Сьогодні о 11:16
Тимчасове послаблення санкцій США щодо експорту російської нафти дає можливість країні-агресору продовжувати фінансування війни проти України, і це — небезпечно, заявив президент Володимир Зеленський. Важливо, з чим Київ вийде на наступний раунд переговорів у тристоронньому форматі. Ні в якому разі не можна допустити, щоб тиск на Росію зменшувався, а підтримка України відходила на другий план, наголосив глава держави.
Водночас Росія вже змушена розпродувати золото-валютні резерви. Водночас у Центробанку навпаки заявляють, що економіка нібито наближається до збалансованого зростання. Однак на фоні ВВП, що падає, за даними аналітиків, це звучить як насмішка.
Економічний тиск на РФ триває
Запорука завершення війни Росії проти України — ослаблення агресора, заявив у зверненні до учасників засідання Європейської Ради Володимир Зеленський. Росія повинна зазнавати втрат як на полі бою, так і в економіці.
“Останні кілька днів ми отримували сигнали від американської сторони про те, що переговори можуть незабаром відновитися. Але з яким настроєм російська сторона прийде на переговори цього разу? Від нас усіх залежить, щоб росіяни не прийшли на ці переговори з відчуттям, що їхня позиція значно зміцнилася. І не лише через ситуацію навколо Ірану, яка викликає зростання світових цін на нафту”, — зазначив президент України.
Угорщина заблокувала кредит Україні у 90 млрд євро. Крім того, прем’єр-міністр Віктор Орбан прямо заявив, що буде ветувати 20-й санкційний пакет проти Росії, якщо Україна не відновить постачання російської нафти по нафтопроводу “Дружба”, пошкодженому внаслідок російської атаки.
“Агресор повинен слабшати на полі бою, і великі втрати Росії на фронті — близько 30-35 тис. солдатів щомісяця — це забезпечують. Росія також повинна зазнавати економічних втрат, і саме для цього існують санкції. І є ще моральний аспект: важливо, щоб підтримка для нас залишалася сильною, стабільною та довгостроковою, на роки, і щоб саме агресор відчував, що його майбутнє непередбачуване — агресор, а не ми”, — акцентував Володимир Зеленський.
Через активне використання ракет ППО в країнах Перської затоки росіяни можуть розраховувати на дефіцит цих озброєнь в Україні, зазначив глава держави.
Крім того, дозвіл США, навіть тимчасовий, на купівлю російської нафти, завантаженої на танкери, дає можливість країні-агресору отримати вигоду із ситуації, що склалась. А це, своєю чергою, підвищує ризик ескалації російської агресії у Європі, попередив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Тому тиск на Росію потрібно не послаблювати, а, навпаки, різко посилювати.
Те, що 20-й пакет санкцій ЄС досі не затверджений — неприйнятно, вважає президент Литви Гітанас Науседа. Союзникам пора вже працювати над наступним пакетом, адже досі великі російські компанії, такі як “Росатом” і “Лукойл”, — поза обмеженнями.
“Дуже важливо розуміти: ви не зможете досягти позитивного результату в мирних переговорах, якщо будете діяти за принципом умиротворення. Ви повинні посилювати тиск, щоб досягти результату і змінити поведінку росіян”, — акцентував президент Литви.
Тим часом нафтовий магнат “Лукойл” став збитковим уперше за 30 років — за підсумками минулого року зафіксував чистий збиток у розмірі понад 1 трлн рублів (9,1 млрд доларів), повідомляє The Moscow Times. Попри те, що компанія забезпечує близько 15% видобутку нафти у РФ, вона зіткнулася з серйозними фінансовими труднощами.
“Компанія потрапила під блокувальні санкції США, діяльність її закордонних “дочок” опинилася паралізованою. А численні спроби продати іноземну мережу балансовою вартістю 22 млрд доларів поки не отримали схвалення американського Мінфіну. Спочатку “Лукойл” планував продати свої закордонні активи компанії Gunvor, яку заснував близький до Путіна мільярдер Геннадій Тимченко. Однак угода зірвалася після того, як Мінфін США назвав Gunvor “маріонеткою Кремля”, — пише The Moscow Times.
