Сьогодні о 11:16
Чотири роки тому, 31 березня 2022 року, Збройні сили України (ЗСУ) звільнили від російської окупації Ірпінь, Гостомель та Бучу. Після деокупації цих міст про злочини загарбників проти мирного населення України дізнався весь світ. На території Київської області правоохоронці виявили 1 590 тіл загиблих. Більшість — цивільні, яких закатували та вбили російські окупанти. Про події весни 2022 року розповідає телеканал FREEДОМ.
Гостомель одним із перших взяв на себе удар під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тоді в місті перебувало близько 18 тисяч людей. Бій за аеропорт “Антонов”, у якому планував висадитися російський десант для штурму Києва, тривав понад 24 години. Але планам агресора не судилося здійснитися.
Довжина злітно-посадкової смуги аеропорту “Антонов” — 3 502 метри. На неї можуть сідати літаки будь-якого розміру, зокрема найбільший у світі вантажний літак “Мрія”, для якого він був базовим аеродромом. Близько 5 ранку 24 лютого 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення РФ, черговий “Украероцентру” телефонував у Гостомель, щоб повідомити про початок бойових дій і попередити про можливу атаку на аеропорт “Антонов”. Уже об 11:20 розпочався перший бій спротиву Збройних сил України.
“До аеродрому ми висувалися в пішому порядку з можливим вступом в бій противником. Аеродром палав від вибухів, було чути, де ведуться бойові дії, і ми пішли в цьому напрямку. До аеродрому ми заходили з південного напрямку”, — розповів учасник боїв за Гостомельський аеропорт Дмитро Перешиваний.
Метою російського десанту було захоплення диспетчерської вежі та злітної смуги. Це дозволило б приземлитися в Гостомелі російським літакам Іл-76, які мали доставити основні сили для захоплення Києва.
Одразу після перших ракетних ударів українські спецпідрозділи висунулися на бойові позиції, щоб не допустити висадки десанту. Бійці оборони збили кілька гелікоптерів, що затягнуло захоплення аеродрому та дозволило ЗСУ завдати артилерійських ударів по злітній смузі.
Гостомель перебував під російською окупацією 38 днів, перетворившись на місто-привид із величезними руйнуваннями. За час боїв пошкоджено понад 4 500 будинків, а сам населений пункт отримав звання “Місто-герой” України за стійкість. Постійні обстріли призвели до гуманітарної катастрофи та великих жертв серед мирних жителів. Під час окупації Гостомеля зниклими безвісти вважалися понад 400 осіб. За свідченнями очевидців та офіційними заявами, багато з них загинули, а тіла загиблих від обстрілів часто ховали у дворах.
“Це дім, де жив мій син. Недалеко звідси в гаражах його застрелили російські військові. Він був мирним, він не був військовим. Коли прийшли російські військові, вони насамперед вигнали людей із квартир. Самі займали ці квартири, де дислокувалися. Люди були у підвалі. І весь час перебували там”, — поділився директор Гостомельського ліцею № 1 Володимир Захлюпаний.
З першого дня повномасштабного російського вторгнення на території Київської області зареєстровано понад 21 тисячу кримінальних злочинів.
“Це і розстріли цивільних осіб, автоколони, які намагалися евакуюватися з окупованих територій. Також це й обстріли енергетичної інфраструктури. По Київській області близько 270 російським військовим було повідомлено про підозру в злочині. Близько 40 осіб уже засуджено. Двоє російських військових були засуджені очно, тобто це ті військовополонені, які перебували в полоні”, — розповів Олександр Зюзь, начальник відділу Департаменту з протидії злочинам, учиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу генерального прокурора.
Також російські війська знищили або пошкодили понад 20 тисяч об’єктів цивільної інфраструктури в Київській області. У Гостомельському ліцеї росіяни зруйнували майже все. У стінах були діри від снарядів, двері були прошиті уламками та кулями. На даху навчального закладу сиділи снайпери, які розстрілювали людей.
