“Спецтрибуналу — бути, жодних інших розмов навколо цього тривати не може”: інтерв’ю з Миколою Точицьким

Притягнення російського диктатора Путіна та інших воєнних злочинців до відповідальності — ключова тема весняної сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), що триває у Страсбурзі. Постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький в інтерв’ю телеканалу FREEДОМ розповів про важливі кроки у створенні Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Дипломат висловив переконання, що цей процес переходить у практичну площину, і жодних дискусій навколо цього тривати не може. 

Ведучий — Олег Борисов.

— У травні в Кишиневі Рада Європи має зробити наступний крок до запуску спецтрибуналу й укласти угоду про його керівний комітет. За вашою оцінкою, наскільки це вагомо для пришвидшення притягнення до відповідальності Путіна? 

— Насправді, це важливий етап. 15 травня ми перейдемо від політики підтримки України до практичного результату — створення трибуналу. Що мається на увазі? Держави-члени Ради Європи ухвалять рішення щодо затвердження розширеної часткової угоди про створення Керівного комітету Спеціального трибуналу за злочин агресії Російської Федерації. У цій ситуації це вже той фундамент, навколо якого буде розбудовуватись сам трибунал. 

Тобто ми у Кишиневі перейдемо до практичної роботи від політичної підтримки. Це важливий етап і він свідчить лише про одне: трибуналу — бути. І вже жодних інших розмов навколо цього тривати не може. 

Ми можемо лише збільшувати кількість держав, які приєднаються. 21 квітня генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе озвучив, що ми маємо станом на зараз 19 держав-членів, при необхідних 16 і плюс ще одного спостерігача — це Коста-Ріка. За моєю інформацією, ще низка країн проходить внутрішні державні процедури для того, щоб стати засновниками трибуналу. Тому, я думаю, Кишинів підтвердить те, що ця організація була, є і залишається відданою верховенству права, захисту прав людини і правової держави.

Власне, я з цим хотів би привітати всіх моїх колег, які дуже важко працювали над тим, щоб мати цю правову рамку, яка вже, до речі, затверджена робочою групою з питань створення трибуналу. Іншими словами, де-юре вже є згода держав про те, що вони цей документ схвалили. Тепер має бути вища форма затвердження, яка існує, відповідно до статуту Ради Європи — ухвалення міністрами закордонних справ. Передовсім тих держав, які зголосилися на те, що вони будуть фундаторами спецтрибуналу.

— Ще одне важливе питання — фінансування спеціального трибуналу. Як воно відбуватиметься, чи вже є певні виділені кошти?

— Є 19 країн плюс одна, які підтвердили намір приєднатися. І це та ефективна робота, яку продемонструвала Рада Європи. Однак ми не можемо відповідати за фінансову сторону. Для того, щоб ми розуміли, які кошти будуть потрібні, під час минулих засідань Ради Європи була створена передова група, яка готує організаційний запуск трибуналу. Саме вона займатиметься розробкою механізмів фінансування, бюджету, механізмів обрання суддів тощо. З тим, щоб допомогти в майбутньому країні, яка прийматиме на своїй території трибунал, сформувати бюджет. Тобто остаточну вартість, кошторис самого трибуналу.

Щодо того, чи є гроші вже зараз, то на роботу цієї передової групи, про яку я сказав, вона буде допоміжною у створенні трибуналу, ми отримали допомогу від Європейського Союзу — 10 млн євро. На цьому етапі цього достатньо для того, щоб з трьох фаз, нульової, в якій ми зараз є, і першої, працювати над необхідними механізмами.

— Спеціальний трибунал — це безперечно головна тема весняної сесії ПАРЄ. Нам в інтерв’ю генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе розповів дуже багато деталей. Проте на полях сесії відбувається дуже багато інших процесів. Загалом як просувається робота в ПАРЄ щодо об’єднання навколо України? 

— Попри те, що цього разу ми не маємо конкретних резолюцій по Україні, наша делегація дуже активно працює за всіма напрямами. Це і проблеми міграції, питання захисту життя, свободи віросповідань, свободи слова, боротьба з дезінформацією тощо. У кожному з цих напрямів наша делегація бере активну участь — від роботи у комітетах, юридичного, міграційного, соціального, до безпосереднього голосування в залі Ради Європи. 

Читайте також: “Підтримка України — наш головний пріоритет”: інтерв’ю з генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе