Молдова напередодні парламентських виборів: як Кремль намагається зміцнити свій вплив — аналіз експертів

У Кишиневі пройшли обшуки в рамках розслідування справи про незаконне фінансування політичних партій. Молдовські правоохоронці вилучили понад 20 млн леїв, близько 1 млн 200 тис. доларів готівкою в різних валютах, повідомили в Національному центрі з боротьби з корупцією.

За даними слідства, йдеться про групу осіб, які могли брати участь у злочинній схемі незаконного фінансування політичної партії перед парламентськими виборами 28 вересня. Про яку саме політичну силу йде мова — не уточнили.

Тиск РФ перед виборами в Молдові

Росія платить за поширення пропаганди в Молдові. Через структури втікача-олігарха Ілана Шора та російський “Промсвязьбанк” у країну переправляли гроші. А програмісти створили додаток TAITO — платформу для відкритої підкупу виборців.

“Як працює схема:

– фейкові акаунти публікують “вакансії” з російськими номерами телефонів;

– спілкування ведеться у Telegram або WhatsApp;

– за “тестові завдання” обіцяють 200 леїв або криптовалюту, але кошти так і не виплачують.

Серед завдань — розклейка плакатів проти президента Майї Санду або участь у мітингах на підтримку засуджених проросійських політиків”, — повідомляє Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки у Telegram.

Це — далеко не перша спроба підкупу громадян Молдови. У середині серпня Ілан Шор пропонував по 3 тис. доларів щомісяця за участь в антиурядових протестах.

“Я не хочу чекати, я хочу зробити це прямо завтра!” — заявив Ілан Шор.

“Завтра” не відбулося. Але через кілька днів близько тисячі людей зібралися на Привокзальній площі в Кишиневі. Проте оплачений мітинг тривав не місяці, а дві години. Декількох людей затримала поліція. Інші учасники акції зібралися в групи по 10-15 осіб в очікуванні координаторів, які пізніше видавали їм гроші.

“Ми постійно фіксуємо повідомлення, які показують, як постійно змінюються їхні методи, як створюються нові канали, як криптовалюти та платежі в Telegram стають звичайною справою. Вже знайдено величезний обсяг цієї інформації. Штучний інтелект використовується все частіше для створення величезної кількості контенту, який потім поширюється на різних платформах соціальних мереж”, — розповів надзвичайний і повноважний посол Молдови в Україні Валеріу Киверь.

“Матрьошка” — так називається масштабна мережа ботів для створення фейкового контенту нібито від імені іноземних ЗМІ. Москва проводить операції впливу і заповнює молдовський інтернет-сегмент тоннами маніпулятивного контенту. В основному це антиевропейські гасла та повідомлення, спрямовані проти реформ, які проводить у країні керівна партія.

“Росія застосовує справді дуже широкий спектр інструментів, намагаючись подолати систему наших інститутів. Інтеграція до ЄС є для нас єдиним способом вижити як демократії. Ми віримо, що ЄС здатний знайти рішення, щоб і Молдова, і Україна змогли перейти до наступних кроків”, — розповіла президент Молдови Мая Санду в коментарі Financial Times.

Безпрецедентний тиск з боку Росії напередодні парламентських виборів відчуває і молдовська діаспора. За різними оцінками, за межами Молдови проживає до мільйона громадян — тобто від чверті до третини всього населення країни. Їхні голоси можуть мати вирішальне значення на майбутніх виборах. Так сталося у 2024 році — під час обрання президента та голосування на референдумі про євроінтеграцію. Тоді в діаспорі за чинного главу держави проголосували близько 80% виборців, а за проросійського Олександра Стояногло — 20%. При цьому в самій Молдові Стояногло отримав 51% голосів, а Санду — близько 49%.

“Ми знову чуємо повідомлення про те, що діаспора не повинна вирішувати майбутнє країни. Ті, хто не бажає нам добробуту, вважають, що діаспора — це маса людей, яких слід позбавити права голосу, якими можна маніпулювати, зв’язок яких з Молдовою потрібно розірвати. Вони не розуміють, що за словом “діаспора” стоять матері та батьки, які були змушені поїхати, залишивши своїх дітей заради їхнього блага. Вони не розуміють, що за словом “діаспора” криється море самопожертви та відданості близьким, невгамовна туга за рідними місцями, надії на краще майбутнє”, — розповіла Мая Санду на Конгресі діаспори.

