Сьогодні о 11:16
Український скелетоніст і прапороносець Національної збірної України на XXV зимових Олімпійських іграх Мілан — Кортіна 2026 Владислав Гераскевич був дискваліфікований перед першим заїздом змагань. Про це 12 лютого повідомив Міжнародний олімпійський комітет.
Скандал навколо “шолома пам’яті”: МОК відкликав акредитацію Гераскевича
“Отримавши останній шанс, пілот-скелетоніст Владислав Гераскевич з України не зможе розпочати свої перегони на зимових Олімпійських іграх 2026 у Мілан — Кортіна сьогодні вранці. Це рішення було ухвалено після його відмови дотримуватися правил МОК щодо самовираження спортсменів. Воно було прийняте журі Міжнародної федерації бобслею та скелетона (IBSF) на підставі того факту, що шолом, який він мав намір носити, не відповідав правилам. МОК із жалем вирішив відкликати його акредитацію на Ігри 2026 у Мілан — Кортіна”, — йдеться у заяві.
У комітеті заявили, що спортсмен “не розглядав жодної форми компромісу”, попри низку зустрічей і консультацій. У повідомленні уточнюється:
“Сьогодні вранці, після прибуття на місце проведення змагань, пан Гераскевич зустрівся з президенткою МОК Кірсті Ковентрі, яка востаннє пояснила йому позицію МОК. Як і під час попередніх особистих зустрічей, він відмовився змінювати свою позицію. Цей курс дій має повну підтримку IBSF і Зимових олімпійських федерацій (WOF)”.
МОК також наголосив, що намагався знайти рішення, “щоб знайти найбільш шанобливий спосіб відповісти на його бажання вшанувати пам’ять своїх колег-спортсменів, які загинули внаслідок вторгнення Росії в Україну”. У заяві йдеться:
“Суть цієї справи полягає не в повідомленні, а в тому, де він хотів його висловити… Скорбота не виражається і не сприймається однаково в усьому світі. Щоб підтримати спортсменів у їхній жалобі, МОК створив багатоконфесійні центри в Олімпійських селах і місце скорботи, щоб горе можна було висловлювати з гідністю та повагою. Також існує можливість носити чорну пов’язку під час змагань за певних обставин”.
У комітеті нагадали, що Гераскевич був олімпійським стипендіатом протягом трьох останніх зимових Ігор, а після вторгнення РФ в Україну у 2022 році було створено Фонд солідарності для підтримки українського спорту.
Агентство Reuters також повідомило, що рішення було оголошено після ранкової зустрічі спортсмена з президенткою МОК. Команда українського скелетоніста має намір оскаржити дискваліфікацію у Спортивному арбітражному суді.
Раніше Гераскевич запропонував завершити конфлікт навколо його “шолома пам’яті”, закликавши МОК зняти заборону, просити вибачення і надати генератори українським спортивним об’єктам. Він наголосив:
“Я ніколи не хотів скандалу з МОК і не створював його. МОК створив його своєю інтерпретацією правил, яку багато хто вважає дискримінаційною. Хоча дії МОК дозволили голосно говорити про українських спортсменів, які загинули, водночас сам факт скандалу відвертає величезну кількість уваги від самих змагань і від спортсменів, які в них беруть участь. Тому я вкотре пропоную завершити скандал”.
Змагання стартували в четвер о 10:30 за Києвом. Напередодні Гераскевич показав найкращий результат після п’ятого тренування, однак від шостого відмовився.
Верховна Рада ухвалила постанову, у якій оцінила заборону МОК як прояв підтримки РФ. Окремо в постанові зазначено, що станом на початок 2026 року кількість загиблих українських спортсменів і тренерів перевищила 650 осіб.
Національний олімпійський комітет України виступив на підтримку спортсмена. У повідомленні НОК йдеться:
“Він мав вийти на старт у “шоломі пам’яті” — як знак поваги до загиблих українських спортсменів і всіх наших Героїв. Сьогодні Владислав не стартував, але був не один — з ним була, є і буде вся Україна. Тому що коли спортсмен виступає за правду, честь і пам’ять — це вже перемога. Перемога для Владислава. Перемога для всієї країни”.