Центральний банк РФ розпочав масштабні продажі золота з державних резервів на початку цього року, що стало найбільшою реалізацією дорогоцінного металу за останні 25 років, повідомляє The Moscow Times. Лише за перші два місяці 2026 року Центробанк РФ продав близько 15 тонн золота.
До березня запаси скоротилися менш ніж до 2,5 тис. тонн, що є чотирирічним мінімумом. Продаж золота став вимушеним заходом через виснаження ліквідної частини Фонду національного добробуту та зростання витрат на ведення війни.
Прості росіяни вже відчувають на своїх плечах наслідки санкцій та агресивної політики Кремля. У вжиток повертаються готівкові гроші — так громадяни РФ рятують свої заощадження, повідомляє Служба зовнішньої розвідки України. За її даними, у січні громадяни РФ зняли з банківських карткових та накопичувальних рахунків понад 19,5 млрд доларів, повернувши на депозити лише четверту частину від цієї суми. Чистий відтік з банківської системи склав майже 14 млрд — другий за масштабом показник з 2010 року.
“Рекорд досі належить березню 2022 року, коли після повномасштабного вторгнення в Україну та введення санкцій населення вивело 25,9 млрд доларів. Негативна динаміка пояснюється одразу кількома факторами. Посилення кремлівського контролю за фінансовими операціями та перебої в роботі інтернет-інфраструктури підштовхують громадян тримати гроші якомога далі від банків. Інфляційні очікування роблять свою справу: домогосподарства скорочують заощадження на користь поточного споживання, не вірячи в збереження купівельної спроможності вкладів”, — йдеться у повідомленні Служби зовнішньої розвідки України.
Кількість росіян, визнаних банкрутами, стрімко зростає, і на початок 2026 року перевищила 2 млн осіб. Причина — висока закредитованість населення, інфляція, зростання цін і низький дохід. Борги росіян за кредитами минулого року досягли майже 2,5 трлн рублів (22,7 млрд доларів), збільшившись на третину порівняно з 2024 роком.
Кожен третій власник малого підприємства у Росії думає про те, щоб закрити бізнес цього року. Основними причинами стали різке зростання податкового навантаження, висока ключова ставка, падіння доходів і попиту. У першому кварталі 2026 року очікування підприємців стали найгіршими за всю історію. 52% підприємців очікують подальшого погіршення положення свого бізнесу.
“Росія — дуже дешева країна. Тут нічого не варте тих грошей, які мало б коштувати все це у нормальній економіці, з нормальними правилами гри, з захистом прав власності, з нормальними інвесторами із Заходу, з хорошим фондовим ринком і так далі. Тому вся Росія, величезна 140-мільйонна, як один Нью-Йорк коштує”, — зазначив економічний оглядач В’ячеслав Ширяєв.
Вплив на РФ через економіку за оцінкою експертів
Чи вплинули події на Близькому Сході на стан економіки РФ? Які тенденції спостерігаються за останні три місяці? Чи стали біднішими росіяни? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Віталій Шапран, член Українського товариства фінансових аналітиків, член Ради НБУ (2019-2021 рр.);
- Ігор Ліпсіц, доктор економічних наук і професор;
- Андрій Новак, фінансово-економічний експерт;
- Владислав Жуковський, економіст.
ВІТАЛІЙ ШАПРАН: Зараз ми спостерігаємо ослаблення рубля
— Я думаю, що росіяни давно вже почали розставатися зі своїм золотом. Ще два роки тому фіксувалися численні угоди з Іраном: вони купували компоненти для “Шахедів” і розплачувалися золотом. Це були підтверджені угоди. У обох країн були проблеми із санкціями, і вони таким чином їх обходили.
Зараз у Росії доволі серйозні проблеми з утриманням золотого запасу. Сьогодні незрозуміло, скільки золота дійсно знаходиться на території РФ. Частину вони вивозили до Китаю, частину — могли не встигнути забрати, коли арештовували золото-валютні резерви.
Тому із тих 2 000 тонн, про які йдеться, кілька сотень тонн може просто не виявитися у сховищах. Формально вони враховуються — так само як і резерви, що знаходяться в Європі, тобто є на балансі Центробанку, але фізично їх може не бути.
