Президентські вибори в Румунії: ультраправий фаворит, хакерські атаки і тінь Москви

У день першого туру президентських виборів у Румунії, що відбувся у неділю, 4 травня, урядові сайти зазнали хакерських атак. Як повідомляє місцеве видання “G4 Media”, за кібератакою стоїть Росія. Попри інцидент, голосування відбулося. За його підсумками лідером став ультраправий кандидат і євроскептик Джордже Сіміон, відомий своїми заявами про те, що Москва нібито не становить загрози для НАТО. У другому турі йому протистоятиме проєвропейський кандидат Нікушор Дан.

Румунські вибори під тиском: хакери атакують, проєвропейці в меншості

Сіміон отримав 40,5% голосів, а Дан — 20,99%. Це вже друга спроба провести вибори в Румунії: у листопаді 2024 року Конституційний суд анулював попередні результати, звинувативши переможця того разу — проросійського кандидата Келіна Джорджеску — у втручанні в виборчий процес через TikTok.

За даними розвідки, перед голосуванням активізувались близько 25 тисяч раніше неактивних акаунтів, що просували Джорджеску. Один із них витратив на рекламу майже 400 тис. доларів, попри заяви самого кандидата, що він не платив за просування. Після скандалу замість Джорджеску був висунутий Сіміон.

“Він [Джорджеску] створив парадигму, і це парадигма гуру секти. Тому його риторика була дуже схожою на соціальну християнську місію. Він не був схожий на звичайного політика. Отже, Сіміон, який таким не був, насправді — футбольний фанат-хуліган. Ось так вони і почали, власне, з цього середовища. Він намагається запозичити цей образ, цю позу, цю риторику. Очевидно, поки що з певним успіхом. Тож у другому турі він, ймовірно, намагатиметься зробити це ще краще”, — прокоментував аналітик з фейкових новин і дезінформації експертного форуму Сорін Йоніца.

Попри звинувачення на адресу Джорджеску, Сіміон заявив, що у разі перемоги готовий запропонувати йому керівну посаду, незважаючи на рішення Конституційного суду.

“Мої прерогативи як президента — питати в народу, чого він хоче, поважати Конституцію і волю румунського народу. Є кілька способів, за допомогою яких, якщо румунський народ цього захоче, пан Джорджеску може бути в керівництві, і ми скористаємося цим. Ми можемо сформувати більшість і призначити його прем’єр-міністром. Ми можемо провести позачергові вибори або можемо призначити референдум. І один із цих методів буде застосовано”, — заявив Сіміон.

Його опонент Нікушор Дан, навпаки, виступає за збереження підтримки України. Він переконаний, що це критично важливо для безпеки самої Румунії. Після першого туру він висловив оптимізм, але визнав, що шлях до перемоги буде непростим.

“Настане складний другий тур з кандидатом-ізоляціоністом. Це не будуть дебати між окремими людьми, це будуть дебати між прозахідним напрямом Румунії і антизахідним напрямом Румунії — ось про що буде другий тур. Наш обов’язок — переконати румунів, що Румунії потрібен прозахідний курс, і саме на цьому буде зосереджена наша кампанія протягом наступних двох тижнів”, — заявив Дан.

Сіміон, зі свого боку, виступає проти військової допомоги Україні, критикує керівництво ЄС і стверджує, що Росія не становить загрози. Експерти вважають, що в другому турі румуни обиратимуть між двома діаметрально протилежними зовнішньополітичними курсами. Хоча перемога Сіміона може означати відхід від проєвропейського шляху, більшість аналітиків вважає такий сценарій малоймовірним.

Для забезпечення прозорості виборів до країни прибули міжнародні спостерігачі, зокрема представники США та ОБСЄ. Проте, за даними Національного управління з питань кібербезпеки, Росії все ж вдалося втрутитися у виборчий процес. Атаці піддалися сайти кандидата від правлячої коаліції Кріна Антонеску та мера Бухареста Нікушора Дана.

“Офіційний вебсайт Міністерства внутрішніх справ, офіційний вебсайт Міністерства юстиції та офіційний вебсайт коаліційного кандидата Кріна Антонеску вийшли з ладу в неділю, 4 травня, а користувачі стикалися з різними помилками при доступі до них. Пізніше того ж дня влада підтвердила факт атаки, відповідальність за яку офіційно взяла на себе група NoName057”, — повідомляє портал TechRider.