Це не єдиний випадок обмежень. Уже троє українських спортсменів зіткнулися із заборонами на використання шоломів під час Олімпіади-2026. Окрім Гераскевича, заборона торкнулася сноубордистки Катерини Коцар через напис “Be brave like Ukrainian”, а також шорт-трекіста Олега Гандея через цитату української поетеси Ліни Костенко “Там де героїзм, там немає остаточної поразки”. Водночас Гандей отримав заборону не від МОК, а від Міжнародного союзу ковзанярів (ISU), де Україна не має представництва, що ускладнює процес оскарження подібних рішень.
Спорт поза політикою чи подвійні стандарти: новий скандал на Іграх-2026 в оцінках експертів
Чи є рішення МОК спробою зберегти аполітичність спорту, чи це поступка тиску? Чому українська сторона вважає заборону проявом підтримки РФ? Чи стане цей скандал частиною ширшої стратегії повернення російських спортсменів на міжнародну арену? Чи може Олімпіада залишатися поза політикою, коли триває війна і гинуть спортсмени? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДОМ шукали відповіді:
- Сергій Жуков, аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки;
- Юрій Кириченко, спортивний директор Федерації хокею України;
- Володимир Солов’ян, керівник Групи аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру.
СЕРГІЙ ЖУКОВ: Де, як не на Олімпійських іграх, говорити про агресію проти України
— Міжнародний олімпійський комітет вважає політичною пропагандою будь-які заяви, які справді є політичними. Але в цьому випадку йдеться про антивоєнні заяви, про спробу привернути увагу світу до російської агресії, яка триває проти України. І де, як не на Олімпійських іграх, про це говорити, якщо існує поняття олімпійського перемир’я і якщо Олімпійські ігри від початку замислювалися та досі декларують цінності неприйняття війни й служіння справі миру.
Ми не раз бачили, як російські спортсмени через нібито спортивні гасла підтримували свою армію, окупаційну армію. До того ж робили це відкрито, на території Росії, підтверджуючи сам факт російської агресії проти України. Це виглядає не лише як глузування з нашого болю і наших трагедій, а й як насмішка над тим благостним Заходом, над світом рожевих єдинорогів. Росія не приховує свого ставлення до Заходу, вважає його слабким і розніженим, вважає себе спроможною карати його й насміхатися.
Водночас на захист Міжнародного олімпійського комітету варто зазначити, що зусиллями, зокрема Національного олімпійського комітету України та наших дипломатів, були проведені дуже складні переговори й дискусії. У результаті було досягнуто того, що на Олімпійських іграх участь заборонили російським військовослужбовцям і особам, пов’язаним із силовими структурами. Аналогічна ситуація стосується і Білорусі. Це був великий крок, тому що повністю відмовитися від участі спортсменів, громадян РФ, МОК не міг, але пішов на компроміс.
Як раніше зазначав наш міністр закордонних справ Сибіга, до 90% медалей на літніх і зимових Олімпіадах здобували російські спортсмени з товариств “Динамо” і “ЦСКА”.
“ЦСКА” — це спортивний клуб армії, його члени є чинними військовослужбовцями, контрактниками збройних сил РФ.
“Динамо” — клуб МВС, де основну роль відіграють нацгвардійці, співробітники поліції, прикордонних військ, ФСБ та інші представники силових структур. Фактично під час російської агресії вони намагалися відправляти на Олімпіаду своїх чинних військовослужбовців під олімпійськими прапорами.
Зараз цю практику припинено. Головною умовою участі російських спортсменів без національної символіки стала їхня непричетність до силових структур і відсутність публічної підтримки російської агресії. У підсумку на Олімпіаді беруть участь лише 13 спортсменів із Росії без прапора. Раніше це були десятки спортсменів у всіх видах спорту, що дозволяло Росії претендувати на перше, друге або третє місце в медальному заліку поряд із США і Китаєм. Такий рівень державної підтримки спорту більше жодна країна дозволити собі не може.
Для Росії спортивні перемоги завжди були елементом політичного впливу поряд із воєнними успіхами й демонстрацією статусу провідної держави. Зараз цього немає, але з’являються тривожні сигнали. Наприклад, російським паралімпійцям дозволяють використовувати державний прапор, що є абсолютно неприйнятним.
Під цими прапорами ведеться збройна агресія проти України. Гинуть українські спортсмени, зокрема діти, які могли б представляти країну на міжнародній арені.
