Розплата за війну: економіка Росії перейшла від застою до падіння — що далі

Нестримна інфляція у Росії та космічні тарифи на комуналку. Знищення малого бізнесу, а також лікарень і шкіл — заради економії грошей. Майже половина всіх витрат РФ іде на війну. Як довго Росія ще зможе витримувати таке навантаження? Що змусило Путіна вперше визнати, що ВВП уже не зростає, а скорочується? Чому 40% росіян за межею бідності — далеко не край? Коли злидні стануть нормою для абсолютної більшості з них? Про це розповідаємо у свіжому випуску “Спеціального репортажу” на телеканалі FREEДOM.

Автор — Ольга Михалюк.

https://www.youtube.com/watch?v=4qvbo62pGrs

Росіяни ледве встигають проходити всі стадії прийняття зростання цін, тарифів і податків. Заперечення закінчилося з новими платіжками за комуналку. Гнів — у магазинах, біля цінників на продукти. Торг зник, коли стало зрозуміло: ціни зростають і знижуватися не збираються. Депресія — вже не стадія, а постійний фон. Вартість базових товарів збільшується значно швидше, ніж зарплати й пенсії. Величезна кількість людей уже не живе, а виживає.

Високі комунальні тарифи та ціни на продукти

У багатьох регіонах Росії за останній рік тарифи на ЖКГ зросли на 20%. І це не межа. У жовтні, наприклад, у Москві плата за комуналку в середньому злетить ще на 15%, а в Ставрополі й Дагестані — одразу на 20. Люди не розуміють, як будуть зводити кінці з кінцями. Узимку, коли стояли сильні морози, у багатьох платежі за опалення збільшилися вдвічі, а то й більше.

“Прийшов папірець за комунальні послуги — за двох людей, які тут проживають, — 33 829 рублів. Це як узагалі? Законно? Щоб ви розуміли, у нас останні два місяці комуналка була 11 тис.”, — обурюється жителька Росії.

Обурення наростає і стає масовим. На непомірно високі тарифи скаржаться вже 43% росіян — і це згідно з даними російських соціологів, які нерідко згладжують реальні настрої. Насправді незадоволених може бути значно більше. Багато хто вже відмовляється платити, розуміючи: ці гроші йдуть не на покращення якості послуг ЖКГ, а на війну.

“Найвірніший варіант — перестати платити. І не боятися ні 15-го, ні 20-го числа. Тому що, по-перше, не відключать. Навіть кілька людей, які запустять флешмоб по країні із закликом “Ми не платимо, поки ви не повернете тарифи”, — і жодної реальної відповіді, що загрожує неплатникам, у влади немає. Головне — колективна дія. Головне — об’єднатися”, — каже економічний оглядач В’ячеслав Ширяєв.

Стрімко дорожчають і продукти. Уже третина росіян скаржиться, що їм не вистачає грошей навіть на їжу.

“У людей не вистачає грошей від зарплати до зарплати, і тому, просто щоб діти не ходили голодними, люди починають брати мікропозики”, — розповідає секретарка Форуму російської опозиції на підтримку України Ольга Курносова.

Обурені росіяни в соцмережах порівнюють походи в магазини з переглядом трилерів. Кажуть, що отримують психологічну травму.

“Я реально плачу від того, що дивлюся на ціни. Я захворіла, і мені довелося купити ліки. Чотири коробки можуть вийти на 4 тис. рублів. Я просто в шоці від того, що чай Lipton коштує 200 рублів”, — обурюється жителька Росії.

“За чотири яблука я віддала 210 рублів! Новосибірськ, що з цінами? Я взагалі нічого зрозуміти не можу!”, — каже жителька Новосибірська.

“У мене психологічна травма. Морозиво коштує, увага, 250 рублів”, — розповідає ще одна жителька Росії.

На думку росіян, тепер просто вечеря виглядає як “вечеря мільйонера”. Вони висміюють захмарні ціни на огірки — 300 рублів за кілограм. Ще нещодавно доходило до 700, а на Далекому Сході — і до тисячі рублів за кілограм. Водночас мінімальна пенсія у Росії — 16 тис. рублів. Огірки стали такими ж недоступними, як екзотичні фрукти.

Розкішшю стали навіть риба й м’ясо — їх не можуть собі дозволити вже 12% росіян. Непомірно дорогим стало і вершкове масло, і тепер магазини поміщають його в спеціальні захисні бокси через почастішання крадіжок.

“Мені потрібно було купити масло… масло в контейнері. Закритому. Запечатаному. Відкрити можна тільки на касі”, — розповідає жителька Росії.

“Росіяни переходять у режим жорсткої економії, переходять на режим дешевих калорій. Відходять від м’яса, овочів, фруктів, від риби, яку купити не можуть. Путін сам визнав, що росіяни мало їдять риби, тому що грошей немає, і переходять на дешевші калорії: зернові, крупи, хліб, картоплю”, — коментує економіст Владислав Жуковський.

Якраз ці базові для росіян продукти дорожчають найшвидше. Хліб за рік зріс у ціні на 12%, гречка — на 25%, свинина — на 11%, яловичина — на 14%, риба — на 25%, соняшникова олія — на 15%. Незалежні експерти стверджують: реальний показник інфляції в Росії за останній рік — близько 15%. Однак офіційна статистика називає цифру 6%. І цю цифру просто намалювали за допомогою маніпуляцій: товарам із сильним зростанням цін, наприклад, м’ясу — штучно надають меншу вагу в споживчому кошику. А тим, що подорожчали менше, наприклад, субпродуктам — надають більшу. Так формується потрібний показник інфляції.

Банкрутство бізнесів

Яку б цифру не малював Росстат, у реальності інфляція вже давно вийшла з-під контролю. Вона стала нестримною, тобто досягла двозначних чисел. І дуже скоро може перерости в гіперінфляцію, коли ціни зростають більш ніж на 50% на рік. Передумови для цього вже є.

“Причина зростання цін — це друкування грошей. Зараз гроші у Фонді національного добробуту закінчилися і залишилася лише надія на інфляцію, на друкування грошей. Якщо гроші друкують або використовують на війну — вони не створюють нових товарів. Товарів стає менше, а грошей стає більше, тому зростають ціни”, — пояснює економіст Олександр Савченко.

Щоб зібрати більше грошей на війну, російська влада підвищує ПДВ — з 20 до 22%. А це автоматично веде до подорожчання всіх товарів. Але й цього недостатньо. Так звана “СВО” обходиться країні дуже і дуже дорого. Кремль латає діри в бюджеті ще й коштом малого і середнього бізнесу: скасовує пільги, підвищує податки, посилює законодавство, змушує сотні тисяч дрібних підприємців вести бухгалтерію й платити ПДВ.

“Плюс, звичайно, підвищується орендна плата, підвищується вартість логістики. Тому, звичайно, малий бізнес закривається все більше і більше”, — коментує секретар Форуму російської опозиції на підтримку України Ольга Курносова.

Згідно з опитуваннями, уже кожен третій підприємець замислюється про припинення діяльності.

“Ті, хто в уряді вважає, що це правомірно і ми можемо відпрацювати ці гроші, то ось відповідь: ми не можемо. Ми всі ризикуємо зникнути як динозаври. Більша частина з нас просто закриється”, — каже російська підприємниця.

Росіяни з подивом спостерігають, як порожніють торгові центри. З кожним днем стає менше магазинів, кав’ярень. До того ж навіть у колись забезпечених Москві й Санкт-Петербурзі.

“Йду Невським. Позакривалися магазини. Була кав’ярня — закрилася. Магазин — закрився. Оренда — закрилася”, — каже перехожий на Невському проспекті в Санкт-Петербурзі.

Масово згортають діяльність бари, кафе й ресторани. В одній лише Москві за останній рік припинили роботу понад 500 ресторанів і ще стільки ж на межі закриття.

“Імпортні продукти тепер дуже дорогі. Доводиться підвищувати ціни в меню, а це не приваблює гостей, м’яко кажучи. Доходи населення впали, люди економлять. У першу чергу — на розкоші. Можна обійтися без походу в ресторан? Звичайно, можна!”, — каже шеф-кухар.

Економлять росіяни вже й на догляді за собою. Попит на б’юті-послуги впав на 30%. У росіянок усе менше грошей на салони краси, а власників цих салонів обклали непосильними податками. Вони або згортають діяльність, або стоять на межі закриття через борги.

