Продаж золота та вичерпання Фонду національного добробуту: Росія намагається залатати діру в бюджеті, щоб продовжувати війну

Росія шукає гроші на війну, і в хід пішли навіть активи. Країна-агресор конфіскувала активи на трильйони рублів і зараз намагається їх продати, але це виявилося не так просто.

Для додаткового фінансування агресії проти України Мінфін РФ нібито запропонував Путіну легалізувати онлайн-казино та обкласти їх податком у розмірі 30%.

Що відбувається з бюджетом РФ у 2026 році?

Економіка РФ розпочала 2026 рік із різкого прискорення інфляції, яка переходить у сферу базових витрат домогосподарств — харчові продукти, ліки, транспорт і послуги ЖКГ.

Дисбаланс ринку проявляється у суттєвому подорожчанні соціально значущих товарів на тлі здешевлення електроніки, що свідчить про зниження купівельної спроможності населення та поглиблення системних економічних проблем. Про це повідомили у Службі зовнішньої розвідки України (СЗР).

У відомстві зазначили, що за перші 12 днів січня середньодобовий темп зростання цін у Росії піднявся до 0,104%, що майже в 10 разів перевищує показники кінця 2025 року. Найбільш критичне зростання зафіксоване у продовольчому сегменті.

“Найрізкіше подорожчання зафіксовано в сегменті продовольства, передусім плодоовочевої продукції, де ціни в середньому зросли на 7,9%. Огірки подорожчали більш ніж на 21%, помідори — на 13,6%, що значно перевищує типовий зимовий рівень і свідчить про проблеми з пропозицією та логістикою”, — прокоментували у СЗР.

Паралельно з харчовими продуктами дорожчають непродовольчі товари першої потреби, медикаменти й паливо, що створює вторинний інфляційний ефект у всіх секторах економіки.

“Подорожчали мийні засоби, товари гігієни та лікарські препарати, зокрема противірусні. Додатковий тиск формує здорожчання пального — на 1,2-1,3%, що транслюється у зростання логістичних витрат і вартості перевезень”, — наголосили в українській розвідці.

Найбільш відчутним для населення стало зростання тарифів на послуги громадського транспорту та житлово-комунального господарства, яке значно випереджає загальний рівень інфляції.

“Проїзд у метро подорожчав на 10,7%, у трамваї — на 5,4%, що значно перевищує загальний рівень інфляції. Одночасно зростають тарифи на житлово-комунальні послуги, посилюючи навантаження на бюджети домогосподарств”, — розповіли у СЗР.

Зниження світових цін на енергоносії у поєднанні зі зміцненням курсу рубля створює критичне навантаження на російську казну на початку 2026 року. Про це пише агентство Reuters.

Згідно з розрахунками агентства, нафтогазові доходи Російської Федерації продемонструють рекордне падіння.

“Очікується, що надходження до федерального бюджету Росії від податків на нафту і газ у січні знизяться на 46% порівняно з тим самим місяцем 2025 року через зниження цін на нафту та зміцнення рубля”, — повідомляє видання.

За оцінками Reuters, поточна динаміка повертає фінансові показники РФ до періоду глобальної кризи, що суттєво обмежує можливості Кремля щодо покриття дефіциту бюджету.

“Доходи, ймовірно, впадуть приблизно до 420 млрд рублів (5,41 млрд доларів) у перший місяць року, що стане найнижчим показником із серпня 2020 року, коли пандемія COVID паралізувала світовий попит на пальне”, — резюмують в агентстві.

Нафтогазові надходження формують близько чверті федерального бюджету РФ і залишаються ключовим джерелом фінансування державних витрат, зокрема й воєнної кампанії Кремля проти України.

Щоб мати можливість і надалі фінансувати свою воєнну агресію, РФ готова продавати свої активи. Так, відбувся аукціон щодо продажу московського аеропорту “Домодєдово”. Про це повідомляє Bloomberg.

На торгах планували виручити щонайменше 132 млрд рублів, але не надійшло жодної кваліфікованої ставки. Навіть стратегічно важливі об’єкти не викликають довіри у потенційних покупців через борги та нестабільну економіку РФ.

Наступний раунд запланований на 29 січня у форматі “голландського аукціону”, де стартова ціна може впасти удвічі, однак аналітики сумніваються в інтересі до лота.

Ще одне можливе джерело поповнення російського бюджету — легалізація онлайн-казино. Відповідну пропозицію Путіну нібито надіслав міністр фінансів РФ Антон Сілуанов. Про це повідомляє “Коммерсант”.

