Снарядний та артилерійський голод РФ відчує вже за пів року: втрати противника аналізуємо з Романом Світаном

У російської армії дедалі менше резервів для наступів. У перші місяці війни було знищено елітні підрозділи десантників та морської піхоти. Навіть масова мобілізація не зможе швидко допомогти, оскільки на навчання льотчиків, артилеристів та десантників потрібен час.

Крім того, через пів року на армію РФ чекає снарядний голод, оскільки нових боєприпасів через санкції зробити не вийде. Як Росія виходитиме із ситуації і чи є шанс на перелом у війні — про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів військовий експерт Роман Світан.

— Російська армія втратила вже понад 50 тис. солдатів. Цієї цифри недостатньо, щоби припинити так звану спецоперацію? Чи Росію не зупинять і 100 тис. втрат? 

— 50 тис. втрат для Росії — це практично ніщо, якщо говорити про кількість. А якщо мати на увазі якість, то цей показник зараз призвів до того, що на передку практично немає росіян, які могли б воювати. Великі якісні втрати призведуть до політичних рішень у російській верхівці швидше, ніж кількісні. 

— Російська служба ВВС та видання “Медіазона” ідентифікували 6 024 військовослужбовці Російської Федерації. З них величезна кількість представників елітних військ: Генштабу, ГРУ, морпіхів, які загинули у перші дні війни, коли їх кинули на штурм великих міст. Навіщо кидали елітні війська у перші дні? 

— Ці втрати практично непоправні протягом кількох років і приведуть російську армію до краху у війні з Україною. На початку війни армія і політичне керівництво РФ поставили собі завдання бліцкригу, швидкого просування територією України, захоплення міст, у топку війни кидалися елітні частини. Морпіхи брали сухопутно Маріуполь, загинули майже всі. ВДВ використовувалися в режимі оборони або для посилення піхотних військ. Головне розвідуправління, Генштаб Міністерства оборони використовувалися як сухопутні війська для посилення штурмовиків. Зараз російська армія відчуває нестачу в елітних підрозділах, у спецурі, яку готують роками. І це приведе російську армію до поразки. Закидати шапками, як це було в роки Великої Вітчизняної війни, вже не вдасться. Кількість не перейде у якість. Оскільки кількість доведеться піднімати через мобілізацію, це підірве Росію зсередини, на це ніхто не піде. 

Єдиний вихід із цієї ситуації для Росії — поразка, визнання капітуляції.

— Російські війська завдали чергових ракетних ударів ракетами Х-101, запущеними з літаків Ту-95 з акваторії Каспійського моря. Ракети було збито Повітряними силами Збройних сил України, а також було збито черговий вертоліт К-52 “Алігатор”. Якщо людський ресурс у Росії можуть заповнити негласною мобілізацією, як бути з технікою? Адже ракет дедалі менше, а втрат дедалі більше.

— За пів року запровадження бойових дій російська армія втратила великий спектр свого озброєння, з яким вона заходила до України. Втратила понад дві сотні літаків. А це п’ята частина всього запасу літакового парку. Росія втратила понад дві сотні вертольотів, понад тисячу танків, ствольних гармат і безпілотників. Ці втрати непоправні в кількісних і якісних показниках.

Нині використовується велика кількість боєприпасів, які дістаються з місць зберігання і яким вже може бути по кілька десятків років. Боєприпас виходить з ладу протягом певного часу. Швидко поповнити втрати такого рівня практично неможливо.

Десь за пів року Росія може вичерпати усі свої запаси артилерійського спорядження. Доведеться закуповувати снаряди калібру 152 мм. Я думаю, що шукатимуть у Північній Кореї, Китаї, чи Іран щось підкине. На поповнення особового складу теж потрібен час.

Але снарядний та артилерійський голод Росія відчує вже за пів року.

— Росія закуповує мільйони снарядів у Північної Кореї, а також у Китаї. Чи зможе ця зброя суттєво змінити хід війни?

— Яку кількість боєприпасів, техніки та техспорядження може поставити Північна Корея чи Китай. Якщо співвідносити її з нашим потенціалом, який зараз збільшується, то озброєння, яке зараз надходить на лінію фронту, ті боєприпаси, які починають використовувати наші воїни у боротьбі з Росією, — вони нівелюють будь-який потік спорядження, яке Росія може закупити у Кореї чи Китаю. Це потік бойового спорядження минулого тисячоліття.

