США переглядають пріоритети: що відомо про паузу в постачанні зброї для України і що кажуть експерти

США призупинили частину постачання зброї Україні для перегляду пріоритетів, але остаточного рішення про припинення допомоги поки що немає. Влада США наголошує, що йдеться не про повну зупинку, а про тимчасову паузу щодо окремих позицій.

Що відбувається з американськими постачаннями озброєння?

Ряд країн, зокрема Україна, тимчасово втратили пріоритет у отриманні зброї та боєприпасів від США. Про це повідомляє CBS News із посиланням на неназваного чиновника Білого дому.

“Чиновник Білого дому не назвав ці країни і не сказав, скільки може тривати пауза у постачанні зброї в Україну”, — зазначається у повідомленні телеканалу.

За його словами, зупинка постачань — частина масштабного перегляду, який Пентагон проводить за дорученням президента Дональда Трампа. Міністр оборони Піт Гегсет кілька тижнів тому розпочав перевірку, щоб упевнитися, що пріоритетом залишаються потреби США.

CBS News пише, що, за словами заступника міністра оборони Елбріджа Колбі, Пентагон призупинив передачу Україні ракет для систем ППО Patriot, високоточних боєприпасів, безпілотників і ракет для F-16 через скорочення запасів. Водночас він наголосив, що “Пентагон продовжує надавати президенту надійні варіанти для подальшої військової підтримки України”.

Міністерство закордонних справ України викликало тимчасового повіреного у справах США Джона Гінкеля.

“З українського боку було підкреслено, що будь-яка затримка чи зволікання з підтримкою оборонних можливостей України лише спонукає агресора продовжувати війну і терор, а не шукати миру”, — йдеться у повідомленні МЗС.

Речник Пентагону Шон Парнелл заявив, що відомство “продовжує працювати над завершенням війни, розв’язаної Росією, зберігаючи боєздатність армії і пріоритети нацбезпеки”.

“Ми не будемо повідомляти, скільки саме зброї чи яких видів ми передаємо Україні, і коли саме це відбувається. Але міністр оборони надалі надаватиме президенту рекомендації для ухвалення рішень щодо подальшої допомоги”, — зазначив він.

Держдепартамент: зобов’язання перед Києвом зберігаються

США не припиняють постачання зброї та ракет для систем протиповітряної оборони для України, а повідомлення про призупинення стосуються лише окремих найменувань, повідомила прессекретарка Держдепартаменту США Теммі Брюс.

“Наші зобов’язання не змінилися… Це не припинення нашої допомоги Україні… Це один аспект, одна ситуація, одна подія, яка змінилася… Існують кілька інших надійних варіантів і зусиль щодо ситуації з озброєнням в Україні”, — відповіла Брюс журналістам.

Міноборони України поінформувало, що не отримувало офіційних повідомлень про повну зупинку допомоги і запитує роз’яснення по кожному елементу постачань.

Президент Володимир Зеленський повідомив, що Київ з’ясовує деталі постачання, особливо щодо систем ППО. Андрій Єрмак підтвердив, що Україна звернулася до Конгресу США із запитом про продовження передачі протиповітряних засобів.

Глава держави Володимир Зеленський 2 липня повідомив, що провів зустріч із представниками американського бізнесу.

“Щойно відбулася зустріч із підприємцями — членами Американської торгівельної палати. Значні бізнеси. Я подякував їм за роботу в Україні та з Україною — це компанії, які платять податки в нашій державі і зберігають робочі місця. Але також це компанії й люди, які мають значний вплив. Для всіх нас в Україні важливо, щоб кожен зараз використовував свій особистий вплив заради спільного результату”, — підкреслив український президент.

Продовження підтримки США в інтересах і тих, хто веде бізнес в Україні.

“Протиповітряна оборона для України — це захист для кожної компанії, яка працює в державі, має тут власність і розвиває виробництво”, — зазначив Зеленський.

Він додав, що спільна робота принесе більше результатів.

