Саміт G7 та Україна: військова допомога, санкції та дипломатичні розбіжності

Лідери країн G7 (“Велика сімка”) підбили підсумки триденного саміту в Канаді, на якому обговорювали важливі питання, зокрема підтримку України та посилення санкційного тиску на Росію для припинення війни. Також на зустрічі була підтверджена прихильність до миру та стабільності на Близькому Сході.

Проте сторони не змогли узгодити спільну заяву через розбіжності з США щодо формулювань стосовно Росії.

Близький Схід змістив акценти?

У підсумковій заяві саміту “Великої сімки” ффлідери підтвердили тверду підтримку України, наголосивши на важливості посилення тиску на Росію та на подальшій допомозі Києву в оборонній сфері.

“Лідери G7 також визнали, що Україна взяла на себе зобов’язання щодо безумовного припинення вогню і погодилися, що Росія повинна зробити те ж саме. Лідери G7 рішуче налаштовані вивчити всі варіанти максимального тиску на Росію, включаючи фінансові санкції. Лідери G7 зустрілися з президентом України Володимиром Зеленським і генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, щоб обговорити свою подальшу підтримку України, включаючи бюджетну підтримку оборони, а також підтримку відновлення України”, — йдеться на сайті уряду Канади.

Президент України Володимир Зеленський окремо підбив підсумки участі України в саміті G7, заявивши про рішення, що включають збільшення військової допомоги, нові транші допомоги коштом заморожених російських активів та додаткові санкції проти тих, хто підтримує російську війну.

“Сьогодні маємо конкретні рішення щодо збільшення військової підтримки, нові транші допомоги коштом заморожених російських активів та додаткові санкції проти того, що підтримує російську війну. Важливо, що партнери готові не лише підтримувати нашу оборону зараз, але й разом відновлювати Україну після завершення війни”, — акцентував Зеленський.

На полях саміту президент України зустрівся з прем’єр-міністром Японії Шигеру Ішибою, щоб обговорити підтримку України, посилення санкцій проти Росії та співпрацю з Північною Кореєю та Іраном.

Японський прем’єр зазначив, що його країна вже надала допомогу на суму понад 12 млрд доларів і додав, що країна підписала угоду про надання Україні 3,3 мільярда доларів коштом відсотків із заморожених російських активів.

“Позиція Японії залишається незмінною і непохитною: в Україні має бути встановлений справедливий і довготривалий мир якнайшвидше. Ми будемо продовжувати тісно співпрацювати з міжнародною спільнотою, країнами G7, щоб підтримати зусилля України”, — підкреслив Ішиба.

Перед західними партнерами Зеленський також порушив питання співпраці Росії з Іраном і Північною Кореєю, що становить загрозу не лише для України, але й для всього світу. Він наголосив, що потрібно збільшити тиск на Росію та вводити жорсткіші санкції.

17 червня президент України виступив на спеціальному засіданні саміту G7, закликавши західні країни посилити тиск на Росію через дипломатію, економіку та військову допомогу.

“Ми повинні продовжувати тиск на Росію, щоб досягти миру. Росія продовжує терористичні атаки та наступальні дії. Ми повинні змусити Путіна закінчити цю війну”, — заявив він.

У своєму виступі глава держави повідомив про останню російську атаку на Україну, а також закликав країни Заходу чинити тиск на РФ у дипломатичному, економічному та військовому напрямках.

Зеленський зазначив, що остання російська атака була найбільш масштабною з початку широкомасштабного вторгнення в Україну. Він нагадав, що РФ атакувала українські міста: постраждали і загинули цивільні.

Президент США Дональд Трамп достроково покинув саміт G7 (“Групи семи”) через ситуацію на Близькому Сході. У зв’язку з цим країни “Групи семи” продовжили роботу без участі американського лідера.

Планувалася двостороння зустріч між президентами Трампом і Зеленським, але в графік були внесені зміни. Перед відльотом на саміт 16 червня Дональд Трамп заявив, що не виключає введення нових антиросійських санкцій.

“Ми не добиваємось припинення вогню. Я не говорив, що хочу припинення вогню. Це сказав Еммануель Макрон. Хороший хлопець, але не завжди все правильно розуміє. А ми хочемо більшого, ніж просто припинення вогню”, — заявив глава Білого дому.

Вже після завершення саміту 18 червня в своїй промові в Європарламенті верховна представниця ЄС з питань зовнішніх справ та політики безпеки Кая Каллас заявила, що Росія становить загрозу для Європи.

