Стримування на межі: як Європа і НАТО готуються до ймовірної війни з РФ після 2030 року

Президент України Володимир Зеленський вважає, що Росія може напасти на країну НАТО упродовж найближчих п’яти років, щоб перевірити стійкість Альянсу. За його словами, європейським державам необхідно суттєво збільшити оборонні бюджети.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте назвав Росію найбільшою та прямою загрозою безпеці Альянсу.

Росія готується перевірити міцність НАТО у найближчі роки

Зеленський переконаний, що російський диктатор Володимир Путін готується до агресії проти НАТО. Зараз ресурси Кремля обмежені війною проти України, однак у перспективі ці плани можуть реалізуватися.

На відкритті Форуму оборонних індустрій у Гаазі 24 червня український лідер наголосив, що об’єднана Європа повинна мати таку військову міць, яка зруйнує ілюзії Кремля про те, що війна в Європі може щось дати Росії.

“Ми вважаємо, що, починаючи з 2030 року, Путін може мати значно більше можливостей. Сьогодні Україна його стримує, у нього немає часу муштрувати армію. Для нападу на НАТО Путіну потрібна пауза, йому необхідне зняття санкцій, а також вишколене військо”, — заявив Зеленський.

Німеччина планує збільшити фінансування оборони більш ніж на дві третини — з 95 млрд євро до 162 млрд до 2029 року, що дозволить їй обійти Францію та Велику Британію. У Парижі мають намір підняти витрати до 3–3,5% ВВП до 2030 року, а у Лондоні — лише до 2035 року.

“Але прогрес Великої Британії значно повільніший, ніж у Німеччини: вона планує збільшити витрати на оборону з нинішніх 2,3% ВВП до 2,6% до 2027 року, а після наступних загальних виборів, які мають відбутися у 2029 році, має намір підняти їх до 3%”, — йдеться у публікації видання Financial Times.

У Росії виробництво озброєнь незабаром вийде на рівень, що перевищує внутрішній попит, навіть з урахуванням нинішньої війни, пише Bloomberg. Генсек НАТО попередив, що у найближчі п’ять років Естонія, Латвія та Литва опиняться у зоні особливого ризику. Через загрозу, що зростоає,  країни Балтії вже вживають екстрених заходів: скасовують заборону на протипіхотні міни, модернізують збройні сили, посилюють ППО та укріплюють кордони.

Ще одна сусідня з Росією країна — Фінляндія — вступила до НАТО у 2023 році після початку повномасштабної агресії проти України. Гельсінкі суттєво збільшує чисельність резервістів і готується до розміщення нового командування Альянсу. Очікується, що у штаб-квартирі НАТО на півночі Фінляндії у місті Міккелі, розташованому за дві години від російського кордону, працюватимуть офіцери зі США, Великої Британії та Фінляндії.

У прикордонних районах Фінляндії вже проходять тренування військових, які навчаються використовувати розвідувальні дрони.

Після міграційної кризи Фінляндія у 2023 році повністю закрила кордон із Росією. Наразі країна будує 200-кілометрове загородження з камерами та датчиками руху на найбільш прохідних ділянках лісистого кордону.

“Якщо подумати про східний кордон, то у нас — найдовший кордон серед усіх країн ЄС із Росією — 1340 км. Паркан охопить всього близько 200 км у сукупності, однак 140 км пройдуть по південному сходу Фінляндії, тож більша частина буде тут, де у попередні роки також було більше прикордонних інцидентів”, — звернув увагу начальник оперативного відділу Прикордонної служби Фінляндії Самуель Сільянен.

Головною темою саміту НАТО у Гаазі стало посилення оборонного потенціалу країн-членів і обговорення планів щодо збільшення військових витрат.

У німецькій розвідці вважають, що Москва збирається перевірити на міцність 5-ту статтю Північноатлантичного договору про колективну оборону й уже найближчими роками спробує відтіснити НАТО до кордонів 1990-х років.

