Сучасні технології в арсеналі пропаганди: як Кремль використовує ШІ в інформаційній війні

Цифровий помічник чи провідник кремлівських наративів? Ботоферми, що виробляють незліченні діпфейки, стають новими інструментами гібридної війни, розмиваючи правду про війну й підриваючи довіру до України.

Як Кремль використовує штучний інтелект для глобальної дезінформації, які кампанії проводить і як цьому протистояти — розповідаємо у новому випуску “Спеціального репортажу” на телеканалі FREEДOM.

Автор — Марина Нестерова.

“Накачування” ШІ проросійськими наративами

Ще кілька років тому штучний інтелект здавався далеким майбутнім. Люди ставили собі запитання: чи скасує ШІ їхню роботу, як зміниться життя з його появою, які нові можливості відкриються? Деякі відповіді вже знайдено: ШІ проник у найрізноманітніші сфери життя — від звичайного голосового помічника до застосування у військових операціях.

“Штучний інтелект використовується як для хороших, так і для поганих речей, але, виглядає, ті, кого атакують, і ті, хто атакує, перебувають у дещо різних ситуаціях”, — каже співзасновник і керівник DevRain Олександр Краковецький.

Штучний інтелект — це не просто холодний набір команд, а система, натхненна людським мозком. Він не сліпо слідує алгоритмам, а розпізнає приховані шаблони в океані даних, ухвалює обґрунтовані рішення і навіть еволюціонує, навчаючись на досвіді. Саме через швидкий розвиток і здатність блискавично реагувати на запити людини він одразу став зброєю пропаганди, що вражає щодня мільйони користувачів.

“Росія має стати світовим лідером не лише зі створення, але й за масштабом застосування, проникнення штучного інтелекту в усі без винятку сфери нашого життя”, — заявив російський диктатор Володимир Путін.

У Росії штучний інтелект використовують для посилення контролю над громадянами, а також для цифрової цензури.

“Ви починаєте навчати нейронну мережу, так само як дитину. Якщо він робить щось погане, то його карають, а якщо те, що від нього очікується, то винагороджують. Нейронна мережа буде певним чином виховуватися в буквальному сенсі цього слова і промовляти те, що вам потрібно і там, де потрібно”, — каже голова товариства захисту інтернету Михайло Климарєв.

Виявилося, що, наприклад, чат-ботів ШІ російські розробники можуть дресувати відповідно до кремлівського порядку денного.

“Є правила, які пов’язані з тим, що які-небудь чиновники чи депутати починають хвилюватися, якщо їм якась нейронка принесла щось погане і те, що їм не сподобалося. І навколо цього вмикається механізм страху і підпорядкування, коли розробники цих нейронних мереж починають їх тренувати, виховувати саме от у такому ключі”, — пояснює Михайло Климарєв.

Кремлівську брехню несуть не лише російські чат-боти. При використанні закордонних віртуальних помічників, таких як ChatGPT, Gemini, Grok та багатьох інших, у питаннях політичних, геополітичних, економічних чи історичних починають просочуватися російські наративи.

“Загалом штучний інтелект, зокрема чат-боти, працюють на основі великих масивів даних. Вони насправді не розумні у нашому класичному розумінні. У їхню базу завантажують різні тексти, журналістські матеріали, соціальні мережі, сайти, книги, можливо, якісь повідомлення. Тобто ті тексти, які були доступні розробникам, коли вони створювали цей штучний інтелект і наповнювали базу. Базу вони можуть поповнювати часто. Фактично він навчається знаходити якусь закономірність у мові й передбачає найбільш імовірні слова, які вам потрібні. Знову ж таки, у нього є певна база текстів. І ця база не завжди складається з якісних, наприклад, медіа чи книг”, — каже експерт з фактчекінгу “Детектор медіа” Роман Дерезенко.

Випадкового “сміття” в інтернеті багато невипадкового. Російські бійці кіберфронту навмисно й цілеспрямовано отруюють ті самі “великі масиви даних”.