“Українське повідомлення абсолютно очевидне: разом можемо зробити більше. Я дякую всім компаніям і підприємцям, які підтримують українську оборону, які підтримують українську стійкість. Ми сьогодні говорили, що важливо, коли компанії виходять із російського ринку і працюють саме тут, в Україні”, — сказав глава держави.

Окрім цього, він повідомив, що Україна вибудовує нову мережу співпраці з багатьма країнами на основі спільних можливостей у розвитку промисловості, передусім технологічних секторів.

“Але, звичайно, безпека, звичайно, захист від російських ударів — це основа основ, і ми очікуємо більшої активності від підприємців у просуванні цього нашого порядку денного з безпеки”, — підкреслив Зеленський.

Також глава держави заслухав доповіді міністра оборони Рустема Умєрова та міністра закордонних справ Андрія Сибіги, які стосувалися відносин із США та ЄС.

“Зараз на робочих рівнях між Україною і США з’ясовують усі деталі щодо постачання оборонної підтримки, зокрема компонента ППО. Так чи інакше ми маємо забезпечити захист для наших людей. Сьогодні ж обговорили наступні кроки у відносинах з Європейським Союзом на це півріччя під головуванням Данії”, — прокоментував президент України.

Також Зеленський провів нараду з представниками уряду та команди Офісу президента щодо підготовки нових угод із партнерами про спільне виробництво зброї.

Наступного дня Україна підписала документ про спільне виробництво зі США, у якому беруть участь кілька компаній, що зосереджуються передусім на виробництві дронів різного типу, повідомив Зеленський.

“Сьогодні ми розпочали наш візит у Данію з дуже важливої зустрічі та важливого підписання документа — це копродакшн між Україною і США. Це буде кілька компаній — зосереджуються передусім на дронах різного типу”, — сказав президент у коментарі для журналістів.

За словами Зеленського, очікується, що цього року кількість дронів сягне сотень тисяч, також передбачається зростання наступного року.

“Головний компонент — це дрони-перехоплювачі, які вже добре себе показали в Україні. Ми вже тестували дрони кількох компаній. І зараз нарешті підписали дуже серйозний продукт, серйозний контракт. Дуже розраховуємо на збивання “Шахедів” у такій великій кількості”, — наголосив президент.

Він також повідомив про домовленості з партнерами, що окремі виробництва зможуть отримати доступ до відповідних технологій.

НАТО і ЄС: США залишаються ключовим донором

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зазначив, що США мають проявляти гнучкість:

“Так, я розумію, що США повинні дбати про свої запаси, і водночас ми усвідомлюємо, що треба проявляти певну гнучкість… Ми не можемо обійтися без практичної підтримки США”.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС готовий посилювати допомогу Україні:

“Для нас це чіткий сигнал… нарощувати наші європейські оборонні можливості. Ми вже надали близько 50 мільярдів євро”.

Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен наголосила, що у разі скорочення американської підтримки Європа повинна взяти на себе частину зобов’язань і прискорити вступ України до ЄС і НАТО.

“Я повністю згодна з Урсулою, але, звичайно, якщо США вирішать не надавати Україні того, що необхідно, це буде серйозним кроком назад для України, для Європи і для НАТО. Тому що, як я вважаю, ми обидві вже казали — війна в Україні ніколи не була лише про Україну. Це війна за майбутнє Європи. І тому, звісно, ми розглянемо рішення, ухвалені у Вашингтоні. Ми сподіваємося, що трансатлантичне партнерство, у тому числі щодо України, збережеться. Це важливо для всіх нас. Якщо будуть якісь прогалини, я думаю, ми повинні їх заповнити”, — сказала вона.