Другий тур виборів відбудеться 18 травня. Представники ОБСЄ вже заявляють про збереження загрози цифрового втручання.

Тим часом Польща також звинуватила Росію у спробі втрутитися у виборчий процес. Про це 6 травня повідомило агентство Reuters. За словами віцепрем’єра та міністра цифровізації Кшиштофа Гавковського, активізація кіберзагроз пов’язана з роллю Польщі як логістичного хабу допомоги Україні.

“Під час нинішніх президентських виборів у Польщі ми стикаємося з безпрецедентною спробою з боку Росії втрутитися у виборчий процес. Це робиться не щодо однієї виборчої комісії, а всіх виборчих комісій. Це робиться шляхом поєднання атаки на польське інформаційне середовище через поширення дезінформації та гібридних атак на критичну інфраструктуру Польщі з метою паралізувати нормальне функціонування держави”, — підкреслив міністр.

Після першого туру виборів у Румунії стало відомо про кадрові зміни: в.о. президента Іліє Боложан доручив тимчасово очолити уряд лібералу Маріану Предою, який раніше обіймав посаду міністра внутрішніх справ.

Напередодні прем’єр-міністр Марчел Чолаку подав у відставку після провалу кандидата від коаліції Кріна Антонеску.

Курс на ізоляцію? Чого чекати від другого туру виборів у Румунії — думки

Хто такий Джордже Сіміон і чому його називають “румунським Трампом”? Чи зможе Нікушор Дан об’єднати розрізнені проєвропейські сили в другому турі? Що означає стрімке падіння популярності традиційних партій у Румунії? Які вигоди отримує Росія з виборів у Румунії? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли: 

• Олег Постернак, політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки; 
• Анна Малкіна, докторка політичних наук, професорка Київського національного університету ім. Тараса Шевченка; 
• Ростислав Клімов, позаштатний експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма”. 

ОЛЕГ ПОСТЕРНАК: Румунія стоїть на порозі електоральної революції

— Румунію продовжує хитати, і цей міжвиборчий сезон, який тягнеться ще з грудня минулого року, періодично приносить різноманітні сюрпризи.

Між кандидатами — розрив у 20%, а подолати його надзвичайно складно. Тобто з великою ймовірністю можна сказати, що Сіміон, якого деякі румунські та іноземні медіа називають проросійським кандидатом, має всі шанси стати наступним президентом Румунії. І це становить загрозу для безпеки країн Центрально-Східної Європи.

Очевидно, що Російська Федерація сприятиме перемозі Сіміона. Хакерські атаки відбувалися й у грудні — під час скасованих виборів, коли переміг Келін Джорджеску, а у другий тур вийшла Єлена Ласконі. Втім, тоді Конституційний суд і розвідка спрацювали оперативно. Чи буде така готовність зараз? Думаю, Росії вигідний Сіміон.

Можливо, до другого туру Росія зменшить інтенсивність хакерських атак, спрямованих на виборчий процес. Але не варто забувати: Росії важливо посилити антибрюссельський табір, до якого вже входять Угорщина та Словаччина.

Як не крути, але Росія не здатна напряму впливати на масову свідомість. Зараз у країнах західного світу спостерігається так званий “правий поворот” — рух у бік ультраправих, консервативних, традиційних цінностей.

Ми бачимо зростання рейтингів “Альтернативи для Німеччини”. Ми бачимо рейтинги “Національного об’єднання”. Ми бачимо результати місцевих виборів у Великій Британії — перемогу партії “Реформи для Великобританії” Найджела Фараджа. Ми бачимо, зрештою, тріумф Дональда Трампа.

Сіміона часто називають “румунським Трампом”, хоча до образу Трампа йому, безумовно, далеко. Але причина популярності Сіміона — в запиті на антиелітну, антисистемну поведінку.

Погляньте, хто вийшов до другого туру: Сіміон і Нікушор Дан. Обидва будували свою кар’єру або як опозиціонери, або як активісти, науковці. Така ж ситуація була і на скасованих виборах у грудні: у другий тур вийшли антисистемний Джорджеску з профашистськими та ультраправими ідеями і Ласконі — у жорсткій опозиції до націонал-лібералів і соціал-демократів.