Операції із золотом у росіян досить закриті, тому робити висновки про те, нарощують вони запаси чи скорочують, я б не став. Краще концентруватися на поточних економічних труднощах.
Попри те, що відбувається навколо Ірану і зростання цін на нафту, ми бачимо, що ні Центральний банк, ні Міністерство фінансів Росії практично ніяк не відреагували на це ринкове пожвавлення. Індекс Московської біржі повернувся майже до рівня початку бойових дій на Близькому Сході — різниця всього близько 90 пунктів. Для них це дуже мало. Виходить, що російський ринок не вірить у те, що війна на Близькому Сході врятує російську економіку.
Водночас Центральний банк продовжує продавати золото, Міністерство фінансів хоче скоротити витрати на 10%, і до цього вже доєднати Рахункову палату. Тобто ніяких позитивних трендів на сьогодні ми не бачимо і не відчуваємо.
Міністерство фінансів США оцінює приблизно у 2 млрд доларів прибуток РФ від ситуації на Близькому Сході. Наголошую: це прибуток, а не виторг. Але ці гроші ще потрібно отримати. Ми бачимо, наприклад, що державний банк Індії на фоні зростання цін на нафту відмовився проводити розрахунки та відправляти гроші російським компаніям, які поставили нафту, посилаючись на санкції США. Фактично гроші залишилися в Індії. Для нас це, загалом, непогано: вони не потрапили до росіян і не поповнюють їхній бюджет.
Ми часто дивимося з позиції “росіяни заробили”, рахуємо ці суми, але насправді гроші ще в дорозі — вони не в танкерах, не в портах. Це все складний процес.
Дохід від нафти через ситуацію на Близькому Сході дає Кремлю певний “глибокий подих”. Але не можна говорити, що це витягне економіку або поверне її до стану початку 2022-го чи кінця 2021 року.
Офіційна влада РФ прямо говорить: нічого хорошого чекати не варто. Навіть якщо зараз трохи зароблять, то при затяжній війні стане лише гірше.
Якщо пригадати 2000-ті роки, коли нафта коштувала понад 100 доларів за барель — тоді ціни росли через зростання світової економіки, великі корпорації активно заробляли, і це тягнуло вгору сировинні ринки. Зараз ситуація дзеркально протилежна. Через війну на Близькому Сході зростають ціни на енергоресурси. Якщо подивитися динаміку новин агентств Reuters або Bloomberg за останні два тижні, видно, що світова економіка реагує охолодженням.
Це б’є по трьох основних гравцях: США, Китаю та Євросоюзу. Така глобальна криза, по суті, нікому не потрібна, крім Росії та Ірану. Тому є розуміння, що ця війна не може тривати довго.
Російська влада намагається підлатати бюджет, бо почалися проблеми з ліквідністю. Уже є затримки виплат бюджетникам, систематичні скарги від лікарів, вчителів та інших працівників — вони не отримують тих зарплат, які були рік тому. У 2025 році їм урізали надбавки, до яких вони звикли. Це посилює тиск на систему.
На цьому фоні йде ослаблення рубля. Наприклад, нещодавно юань уперше з 25 лютого 2025 року досяг рівня близько 12,5 рубля за долар (у перерахунку), тобто подорожчав у рублях. Теоретично це повинно позитивно позначитися на доходах бюджету, бо експортери зобов’язані продавати валютний виторг та сплачувати податки.
Як би не розвивалася ситуація на Близькому Сході, настане травень, кінець другого кварталу, і росіянам доведеться переглядати бюджет і шукати додаткові ресурси на війну. Короткострокове зростання цін на нафту не дає можливості говорити про відновлення економічного зростання або інвестицій.
Навіть офіційні дані за 2025 рік показують: інвестиції впали на 2,3%. А інвестиції — це прямий індикатор майбутнього економіки. Для них це дуже тривожний сигнал, який показує, що у Путіна залишається небагато часу, як він намагається демонструвати в переговорних процесах.
ІГОР ЛІПСІЦ: У російському ВПК, ймовірно, назріває криза
— Росіяни в основному — дуже бідні люди з маленькими заробітками. Ті середні зарплати, які публікує російська влада, виглядають досить смішно. До речі, самі люди в Росії на ці цифри дуже зляться, бо вони зовсім не відповідають реальному життю і викликають радше роздратування.
