Що буде з пам’ятником Катерині II в Одесі — відповідь міністра культури (ВІДЕО)

Пам'ятник Катерині ІІ. Фото: pivdenukraine.com.ua

Влада і жителі Одеси після тривалих дискусій, обговорень і навіть акцій протесту все ж таки вирішили демонтувати пам’ятник російській імператриці Катерині II. Навколо скульптури поставили дерев’яну огорожу. Після відповідного рішення Одеської міської ради пам’ятник мають демонтувати. У Міністерстві культури та інформаційної політики це рішення підтримують, про що в інтерв’ю телеканалу FREEДОМ сказав очільник відомства Олександр Ткаченко.

За словами міністра, ще з моменту відкриття монумента 2007-го було зрозуміло, що він викличе багато дискусій.

“Коли цей пам’ятник встановлювався, на той час мером був Едуард Гурвіц. Я його тоді запитав: “А навіщо?”. Чіткої відповіді на це запитання не отримав. Але вже тоді було зрозуміло, що ця пам’ятка викликатиме безліч суперечок. Під час війни це стало більш ніж очевидно. Катерина завойовувала землі та знищувала українське козацтво. І навряд чи вона була фундаторкою Одеси, бо багато історичних фактів є про те, які були поселення існували на території сучасного міста. Та ж фортеця Хаджибей — все це свідчить про те, що місто має набагато більшу історію, ніж та офіційна дата заснування, і час, коли воно почало розбудовуватися. Тому питання суперечливе”, — зазначив Ткаченко.

Міністр наголосив, що процес демонтажу та перенесення пам’ятника має відбуватися в межах європейських принципів, бути підкріпленим законними підставами та рішеннями.

“Я радий, що нарешті мешканці Одеси та мер підтримали це рішення. Залишилося тепер дочекатись рішення Одеської міськради. Ми це всіляко підтримуємо. Щодо законності чи незаконності перенесення пам’ятників, то це точно має відбуватися в межах наших європейських принципів. Якщо ухвалюватиметься рішення відповідним органом влади, воно має бути обґрунтоване, з урахуванням думки експертів, можливо іноді населення, за підтримки Мінкульту, якщо ця пам’ятка внесена до реєстру місцевих чи національних пам’яток, та перенесена в інше місце”, — пояснив Ткаченко.

На думку міністра, цей архітектурний ансамбль не варто було взагалі відновлювати 2007 року. Але це безпосередньо питання до місцевої влади та тих наративів, які вони відображають.

“Це питання до місцевої влади та тих наративів, які вони відображають у дискусії з приводу тих чи інших питань. Якщо місцева влада, попередники встановлювали цю пам’ятку, вони чимось керувалися, і, відповідно, їхні послідовники, я маю на увазі ті, хто був обраний після, повинні доводити, чому, власне кажучи, цей пам’ятник має бути знесена. У випадку з Катериною — окрема історія, бо справді не було сенсу відновлювати цю пам’ятку (було демонтовано 1920 року, а відновлено 2007-го, — ред.). Це моє глибоке переконання, але так сталося. Тому, власне, вся ця дискусія виникла”, — сказав міністр.

Він також наголосив, що тут питання набагато глибше. Адже це не тільки з приводу пам’ятника одній Катерині, це питання десятків пам’ятників Пушкіну та іншим діячам російської культури, яких і Російська імперія, і Радянський Союз свідомо насаджували на всій території України.

“Навіщо в Україні потрібні 400 вулиць Пушкіна? Коли я мав дискусію з італійськими колегами, вони запитали, що вам зробив Пушкін? На що я запитав: а скільки в Італії вулиць Пушкіна? Вони не згадали, можливо, одна чи дві. Ви ж розумієте, що це свідома політика насаджування так званого “русского мира” на територіях, які були окуповані Росією”, — резюмував Ткаченко.

За його словами, що буде на місці пам’ятника, нині вже обговорює місцева влада. Дискусія продовжиться й надалі за участю експертів. Поки що, як про один із варіантів, ідеться про фонтан.

Читайте також: Найбільше пограбування з часів Другої світової війни — Ткаченко розповів про вивезення росіянами української культурної спадщини

Прямий ефір