Коли проросійські сили проходять до парламенту, їм потрібні гроші, щоб фінансувати розворот. Спершу це буде антиНАТО, бо головне повідомлення — не повторити долю України, а далі — фінансування розвороту від Європи. Коли вони хочуть насичувати державу антидемократичними практиками, вони звертаються до тіньових коштів. А хто найкращий донор тіньового капіталу у світі, окрім Росії? Китай. Ось чому це не просто Східна Європа, не наше маленьке вимірювання периферії континенту. Це велика геополітика.

8 вересня соціологічна компанія iData представила результати опитування громадської думки в Молдові. Опитування показує, що якби вибори відбулися зараз, Патріотичний виборчий блок отримав би трохи більше ніж 25% голосів від загальної кількості респондентів, а керівна партія “Дія і солідарність” — приблизно на відсоток менше. Опитування не враховує голоси молдовської діаспори.

https://www.youtube.com/watch?v=42Qn1P4vsOw&ab_channel=FREE%D0%94OM.LIVE

Ситуація перед виборами в Молдові на думку експертів

Як Молдова бореться з впливом Кремля перед парламентськими виборами? Як прихід до влади проросійських партій загрожує безпеці України та Європи? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Євген Чебан, молдовський політичний оглядач;
• Маріанна Присяжнюк, аналітикиня Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва;
• Руслан Рохов, політтехнолог, керівний партнер компанії PGR Consulting Group LLC.

ЄВГЕН ЧЕБАН: Для Європи важливо, щоб Молдова залишалася стабільною

— Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну значення будь-яких виборів у Молдові різко зросло. Це стало набагато серйозніше, бо Молдова — найближчий український тил.

Для Європи важливо, щоб Молдова залишалася стабільною: тепер вона частина загальноєвропейського простору, а від цього залежить і безпека ЄС. Для Росії ж Молдова важлива з інших причин: через неї можна впливати на Україну та сусідню Румунію. Ми знаємо, що на кордоні з Україною є невизнане Придністров’я, непідконтрольне Кишиневу. І якби в Молдові була проросійська влада, у Москви були б значно більш розв’язані руки у питаннях впливу на регіональні процеси.

Зараз у Кремля навряд чи є реальні можливості отримати в Молдові проросійську владу, яка змогла б утриматися довго. В будь-якому разі країна сильно залежить від зовнішньої підтримки, зокрема європейської. У Молдові є помітне громадянське суспільство, проєвропейські сили, медіа. Якщо проросійські партії якимось чином прийдуть до влади, вони зіткнуться з серйозним тиском і навряд чи зможуть утриматися довго. Тому загрози є, але їх не варто перебільшувати.

Втручання Росії у молдовські вибори реальне. Ми бачили це і на минулих президентських виборах, і на референдумі. Сьогодні Москва втручається максимально безцеремонно, використовуючи найбрудніші технології, аж до відвертої скупки голосів через місцевих проросійських політиків.

Тези проросійських сил традиційні й давно не змінюються. Це “дружба з Росією”, яка нібито означає дешеві енергоресурси та низькі рахунки за газ. Для небагатої країни це справді важливо. Крім того, активно використовується пропагандистський тезис: “Мая Санду втягує Молдову в непотрібне протистояння з РФ”. При цьому факт залишається фактом: партія Санду вже давно при владі, але жодної війни не принесла. Всім зрозуміло, хто насправді є загрозою.

Щоб зрозуміти, чому російська пропаганда працює, потрібно поглянути на електоральне поле Молдови. Його умовно можна розділити на три частини:

• близько 35% — переконані проєвропейці, часто й прорумунське налаштовані. Для них Путін — беззаперечна загроза, і вони стабільно голосують за європейські партії;
• приблизно 25-30% — електорат, який виправдовує Путіна, не вважає його винним в агресії проти України й так чи інакше зберігає проросійські погляди;
• ті, що коливаються, від яких зазвичай залежить результат виборів.