Як правило, росіяни насилу зводять кінці з кінцями й постійно беруть у борг. Найпоширеніша практика — мікрокредитування. Люди беруть 15-30 тис. рублів, щоб просто дожити до наступної зарплати.
Це досить небезпечна історія, бо такі кредити дуже дорогі. Зараз там ставки — близько 200% річних, хоча й на короткий термін. Якщо брати на місяць, виходить близько 20% і більше. Це дорого, але люди все одно беруть, бо потрібно годувати себе і дітей, а грошей не вистачає.
Внаслідок людина бере кредит, через місяць повертає, але вже більшу суму. Потім бере новий кредит в іншій організації. І так — по колу: одна організація, друга, третя. Зрештою людина потрапляє у боргову трясовину.
Коли боргів стає надто багато, починаються банкрутства. І тут у Росії склалася досить дивна ситуація — фактично з’явилася ціла індустрія сімейних банкрутств.
Якщо пройтися по будь-якому місту, на кожному стовпі можна побачити рекламу таких послуг. Цим займається безліч компаній, зокрема досить великих. Обличчям однієї з них є відома телеведуча Катерина Андрєєва. Вона рекламує банкрутство і фактично пояснює росіянам, що це нормальна і навіть необхідна практика.
Загалом виходить замкнуте коло: без кредитів вижити неможливо, але й розплатитися з ними теж важко. Особливо зараз, коли зарплати перестали зростати, а ціни продовжують збільшуватися.
Люди набирають борги, проходять процедуру банкрутства, у них відбирають майже все майно. Донедавна єдине житло не вилучали — можна було забрати іпотечну квартиру, але не єдине житло. Зараз, судячи з усього, ситуація погіршується, і з’являються випадки, коли починають забирати і його.
Це означає, що люди змушені йти на орендоване житло. Загалом картина стає важчою: це ще не тотальна катастрофа, але вже очевидна біда. Люди, які раніше були просто бідними, після банкрутства стають фактично бідняками. До того ж вони позбавляються права брати кредити на кілька років. Як вони будуть виживати далі — не дуже зрозуміло. Загалом це відображає постійне, поступове зубожіння росіян на фоні війни.
Восени 2025 року була введена практика, за якої банк може на свій розсуд заблокувати доступ до ваших грошей. Водночас процедура оскарження фактично не прописана — незрозуміло, як довести своє право розпоряджатися власними коштами. Бо якщо у людини немає знайомств у банку, розв’язати таку проблему буває дуже складно. Люди з цим буквально страждають.
До того ж блокування відбуваються навіть при звичайних онлайн-покупках. Наприклад, ви хочете щось купити, а банк заявляє: “Ми підозрюємо, що ви дієте під впливом шахраїв”, — і блокує кошти.
Зараз, виглядає, росіяни знову побіжать купувати валюту.
Кілька років тому була зворотна ситуація: люди продавали валюту, купували рублі, розміщували їх на депозитах під високі відсотки й заробляли. Зараз ситуація змінюється — ставки починають знижувати, щоб хоч якось стимулювати економіку, яка, як і очікувалося, увійшла в інфляційну фазу.
Дохідність депозитів буде падати, і люди почнуть забирати гроші. До того ж робитимуть це поступово: знімати по 20-30 тис., іноді по 50 тис. рублів. Далі ці гроші будуть спрямовуватися на купівлю валюти — або готівкової, або прямо через банк.
Люди знову йдуть у валюту, намагаючись захиститися від інфляції та девальвації рубля.
Є ознаки того, що скорочується фінансування військової галузі. Це досить парадоксально: в умовах війни урізання оборонних витрат виглядає дивно. Але, ймовірно, фінансова ситуація настільки важка, що скорочення торкнулися навіть цієї сфери. Було, наприклад, показово слухати пропагандиста Соловйова, який скаржився, що різко скорочують замовлення на виробництво дронів: “А чим воювати будемо?”. Не зовсім зрозуміло, це реальна проблема чи спроба через нього пролобіювати інтереси військово-промислового комплексу.