Тимчасова пауза чи перегляд стратегії — думки експертів

Чому США вирішили тимчасово призупинити частину постачань зброї Україні? Чи справді це сигнал про скорочення підтримки, чи лише технічна пауза? Як Україна та ЄС реагують на перегляд пріоритетів Вашингтоном? Чи зможе Європа компенсувати можливий дефіцит підтримки з боку США? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента України;
  
• Анатолій Пінчук, голова правління Інституту безпеки Східної Європи;
  
• Ігор Чаленко, політолог, голова Центру аналізу і стратегій;
  
• Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”.
  

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Україна і США ведуть регулярний діалог про майбутнє стратегічне партнерство

— Політика — це не лише пряма дорога. Завжди необхідно шукати компроміси й знаходити рішення. Сьогодні питання не в тому, покращилися чи погіршилися відносини України і США. Йдеться про раціоналізацію цих відносин.

Україна пропонує прагматичні моделі взаємодії нашим американським колегам. Володимир Зеленський завжди ефективний у будь-яких двосторонніх форматах, зокрема й у взаємодії з президентом Сполучених Штатів. Йому вдається вибудовувати особистий діалог, заснований на базових принципах: прагматизмі та взаємних інтересах — не лише політичних, а й комерційних.

Україна хоче закуповувати озброєння. Сполучені Штати, своєю чергою, зацікавлені в монетизації своєї допомоги за різними напрямами, включаючи європейський, а також у збереженні домінування на ринку зброї та поверненні собі монополії на формування глобальних політичних правил.

Україна готова у цьому сприяти Сполученим Штатам, адже події, що відбуваються сьогодні у Східній Європі, значною мірою визначають контури глобальної політики та впливають не лише на відносини всередині Європи, а й на взаємодію цілої низки держав. Ми бачимо, що проросійська активність, яка раніше була помітною в країнах Глобального Півдня, значно знизилася.

Ми бачимо зміну риторики як у голови Держдепартаменту, так і у самого президента США щодо Росії. З’явилося чітке розуміння, що Росія — точно не партнер, ані сьогодні, ані завтра, ані в майбутньому. З путінською Росією неможливо вибудувати прагматичні відносини, тому що для Путіна важливі не раціональні доводи, а ірраціональне прагнення до насильства.

Натомість Україна в особі президента Зеленського пропонує США стале стратегічне партнерство, спільні економічні можливості, розвиток ключових галузей в Україні, інвестиції американських компаній, їхню присутність і участь у великих інфраструктурних проєктах.

Україна пропонує Сполученим Штатам можливість повернути собі роль глобального політичного центру й остаточно зруйнувати репутацію Росії та її партнерів.

Дискусія між Україною і США, між Зеленським і Трампом, відбувається на регулярній основі. Вона надзвичайно продуктивна й дає конкретні результати. Однак, так само як і у відносинах з європейськими партнерами, хотілося б підкреслити необхідність прискорення.

Потрібно швидше розв’язувати логістичні питання, розставляти пріоритети, оперативніше організовувати постачання техніки в Україну у належному обсязі й продовжувати консультації щодо взаємних інвестицій, включно з військовими галузями.

Сумніваюся, що США відмовляться від постачання зброї через репутаційні причини. Так, звучать аргументи про необхідність аудиту і розрахунків, скільки ракет може знадобитися в інших регіонах. Але це частина російської пропаганди, мета якої — показати, нібито в України буде дефіцит зброї, а союзники відвернуться, щоб змусити Україну до капітуляції.

Я чудово розумію такі спроби тиску, але реальність інша. Важкі переговори з американськими колегами тривають і триватимуть надалі. Постачання техніки здійснюються, і я сподіваюся, вони розширюватимуться, у тому числі на комерційній основі. Нам важливо збільшити асортимент того озброєння, яке можна придбати й отримати від США, адже вони мають унікальні системи, яких достатньо на складах.

Не потрібен спеціальний аудит, щоб зрозуміти, скільки зброї є в наявності й що її вистачить і для захисту Ізраїлю, і для України.

Упевнений, що європейські партнери також активно співпрацюватимуть із США, щоб постачання ефективних протиракет, які дозволяють відбивати російські атаки, продовжувалося у повному обсязі.