Пропонується створити Єдиний центр обліку ставок (аналогічно букмекерам) і запровадити податок не менше 30% від виторгу, який оператори сплачуватимуть щомісяця через ППК “Єдиний регулятор азартних ігор” (ЄРАІ). За оцінками відомства, це принесе федеральному бюджету близько 100 млрд рублів щороку.

Ініціатива Мінфіну виникла на тлі стрімкого зростання витрат на війну проти України та загального посилення податкового тиску. Відповідно до закону, у 2026 році федеральному бюджету належить додатково зібрати 3,2 трлн рублів податків, щоб довести доходи до запланованих 40,28 трлн рублів, пише видання The Moscow Times.

“Основну частину цієї суми — 1,2 трлн рублів — Мінфін розраховує отримати шляхом підвищення ПДВ до 22%. Це стане максимальною ставкою для Росії з 1992 року. Ще 200 млрд рублів, за розрахунками відомства, принесе радикальна реформа оподаткування малого бізнесу: поріг річного виторгу для застосування спрощеної системи без сплати ПДВ пропонується знизити до 20 млн рублів”, — пише The Moscow Times.

Крім того, з 1 вересня запроваджується так званий технологічний збір на техніку й електроніку — від нього влада очікує близько 200 млрд рублів додаткових надходжень упродовж трьох років.

Дефіцит бюджету РФ у 2025 році виявився у п’ять разів вищим за початкові оцінки та досяг 5,7 трлн рублів.

Економічна криза у РФ в оцінці експертів

Які економічні тенденції варто очікувати у РФ у 2026 році? Які існують способи для того, щоб скоротити дефіцит російського бюджету? Користуючись з чого Кремль продовжує свою агресію? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Іван Ус, кандидат економічних наук, асоційований експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”;
• Олег Саркіц, експерт із питань геоекономіки;
• Олександр Радчук, політичний оглядач.

ІВАН УС: Інфляція у РФ продовжує зростати

— Я не думаю, що аеропорт “Домодєдово” принесе великі фінанси, але я розумію людей, які не хочуть його купувати. “Домодєдово” належав Дмитру Каменщику — російському бізнесмену, у якого його відібрали, м’яко кажучи, вельми сумнівним шляхом.

Я розумію, що приватизація у Росії сама по собі має спірний характер. Тому будь-який актив, який був приватизований, загалом можна досить легко забрати, пояснивши це тим, що він не найбільш законним шляхом потрапив до своїх власників.

Але якщо скасувати приватизацію за всю історію Росії після розпаду Радянського Союзу, це буде хаос. Це буде черговий виток недовіри. І саме ця недовіра до влади, як мені здається, і зупиняє потенційних учасників конкурсу на придбання “Домодєдово”.

Для влади все виглядає просто: ось лот, будь ласка — платіть гроші, отримуйте актив. Але будь-який бізнесмен думає інакше. Влада, навіть така стабільна, як у Путіна, не вічна. І гіпотетично невідомо, що буде завтра і чи не буде угоду визнано незаконною.

У Росії цілком можлива ситуація, коли люди, які купили цей самий аеропорт, у підсумку не отримають ані аеропорт, ані гроші, які вони заплатили державі. Відповідно, звідки тут мотивація брати участь у подібних конкурсах?

Бізнес, у якого справді є гроші і який не пов’язаний із державою, не буде їх витрачати, бо ризики надто високі. А якщо бізнес пов’язаний із державою — це й так державні гроші. Навіщо їх витрачати, якщо вони й так у тебе є?

Інтерес до “Домодєдово” виникає саме тому, що під сумнів ставиться сам факт приватизації в Росії й, відповідно, можливість її перегляду. А перегляд приватизації — це хаос, який руйнуватиме й без того сформовані правила гри на ринку.

Дефіцит бюджету нікуди не зникає. Мінфін Росії говорить про цифру 5,8 трлн рублів, але я, чесно кажучи, ставлю її під сумнів і думаю, що дефіцит більший. Я більше вірю колишньому першому заступнику голови правління Центрального банку Росії Олексію В’югіну, який говорив про цифру близько 8 трлн.

Загалом у Росії є кілька способів отримати гроші. Перший — облігації внутрішньої державної позики. РФ і так це робить. Але це вже призвело до того, що обслуговування боргу в бюджеті займає більшу суму, ніж заплановані витрати на систему освіти та систему охорони здоров’я. А Росія історично майже не жила в борг, адже за високих доходів у цьому просто не було потреби.