Але важливий момент: Володимир Путін нещодавно дозволив засекретити фінансову звітність компанії “Ростех” — фактично значної частини оборонної промисловості. Це може означати, що фінансовий стан там дуже поганий, і його вирішили просто приховати.
Далі ситуація, ймовірно, буде погіршуватися. Почнуть скорочуватися цивільні підприємства, які постачають продукцію для оборонки. Дуже показовий приклад — криза у чорній металургії, яка почалася після того, як держава перестала субсидувати іпотеку, а будівництво — один із найбільших споживачів металу. Деякий час галузь трималася, але зараз уже починається зупинка виробництв. Наприклад, Магнітогорський металургійний комбінат скорочує роботу агрегатів.
Експорт обмежений санкціями, всередині країни будівництво скорочується, і, судячи з усього, оборонна промисловість теж купує менше металу. А інших великих споживачів просто немає — цивільне машинобудування в Росії розвинене слабо. За ситуацією в металургії можна побічно судити, що і в військовому комплексі починаються серйозні проблеми, хоча прямих даних немає.
АНДРІЙ НОВАК: РФ падає у фінансово-економічну прірву
— У ситуації з “Лукойлом” і 13 млрд доларів — це не просто втрата очікуваного прибутку, а втрата вже фактичного прибутку за підсумками минулого року, тобто за фінансовою звітністю. Це набагато гірше.
Якщо в такому масштабі зменшується прибуток найбільшої російської нафтової компанії, це означає, що навіть у самій “золотій” сфері російської економіки — нафті та газі, на якій, по суті, тримається бюджет, починаються серйозні проблеми.
За результатами 2025 року “Лукойл” вийшов у збиток близько 1 трлн рублів, що приблизно відповідає 13 млрд доларів. Основна причина — американські санкції, через які компанія була змушена фактично списати значну частину своїх закордонних активів.
Це означає, що інвестори, як внутрішні, так і зовнішні, будуть виходити з цих активів, продавати акції. Починається ланцюгова реакція: не лише “Лукойл”, а й інші компанії нафтогазового сектору перестають сприйматися як перспективні. Відповідно, такі компанії вже не можуть повноцінно інвестувати ні в розвиток, ні навіть у підтримку поточної діяльності.
Це об’єктивний показник стану економіки. І сюди можна додати стан федерального бюджету: дефіцит за минулий рік — майже 6 трлн рублів, а за перші два місяці 2026 року — уже 3,5 трлн, тобто більш як половина тогорічного показника.
Ми бачимо тенденцію стрімкого погіршення фінансового стану у РФ: і державних фінансів, і приватних, включаючи найбільші компанії. Фактично це вже падіння у фінансово-економічну прірву.
Як Росія збирається далі фінансувати війну проти України у попередньому обсязі? Чесно кажучи, я цього не уявляю.
По суті, залишаються два варіанти:
- запуск “друкарського верстата”, тобто емісія рублів, що призведе до різкого стрибка інфляції та знецінення;
- вилучення коштів у населення, зокрема банківських вкладів — опосередковано це вже починається, коли під приводом боротьби з шахрайством людям обмежують доступ до власних грошей.
Тут уже напрошуються порівняння з пізнім СРСР. Але, на мою думку, нинішня ситуація навіть гірша, бо залежність російської економіки від зовнішнього світу зараз вища, ніж тоді, особливо на рівні громадян і бізнесу.
Загалом Росія загнала себе цією війною в кут. Хорошого виходу з цієї ситуації вже немає. Так, вона ще може діяти агресивно, але це вже, по суті, останні конвульсії. Жодного рятівного кола ззовні немає, навіть від таких партнерів, як Китай, який не допомагає, а просто заробляє. Ресурси на війну Володимир Путін уже вилучає всюди, де може.
З 1 січня 2026 року були підвищені ключові податки, а також ліквідовані пільгові режими для малого та середнього бізнесу. Це пряме вилучення коштів у підприємців. Опосередковано це вдарило по кожному росіянину через зростання цін, адже війна оплачується з кишені населення.
Спочатку — кишеня бізнесу, тепер — кишеня громадян. А далі, ймовірно, мова піде вже про вклади та банківські рахунки.
