“Підтримка України — наш головний пріоритет”: інтерв’ю з генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе

Рада Європи веде активну роботу над створенням Спеціального трибуналу за агресію РФ проти України — вже 19 країн готові приєднатися. Паралельно триває робота з повернення незаконно депортованих дітей, створення компенсаційного механізму та реєстру збитків. Про це в ексклюзивному інтерв’ю телеканалу FREEДОМ заявив генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе.

Ведучий — Олег Борисов.

https://youtu.be/_6hqgkx96SU

— Моє перше запитання щодо зустрічі ПАРЄ цього тижня у Страсбурзі. Вам належить відповісти на запитання парламентаріїв. Яким буде ваше ключове послання щодо України?

— Насамперед велике спасибі за вашу присутність і за поставлене запитання. Рада Європи не лише активно підтримує Україну, але й справді виконує свої обіцянки. Наші обіцянки не стосуються виділення коштів і постачання зброї. Це не є нашою основною діяльністю.

Наша основна діяльність спрямована на те, щоб винні понесли відповідальність.

У нас є Європейський суд з прав людини. Ви, напевно, пам’ятаєте цю міждержавну справу “Україна і Нідерланди проти Росії”. Ви чули про реєстр збитків, ви чули про комісію з розгляду претензій і, напевно, стежили за всіма дискусіями щодо спеціального трибуналу. І я думаю, саме в цих сферах ми можемо досягти результатів, і доречно наголосити на важливості цього.

— Президент Зеленський відвідав Страсбург минулого літа, і було підписано угоду про створення спеціального трибуналу. На якому етапі перебуває цей процес зараз?

— Ситуація достатньо просунулася. На цей момент, напередодні проведення в Кишиневі міністерської конференції Ради Європи, вже 19 країн-членів мають намір приєднатися до розширеної часткової угоди про комітет управління спеціальним трибуналом, а також одна держава, що не є членом Ради Європи, — Коста-Ріка. Це сильний сигнал, оскільки він дає нам змогу фактично створити трибунал і рухатися вперед.

Зараз нам необхідне значне фінансування та ресурси, зокрема від Нідерландів, для створення трибуналу. Але я думаю, це дуже позитивний сигнал.

Ви згадали візит президента Зеленського до Страсбурга, і для мене важливо акцентувати, що президент Зеленський торік брав участь у двох конференціях Ради Європи.

Одна зустріч відбулася тут, у Страсбурзі, з нагоди підписання двосторонньої угоди про створення спеціального трибуналу, а також у грудні в Гаазі — з нагоди створення комісії з претензій. І ця підтримка та співробітництво є дуже сильними.

Ми справді робимо це заради України, заради притягнення до відповідальності, тому що ми дійсно хочемо, щоб Україна і вся Європа жили разом у світі, в основі якого будуть мирні відносини, відповідальність за скоєне та верховенство права, а не руйнування, страждання, війна і безкарність. Саме тому ми ведемо цю роботу.

— Попри міжнародні санкції, попри міжнародний тиск на Путіна, він продовжує атакувати Україну, він атакує балістикою та безпілотниками. Що могло б допомогти зупинити цю агресію?

— Я думаю, зараз ми стикаємося з доволі складною ситуацією, з величезною нестабільністю у світі. Ситуація є жахливою і в деяких інших країнах.

Але найважливіше для нас — це завжди ставити Україну і підтримку України на перше місце. Це наш головний і найважливіший пріоритет, і так буде й надалі.

І ми знаємо, що нам знадобиться час. Ми не можемо розглядати це як роботу на короткострокову перспективу. Ми хочемо довгострокового співробітництва. І я думаю, що вся ця нестабільність не сприяє припиненню війни в Україні. Це перший фактор.

Ви згадали санкції. Наша робота для України, безумовно, не лежить у площині санкцій. Ми зосереджені на забезпеченні відповідальності за скоєне — це має бути першочерговим.

І я думаю, що цей напрям нашої роботи також допомагає підтримувати надію на те, що найближчим часом стане можливим досягнення перемир’я.

— Рада Європи активно працює над тим, щоб допомогти повернути українських дітей, а також організувати повернення українських військовополонених. Чи є якийсь прогрес у цьому останнім часом?

— Це величезна проблема. Проблема прав людини, яка є колосальною і для самих дітей. Лише уявіть, що це означає. Війна почалася у 2014 році, тобто минуло вже 12 років. А повномасштабна агресія розпочалася у 2022 році. Минуло вже понад чотири роки. Що означають чотири роки для маленьких дітей? Можливо, це все їхнє життя. І ця ситуація має серйозні негативні наслідки для дітей. Саме тому так важливо зробити все можливе, щоб виправити ситуацію.

Наша роль як Ради Європи полягає в тому, щоб завжди нагадувати про цей дуже важливий аспект, цю трагедію для сімей і дітей.

Наша роль також у координації та роботі з різними учасниками. Саме з цією метою я вирішив призначити у 2025 році спеціальну посланницю, яка займається питаннями дітей з України. Це колишня міністерка закордонних справ Ісландії. І вона дуже багато робить на благо Ради Європи.

Щоб рухатися вперед, нам потрібна дуже тісна співпраця між різними організаціями. Останнім часом ми бачили деякі позитивні зрушення, але все ще у незначних масштабах. Цього недостатньо, але це наголошує на тому факті, що прогрес можливий. Позитивний розвиток подій можливий. І нам потрібно продовжувати рухатися цим шляхом.

— Які ключові напрями роботи Ради Європи з Україною ви б виділили сьогодні, зокрема у сфері боротьби з корупцією, зміцнення верховенства права?

— Наша робота з Україною в межах Ради Європи почалася давно. Україна є членом Ради вже 30 років. Співробітництво триває всі ці роки.

Рада Європи має офіс у Києві, який відіграє дуже важливу роль. Я хочу наголосити на глибокій залученості усіх людей, які працюють у нашому офісі, у Раді Європи в Києві, до роботи на благо організації. Вони з вами, поруч із вами. Вони живуть в умовах війни в Україні, і саме через них Рада Європи здійснює свою діяльність в Україні. І це частина тієї довгострокової взаємодії, яка нам необхідна.

У нас є кілька проєктів у різних напрямах. Ви згадали боротьбу з корупцією. Це дуже важлива тема. Можна також згадати незалежність суддів.

Можна також говорити про те, що ми можемо зробити, щоб підготуватися разом з Україною, поруч із вами, до того дня, коли вибори стануть можливими. У будь-якій демократії вибори необхідні, але в умовах війни вони неможливі. Проте ми повинні завжди брати це до уваги.

Далі — присутність і сприяння у відновленні та реконструкції країни. Саме тому наше співробітництво розраховане на довгострокову перспективу. Воно ґрунтується на всій нашій роботі щодо забезпечення притягнення до відповідальності за скоєне, створення реєстру збитків і комісії з претензій, а також на всіх цих проєктах, однією з цілей яких є зміцнення позицій на шляху до можливого вступу до ЄС.

— Дуже дякую за вашу підтримку, за підтримку Ради Європи. Це дуже важливо для нас.

— Дуже дякую.

Читайте також: В ПАРЄ готують ґрунт під роботу Спецтрибуналу щодо злочину агресії Росії проти України — деталі зі Страсбурга (ВІДЕО)