Федеральна розвідувальна служба Німеччини, на яку посилається Bild, стверджує, що Росія вважає себе учасником системного протистояння із Заходом і готується до великої війни проти НАТО. Передбачається, що до кінця десятиліття вона створить усі умови для ведення повномасштабного конфлікту.

“Кремль нарощував військові витрати шалено швидкими темпами. Очікується, що у 2025 році вони складуть близько 120 мільярдів євро, що відповідає більш ніж 6% валового національного продукту. Таким чином, Росія збільшила свій військовий бюджет майже в чотири рази порівняно з 2021 роком”, — йдеться у публікації видання Bild.

На Петербурзькому форумі Володимира Путіна попросили прокоментувати оцінки західних спецслужб. Голова Кремля назвав інформацію про можливу агресію проти країн Європи й НАТО “найнеймовірнішою брехнею”. Аналогічними заявами він користувався у січні та лютому 2022 року, заперечуючи плани нападу на Україну.

Паралельно Росія активно веде гібридну війну в Європі: організовує шпигунство, кібератаки, втручається у вибори й поширює дезінформацію. У країнах Балтії фіксуються перебої в роботі силових кабелів, ліній зв’язку та газопроводів.

У вересні Росія і Білорусь планують провести спільні навчання “Захід-2025” на території Білорусі. Для НАТО це новий виклик, оскільки основні маневри проходитимуть поблизу кордонів Польщі й Литви.

Читайте також: Без членства, але зі зброєю: що отримала Україна від саміту НАТО

Провокації та плани Росії в оцінках експертів

Чи встигне Європа збільшити оборонні бюджети до рівня, який зупинить Москву? Які гібридні операції Кремль уже веде проти Заходу? Чи зможе НАТО відбити тиск і зберегти єдність? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

• Віктор Ягун, військовий і громадський діяч, генерал-майор запасу СБУ, заступник голови СБУ (2014–2015 рр.), директор Агентства реформування сектору безпеки;
  
• Раса Юкнявічене, литовська політикиня, міністерка оборони Литви (2008–2012 рр.), депутатка Європейського парламенту;
  
• Володимир Фесенко, політолог;
  
• Олеся Яхно, політологиня.
  

ВІКТОР ЯГУН: Острах Росії — це психологічна травма Європи, що залишилася після Другої світової війни

— Росія дуже активно почала працювати в Європі та країнах НАТО. Це стосується не лише Європи, а й Канади та Сполучених Штатів. Вони почали діяти лише з однією метою — щоб відвернути увагу від України, щоб увага спецслужб і силових структур країн НАТО була спрямована на охорону своїх інтересів, забезпечення безпеки своїх громадян, підприємств оборонно-промислового комплексу, політиків.

Росіяни справді працюють у багатьох напрямках. Це не лише те, що стосується диверсій чи підготовки до можливих диверсій на каналах зв’язку, на аналітичних об’єктах, а й активна робота з опозицією — як радикально лівою, так і радикально правою, з різними групами, у тому числі національними спільнотами, які з’явилися в Європі останнім часом. Особливо це стосується етнічних і релігійних груп, мусульман, які фактично живуть там паралельним життям.

Усе це робиться лише з однією метою — дестабілізувати ситуацію, точково її контролювати і, у разі потреби, розпалювати ці осередки протестів у тій чи іншій точці, щоб справді відвертати увагу від глобального.

Я не думаю, що Росія має можливість проводити якісь відкриті воєнні дії чи операції найближчим часом, тому що основна маса її зусиль зосереджена в Україні. Тому вони роблять усе. Я не скажу, що це повністю гібридно.

Росія активно готується до можливих провокацій безпосередньо на своїх кордонах. А це насамперед країни Балтії та країни Скандинавії — Фінляндія, Норвегія, певною мірою, можливо, й Швеція.

Російські офіцери розвідки беруть участь у диверсіях, підривах підприємств, спробах убивства керівників тих чи інших компаній, організації диверсій на логістичних шляхах. Тобто це вже не гібридний вплив, а такий, що переходить у безпосередні воєнні дії та роботу спеціальних служб.