“Росія вже становить пряму загрозу для Європейського Союзу. Порушує наш повітряний простір, проводить провокаційні військові маневри поблизу кордонів ЄС, атакує трубопроводи, підводні кабелі та електричні мережі”, — акцентувала вона.

Також Каллас зазначила, що ЄС продовжить посилювати санкції проти Росії та збільшувати військову допомогу Україні.

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні 18 червня повідомив про надання Україні додаткової військової допомоги на суму понад 2 мільярди доларів, включаючи безпілотники та вертольоти.

Він додав, що Канада також оголосила про додаткові санкційні заходи.

“Санкції передусім проти ряду фізичних осіб у Росії, проти понад 40 організацій у Росії та за її межами, які намагаються сприяти ухиленню від санкцій — введення санкцій проти понад 200 суден “тіньового флоту”, які Росія знову використовує для того, щоб спробувати уникнути цих санкцій”, — пояснив прем’єр.

Підсумки саміту G7 в оцінках експертів

Чи може Україна покладатися на поточну міжнародну підтримку для досягнення миру? Чи допоможуть Україні військові та економічні зобов’язання, дані на саміті G7? На ці теми в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

• Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента України;
• Людмила Покровщук, докторка філософії, експертка з зовнішніх і внутрішніх політик;
• Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, експерт Центру “Об’єднана Україна”.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: США продовжують сподіватися на угоду з Росією, попри очевидні проблеми

— Сполучені Штати все ще сподіваються на можливість підписання угоди з Росією в рамках двосторонніх комунікацій. Правда, зараз навіть двосторонні комунікації між США та Росією призупинені, оскільки вони абсолютно не наповнені якимось продуктом.

Росія, безумовно, використовує дипломатію лише для затягування часу, і це очевидно. Росія вважає, що має ресурс для продовження експансії та переформатування глобального поля на свою користь.

Сполучені Штати поприозуміти, тому й призупинені двосторонні раунди переговорів. Але, незважаючи на це, вони все ще вважають, що потрібно продовжувати м’яко спілкуватися з Росією, не провокуючи її, зокрема через підсумкові комюніке G7, які США не підписали в повному обсязі, і триває суперечка з цього питання.

Тут очевидна солідарність усіх інших учасників G7 з позицією України. Великобританія, Італія, Франція, Німеччина та Канада підтримують базову позицію України, що Росію потрібно примусити до миру.

Примус має відбуватися через санкції іншого рівня, через військову допомогу Україні та через зміну позицій на полі бою. Однак Сполучені Штати все ще вважають, що можна укласти якусь угоду з Росією. Я, чесно кажучи, не уявляю, як ця угода може виглядати.

Через війну, яку Росія веде проти України, зруйнована фундаментальна цінність міжнародного права.

Немає факторів, які могли б змусити країну, яка взяла на себе зобов’язання, наприклад, Росію, дотримуватись цих зобов’язань. Немає інструментів, які можуть змусити країну виконувати свої зобов’язання.

У будь-який момент будь-яка країна може сказати, що вважає за необхідне атакувати. Немає міжнародних інститутів, які можуть гарантувати непорушність територіальних суверенітетів. І немає інструментів впливу, окрім того, про що говорить президент України — жорсткі економічні санкції.

Що стосується Росії, необхідно різко скоротити її можливості продавати нафту та скраплений газ на зовнішніх ринках, оскільки це основні доходи країни. Також потрібно різко скоротити або занулити присутність російських банків у міжнародній фінансовій системі, заблокувати основні енергетичні сектори, такі як газ, Росатом та інші.

ЛЮДМИЛА ПОКРОВЩУК: Політика Трампа перейшла від глобальних цінностей до двосторонніх угод

— G7 — це політична платформа, яка надавала основні політичні меседжі. Але, на жаль, як зазначили світові ЗМІ, G7 також перебуває в кризовому стані. І все це, звичайно ж, через те, що Сполучені Штати залишають свою глобальну місію, яку вони оголосили ще в 1991 році. Це зовсім інша реальність, зовсім інша політика, і, звісно, всім країнам сьогодні важко переорієнтуватися і зрозуміти, що буде далі, тому що нового ще немає, а старе вже руйнується.

Ми розуміли, що зустріч з Зеленським може не відбутися, адже Трамп — хаотичний політик. Через його хаотичні дії світова політика зараз перебуває у сильному штормі. Тому ця несподіванка не була зроблена Трампом на G7.

Він достроково покинув саміт G7, в принципі, без визначених комунікацій. Ми знаємо лише його заяву, де він зазначив, що поки чекає на яке-небудь майбутнє угоду між Росією та Україною, тому з санкціями він поспішати не буде. Також Ліндсі Грем заявив, що вони гальмують розгляд санкційного пакета на 500% у Конгресі.