Ми знищуємо логістичні центри на дальності, яку можемо дістати. Це “Хаймарс” з дальністю до 70 км.

Після того, як нам поставлять “Атакамси” (оперативно-тактичний ракетний комплекс, — ред.), ми знищуватимемо практично все, що підвозитиме Російська Федерація до глибини 300 км.

— А що з авіацією? Адже частина ракет запускається з бомбардувальників з території Білорусі та з акваторії Каспійського моря. Проблем із літаками у Росії немає?

— Крім ракетного та авіаційного потенціалу у вигляді техніки, у російської армії зараз велика проблема у льотному складі. Льотний склад вибито разом із літаками.

Льотний склад, який заходив у перші дні війни, — це високопрофесійні льотчики, які нарвались на українську протиповітряну оборону, нібито знищену.

Українська ППО розосередилася, зібралася, проешелонувалася та почала виконувати бойові завдання. ППО та ПЗРК практично до висоти 5 км зачистили повітряний простір і далі виконують своє завдання зі знищення штурмовиків та гелікоптерів.

Наразі ми збиваємо понад половину ракет, які йдуть в Україну. Нові ракети Росія навряд чи зробить, оскільки вони й ракети старого типу не можуть виробляти.

Думаю, що через два-три місяці Росія вийде на недоторканний запас ракет, і далі ракети будуть використовуватися з дозволу старшого начальника. На цей час наша ППО може вийти на рівень перехоплення 75-85% ракет. Тут створиться паритет, який нівелює проблеми, пов’язані саме з ракетними обстрілами.

Далека авіація не підходить до кордонів України саме через те, що у нас працює ППО. Так, вона може працювати з дальності понад 2 тис. км. Старі радянські ракети справді можуть йти з таких дальностей. Але їх дуже легко перехоплювати.

— Скільки залишилося ракет у Російській Федерації для того, щоб продовжувати завдавати ракетних обстрілів по Україні?

— До кінця всі ракети російське командування точно не дасть команду використати. У Росії ще кілька тисяч кілометрів кордону, і російській армії треба виконувати завдання з охорони та оборони кордонів. Як тільки буде визначено планку щонайменше 30% ракет, які залишаться, Російська Федерація просто перестане їх використовувати по території України.

— Чи варто говорити про реальність жесту доброї волі в Херсонській області? Адже такі події як втрата позицій просто стануть точкою неповернення в політичному сенсі для Кремля.

— Це буде великий удар для Кремля: втрата правобережжя, якщо її не буде подано, як якусь перемогу. Навряд чи вони покажуть зі свого боку вихід як жест доброї волі. Втретє це вже не спрацює. Вперше — як це було під Києвом, вдруге — острів Зміїний. Але втретє сприймуть як провал, дуже потужний провал і політичної, і військової кампанії.

Росіяни триматимуться до останнього на правому березі в районі Херсона. Їхнє потрапляння до вогневого мішка, в якому вони зараз перебувають, призведе до повного розгрому 20-тисячного угруповання російських військ.

Подаватимуть своїй публіці це як участь країн НАТО або НАТОвського озброєння, яке дійсно підійшло. Вони якось викрутяться, але вже іншим способом.

А саме угруповання, звичайно, буде знищено. Завдання українського керівництва полягає в тому, щоб не випустити це угруповання на лівий берег у жодному разі.

— Російський пропагандист Володимир Соловйов у своїх ефірах вже заявляє про те, що важко перемагати, коли українська армія перевершує за чисельністю російську. Чому робляться такі заяви?

— Це вже підготовка до здачі деяких територій та виправдання майбутнього програшу. Вони можуть прогнозувати проблеми, які для них не вирішуються, тому вже готують свою аудиторію до такого розвитку подій.

Наразі приблизно є паритет за кількістю збройних сил України та Росії, які перебувають вздовж лінії зіткнення. Але кількість українських військ, які перебувають у резерві, справді перевищує кількість російських.

Соловйов має такий механізм казок, які вони можуть у принципі розповісти своїм слухачам, але це їм навряд чи допоможе.

Росіяни починають розуміти, що їх водять за носа і попереду великий програш у цій війні.

Читайте також: “Люди для Путіна — витратний матеріал”: яких втрат зазнає армія РФ в Україні (ВІДЕО)