Проблема Румунії в тому, що протягом останніх десятиліть при владі майже безперервно перебувають або націонал-ліберали й соціал-демократи разом, або по черзі. Корупційні скандали, у які вони втягнуті, підірвали до них довіру. І в якийсь момент румуни захотіли електоральної революції — змести старі еліти і привести до влади антисистемних політиків, які, за висловом Трампа, “осушать болото”, у цьому випадку — бухарестське.

При цьому між кандидатами є суттєва різниця: Сіміон — націоналіст і прихильник обмеження участі в ЄС і НАТО. Дан — єврооптиміст, прихильник європейського шляху і, відповідно, підтримки України.

Відомо, що Сіміону заборонено в’їзд в Україну після скандалу з його зустріччю з представниками російських спецслужб на українській території. Також йому заборонено в’їзд у Молдову. Зазвичай новообраний президент Румунії насамперед їде з візитом до Молдови — і тут буде нонсенс, якщо Сіміон виграє вибори.

Що має робити Україна? Вибудовувати відносини з усіма політичними силами — правими, соціал-демократами, лібералами, консерваторами, націоналістами. Це можуть бути зустрічі, конференції, інтерв’ю. Але якщо ми з самого початку відмовляємось від діалогу з антисистемними силами, недооцінюємо їхні перспективи — це призводить до розігрування української теми в негативному ключі. Як зараз, наприклад, на виборах у Польщі, де українське питання звучить як одне з центральних.

Потрібно налагоджувати зв’язки і з європейськими правими. Тому що в наступному міжвиборчому циклі ультраправі йтимуть по Європі впевненіше. І протягом найближчих 2–3 років вони можуть формувати однопартійні уряди в низці країн. Там, де Росія вже встигла вибудувати фінансові, аналітичні, журналістські зв’язки — там Україна програє.

Що може допомогти Нікушору Дану? Два чинники. Перший — правильна комунікація з румунською периферією. Зараз його підтримують переважно жителі великих міст, а явка в сільській місцевості в першому турі була низькою.

Другий — потужна виборча кампанія. Йому потрібен єдиний європейський фронт, як у Макрона проти Ле Пен у 2017 і 2022 роках. Макрон об’єднав усіх — соціалістів, республіканців. Чи зможе так само зробити Дан?

І ще один шанс — мобілізація “тихого електорату”, який не прийшов на перший тур. Явка склала близько 52%. Якщо вона зросте до 65–70% коштом мешканців міст, у Дана з’явиться шанс скоротити розрив і поборотися з Сіміоном за кожен голос.

АННА МАЛКІНА: Сіміон може заблокувати військову підтримку України, яка йде через Румунію

— Російська Федерація втручається не лише у вибори в Румунії. Росія втручається практично у всі вибори — як у Європі, так і в Сполучених Штатах Америки, а також у будь-яких інших країнах, де прагне посилити свій вплив.

Тож поточна ситуація — не нова і не є чимось винятковим. Усе як завжди.

У цьому випадку Росія зацікавлена в тому, щоб здобути ще одного “друга” — на додачу до Угорщини й Словаччини — для подальшого поглиблення розколу в Європейському Союзі, ослаблення Європи та реалізації принципу “розділяй і володарюй”.

На сьогодні, на жаль, Росія займає провідну позицію у сфері кібератак і хакерських операцій, спрямованих на втручання у вибори по всьому світу. Поки що не існує ефективних інструментів протидії цим втручанням.

Чому саме Румунія? Що робить її настільки важливою для Москви? Відповідь — у геополітиці.

По-перше, Росія прагне збільшити кількість країн-членів ЄС, які або симпатизують їй, або, принаймні, не займають антагоністичної позиції. Кандидат Джордже Сіміон, який очолює президентську гонку, не демонструє відвертої симпатії до Путіна й не заявляє про яскраво виражену проросійську позицію. Але він дотримується чіткої антиукраїнської лінії, що також вигідно Кремлю, оскільки послаблює загальну позицію ЄС і ускладнює ухвалення рішень, важливих для України — наприклад, щодо євроінтеграції.