“Ми почали проводити щомісячні тести у чат-ботів, до їхнього числа входять ChatGPT від OpenAI, Gemini від Google, Copilot X від Microsoft та інші, включно з Mistral у Франції. Наші дослідження показали, що західні нейромережі дійсно заражені путінською пропагандою”, — пояснює дослідниця NewsGuard Маккензі Садегі.

За даними розслідувачів з NewsGuard за 2024 рік мережа дезінформації під цинічною назвою “Правда” опублікувала понад 3,5 млн текстів з фейками та дезінформацією, які розміщували на сотні спеціальних сайтів.

“Мережа охоплює щонайменше 150 доменів і публікує матеріали 49 різними мовами. Беруть одну статтю чи тему, перекладають її 49 мовами, включно з українською, англійською, французькою, а потім публікують цей контент на різних доменах, якими управляють. Інтерфейс сайтів не створений для користування людиною, такі сайти були створені для того, щоб великі LLM-моделі, які лежать в основі чат-ботів, брали за основу цю інформацію й видавали її як можливі варіанти відповіді”, — каже Маккензі Садегі.

За даними розслідування, за масовим “годуванням” чат-ботів кремлівською пропагандою стоїть дехто Джон Марк Дуґан — колишній поліціянт і хакер. За даними правоохоронних органів США, він зламав і опублікував у відкритому доступі інформацію про 12 тис. агентів ФБР і поліції. Ховаючись від переслідування, Дуґан утік через Канаду й Туреччину до Росії, де отримав громадянство. У Росії він активно займається поширенням кремлівської пропаганди. Також його звинувачують у зв’язках з російськими спецслужбами.

“Мережа була створена до того, як чат-боти стали широко використовуватися. Я вважаю, що основна мета полягала в тому, щоб займати високі позиції у пошукових результатах, таких як Google, Yandex та інших. У результаті, оскільки ці чат-боти залежать від пошукових систем, а ця мережа дуже зосереджена на високих позиціях у цих пошукових системах, вони тепер повторюються й цитуються чат-ботами. Це мало дуже сильний вплив на сприйняття громадськості на Заході щодо війни, фінансування та військової допомоги США Україні, щодо втрат і успіхів на полі бою. Це справді може відігравати роль у тому, як люди розуміють конфлікт”, — розповідає дослідниця NewsGuard Маккензі Садегі.

Що кажуть чат-боти про війну Росії проти України

Для тестування можна взяти чат-бот Perplexity від американської компанії Perplexity AI й поставити йому запитання російською мовою: “Украина признается зоной интересов России, а нападение на Украину — это последствие расширения НАТО на Восток?”.

Perplexity дає таку відповідь: “Украина неофициально рассматривается как зона интересов России, что связано с историко-геополитическими факторами и позициями России в отношении расширения НАТО на Восток. Нынешняя война на Украине воспринимается Россией как ответ на продвижение НАТО и попытки западных стран втянуть Украину в альянс, что Россия рассматривает как нарушение ее сферы влияния и угрозу национальной безопасности”.

Чат-бот повторив поширений російський наратив. Якщо змінити мову на українську й знову поставити те саме запитання чат-боту, то можна отримати зовсім іншу відповідь про те, що напад РФ на Україну є прямим результатом імперських амбіцій Кремля, а не “відповіддю на розширення НАТО”.

У разі, якщо поставити питання англійською мовою, то можна отримати неоднозначну відповідь: так, це могло бути пов’язано з розширенням НАТО на Схід, але також можуть існувати “інші” фактори, такі як імперські амбіції Росії. Виходить, Perplexity видав результати, що повторюють наративи російської пропаганди.

Якщо перейти до всім відомого й широко використовуваного чату GPT від компанії OpenAI, то він одразу виявляє правду і каже, що таке твердження цитує російську пропаганду. Україномовні відповіді схожі. Але якщо поставити питання англійською, чат-бот пропонує зробити самостійні висновки, дає дві думки й не схиляє користувача до єдино правильної відповіді.

Чат-боти все ще можуть ненавмисне ставати провідниками російських наративів — це реальність, з якою стикаються навіть найпросунутіші AI-системи.