Острах Росії — це психологічна травма, яка залишилася після Другої світової війни, після окупації частини Європи, зокрема країн, які зараз вважаються західною Європою. Якщо подивитися на останні вибори, то ці країни дістали травми від присутності так званого “русского мира”, тільки тоді він називався по-іншому.

Активність Росії зараз зосереджена насамперед на підриві опор цих держав, використанні своїх специфічних методів для підкупу і політиків, і бізнесу, і засобів масової інформації через продажних журналістів, спробах знайти точки впливу. Активно використовується все, що тільки можна придумати: проводяться так звані культурні обміни, залучаються посольства, культурні центри, що досі працюють у деяких країнах.

Активно приєдналася до цього і церква. За різними підрахунками, від 5 до 6 мільйонів громадян України зараз перебувають у Європі як біженці. Активно долучилася філія Московського патріархату в Україні — Українська православна церква, яка лише за останній час відкрила понад 100 парафій у Європі та намагається взяти під контроль частину біженців, нашу діаспору. А люди, які відірвані від української дійсності, дуже легко піддаються на провокації.

РАСА ЮКНЯВІЧЕНЄ: Наша фронтова лінія захисту проходить в Україні

— У 1989 році Путін почав дуже активно реформувати й посилювати свою військову присутність біля кордонів Литви. Балтійські держави, Польща і так далі. У той час НАТО було зовсім іншим. Не було жодних підрозділів НАТО на наших територіях. Була тільки на папері наша підписана декларація, що ми є членами Альянсу.

І тоді я дуже сильно хвилювалася й розуміла, що у нас великі проблеми, тому що ніхто серйозно не сприймав те, що відбувалося. А навпаки, політична воля полягала в тому, щоб якось не провокувати Путіна. І жодних навчань, нічого не було біля наших кордонів. Наших армій теж майже не було, можна сказати.

У мене є відомості про те, що Путін тоді вже був готовий протестувати НАТО, взявши без єдиного пострілу Україну — через Януковича. Ви врятували нас у 2014 році, коли був Євромайдан. Сталася анексія Криму й почалася війна з Росією. Тоді всі прокинулися, але, на жаль, не до кінця. І це якраз показує, що бажання тестувати НАТО у Путіна й Кремля було вже тоді.

Зараз уже відбуваються провокації на морі, диверсії й так далі. Багато чого дуже сильно залежить від того, як розвиватиметься ситуація на українському фронті. Тому ми розуміємо, що наша фронтова лінія захисту проходить саме в Україні зараз.

Звісно, чим сильнішими ми будемо у своїй політичній волі та військовій спроможності, тим менше буде намірів у Кремля прийти сюди.

Якщо говорити про нинішні території Європейського Союзу, то східна частина — Фінляндія, три балтійські держави, Польща — є найуразливішим місцем. Для цього регіону будуть виділятися окремі кошти й запроваджуватися окрема політика.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Росія націлена на фізичне усунення впливових людей у ЄС

— Провідні країни НАТО зараз розглядають рішення, яке спрямоване на модернізацію власних збройних сил, у тому числі на розширення складу, збільшення чисельності військ, модернізацію озброєння й так далі. Тому загрози сприймаються дуже серйозно.

Минулого року про це почали говорити, але зараз, у нинішньому контексті, з урахуванням фактора Трампа й ризиків деякої зміни ролі США в межах НАТО, питання посилення обороноздатності Європи стало одним із пріоритетів, у тому числі й для Європейського Союзу.

Самі європейські спецслужби виявилися не дуже готовими до російських провокацій. Зараз необхідно налагодити взаємодію спецслужб європейських країн між собою.

Раніше цим більше займалися американці, але я вважаю, що зараз і по лінії НАТО, і всередині Європейського Союзу за участю Великої Британії потрібно посилювати таку співпрацю. Диверсій у Європі стає дедалі більше.

Була інформація про підготовку замаху на голову концерну Rheinmetall, найбільшого німецького оборонного концерну. Це вдалося запобігти, але сам факт підготовки такого замаху вже свідчить про те, що Росія, серед іншого, націлена на фізичне знищення впливових людей у Європейському Союзі, які можуть допомагати Україні та працювати над посиленням обороноздатності Європи.