АНАТОЛІЙ ПІНЧУК: Трамп готовий до угод, але не до глобальної відповідальності

— Якщо говорити про виділення нової допомоги, ситуація, на мою думку, справді проблематична. При нинішньому керівництві Сполучених Штатів максимум, на що ми можемо розраховувати, — це схеми підтримки на кшталт ленд-лізу або в межах угоди, так званої Угоди про взаємне визнання сертифікатів на озброєння (CRM), хоча вона більше стосується Фонду відновлення України, а також через інші механізми зобов’язань. Інакше кажучи, при нинішній адміністрації США можна очікувати насамперед постачання озброєнь, але не повноцінної фінансової допомоги у класичному розумінні.

Рішення, які були ухвалені раніше, у будь-якому разі будуть виконані. Навіть у поточній ситуації йдеться радше про призупинення до підтвердження наявності необхідної кількості ресурсів у резервах армії Сполучених Штатів.

Тому я поки що не розглядаю це як критичну проблему для відносин України і США.

Трамп позиціює себе як людина, яка готова укладати угоди, вигідні Сполученим Штатам. Він підкреслює, що насамперед захищає економічні інтереси США і меншою мірою впливає на глобальну геополітику та загальні світові процеси.

Питання передачі ракет Taurus, на мою думку, має не лише технічний, а й політичний і внутрішньополітичний німецький характер. Так, є питання експлуатації, забезпечення, навчання персоналу, але існує й інший складник. Попри те що більшість у керівній коаліції Німеччини підтримує передачу Taurus Україні, повного консенсусу з цього питання поки що немає.

Щобільше, я не виключаю, що з огляду на дефіцит військових ресурсів у Європі європейські держави можуть закуповувати американське озброєння для подальшої передачі Україні.

Ключовий момент у тому, щоб ці процеси нарешті були запущені. А для цього потрібно почати підготовку таких угод і узгодити всі етапи. Це вплине на рішучість не лише політичних лідерів на кшталт канцлера Німеччини Мерца, а й електорату, який почне активніше підтримувати Україну.

ІГОР ЧАЛЕНКО: Москва робить ставку на пропаганду про уявну втому Заходу

— Чому Росія так хоче домогтися того, щоб США припинили підтримувати Україну? У цьому випадку для Росії це важливо як сигнал, що нібито саме політика Кремля була правильною, що підтримка України має тимчасовий характер, а війна на виснаження буде виграна Москвою. На цьому ґрунтується великий пропагандистський пласт.

Ясна річ, що будь-які затримки у постачанні озброєння як з боку Сполучених Штатів, так і з боку європейських партнерів використовуються Росією, щоб показати уявну нестабільність коаліції навколо України. Тому у питанні постачань потрібна ритмічність, виконання раніше взятих зобов’язань і опрацювання нових напрямів, наприклад, закупівля американського озброєння.

Це активно обговорювалося президентом Зеленським і президентом Трампом у Гаазі на саміті НАТО. У нинішній ситуації хотілося б, щоб уся ця метушня навколо американської допомоги була якнайшвидше закрита, а всі постачання здійснювалися відповідно до затверджених календарних графіків.

На цей момент допомога продовжує надходити у межах пакетів, ухвалених ще за президента Байдена. Усе, що йшло через програму PDA, оцінювалося з погляду обороноздатності самих Сполучених Штатів. Пентагон не міг виділити Україні такі обсяги озброєнь, щоб це критично знизило їхні власні запаси.

Навіть раніше були дискусії щодо постачання ракет ATACMS і їхньої кількості. США чітко показали, що не будуть зменшувати свої арсенали до критичного мінімуму по жодному виду озброєння, адже їхня обороноздатність залишається пріоритетом. Тому нинішні пакети, які зараз, наприклад, перебувають у Польщі, теж виділялися з урахуванням збереження можливостей Вашингтона.