Другий варіант — експропріація грошей громадян на рахунках у банках. Про це говорили й міністр фінансів Антон Сілуанов, і представники пропаганди. За їхніми словами, близько 70 трлн рублів громадян Росії перебувають на банківських рахунках, і ці гроші “можна забрати”. Також лунали ідеї не платити пенсії.

Ще один варіант — зниження зарплат. Частково це вже відбувається через звільнення і переведення на неповний робочий день. До того ж йдеться не про дрібні підприємства. Наприклад, великі виробники сільгосптехніки вже працюють три дні на тиждень, і люди отримують близько 60% від колишньої зарплати.

Ще можна друкувати рублі, але це прямий розгін інфляції. Якщо у лютому 2022 року обсяг надрукованих грошей становив близько 66 трлн, то станом на 1 січня 2026 року ця сума зросла приблизно до 125 трлн. Разом з тим ВВП навіть близько не подвоївся.

Є й варіант підвищення податків, і Росія вже пішла на це. Зросли не лише податки, а й збори. У країні стає складніше купувати техніку, ґаджети, дорожче обходяться звичайні розрахунки в супермаркетах. З 1 січня підвищився ПДВ — з 20 до 22%. Усе це люди відчувають буквально на кожному платежі.

Хакасія, Кузбас є вугільними регіонами, і попиту на вугілля зараз немає, і регіони не розуміють, як жити далі, бо основа їхньої економіки руйнується.

Усі кошти йдуть на війну. Відповідно, їх не вистачає ні регіонам, ні на соціальні виплати. Це вже призводить, зокрема, до проблем із набором людей до армії. Багато регіонів, побачивши бюджет на поточний рік, суттєво скоротили доплати за контракт.

Наприклад, у Татарстані одноразова виплата раніше становила 3,1 млн рублів, зараз — 800 тис. І є відчуття, що і ця сума буде зменшуватися — якщо не в найближчі місяці, то з початку другого кварталу.

Регіони недоотримують гроші, не можуть латати дірки, ремонтувати застарілу інфраструктуру. Хаос, який Росія породжує у глобальній політиці, починає відтворюватися всередині країни, бо у держави не вистачає ресурсів для нормального функціонування.

Інфляція продовжує зростати. За перші 12 днів року офіційна інфляція становила 1,27%. Водночас влада говорить про 4% на рік. Якщо до кінця січня інфляція становитиме 2%, це буде рекордний показник за час повномасштабної війни.

ОЛЕГ САРКІЦ: Доходи від продажу золота Росія витрачає на зброю

— Багато що залежатиме від того, наскільки у Російської Федерації збережеться можливість експортувати чорне золото.

Фактично зараз росіяни виживають шляхом зовнішньоекономічної діяльності: продовжують експортувати сиру нафту, газ, вугілля та інші більш-менш значущі корисні копалини. Навіть попри падіння експортних доходів і надходжень до бюджету через зниження цін на нафту та запровадження додаткових санкцій.

Окремо варто відзначити санкції проти так званого тіньового флоту, на який припадає близько 40% обсягу експорту нафти. Також знижується здатність Китаю купувати дедалі більше російської нафти. КНР не хоче ризикувати через санкції та обмеження з боку США і ЄС, тому інтенсивність експорту нафти падає.

Те саме стосується газу, вугілля та інших копалин. Саме користуючись з цих ресурсів Російська Федерація продовжує існувати, продовжує фінансувати військово-промисловий комплекс і, відповідно, вести війну проти України.

Зараз проблему з бюджетом у Кремлі вирішили перекласти на плечі простих росіян і підвищують податки. З 1 січня вони вже підвищили ПДВ до 22% і розраховують лише користуючись з цього залучити близько 15 млрд доларів на рік.

Одночасно дефіцит бюджету, залежно від курсу, сьогодні становить приблизно 70-75 млрд доларів. Тобто навіть ці 15 млрд не перекривають дефіцит.

Уряд РФ ухвалив рішення “доїти” малий і середній бізнес: підвищуються додаткові податки, внаслідок яких вони хочуть залучити ще приблизно 7-8 млрд доларів. У підсумку все це ляже на плечі росіян і кінцевого споживача. Це впливатиме і на інфляцію, і на купівельну спроможність, яка знижуватиметься.