Якщо говорити про міжнародну реакцію, то її можна розглядати в кількох аспектах. По-перше, це скоординована підтримка нашого спортсмена з боку державних структур України — МЗС, президента, Національного олімпійського комітету. Їхнє завдання — вкотре привернути увагу світової спільноти до того, що війна триває і продовжують гинути українці.
По-друге, це потужний медіаефект. Уже сотні публікацій у міжнародних спортивних і суспільно-політичних медіа доносять ключові меседжі: війна триває, загинули сотні українських спортсменів, а МОК намагається заборонити вшанувати їхню пам’ять. Фактично ми скористалися майданчиком Олімпійських ігор, щоб нагадати світові про агресію. Компроміси з Росією в цьому контексті виглядають аморальними.
Водночас ми бачимо тактику поступового тиску. Президент FIFA Інфантіно говорить про необхідність повернути російських футболістів у великий футбол. Росія намагається повертатися через юніорські ліги, через паралімпійський спорт, через ті сегменти, де виступати проти допуску дітей або людей з інвалідністю виглядатиме аморально. Це тактика поступового просування.
Участь країни, яка неодноразово порушувала олімпійське перемир’я, ставить під сумнів саму формулювання нейтрального статусу.
ЮРІЙ КИРИЧЕНКО: Росія роками купувала вплив у спорті
— Спорт уже давно є частиною політики. І використовується він дуже активно для просування тих чи інших політичних моментів. Зокрема ним активно користується країна-агресор.
Тому шолом Гераскевича — це дуже хороший символ і приклад того, що спорт залишається частиною великої політики. І те, чим зараз займається Міжнародний олімпійський комітет щодо українського спортсмена і всієї нашої країни, викликає серйозні питання. Адже Гераскевич висловлює не свою особисту позицію. Це позиція всієї нашої країни, яку підтримують і на рівні Міністерства молоді та спорту України, і на рівні Національного олімпійського комітету. Президент нашої країни також підтримує цю позицію. По суті, це плювок нам в обличчя, що є неприпустимим, зважаючи на всі гасла, які МОК пропагує серед своїх учасників і членів.
Варто сказати, що йдеться не лише про МОК. Усі змагання з видів спорту проводяться не виключно співробітниками МОК, а й представниками міжнародної федерації з конкретного виду спорту. Це ті самі люди, які працюють на Кубках світу, Кубках Європи та інших турнірах. Вони ж працюють і на Олімпійських іграх, тільки представляють уже іншу організацію.
Ця історія справді працює як рупор і привертає до себе увагу, зокрема медійну. Наскільки далеко вона може докричатися? На жаль, не варто бути ідеалістами. Багато людей у світі щиро співчувають нашій країні, але навряд чи це додатково зворушить серця мільярдів людей. Однак на певну кількість людей це вплине і, можливо, змусить змінити позицію Міжнародного олімпійського комітету.
Не варто забувати, що МОК дуже красиво самоусунувся від питань щодо спортсменів із країн-агресорів. Спочатку ці рішення були перекладені на федерації з видів спорту. Формально це звучало так: ви ухвалюйте рішення, а ми підтримаємо. У нас є рекомендації, але вони мають лише рекомендаційний характер. Після цього включилося так зване телефонне право, почалися дзвінки у великі федерації, особливо там, де сильне російське лобі, з натяками на пом’якшення позиції.
Росія веде активну роботу з повернення своїх спортсменів на чемпіонати світу і Олімпіади — крок за кроком, по крихтах. Навіть у тих видах спорту, де росіян активно відсторонювали, вже з’являються послаблення: допускають жінок, юнаків, молодші вікові категорії. Формально дорослих не чіпають, але ми розуміємо, що це перші кроки.
Важливо зазначити, що ні МОК, ні багато федерацій не відсторонювали Росію з формулюванням “країна-агресор”. Наприклад, Міжнародна федерація хокею заявляла, що відсторонює Росію нібито з міркувань безпеки самих російських спортсменів. Це дозволяло юридично мінімізувати ризики. Але в такого підходу є зворотний бік: коли біле називають чорним і бояться називати речі своїми іменами, це рано чи пізно зіграє проти них.