По-друге, Румунія — стратегічно важливий партнер України. Через неї проходить 70% транзиту українського зерна, вона залишалась надійною навіть у періоди, коли кордони з Польщею та Угорщиною були фактично заблоковані. Також Румунія — це хаб постачання зброї Україні. На її території розміщені бази НАТО, з яких вилітають літаки, що моніторять акваторію Чорного моря й передають дані Україні.

Кандидат, який відкрито виступає проти військової допомоги Україні й у разі перемоги може очолити Раду національної безпеки, отримає можливість блокувати рішення з питань оборонної політики. Це, безумовно, грає на руку Путіну.

Ми спостерігаємо системну роботу Кремля із сусідами України: Словаччиною, Угорщиною, тепер — Румунією. Країни на кшталт Іспанії чи Португалії залишаються поза фокусом, оскільки не мають безпосереднього значення для логістики, гуманітарної підтримки чи військових операцій, як Румунія.

Важливу роль відіграють ще два кандидати: Крін Антонеску та Віктор Понта. Обидва — проєвропейські політики. Якщо вони підтримають Дана у другому турі — шанси на його перемогу значно зростуть, і Румунія продовжить курс на інтеграцію в ЄС. У протилежному разі можливий розворот — якщо не формальний, то принаймні у риториці.

Втім, Румунія — це парламентсько-президентська республіка. Президент не має широких повноважень. Йому доведеться шукати компроміс із парламентом, який наразі залишається проєвропейським.

Однак існує ризик дострокових парламентських виборів. Якщо Сіміон доможеться відставки чинного прем’єра і запропонує неприйнятну для парламенту кандидатуру, це може призвести до розпуску парламенту. А якщо його партія “Альянс за об’єднання Румунії” отримає більшість — тоді ситуація може кардинально змінитися.

Наразі парламентські вибори заплановані на 2028 рік. Але якщо відбудуться дострокові — це дасть Сіміону шанс отримати контроль і над урядом. І тоді багато чого стане можливим.

По суті, можна перекроювати що завгодно, але нинішнє протистояння між традиційними політичними елітами й новими — часто радикальними — силами лише посилюється. Ці нові партії “заходять” простим людям, бо пропонують прості відповіді на складні запитання.

РОСТИСЛАВ КЛІМОВ: Нікушор Дан може об’єднати проєвропейський фронт, але чи встигне?

— У другому турі, по суті, громадян Румунії очікує своєрідний референдум — вибір вектора розвитку країни: між євроатлантичною позицією, чітким проєвропейським курсом — і можливим дрейфом у бік Росії.

Джордже Сіміон є персоною нон ґрата в Україні. Йому заборонено в’їзд на три роки. Сучасна Румунія виступає як логістичний хаб і надає суттєву допомогу Україні. Згадаймо, наприклад, про систему Patriot, передану в червні 2024 року.

Що стосується позиції Сіміона щодо України — вона радше нейтральна, але з нахилом у бік Росії. Слід підкреслити: у разі його перемоги, ймовірно, буде блоковано вступ України до ЄС — за аналогією з позицією Віктора Орбана. Допомога Україні також, найімовірніше, буде зупинена або зведена до мінімуму — залежно від позиції парламенту та реальних можливостей самої Румунії.

У разі президентства Джордже Сіміона країна ризикує зануритися в турбулентність і політичну нестабільність. Такий сценарій видається цілком імовірним. Проєвропейським силам необхідно об’єднатися.

Зростання рейтингів ультраправих і правих кандидатів — не випадковий сплеск, а довгостроковий тренд. Наприклад, якщо на виборах до Європарламенту їх підтримка становила 10–15%, то на листопадових виборах — уже 25–30%. Наразі вона зросла до 40%, що і відображає рейтинг Сіміона.

Румунія входить до числа лідерів за рівнем інфляції та економічного спаду серед країн ЄС. Частково голосування за ультраправих — це протест проти чинної системи, проти влади.

Сучасні партії, такі як PSR і PNL, в очах виборців стали токсичними, загрузли в корупції та не здатні реалізувати ефективну економічну політику. Втомившись від стагнації, електорат робить ставку на нові обличчя та еліти — у надії на покращення рівня життя.

Читайте також: НАТО в очікуванні удару від Росії: чи готовий Альянс до нового фронту