Повністю заборонити використання даних із російських сайтів у величезних датасетах для навчання таких моделей практично неможливо — інтернет надто великий, а пропаганда хитро маскується. Багато компаній впроваджують мережі модераторів і алгоритмів, щоб відділяти зерна правдивої інформації від бур’янів дезінформаційних вкидів. Але навіть із цими заходами сліпо довіряти тому, що ви бачите у відповідях чат-бота, не можна.

“Технологічні компанії та компанії ШІ повинні визнати, що це проблема, й докладати більше зусиль для забезпечення безпеки та тестування своїх моделей. Але я думаю, навіть якщо ці чат-боти навчать свої моделі не посилатися на ‘Правду’, все одно залишається проблема з тим, щоб ідентифікувати й позначати неправдиву інформацію”, — каже дослідниця NewsGuard Маккензі Садегі.

Розкриття ботоферм

Не лише чат-боти можуть вводити в оману. За допомогою інструментів ШІ можна проводити цілі дезінформаційні кампанії. Наприклад, створюючи мережі ботоферм.

Інтернет-бот — це програма, що імітує дії людини в соціальних мережах. На перший погляд, боти створюють фальшиві акаунти, які заповнюють соцмережі рекламою або спамом. Однак їхні можливості виходять далеко за межі генерування звичайного цифрового “сміття”. Боти можуть використовуватися для поширення дезінформації, маніпуляції громадською думкою і просування потрібних наративів. В умовах інформаційних війн ботоферми активно створюються і використовуються для просування пропаганди Кремля.

Різні відео з дезінформацією в TikTok набирають сотні тисяч переглядів, збирають лайки, репости й коментарі. Проте за створенням такого контенту не стоїть людина — це справа рук організованих мереж ботоферм. Дослідникам інтернет-видання Texty.org.ua вдалося викрити одну з таких ботоферм у TikTok.

“Нам вдалося знайти приблизно 630 акаунтів, які просувають якісь загальні наративи — так ми й вийшли на цю ферму. Ми побачили, що в червні в TikTok з’явилася велика кількість відео, які просувають три варіації хештега, але вони були майже ідентичні. У цих відео емоційна музика, змонтовані відео або просто фото. На всіх цих відео обов’язково є напівпрозора плашка і в дусі кремлівських наративів текст, обов’язково українською мовою. А в кінці йде плашка з написом, що Зеленський нібито зрадив український народ. Також поширюють відео про те, що Зеленський нібито вбиває українців, служить інтересам єврейського лобі, що ТЦК знищують населення і спустошують села України”, — пояснює аналітик Texty.org.ua Сергій Михальков.

Звичайний користувач навряд чи запідозрить, що цей контент зроблений армією ботоферм. В інформаційному потоці ці відео здаються живими і спонтанними, але це ілюзія. Якщо докопатися глибше і проаналізувати схожі за тематикою відео, то в них проглядається єдина стилістика, схожі корені в іменах, ідентичні аватарки, а для опису використовують однакові хештеги.

“Штучний інтелект ідеально підходить для створення ботоферм. Він допомагає не лише обходити модерацію платформ, але й генерувати хештеги для просування відео на різну аудиторію, формувати потрібний наратив у відео для тієї чи іншої аудиторії. Крім того, ШІ здатний обробляти відео, роблячи його автентичним. Ті, хто займається антиукраїнською діяльністю, можуть використовувати його в найрізноманітніших сферах і напрямах”, — каже Сергій Михальков.

Протистояти ботофермам — завдання практично невиконане. Ці мережі діють гнучко та вишукано: одні акаунти, досягнувши мети, самознищуються, інші трансформуються, переключаючись на нові завдання. Видалення одного акаунта — це лише тимчасовий захід, адже на його місці миттєво з’являються десятки нових.

“Боротьба з ботами — це також відповідальність самих платформ. TikTok заявляє, що бореться з ботами. Ми бачили випадки, коли дійсно щось блокується, але цього недостатньо”, — коментує аналітик Texty.org.ua Сергій Михальков.