США вже застосовували підхід стратегічної невизначеності. Наприклад, у кейсі з передачею касетних ATACMS — ми дізналися про їхнє постачання лише через три тижні після їхнього успішного бойового застосування. Сполучені Штати мають різні можливості надання допомоги. Ми також готові закуповувати озброєння. Але питання в тому, оголошувати такі угоди чи ні.

Відсутність оголошень — це радше політика стратегічної невизначеності, яку спочатку проголосив Макрон. Такий підхід створює труднощі для російського агресора у плануванні, як протидіяти західному озброєнню в певних обсягах.

Зараз ми бачимо трансформацію політики Німеччини, яка інвестує у наш ВПК для розробки ракет дальністю до 800 кілометрів. При цьому тема передачі ракет Taurus не знімається з порядку денного. Мерц подає сигнали з цього приводу, що непокоїть Москву. Ми чуємо погрози на адресу Німеччини, але зрозуміло, що передача Taurus Україні — це точкове рішення для ударів по кількох важливих об’єктах, адже самих ракет у Бундесверу небагато. Усього для Німеччини було випущено 600 штук, 300 з них модернізовані, і частина може бути передана нам. Теоретично це можливо. Німецькі військові обговорювали сценарій, за яким українські розрахунки керуватимуть цими ракетами. Це питання справді опрацьовується.

Важливо, щоб передача відбулася у потрібний момент, а ціль була максимально ослаблена для найбільшої ефективності. У теорії передача Taurus можлива, але на практиці Німеччина, ймовірно, більше інвестуватиме в український ВПК — дрони, ракети та супутні розробки.

Поки не варто забігати наперед, але очевидно, що США не усуваються повністю і не перекладають відповідальність на ЄС. За ключовими унікальними позиціями, які Європа не може компенсувати, співпраця продовжиться. Влітку, якщо не буде зрушень по дипломатичному треку, а я не вірю, що Росія змінить свою стратегію, США можуть оголосити позитивні для нас новини про подальшу співпрацю, але вже на комерційній основі.

ОЛЕКСАНДР ЛЕОНОВ: Європейські країни знову замислилися, чи можна довіряти Трампу

— Коливання з постачанням озброєння Україні й загалом розмови про інші пріоритети пов’язані насамперед із тим, що у самих Сполучених Штатах нова адміністрація не склала чіткої стратегії зовнішньої політики, чіткої стратегії стримування Китаю тощо. Тому США кидаються з крайності в крайність — то починають торгівельну війну, то домовляються, то знову погрожують. І з цього погляду немає зрозумілої логіки.

Допомога Україні переглядатиметься. Щобільше, є нові можливості й нові варіанти. Я маю на увазі, наприклад, угоду про корисні копалини, де йшлося, що американське озброєння може постачатися шляхом формування частини фонду Україна — США.

Європейські союзники України чітко кажуть, що вони готові купувати американське озброєння для України. Очевидно, що за логікою спочатку варто було б домовитися, розробити логістику щодо цих нових варіантів і можливостей, а вже потім йти на певні скорочення або переформатування допомоги. Тому що заяви спікера Міністерства оборони та окремих чиновників Білого дому свідчать про те, що всередині Сполучених Штатів була негативна реакція на повідомлення про те, що військова допомога Україні знову на паузі.

Чому вчорашні заяви про паузу військової допомоги викликали такий фурор? Тому що буквально нещодавно був саміт НАТО, де чітко проговорювалася допомога Україні. Там було чітко озвучено, що всі країни Альянсу на вимогу Дональда Трампа підіймають військові витрати до 5% упродовж кількох років. І при цьому допомога Україні зараховується в ці 5%. І з цього погляду досить багато європейських країн знову опинилися перед дилемою, наскільки можна в стратегічній перспективі вірити словам Дональда Трампа. І це, на мою думку, сьогодні головна проблема.

Читайте також: Ніде не захищені: як Україна громить військові склади, аеродроми і ППО Росії