МОК необхідно переглянути свою інформаційну політику і прибрати хитання в ключових питаннях. Сьогодні це стосується України, завтра — будь-якої іншої країни. У світі багато конфліктів, і найбільше МОК боїться, що спортсмени з інших регіонів почнуть виходити з політичними меседжами, і Олімпіада перетвориться на інструмент пропаганди.
Щодо нейтрального статусу, то це, на мій погляд, невеликий крок до повернення росіян у повному форматі. Сьогодні допустили 20 спортсменів у нейтральному статусі, завтра допустять більше, післязавтра — вже без обмежень. Таким чином залишають люфт для поступового повернення росіян і білорусів на міжнародну арену.
Цей сценарій уже активно обговорюється в багатьох видах спорту. Якщо раніше звучала прив’язка до завершення війни, то зараз говорять: не зараз, але через рік повернемося до розмови. Навіть у хокеї, де федерація зайняла проукраїнську позицію, вже обговорюють можливе повернення юнаків і дівчат до 18 років, аргументуючи це тим, що вони ні в чому не винні.
І якщо так відбувається у видах спорту, де позиція була жорсткою, складно уявити ситуацію там, де російське лобі величезне, де керівники федерацій пов’язані з російськими грошима.
Росія роками купувала вплив у спорті через державні компанії-спонсори, проведення змагань і створення особливих умов для тих, хто ухвалює рішення. Тому ситуація розвивається саме в напрямку поступового повернення Росії на міжнародну арену.
ВОЛОДИМИР СОЛОВ’ЯН: Росія намагається повернутися у спорт через корупцію
— Спортивні чиновники часто використовують фразу про те, що спорт має залишатися поза політикою. Вони заявляють, що санкції, накладені на Росію у сфері спорту, нібито не дали ефекту.
Водночас головним мотиватором, про який воліють не говорити, залишається фінансовий аспект. Росія завжди активно брала участь у фінансуванні різних федерацій, зокрема олімпійських, просуваючи свої інтереси на міжнародних платформах і намагаючись через спорт презентувати себе як успішну країну з високими досягненнями.
Ми пам’ятаємо, що ці досягнення нерідко супроводжувалися активним застосуванням допінгу, про що свідчать результати розслідування Олімпіади в Сочі 2014 року, коли в багатьох російських спортсменів згодом були відібрані медалі.
Росія активно намагається повернутися у спорт за допомогою корупції. Цей компонент є очевидним, оскільки серед спортивних чиновників у різних федераціях зберігається високий рівень корупції. Це стосується не лише країн так званого третього світу, а й європейських держав. Через спорт Росія зондує можливості повернення й в інші сфери взаємодії із Заходом.
Пріоритетом для неї залишається повернення на преміальний європейський ринок у сфері енергетики, однак першими кроками можуть стати саме контакти зі спортивними федераціями. У разі укладення мирної угоди між Росією та Україною і спроби зупинити бойові дії можна очікувати активної інформаційної кампанії щодо повернення Росії у світовий спорт.
До цього необхідно готуватися. Потрібно пояснювати європейській аудиторії, що заохочення Росії призведе лише до посилення її агресивних намірів. Також важливо враховувати корупційний складник, зокрема інструменти персональних розслідувань причетності спортивних чиновників до російських тіньових грошей, а також посилювати координацію з ключовими західноєвропейськими федераціями для активнішого відстоювання спільної позиції з українською стороною.
Росія використовує резонансні світові події для привернення уваги до своєї міжнародної позиції та залякування європейських суспільств, демонструючи свої можливості у сфері кібербезпеки. Олімпіада стоїть в одному ряду з іншими спробами Росії проникнути в інформаційне середовище через провокації та диверсії.
Можна згадати спроби створити блекаут у західноєвропейських країнах навесні минулого року. У грудні 2025 року Польща заявляла про масштабні кібератаки на енергетику, які теоретично могли призвести до блекауту в період сильних морозів.
Спроби атакувати організаторів Олімпіади, сайти та інфраструктуру змагань можна розглядати як прагнення продемонструвати загрозу, яку Росія здатна створити Європі, і тим самим шантажувати європейські столиці. Меседж полягає в тому, що продовження підтримки України нібито погіршуватиме безпеку європейських країн. Через спорт можна охопити максимально широку аудиторію, чим Росія активно користується.
Читайте також: “Козирі”, з якими можна сідати за стіл переговорів: експерти оцінили перспективу 20-го пакету європейських санкцій проти РФ
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