Судячи з останніх опитувань, до молдовського парламенту можуть пройти три-чотири сили.

Партія “Дія та Солідарність” (PAS) — пропрезидентська партія Маї Санду. Формально вона її не очолює, але є неформальним лідером. За опитуваннями, у PAS найвищі шанси. Питання тільки в тому, чи отримають вони абсолютну більшість, чи обмежаться 40-45 місцями зі 101. У останньому випадку доведеться шукати коаліцію.

Патріотичний виборчий блок — відверто проросійська сила. До нього входять соціалісти, комуністи та ще кілька партій, очолюваних колишніми членами Компартії. Вони другі в опитуваннях і можуть набрати близько 20-25% голосів.

Блок “Альтернатива” на чолі з мером Кишинева Іоном Чебаном. Формально вони називають себе проєвропейською партією, проте опоненти, особливо керівна партія, вказують на минуле Чебана та його оточення — зв’язки з соціалістами та комуністами, а також контакти з Москвою. Тому цей блок часто називають “троянським конем” у стані проєвропейських сил. Наскільки справедливе це звинувачення — питання відкрите.

“Наша партія” Ренато Усатого перебуває на межі проходження до парламенту (виборчий поріг 5%). Усатий — харизматичний популіст, який довгий час вважався проросійським політиком, мав бізнес та зв’язки в Росії. Пізніше проти нього там порушили кримінальну справу, і тепер визначити його геополітичну орієнтацію складно.

Головна інтрига виборів: чи зможе партія президента Маї Санду отримати більшість у парламенті самостійно, чи їй доведеться формувати коаліцію.

МАРІАННА ПРИСЯЖНЮК: Голоси діаспори мають серйозне значення

— Парламентські вибори в Молдові мають величезне значення для регіональної безпеки. Я б рекомендувала дивитися на ситуацію не лише через призму заяв президента Республіки Молдова, яка переслідує інтереси своєї країни, а формувати уявлення про регіональні процеси через національні інтереси української держави.

В Україні поки що немає чітко сформованого бачення, що ми хочемо побудувати спільно з Молдовою. Що ми хочемо створити в трикутнику Україна — Молдова — Румунія? Чи ми все ще сприймаємо Молдову як частину пострадянського простору? Лише після відповідей на ці питання ми можемо будувати стратегію у контексті виборів у Молдові.

У контексті регіональної безпеки Україна та Молдова могли б шукати додаткові точки дотику, не обмежуючись підтримкою чи неприйняттям конкретного виборчого дискурсу.

Важливо будувати інституційно стійку співпрацю, яка не залежала б від зміни влади в Кишиневі. Київ має створювати з сусідами такі проєкти, які не опинялися б під загрозою щоразу після виборів.

Російський вплив у Молдові завжди був дуже великим і нікуди не зникне. Якщо подивитися на виборчий ландшафт, видно: ризики того, що проросійські партії займуть значну частину парламенту, високі. Серед них є і великі блоки, і партії-спойлери. Їхня мета — нагнітати емоції, радикалізувати дискусію, театрально формувати порядок денний через реваншистські та територіальні претензії до України. Ці сили діють скоординовано.

Є ще один важливий момент: за результатами соцопитувань, близько 30% громадян Молдови не визначилися зі своїми виборчими уподобаннями. Можливо, це ефект масових маніпуляцій у соцмережах, які ми бачили й в Румунії. Це впливає на якість класичної соціології та вимагає нових методів аналізу.

Цей сегмент виборців безумовно зіграє величезну роль. При цьому в опитуваннях не враховуються голоси діаспори, а у молдовській політиці саме вона має серйозне значення.

Президентські вибори 2024 року в Молдові показали нестабільну динаміку. Мая Санду виграла їх і отримала другий мандат, але не спиралася на абсолютну підтримку всередині країни. Для України це важливий сигнал: необхідно враховувати, що регіональна стабільність залежить від здатності молдовської влади контролювати ситуацію всередині країни.

