Вчора о 22:46
Криза в Ормузькій протоці зайшла в геополітичний та економічний глухий кут, з якого найближчим часом вийти неможливо. Можна прогнозувати, що ситуація, пов’язана з подіями на Близькому Сході, розвиватиметься за песимістичним сценарієм ідеального шторму, де негативні фактори підсилюють один одного за принципом доміно. Таку думку в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки Олег Постернак.
Він зазначив, що адміністрація президента США Дональда Трампа не змогла вчасно передбачити можливість блокування Ормузької протоки, що призвело до сумних наслідків.
“Це проблема, яку, очевидно, мала передбачити республіканська адміністрація. І ця проблема не має швидких рішень, як ви бачите. А коливання цін на нафту, газ, добрива, вони загалом є прямим відображенням нездатності Сполучених Штатів Америки оперативно, рішуче відповісти на наслідки Ормузької кризи”, — зазначив Постернак.
Географічна специфіка регіону дозволяє Тегерану зберігати вогневий контроль над ключовою транспортною артерією. Ситуація ускладнюється й реальними можливостями провокацій з різних боків.
“Почнемо з того, що територія Ормузької протоки постійно перебуває під обстрілом з боку Ірану, зокрема, можна безперешкодно запускати невеликі дрони, які вражатимуть танкери країн Перської затоки та навіть тих країн, які, здавалося б, лояльні до Ірану. Високий ризик провокацій та провокативних дій різних сторін, зокрема й третіх, які просто використовуватимуть ситуацію як критичну і, природно, додаватимуть напруги у відносинах між державами“, — наголосив Постернак.
Трансатлантична єдність виявилася підірваною внутрішніми суперечками, через що європейські столиці де-факто усунулися від військового розв’язання проблеми.
“Для європейських країн це, безумовно, не їхня війна. І Bloomberg, наприклад, у своєму матеріалі чітко дав зрозуміти, що країни Європи бояться брати в цьому участь, бо це підставить їх під удар, під відповідь з боку Ірану. Певні побоювання, безумовно, можуть бути, але, мені здається, тут ключовий момент — це гострі взаємини між європейськими країнами та США. Особливо з січня цього року, після гренландського питання, яке внесло сум’яття у відносини між Вашингтоном і європейськими столицями та перетворило їх на протистояння. І тому найближчим часом тема деблокади Ормузької протоки — це нерозв’язне питання”, — додав гість ефіру.
Теоретично вирішення кризи було б можливим за умови певних змін у позиціях США та Ірану, однак на цей момент жодна зі сторін не бажає нічого змінювати.
“Потрібна певна зміна позиції з боку Сполучених Штатів Америки, оскільки останній твіт Трампа не свідчить про те, що американці змінили свою думку. Реакція з боку влади Ірану — від коментарів Аракчі, міністра закордонних справ, до коментарів, наприклад, голови парламенту Ірану — теж явно вказує на те, що мирний діалог на цей момент не розглядається як реальний. І, ймовірніше, все піде за дуже песимістичним сценарієм”, — прокоментував Постернак.
Економічний тиск на світові ринки буде наростати лавиноподібно, і вже до середини весни наслідки логістичного колапсу стануть відчутними для європейських споживачів.
“У разі, якщо ситуація й надалі загострюватиметься, азійські ринки вже це відчувають, європейські ринки почнуть відчувати це десь з квітня. Перебої з енергопостачанням будуть колосальними. А, наприклад, внутрішні ціни на нафту в деяких азійських країнах досягли вже 170 доларів за барель. Тобто наслідки можуть виявитися для економіки надзвичайно критичними”, — припустив спікер.
У такій критичній ситуації Білий дім, мабуть, зробить ставку на збільшення видобутку нафти в Латинській Америці, однак цей шлях не враховує азійські ринки.
“Теоретично США можуть це зробити (збільшити видобуток венесуельської нафти — ред.), що дозволить усунути загрозу високої інфляції, особливо напередодні проміжних виборів. Набагато складніша ситуація для Південної Кореї, для азійських країн, для Індії, бо те, що сприймається як модель швидкої заміни, для азійських ринків не дуже може бути дієвим варіантом”, — зазначив Олег Постернак.
А енергетичний дефіцит в Азії змушуватиме регіональних лідерів замінювати нафту та газ з Близького Сходу російськими.
“Теоретично країни Азії можуть переглянути своє ставлення до російської нафти в бік збільшення обсягів закупівлі. І це одна з загроз для України, оскільки це сприймається як прямий засіб поповнення федерального бюджету, який Росія витрачає виключно на розвиток свого військово-промислового комплексу та на війну проти України”, — наголосив гість ефіру.
Читайте також: Між війною та ринком: як Ормузька криза змінює глобальну економіку
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