“Нам нічим платити оренду. На зарплату співробітникам я теж позичаю. Усе, що є в нас у салоні, — куплено на кредитні гроші”, — каже власниця салону краси.

Глибока криза

Податки в Росії підвищують, але йдуть ці кошти зовсім не на розвиток соціальної сфери. Війна і тільки війна. Дитячі садки, школи, лікарні роками не ремонтуються, частина будівель перебувають в аварійному стані й вже були випадки обвалів. Сільські школи масово закривають, і влада відкрито говорить: це необхідно, щоб спрямувати більше грошей на армію.

Кремль економить і на вчителях. Як мінімум у десяти російських регіонах педагоги не отримали доплати за класне керівництво. Реальні доходи бюджетників по всій країні знижуються — їх з’їдає інфляція. Люди з кожним днем стають біднішими. Про це говорить навіть провладний Центр макроекономічного аналізу під керівництвом брата нинішнього міністра оборони Дмитра Бєлоусова: за його даними, близько 40% росіян уже відчувають бідність. Реальна ситуація, звичайно ж, значно гірша.

“Бєлоусов, зрозуміло, знає реальне становище справ, тому він і намагається це озвучити. Але це найскромніші оцінки”, — коментує російський політолог, керівник медіацентру “Поистине” Руслан Айсін.

Росія входить у важку економічну кризу, що охоплює найрізноманітніші сфери. На ринку нерухомості — величезні проблеми: навіть найбільша будівельна компанія країни “Самолет” перебуває на межі банкрутства і просить допомоги в держави.

У жалюгідному стані перебуває РЖД. Вантажні перевезення різко скоротилися, а це прямий індикатор кризи: якщо залізницею возять дедалі менше вантажів, значить, економіка стрімко падає. Більшість вугільних підприємств фактично банкрути.

Уся промисловість країни перебуває в критичному стані. Навіть великі містоутворювальні заводи відправляють співробітників у неоплачувані відпустки, переводять на неповну зайнятість або взагалі звільняють. Магнітогорський металургійний комбінат знизив завантаження потужностей майже вдвічі й готується скоротити 10% управлінського персоналу. У Союзі промисловців і підприємців прогнозують: уже в другій половині 2026 року почнуться масові звільнення, до того ж не на окремих підприємствах, а по всій країні.

“Єдина видима сьогодні перспектива для багатьох підприємств — скорочення виробництва, співробітників, а в найкритичніших ситуаціях, на жаль, і банкрутство”, — каже віцепрезидент Російського союзу промисловців і підприємців Олександр Муричев.

Навіть за офіційними даними, падіння переживають 17 із 24 секторів російської промисловості. Дві третини компаній працюють у збиток, а майже чверть і зовсім зупинили виробництво. Ситуація близька до катастрофи, про це вже заявив заступник голови комітету Державної думи з економічної політики Микола Ареф’єв.

“Якщо зараз грошей економіці не дати, то у 2027 році чекати нічого. У 2027 році — похорон нашої економіки”, — каже Ареф’єв.

Навіть Путін, який ще зовсім недавно заперечував важке становище економіки, тепер заговорив інакше. Уперше за всі чотири роки повномасштабної війни він визнав: ВВП — падає.

“У січні поточного року валовий внутрішній продукт Росії виявився на 2,1% нижчим, ніж рік тому. Промислове виробництво знизилося на 0,8%”, — заявив Путін на засіданні з економічних питань.

Насправді ситуація значно гірша. Показник мінус 0,8% — притягнутий за вуха. Його намалювали за допомогою маніпуляцій числами: у статистику включили військове виробництво, яке хоч якось зростає. А якщо взяти тільки цивільні сфери — легку промисловість, будівництво, — усе це у величезному мінусі. Виробництво автомобілів за рік впало на 30%, деревообробка — на 9%, виробництво будівельної техніки — на 50%.

Усі гроші — війні

Причини падіння ВВП і промислового виробництва — війна і міжнародна ізоляція. І цей процес із кожним місяцем буде дедалі стрімкішим.