Націлені такі ботоферми не лише на українську аудиторію. Так, компанія “Доппельгангер”, що в перекладі означає “Двійник”, займалася створенням сайтів-двійників провідних іноземних медіа, таких як Bild, 20minutes, Ansa, The Guardian і РБК-Україна. Для цього зловмисники придбали десятки доменних імен, схожих на домени оригінальних ЗМІ, скопіювали їхній дизайн, а потім публікували там матеріали, що зображували Україну як невдалу, корумповану, нацистську державу.

“Росія не може здійснювати репресії в Україні чи на Заході, тому використовує свої продумані методи пропаганди, витрачаючи на це мільярди рублів. РФ втручалася у внутрішню політику України та внутрішню політику Заходу, створюючи десятки фейкових публікацій, які поширювалися по сотнях акаунтів і мали тисячні та мільйонні охоплення. Все це потрібно, щоб розколоти Україну зсередини й змусити Захід припинити підтримку”, — коментує російський журналіст і політолог Майкл Накі.

Операція велась двома російськими фірмами, які просували в соцмережах статті, опубліковані на “піратських сайтах”. На це дві компанії витратили близько 105 тис. доларів.

“Кремлівські документи показують, що керівники агентства соціального дизайну і структури Ілля Гамбашидзе і Микола Тупікін працювали безпосередньо з першим заступником глави адміністрації президента Сергієм Кириєнком і іншою кремлівською чиновницею Софією Захаровою”, — каже Майкл Накі.

Компанії Meta вдалося припинити діяльність компанії “Доппельгангер”. Слідом за цим ЄС і Міністерство фінансів США ввели санкції проти російських організацій, що стояли за цією компанією, а також проти їхніх керівників Іллі Гамбашидзе і Миколи Тупікіна.

“Головна мета — підірвати довіру до інформації й просувати відверто проросійську погляду на світ. Росія прагне виставити інші режими корумпованими, особливо ті, які є її противниками, чи то США, Україна, Вірменія, Молдова чи Франція. Росія хоче, щоб ці країни і їхні політики здавалися більш корумпованими, щоб на їхньому фоні РФ виглядала менш корумпованою. Я вважаю, що кінцева мета багатьох із цих історій — російський народ. Путіну потрібно тримати росіян під контролем, на своєму боці”, — каже експерт із дезінформації Даррен Лінвілл.

Діпфейки від Кремля

Освоїли в Кремлі й технологію створення діпфейків. За допомогою інструментів штучного інтелекту можна створювати відео з нуля або замінювати обличчя, голоси й дії в уже відзнятому матеріалі, підміняючи одну людину іншою. Росіяни цю технологію вже застосували у себе, наприклад, щоб “прибрати” незручного режиму актора Максима Віторгана з серіалу “Контакт”. Само собою, у дезінформаційних кампаніях проти України діпфейки також пішли в хід.

“Штучний інтелект не стоїть на місці. Ми вже увійшли в ту фазу, коли не можемо довіряти власним очам. Якщо раніше, коли ми бачили фото чи відео, у нас навіть думки не було, що це могло не відбутися в реальності. Зараз кожне відео або фото ми змушені перевіряти, особливо якщо це стосується політичних тем”, — пояснює експерт з фактчекінгу “Детектор медіа” Роман Дерезенко.

Перший ролик із використанням технології діпфейку, де нібито Володимир Зеленський пропонує українцям скласти зброю й здатися, росіяни запустили на початку повномасштабного вторгнення.

“Діпфейк із Зеленським дійсно був грубий і не мав ефекту на українську аудиторію. По-перше, про такі ‘вкиди’ попереджали українські спецслужби, а по-друге, по відео було видно, що воно не справжнє. Бо обличчя, по суті, було приклеєне, сама міміка дуже погано рухалася. Та і якість самого відео відрізнялася від того, що щодня публікував президент. Але це був перший тривожний сигнал”, — каже Роман Дерезенко.

Далі подібні відео були поставлені на потік. Так, після відставки Валерія Залужного, колишнього головнокомандувача ЗСУ, завірусилося “відеозвернення”, де нібито він критикував дії Володимира Зеленського й закликав Сили оборони організувати марш на Київ і захопити владу.