Злочини РФ у Київській області стали відправною точкою масштабних звірств, скоєних російськими військовими. Весь світ побачив варварське обличчя агресії Кремля. На початку квітня 2022 року тут знайшли десятки тіл, які лежали просто на проїжджій частині. Після деокупації регіону правоохоронці виявили численні місця масових поховань мирних жителів. Загалом у Київській області було встановлено 15 таких місць. Після деокупації в Бучі було знайдено тіла 422 убитих мирних жителів, а в Бучанському районі — 1 190 тіл.
За 4 роки повномасштабної війни прокуратура задокументувала понад 240 тисяч злочинів агресії Росії, з яких понад 210 тисяч є воєнними. Це й катування у “фільтраційних таборах” і тюрмах, а також страти українських військовополонених. Навмисні удари по житлових будинках, лікарнях, школах та енергетичній мережі. Масове викрадення приватного майна, а також культурних цінностей із музеїв. Незаконне вивезення українських дітей на територію РФ, що стало підставою для видачі Міжнародним кримінальним судом ордера на арешт диктатора Путіна та уповноваженої з прав дитини Львової-Бєлової.
“Спектр злочинів у Київській області був лише початком, що показало справжнє обличчя Російської Федерації. Ми лише можемо уявити сьогодні, що відбувається на окупованих територіях. Після деокупації Київської області правоохоронці змогли провести розслідування. В окупації жорстокості може бути набагато більше”, — прокоментувала аналітикиня Українського Гельсінського союзу з прав людини Владлена Падун.
Станом на березень 2026 року засуджено 242 росіян, 22 з них — очно, а загальна кількість підозрюваних обчислюється сотнями. У Київській області більшість злочинів було зафіксовано одразу після деокупації.
“Прокуратура та слідчі збирали докази для того, щоб обвинувальні акти були обґрунтованими, щоб доказів було достатньо, щоб українське суспільство та світове бачили, що ми не притягуємо всіх лише за те, що вони брали участь у війні. Ми притягуємо за наявність неспростовних доказів злочинів щодо цивільних осіб”, — повідомив Зюзь.
Спеціальний трибунал щодо злочину агресії РФ проти України — міжнародний судовий орган, ініційований Україною та створюваний у межах Ради Європи. У червні 2025 року Рада Європи та Україна уклали угоду про його створення, що стало відповіддю на запит президента України.
“У нас вже понад 240 вироків російським військовим. Так, більшість із них розглядаються заочно, але тим не менш. Справи розглядаються, вироки ухвалюються. Встановлюються ті, хто вчинив ці злочини… Гаага не може судити заочно. У цьому наша перевага. Україна може судити заочно, а Гаага — ні. Ордер — і на цьому вони обмежилися. Їм потрібно чекати, поки фізичне тіло опиниться на лаві підсудних. Україна може судити заочно. Це наша відповідь на правовий виклик, який стоїть перед країною”, — зазначив адвокат Юрій Білоус.
Справу загибелі сина директора Гостомельського ліцею № 1 Володимира Захлюпаного досі розслідують правоохоронці. Він вірить, що винні у смерті його сина будуть покарані. Пережиту трагедію Володимир пам’ятає щодня. Ім’я Сергія увічнене у списках загиблих меморіалу школи, який зберігає свідчення війни, підступно і жорстоко розпочатої Росією.
“Мені, як батькові, нашій родині хотілося б, щоб ця справа була доведена, щоб той, хто вчинив цей злочин, поніс відповідальність. Можливо, його вже й немає в живих, але для мене важливо, щоб цей злочин не залишився безкарним”, — наголосив Володимир Захлюпаний.
Читайте також: Злочин геноциду: російська армія перетворила сексуальне насильство на зброю війни
Нагадаємо, що українські розвідники в річницю звільнення Херсона від російської окупації опублікували дані про масштабне викрадення культурних цінностей військами РФ.
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