“Втрачені ринки збуту. Куди це дівати — невідомо. Тому підприємства чорної металургії в біді. Так само — лісова промисловість, вуглярі. Війна дуже сильно змінила російську економіку. У РФ пріоритет — війна, військова техніка. Я припускаю, якщо і прийдуть додаткові доходи, то російський уряд витратить їх на індексацію виплат учасникам війни, на збільшення вартості контракту — на те, щоб найняти більше людей і зняти накопичене невдоволення контрактників”, — коментує доктор економічних наук, професор Ігор Ліпсіц.

Бюджет Росії тріщить по швах. Лише за перші два місяці 2026 року виник дефіцит майже річного рівня: у головному фінансовому документі країни прописано, що діра в бюджеті не перевищить 3,7 трлн рублів, а вже в березні вона становила 3,5 трлн.

“Дефіцит, за моїми оцінками, буде в районі 10 трлн рублів. Росія ніде не може взяти гроші. Її ніхто не кредитує — Китай грошей не дає. Залишається тільки друкувати”, — каже економіст Олександр Савченко.

Війна обходиться Росії дуже дорого. І як би країна не підвищувала податки — все одно витрачає вона значно більше, ніж заробляє. Зупинка війни — єдиний спосіб запобігти краху російської економіки, але Путіну це невигідно.

Війна і величезні витрати на неї призвели до системних проблем, які вже неможливо вирішити простим вливанням грошей. Навіть конфлікт на Близькому Сході та зростання цін на нафту на світових ринках не змінять ситуацію з бюджетом: додаткові нафтові доходи дозволять лише частково скоротити дефіцит. Але підуть ці гроші не на ремонт шкіл і лікарень, не на зарплати вчителям і медикам.

Військові витрати зараз становлять близько 40% федерального бюджету Росії. А якщо додати витрати на силовиків — понад 50%! Цього року Кремль планує витратити на армію і силовий блок понад 17 трлн рублів. Якби ці кошти спрямувати на потреби росіян, можна було б побудувати 17 тис. нових шкіл, замінити всі гнилі труби, відремонтувати котельні й очисні споруди по всій країні. Проблема аварій узимку просто зникла б, і тарифи не потрібно було б підіймати так стрімко. Якщо ж розділити цю суму на все населення Росії від немовлят до старих, то кожен отримав би 120 тис. рублів.

“Війна призводить до того, що зростає санкційний тиск, руйнується російська інфраструктура. Ціна цієї війни, за оцінками аналітиків, з урахуванням прямих витрат, втрати ринків і санкцій, досягає приблизно 2 трлн доларів. Витрати на армію вони скорочувати не готові. А що скорочують? Соціальні допомоги, гуманітарні програми. Як в анекдоті: коли горілка подорожчала, син запитує тата: “Тату, ти будеш менше пити?”, тато відповідає: “Ні, ти будеш менше їсти”. Люди могли б купити собі якісніший одяг, якіснішу їжу, дітям — якісніші іграшки. 99% росіян ніколи не залишали територію країни”, — пояснює економіст Анатолій Амелін.

Навіть багато так званих z-воєнкорів і турбопатріотів вимагають зупинити війну, але Путін зупинятися поки не планує.

Одна з небагатьох сфер, яка в Росії зараз процвітає, — похоронний бізнес. Він збільшив виторг на 25% і кількість ритуальних контор зросла приблизно на 20%. Попит величезний: масово надходять тіла загиблих на війні в Україні. Та й росіян стало значно більше помирати через те, що медичні послуги стають дедалі гіршими і дедалі менш доступними. У Росії дохід приносить лише та діяльність, яка пов’язана зі смертю, але з такою моделлю економіки жодна країна довго не протягне.

Врятувати економіку Росії від краху може лише зупинка війни. Але інтереси Росії, інтереси її населення кардинально розходяться з інтересами Путіна. Він зациклений на тому, щоб продовжувати агресію — продовжувати руйнування України й одночасно руйнування своєї країни і своєї економіки. Війна дає диктатору можливість утримувати владу, перетворювати Росію на закритий військовий табір, де головною валютою стануть продуктові талони, а єдиною перспективою — безпросвітна бідність.

Читайте також: Росія загнала війною себе в кут: де Кремль буде шукати ресурси на агресію — аналіз експертів