Не можна сказати, що Російська Федерація повністю залишається без золотовалютних резервів, що вони все легалізують і продають. По-перше, золото продовжують видобувати на території РФ. По-друге, росіяни досить активно видобувають золото в Африці, імпортують його і розраховуються цим золотом за товари подвійного призначення, зокрема з Іраном і ОАЕ.

Крім того, росіяни продають африканське золото на зовнішніх ринках і таким чином заробляють гроші. Звісно, це не зіставно з дефіцитом бюджету РФ, але в середньому на видобутку золота в Африці Росія заробляє до 20 млрд доларів.

Ці гроші вони не просто складають, умовно, у Фонд національного добробуту, а використовують для купівлі зброї, товарів подвійного призначення та виробництва озброєнь на своїй території.

Крім того, не можна виключати, що Російська Федерація є однією з найбільших країн світу з видобутку золота і разом з тим поки що недостатньо активно його накопичує. Тому не можна говорити, що вони все розпродають і у них нічого не залишиться.

Існує Фонд національного добробуту, який сьогодні оцінюється приблизно у 140 млрд доларів. Його ліквідна частина становить близько 38-40 млрд — це ті кошти, які росіяни можуть досить швидко залучити й використати. Решту грошей вони планують отримувати шляхом експорту енергетичних ресурсів.

Ціновий показник за маркою нафти Brent залишається відносно невисоким — близько 55 доларів за барель. Собівартість видобутку — приблизно 40-45 доларів, тобто прибуток становить близько 10 доларів з бареля. За маркою Urals середня собівартість — близько 25 доларів, експортують її сьогодні приблизно по 35 доларів.

ОЛЕКСАНДР РАДЧУК: Ми недооцінюємо стійкість російської економіки

— Зараз постає наступне питання: чи підуть наші західні союзники на те, щоб дотиснути Росію в економічному плані? Поки ми не бачимо таких сигналів. Так, ми бачимо, що Москва втрачає геополітичний вплив у світі, бачимо ситуацію з танкерами та тіньовим флотом, але нищівного удару поки що немає.

Я допускаю, що таким ударом може стати або посилення санкцій, або подальший тиск саме на тіньовий флот. До того ж, можливо, до цього долучаться не лише США, а й інші країни, як ми вже бачили на прикладі Франції за підтримки Великої Британії. Якщо долучаться всі, то це може стати сигналом Кремлю, що обраний шлях — тупиковий.

Поки що у 2026 році, попри всю важку ситуацію в російській економіці, ми не бачимо катастрофічних тенденцій. Вони можуть розпочатися, якщо Фонд національного добробуту й надалі спустошуватиметься, передусім шляхом золотого запасу.

За останні три роки Фонд національного добробуту скоротився приблизно на 70% і зараз там залишається близько 170 млрд доларів. За прогнозами економістів, якщо Росія й надалі дотримуватиметься лінії повної відмови від компромісів, то вже через пів року — дев’ять місяців 2026 року Фонд може скоротитися ще приблизно на 60%.

Я думаю, що фанатизм Путіна зрештою зіграє з ним злий жарт. Усі ресурси й будь-які можливі запаси зараз кидаються у воєнну економіку.

Росія поступово позбавляється статусу глобального гравця. Передусім це видно за цінами на нафту. Другий момент — це удар по тіньовому флоту. Це була одна з ключових лазівок, які дозволяли обходити санкції, і саме по ній зараз б’ють найсильніше.

Одним із ключових покупців російської нафти залишається Індія, але й на неї чиниться різний тиск. Ми бачимо ситуацію з Венесуелою: якщо США досягнуть своїх цілей і венесуельська нафта все-таки почне надходити на світові ринки, то це призведе до подальшого здешевлення сировини. І це буде дуже болісно для Москви.

Безумовно, Китай створює для Росії певну економічну м’яку подушку, але водночас виникає величезна кількість геополітичних ризиків, і Кремль це розуміє.

У Пекіні розуміють: якщо розпад Росії в тій чи іншій формі розпочнеться, то насамперед через економічні дисбаланси. І в нинішніх геополітичних умовах Китай цілком може піти, наприклад, на територіальну експансію з боку Далекого Сходу. Це абсолютно реальний сценарій, про який говорили багато експертів.

Ми часто недооцінюємо стійкість російської економіки, але навіть найсильніша економіка не здатна нескінченно витрачати запаси без появи нових джерел їх поповнення. Це просто неможливо утримувати в довгостроковій перспективі.

Читайте також: Крихкий діалог: чому Абу-Дабі не наблизив мир, але змінив формат переговорів