати докази. І не тільки щодо Путіна, а й інших осіб, військових, які скоюють ці злочини.

Реформування ООН

— Ми бачимо, що Росія використовує Організацію Об’єднаних Націй (ООН) як майданчик для поширення своїх наративів, як майданчик для дезінформації. Росія продовжує бути постійним членом Ради безпеки ООН з правом накладати вето на рішення ООН. Що з цим робити?

— В ООН дуже мало країн підтримують Росію. Більшість держав на боці України.

Але дійсно назріло питання про принципи ООН, як має працювати Рада безпеки ООН. Тому що складно дивитися на те, що Росія є членом Радбезу.

І восени минулого року президент США Джо Байден, виступаючи на Генеральній асамблеї ООН, заявив, що потрібні реформи в ООН. Бо країна, яка є членом Ради безпеки, може вторгатися в сусідню країну, може почати агресію. При цьому ООН була створена, щоб гарантувати мир.

І представниця США в ОНН Лінда Томас-Грінфілд багато говорить, що потрібні реформи.

ООН — це важлива організація, тому що всі країни світу збираються, щоб говорити про загрози та як гарантувати мир.

— Якою ви бачите реорганізацію ООН? Яке місце буде відведено в цьому органі Росії, яке Україні? Чи все-таки це питання вирішуватиметься виключно за результатом війни?

— Я не знаю, чи ведуть розмови про це. Я знаю, що ООН потрібні реформи. І ми будемо продовжувати наполягати на тому, щоб ООН відповіла на виклики, які є. А яка роль України буде в цій організації, подивимося. Не хочу загадувати, що буде в майбутньому.

Але вже однозначно, що для США, для Європи, для багатьох країн Україна є дуже вірним партнером. Понад 50 країн прямо підтримують Україну, надають допомогу в межах Контактної групи з оборони України, відомої як “Рамштайн”.

Ця війна жахлива, і ми всі хочемо, щоб вона швидше закінчилася.

Ми бачимо, як поводиться Україна, як український народ захищає свою демократію, як українські військовослужбовці хоробро захищають свою країну. Ми це бачимо на Заході й наше партнерство з Україною сильніше, ніж ніколи раніше.

Військова допомога Україні

— Ви кажете, що всі хочуть якнайшвидшого завершення війни. Ми, в Україні, розуміємо, що питання за озброєнням. І наші бойові генерали кажуть: щоб швидше закінчити війну, потрібно більше зброї, і вона потрібна зараз. У чому ж тоді затримка?

— Ті, хто захищають Україну, звісно, хочуть, щоб було більше зброї й саме зараз. І ми, Сполучені Штати, і наші партнери хочемо дати Україні те, що їй потрібно, щоб захищати себе.

Ситуація на полі бою змінюється щодня, щогодини. І важливо, що в нас є можливість чути від наших партнерів в Україні, що вам потрібно. Наприклад, у перші дні повномасштабної війни дуже потрібне було протитанкове озброєння. Потім було необхідне ППО і зброя, щоб захищати берег Чорного моря. Тому що очікували можливу атаку звідти. Потім було дуже потрібно знову ППО і боєприпаси. Тож дивимося на різні варіанти, що потрібно, коли потрібно і передаємо.

І якщо ви подивитеся на пакети військової допомоги, які ми даємо кожні пару тижнів, потреби змінюються.

— Тобто кожна країна сама вирішує, що може передати? От нещодавно Велика Британія ухвалила рішення передати Україні крилаті ракети дальньої дії Storm Shadow (“Шторм”). Бо Європа розташована ближче до Росії, і вона більше занепокоєна затягуванням війни, що ситуація може перенестися і на їхню територію, тому вони дещо активніше ухвалюють рішення. Чи це оманлива думка?

— Гадаю, що ця думка неправильна. Тому що якщо подивитись на всю військову допомогу, то США дають більше, ніж решта країн. Тому що в нас є можливості, ми можемо це робити.

Найголовніше, що всі країни координують свої дії щодо передачі озброєння, не тільки одна з одною, а і з нашими українськими партнерами. Одна країна може дати один тип зброї, інша — якісь ракети, третя — системи ППО Patriot (“Петріот”).

Ми діємо всі разом і в цьому наша сила. Ми єдині, і будемо разом продовжувати надавати допомогу, щоб Україна могла ефективно захищати себе.

Санкції проти РФ

— Скоро мають ухвалити 11-й пакет санкцій проти РФ. Щоразу вони все більше посилюються. Ми бачимо, як розпадається російська економіка. Водночас у Путіна є гроші на війну. Ми розуміємо, що економіка адаптується, знаходить лазівки для обходу санкцій, інші джерела для отримання комплектуючих для свого озброєння. І якраз 11-й пакет має посилити законодавство для третіх країн, які допомагають Росії уникати санкцій. Як ви бачите розвиток, історія із санкціями?

— По-перше, санкції працюють, і саме через це Росія шукає способи обходити санкції. У нас є цілі команди, які стежать за цим. І коли ми бачимо, що хтось знайшов, як обійти санкції, ми вводимо нові заходи, щоб перекрити цей процес.

Ми будемо посилювати ці санкції. Тому що, якщо у Путіна буде менше коштів, щоб фінансувати війну, тоді він не зможе продовжувати її в такому масштабі, як він зараз робить.

Важливо дивитися, звідки в нього гроші на продовження війни. Він їх бере з внутрішнього бюджету.

Але ми будемо продовжувати посилювати санкції. Будемо продовжувати робити все можливе, щоб перекрити джерела фінансування війни. Це дії не тільки з боку США, ми це робимо разом із нашими партнерами в усьому світі.

Базові критерії мирного плану

— Ще восени минулого року було презентовано формулу миру Володимира Зеленського, у ній 10 пунктів. Інші країни (той же Китай) нещодавно почали озвучувати свої мирні ініціативи. Президент Франції Макрон хоче стати миротворцем. Президент Бразилії запропонував приєднатися до миротворчого процесу. Але чим більше буде різних мирних планів, тим на довше затягнеться настання реального миру. Мирні переговори на цьому етапі, як ви думаєте, про що вони можуть бути взагалі?

— Якщо ми говоримо про мирні пропозиції, то США підтримають будь-яку пропозицію третьої країни, але якщо вона буде заслуговувати на довіру, запропонує варіант саме тривалого, сталого миру, і ця пропозиція має бути здійсненною. Ці критерії вкрай важливі.

І, крім того, ця пропозиція має бути підтримана президентом Зеленським та українським народом.

Тож якщо мирний план відповість на всі ці критерії, тоді варто розглянути його, незалежно від того, звідки він йде.