Якщо ми подивимося на двосторонні відносини України з іншими країнами, особливо з Європою, то у нас триває розвиток спільних підприємств у ВПК, а також інші пакети фінансової допомоги від європейських країн.

Усі розуміють, хто такий Трамп і яку політику він проводить, і як багато країн страждають від цієї політики, особливо в питаннях тарифної політики сьогодні. Європейський Союз, наприклад, перебуває в напрузі, і я думаю, що дії Трампа на G7 не вплинуть на допомогу Україні, а скоріше на взаємодію з Україною. Ми вже готові працювати на рівні двосторонніх відносин і прекрасно розуміємо політику адміністрації Білого дому.

Звісно, ми сподіваємося до останнього, як завжди, що президент Трамп дослухається до своїх радників і лідерів європейських країн і усвідомить, що Росія не просто веде його за носа, а постійно блефує.

Тепер ми розуміємо, що для партнерів США актуальні питання не лише економічної та фінансової політики, але й безпеки. США не можуть надати ту безпеку, про яку говорилося раніше, і Європа це прекрасно розуміє. Ситуація з самітом показала, що занепокоєння щодо безпеки існує. Якби США продовжували забезпечувати безпеку, як це було раніше, ситуація була б іншою.

Нова політика США не несе глобальних смислів, а більше орієнтована на продаж своїх послуг, включаючи безпеку.

ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Без США тиск на Росію не буде до кінця ефективним

— Ми, в принципі, особливо і не очікували, що буде ухвалено спільне комюніке, в якому буде жорстко засуджена Російська Федерація. Це те, про що говорилося відкрито. Тому стверджувати, що саміт був провальним, звісно, не можна.

Так, Дональд Трамп поїхав звідти з зрозумілих причин. Хоча насправді причина не тільки у війні Росії проти України, а й у тому, що потрібно було обговорювати й необхідність прийняття санкцій. Але, до речі, довелося б говорити і про ті труднощі, які є щодо тарифної політики Дональда Трампа. Усі інші учасники G7 мали претензії та пропозиції з цього питання.

Правильніше було б, якби Трамп був присутній, але вибір зробили Сполучені Штати. Це не було несподіваним, це точно.

Україна планувала використати цю платформу для доведення своєї позиції та узгодження дій — і вона це зробила. Єдиний момент, що Україна завжди використовує можливість для зустрічі з президентом Сполучених Штатів, коли така можливість виникає.

Україна знову озвучила свою позицію під час виступу Зеленського, а саме необхідність обмеження ціни на російську нафту до 30 доларів за барель, а також посилення санкцій проти російської енергетики та банків — це важливо. Україна це зробила.

Крім того, всі учасники, і Україна також, однозначно говорять про необхідність участі Сполучених Штатів у тиску на РФ. Це теж дуже важливо, тому що ми бачимо, що Сполучені Штати не дуже прагнуть до розв’язання цієї проблеми.

Тиск на Росію, звісно ж, здійснюється всіма країнами по-різному, але є речі, які без Сполучених Штатів зробити складно. Очевидно, що економічний тиск на Російську Федерацію має бути узгодженим.

Тому слова Дональда Трампа про те, що нехай Європа покаже, а ми вже потім приєднаємося, — це також лукавство. Чому? Тому що був зручний привід і правильна платформа, щоб про це говорити. Але є й інші речі, де Європа, можливо, проявляє певну інерцію.

У США є певні можливості, такі як авіаційна підтримка та можливості з розвідки. Але ця звичка покладатися на США як головного партнера в сфері безпеки може вже бути шкідливою.

Але я думаю, що без Сполучених Штатів багато речей все ж таки можливі.

Санкції, звісно ж, якщо порівнювати з початком року, посилилися. Це очевидно, оскільки на Росію діє накопичувальний ефект. Однак динаміки все ще не вистачає. Це видно на прикладі 18-го пакету санкцій від Європейського Союзу, який триває, але є речі, які не входять до цього пакету. Або ж все відбувається дуже поступово. Наприклад, останні британські санкції, що включають 20 танкерів, або певну кількість юридичних та фізичних осіб.

Це правильно, але, мабуть, вже десь запізнюється. Логічніше було б перекривати можливості російським танкерам проходити через Данські протоки, з Балтійського моря. Це було б більш ефективно. А поки що ми стикаємося з стелею ціни на російську нафту. Це конкретний приклад, як мені здається.

Читайте також: Нічна атака Росії стала однією з найбільш смертоносних за рік — до чого готуватися українцям