Діаспора важлива, але це громадяни, які живуть в інших країнах, інтегруються в інші економіки та культурні простори. Головний фактор — внутрішній контроль влади в Молдові: парламент, президент, силові структури. Саме результати парламентських виборів визначать, наскільки стабільною буде ситуація.

Завдання російської пропаганди — перетворити “український фактор” на зброю. Це несе величезні ризики для євроінтеграції, двосторонніх відносин та сприйняття України і Румунії. Кремль адаптує свою пропаганду до різних аудиторій, лінгвістичних та ідеологічних рівнів, створюючи комбінації, які важко розкрити й ще важче нейтралізувати.

РУСЛАН РОХОВ: Проросійські партії пройдуть до парламенту Молдови

— Судячи з усього, стратегія Російської Федерації полягає в тому, щоб оточити Україну нелояльними політичними режимами. Ми вже бачимо проблеми з Угорщиною та Словаччиною. Ми розуміємо складність відносин із новим президентом Польщі Каролем Навроцьким.

Надійний тил у нас залишається лише в Молдові та Румунії. Від них у великій мірі залежить наш експорт і постачання озброєнь. Наявність безпечного тилу має ключове значення.

Зміна ситуації в Молдові може кардинально змінити розклад — особливо враховуючи наявність Придністров’я, де зосереджені збройні контингенти та велика кількість боєприпасів. Якщо Кремль доб’ється лояльного політичного режиму, отримавши контроль над Міністерством внутрішніх справ і Міністерством оборони, то під виглядом цивільних можна переправляти досвідчених військових до Молдови транзитом через Придністров’я.

Наявність спеціалістів і ротація дозволять реалізувати сценарій малими групами: завезти зброю, дестабілізувати Одеський регіон, а можливо, й інші райони. Все це створить серйозні проблеми та змусить Україну розосередити сили, відтягнути частину військ для прикриття загроз із півдня. У результаті менша кількість ЗСУ буде на лінії зіткнення на сході.

Для тривалого протистояння з Україною Кремлю принципово важливо досягти перемоги проросійських сил на парламентських виборах у Молдові. Це дозволить ускладнити життя українцям і створити ще один осередок напруженості на нашому кордоні.

Судячи з усього, проросійські партії пройдуть до парламенту в певній кількості. Але ті сили, які бояться війни та розуміють ризики перемоги цих партій, утримуватимуться від радикальних рішень.

На півночі Молдови, де традиційно сильні позиції лівого електорату — колишніх прихильників комуністів і соціалістів, лояльних до Росії, — наразі спостерігається коливання. Люди шукають альтернативу. Їм неприємна риторика керівної партії, яка наполягає на румунській ідентичності та мові. Багато мешканців півночі себе румунами не вважають, тому традиційно голосували за лівих. Але сьогодні, розуміючи, що ліві означають війну, вони починають шукати інші варіанти.

Це може змінити баланс і дає надію, що за підсумками парламентських виборів, хоч і з невеликою перевагою, переможуть проєвропейські сили. Очевидно, вони боротимуться за перше місце в країні. Можливо, займуть і другу позицію, але враховуючи велику кількість голосів діаспори, їхні шанси зростають.

На цих виборах збільшили кількість виборчих дільниць за кордоном, що дозволить підвищити явку і накопичити додаткові голоси там, де електорат більш орієнтований на Європу. Одночасно скоротили число дільниць для жителів Придністров’я — їх залишилося 12. Там традиційно голосують за проросійські партії.

Сільське населення Півночі ближче до сходу, і воно надзвичайно рідко змінює політичну орієнтацію. Вони можуть обирати різних політиків у межах однієї ніші, але не змінюють саму проросійську платформу. Тут важливу роль відіграє церква, яка утримує електорат, не дозволяючи йому зміститися до центру та змінити позицію. Влада Молдови намагається боротися з цим, зокрема через заборони та судові рішення.

До початку виборчої кампанії представники Православної церкви Московського патріархату були помічені в підтримці проросійської партії, яка висловлювала територіальні претензії до Бессарабії. Суд допустив її до виборів. Судячи з усього, це буде ще одна “російська колона” у наступному парламенті.

Читайте також: Ось авторитаризму: як Китай поширює свій вплив на інші країни у протистоянні зі США — думки експертів