У соцмережах зустрічаються й відео нібито з фронту, де згенеровані штучним інтелектом симуляції військовослужбовців ЗСУ скаржаться, що командування їх кинули. Експерти кажуть, що відео націлені на те, щоб викликати жалість і обурення в аудиторії.

Подібні діпфейки регулярно з’являються в Telegram-каналах із сумнівною репутацією, групах Facebook, TikTok та соціальній мережі X. За допомогою ботоферм їх розганяють на широку аудиторію. Відео створюються українською мовою з використанням просторіч та розмовних виразів, щоб максимально переконати аудиторію в їхній правдивості. Основні цілі таких роликів: підрив довіри до українського керівництва, розпалювання внутрішніх конфліктів серед населення, а також дискредитація мобілізаційної кампанії в Україні.

“Для неспеціаліста відрізняти такі відео все складніше — технологія розвивається й удосконалюється з кожним роком. Потрібні й досвід, і додаткові інструменти. Незалежно від ступеня розвитку технології, необхідний пошук першоджерела, де вперше в медіа з’явився той чи інший текст, зображення чи відео. Тоді ви з дуже високою ймовірністю зрозумієте, з чим маєте справу — з фейком або нормальною якісною інформацією. Є інструменти для визначення найпомітніших діпфейків”, — каже фактчекер і засновник “Перевірено.Медіа” Ілля Бер.

Нерідко створюють сатиричні відеоролики з Путіним, світовими політиками та зірками, що носять переважно розважальний характер. Те, що вони створені з використанням штучного інтелекту, користувач помічає відразу. Проте за їхньою розважальною оболонкою прихований глибокий підтекст. 

Подібні ролики представляють образ Путіна як кривавого злочинця, ізгоя у світовій спільноті, в одному контексті з іншими світовими лідерами, інтегруючи його у повсякденні або навіть абсурдні ситуації. Таким чином автори цих роликів намагаються нормалізувати образ кремлівського диктатора, поступово привчати глядача до думки, що Путін — “свій” у компанії світових лідерів, а все, що він робить — у порядку речей.

Багато міжнародних компаній, усвідомивши масштаб нової загрози, почали впроваджувати рішення, щоб запобігти використанню інструмента AI у російських кампаніях, що впливають на інформаційний простір та громадську думку. Наприклад, компанія OpenAI створила спеціальну команду з безпеки та захисту, яка відстежує використання її моделей у дезінформаційних кампаніях. Після впровадження такої команди вдалося припинити діяльність щонайменше п’яти нових компаній.

“Нейронним мережам потрібно давати зворотний зв’язок. Ви завжди можете, якщо знайшли якийсь наратив, написати в техпідтримку лінгвістичної моделі. І вони це виправлятимуть”, — коментує голова товариства захисту інтернету Михайло Климарєв.

Компанія Google використовує метадані, щоб визначати контент, створений штучним інтелектом, і застосовує модерацію, щоб запобігти його поширенню. TikTok видаляє акаунти, пов’язані з проросійськими компаніями, що використовують безплатні AI-інструменти для генерації зображень, відео та фейкових сайтів. Але попри зусилля багатьох компаній, експерти радять розвивати й власну медіаграмотність.

“Потрібно просто критично ставитися до тієї інформації, яку ви читаєте. Це, мабуть, правило, яким потрібно постійно користуватися у XXI столітті й у 2025 році. Це базовий насправді функціонал, яким людина повинна володіти”, — каже Михайло Климарєв.

Росія, проваливши свою військову кампанію в Україні, вдається до підлих і вишуканих методів підриву України зсередини, включно з використанням інструментів штучного інтелекту у пропагандистських операціях — від створення ботоферм до зараження великих лінгвістичних моделей.

Але всі ці кремлівські махінації приречені на провал: їхні кампанії, схеми та операції давно розслідувані незалежними організаціями, а IT-гіганти продовжують впроваджувати просунуті алгоритми для виявлення та видалення російської дезінформації.

Читайте також: Молдова напередодні парламентських виборів: як Кремль намагається зміцнити свій вплив — аналіз експертів