Недавня історія з підпалом будинку прем’єр-міністра Великої Британії також була показовою. Тобто спектр інструментів і форм підривної діяльності Росії в Європі розширюється й стає масовим, і на це необхідно реагувати.

Ціла низка інцидентів пов’язана з підготовкою терактів шляхом вибухів у транспортних літаках. Такі диверсійні дії зараз також дуже небезпечні, тому що йдеться про можливі авіаційні катастрофи. Це відкритий акт тероризму.

Країни НАТО мають право заявити й про право на відповідні дії всередині Росії. Я не впевнений, що європейці на це підуть, але вони можуть допомагати Україні у такій роботі в тилу Росії, допомагати технічно, допомагати за допомогою кіберінструментів і так далі.

ОЛЕСЯ ЯХНО: Чим сильніша Європа, тим агресивніша Росія

— Розхитування Європи й різні гібридні операції на території країн Європейського Союзу та НАТО відбувалися ще з 2014 року.

Ми пам’ятаємо історії з штучними міграційними кризами на кордоні з Польщею та країнами Балтії ще з 2015 року. Також була велика міграційна криза у 2021 році після так званих “виборів” Олександра Лукашенка. Були й менш гучні, але помітні міграційні прецеденти на кордонах із Фінляндією.

Після повномасштабного вторгнення наміри Росії розхитати Європу ще більше активізувалися. Наприкінці минулого року, у грудні, був звіт Гельсінської групи США, який ґрунтувався на слуханнях, що відбулися у вересні минулого року під назвою “Тіньова війна Росії проти НАТО”. Було названо майже 150 прецедентів участі Росії на території країн Заходу.

У класифікації цих гібридних дій є чотири пункти: підриви й пошкодження інфраструктури, зокрема підводних кабелів; політичні вбивства й погрози; різні політичні спроби втручання в електоральні процеси; дезінформація та кібератаки.

Зараз можна констатувати, що на Заході розуміють нерозривність цих двох складників — гарячої війни в Україні та гібридних атак усередині Заходу.

Ми пам’ятаємо, як після відмови від російського газу почастішали прецеденти підривів підводних кабелів, те, що сталося із “Північними потоками”. Росія на словах стверджувала, що Європа сама страждатиме від відмови від газу, але при цьому дуже агресивно реагувала, коли Європа справді позбавлялася залежності.

Це проявляється не тільки у газовій сфері. Дуже чітко видно по електроенергії, як Росія намагається шантажувати країни пострадянського простору, зокрема Молдову.

Чим більше Росії обрізають мацаки, якими вона дотягується до Європи економічно, тим агресивнішою стає її реакція. Абсолютно виправдано, що країни Балтії, північно-західна частина НАТО — Фінляндія, Норвегія, Данія, західна частина Польщі — говорять про загрози й ризики.

Поки що не видно передумов до того, що Росія хоче зупинити воєнні дії в Україні. Вимагаючи роззброєння України й скорочення воєнної допомоги, Росія водночас нарощує виробництво озброєнь. Усе це змушує замислитися над діапазоном можливих агресивних дій і необхідністю діяти на випередження. Не треба чекати моменту, коли Росія, навіть якщо не нападе, то точно використовуватиме загрозу як інструмент шантажу й тиску на східні й північні кордони країн Заходу, НАТО й ЄС.

Це боротьба проти посилення Європи на тлі того, що США зайняті іншими пріоритетами. Кремль хоче цим скористатися. Не випадково російська пропаганда звертається до політиків-євроскептиків, щоб показувати “іншу Європу”. Не випадково акцент у російській пропаганді змістився від США до Європи. Європейські лідери, які підтримують єдність і допомогу Україні, зображаються продовжувачами “диктаторських” традицій.

Читайте також: Словаччина та Угорщина створили дует проти європейського майбутнього України: як цьому протистояти, розповіли експерти