ВЛАДИСЛАВ ЖУКОВСЬКИЙ: Ми спостерігаємо глибоку кризу економіки РФ
— У Росії зараз, звісно, “настільки чудове життя”, що навіть Володимир Путін на недавньому засіданні з чиновниками зображав, м’яко кажучи, лютий оптимізм. Він заявив, що економіка “м’яко управляється”, се йде за планом.
Фактично ми бачимо: уже в січні 2026 року економіка пішла в мінус — падіння ВВП склало 2,1%. Промислове виробництво — мінус 0,8% після спаду у листопаді 2025 року. Обробні галузі, включаючи ВПК, — падіння на 3%.
Путін каже, що його падіння в економіці “не бентежить”.
Хоча якщо пригадати виступ Путіна на Петербурзькому економічному форумі дев’ять місяців тому, то він тоді заявляв, що темпи зростання 1-1,5% — це неприйнятно мало, що жодної рецесії немає і бути не може, і економіку треба прискорювати. Потім — вересень, жовтень: темпи зростання вже 0,4%, промисловість падає. І знову: “все йде за планом”.
Очевидно, що це спроба зробити гарну міну при поганій грі.
У реальності цивільні галузі загинаються, інвестиції падають, зростає вже не лише приховане, а й відкрите безробіття. Великі компанії скорочують персонал, переводять людей на неповний робочий тиждень.
Жодного “планового охолодження” не було. У 2025 році планували зростання близько 2% — ледве дотягнули до 1%. У 2026 році в бюджеті закладено зростання 1,3%, але зрозуміло, що це вже недосяжно. Криза буде лише посилюватися.
Навіть Банк Росії у своєму опитуванні підприємств зафіксував, що індекс бізнес-клімату вперше з початку війни пішов у негативну зону — мінус 0,1. Фактично зараз фіксується рецесія в економіці РФ.
А оцінка поточних умов, з урахуванням зростання витрат, податків, ПДВ, втрати ринків, дефіциту робочої сили, — на найгіршому рівні з квітня 2022 року, моменту введення перших санкцій.
Всі індикатори показують: економіка Росії у глибокій кризі.
Причина — неможливість конкурувати з ВПК. Працівники інших галузей йдуть туди, бо там державні замовлення і вищі зарплати. Компанії не можуть платити стільки ж, інакше довелося б підвищувати ціни, а попит і так падає. Наприклад, продажі одягу та взуття у РФ знижуються другий рік поспіль приблизно на 15-20%.
Підприємства, не пов’язані з оборонкою і не маючи бюджетних грошей, починають закриватися.
Російський бюджет уже з дефіцитом 3,5 трлн рублів — майже весь річний план за два місяці. Це призведе до банкрутств, звільнень і зростання соціальної напруженості. Хтось піде на війну, але багато — ні, і для них ситуація буде надзвичайно важкою.
Жодного імпортозаміщення у РФ не відбулося — відбулася технологічна деградація. Те, що глава Центробанку Ельвіра Набіулліна назвала “зворотною індустріалізацією” — фактично повернення до технологій XX століття. На практиці це означає, що Росія намагається виробляти щось сама, але на застарілих потужностях і технологіях, від яких світ уже відмовився.
Водночас цьому китайські виробники, більш ефективні та конкурентоспроможні, просто витісняють російську промисловість. Російські автомобілі не можуть конкурувати ні за ціною, ні за якістю, ні за сервісом. Причина проста: у Китаї нижчі податки, нижча вартість кредитів (3-5% проти 20% у Росії), дешевша енергія, вища продуктивність праці, вищий рівень автоматизації. В результаті китайська техніка на вході дешевша щонайменше вдвічі.
Щоб захистити вітчизняних виробників, влада вводить протекціоністські заходи, наприклад, так званий утилізаційний збір. Але це не про екологію, а фактично додатковий податок: ви платите китайському виробнику, а потім ще стільки ж — російському бюджету. Це робиться для закриття бюджетних дір і фінансування витрат, зокрема військових.
Читайте також: Чорні вдови та шалені гробові: війна розбестила сімейні цінності у РФ
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
