Попри втрату зору, руки та ноги, відкрив стрілецький клуб: унікальна історія українського ветерана (ВІДЕО)

Отримав важкі поранення після удару російського FPV-дрона, але відновився і відкрив спортивний клуб. Іван Роман, ветеран війни Росії проти України, під час реабілітації захопився стрільбою з лука. Вона і допомогла захиснику швидше відновитися. Пізніше він вирішив відкрити у Львові свій стрілецький клуб, де можуть займатися всі охочі — і ветерани, і цивільні. Історія незламності — у матеріалі журналістів FREEДОМ.

Іван приєднався до Сил оборони України ще у 2014 році. Служив у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади (ОДШБр). Повномасштабне вторгнення зустрів у Луганській області, був водієм у підрозділі аеророзвідки. 21 січня 2024 року під час виїзду на позиції російський FPV-дрон влучив прямо в лобове скло автомобіля, в якому перебував Іван. Внаслідок вибуху військовий втратив ліву руку, праву ногу і майже повністю зір.

“У той момент я не знав, що втратив зір, але це вже була втрата зору, погоріли очі, осколкові поранення і все інше. Хотів вистрибнути з машини, і я лівою рукою хотів відкрити двері, а вже нема чим, руку одразу відірвало”, — згадує ветеран.

Попри важкі поранення, чоловік вижив. Його рятували в лікарнях кількох міст України, а відновлення продовжилося у львівському центрі Unbroken. Між операціями та реабілітацією Іван несподівано для себе відкрив нове захоплення — стрільбу з лука. Свій перший постріл зробив в Івано-Франківську під час майстер-класу срібної призерки Олімпійських ігор Катерини Дубровіної. Відтоді тренування стали частиною його нового життя.

“Я закохався в цей вид спорту, бо в моєму стані я не дуже багатьом міг займатися, а тут я зрозумів, що саме в цьому можу реалізувати себе. І тоді почалися тренування, мені запропонували взяти участь у змаганнях. Перші мої змагання — це чемпіонат України. Ментально дуже допомагало. І зараз навіть, знаєте, у мене зникло те відчуття, що мені чогось не вистачає. Я почуваюся повноцінним”, — каже Іван.

Для ветеранів з ампутаціями та порушенням зору стрільба з лука — не тільки про спорт, а й про повернення контролю над власним тілом та впевненості у собі. Тренери кажуть: для таких спортсменів доводиться буквально заново шукати техніку рухів, підлаштовувати положення тіла та спосіб натягування тятиви. Іван, наприклад, навчився робити це зубами.

Сьогодні Іван мріє потрапити до складу Національної паралімпійської збірної України. А ще разом із дружиною Ларисою Василюк відкрив у Львові власний спортивний клуб. Ідея народилася під час бізнес-курсів у реабілітаційному центрі. Подружжя виграло грант на розвиток власної справи і вирішило створити простір, де поруч займатимуться і ветерани, і цивільні.

“Ми думали спочатку відкрити равликову ферму якусь. Але подумавши, що нам подобається лук, нам подобається час, проведений за стрільбою… І ми подумали: а давайте відкриємо тир. Буде своє власне місце, будемо кликати друзів, займатимемося улюбленою справою”, — розповідає дружина Івана.

Спочатку планувалося створити клуб не тільки для військових, а й для цивільних. Стрілецький клуб мав стати не лише місцем для занять спортом, а й своєрідним соціальним хабом.

“Ідея полягала в тому, щоб це був напрямок як для військових, так і для цивільних. І в цьому просторі об’єднувати військових та цивільних, щоб люди більше адаптувалися до військових, це було б місце соціалізації. І насамперед навчити цивільних спілкуватися з військовими, а не навпаки. Адже в більшості своїй військові раніше теж були цивільними людьми… До того, як їх призвали до захисту батьківщини”, — пояснює Іван.

Сам Іван Роман зараз продовжує відновлення, вчиться на тренера зі стрільби з лука в університеті та допомагає іншим знаходити мотивацію. А власний клуб називає ще одним доказом того, що життя навіть після важких поранень триває.

https://www.youtube.com/watch?v=iwtRlo2SfHM

Читайте також: “Без музики було б дуже важко”: як ветерани відновлюються піснями після поранень (ВІДЕО)

Раніше FREEДОМ уже розповідав про те, як у центрі Львова відбувся показовий матч із баскетболу на кріслах колісних. Тоді ветерани війни Росії проти України та професійні спортсмени об’єдналися, щоб показати, як адаптивний спорт стає важливим елементом реабілітації.