Підсумки женевських переговорів залежать від Китаю: причини пояснив Попов

Глобальне врегулювання війни сьогодні вирішується не в Женеві, а в діалозі між Вашингтоном і Пекіном. Поки Китай залишається для Москви єдиною опорою, Кремль буде імітувати переговори і висувати нездійсненні ультиматуми. У цій ситуації базовий сценарій для України — вирішення тактичних завдань з енергетики та обміну полоненими, хоча мінімальний шанс на “китайське диво” і різкий прорив до миру все ж залишається. Про це сьогодні, 17 лютого, в ефірі телеканалу FREEДОМ заявив експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” Ігор Попов.

За його словами, Пекін не буде вживати рішучих заходів для припинення війни, доки не побачить досягнення власних стратегічних цілей у діалозі із Заходом.

“Навряд чи ці глобальні відносини будуть переглянуті найближчими днями. На Мюнхенській конференції міністр закордонних справ КНР Ван І пропонував посилити роль Китаю в переговорах. Позиція Пекіна може сильно вплинути на Москву. Поки Китай залишається “покупцем останньої надії” і надає Росії технології, РФ буде продовжувати війну. Але Китай розглядає це тільки в комплексі з відновленням відносин зі США, новою торговельною угодою і допуском на європейські ринки без обмежень”, — прокоментував експерт.

Позиція Китаю залишається прагматичною: Пекін не буде допомагати Україні або тиснути на Кремль, поки не розв’яже питання власного впливу на світових ринках.

“Китай оголосив про передачу Україні гуманітарної допомоги та енергообладнання [на Мюнхенській конференції з безпеки]. Але Пекін серйозно вплине на Росію тільки тоді, коли побачить, що його власні цілі досягнуті. Це стосується відносин з Європою, ситуації в НАТО і глобальних домовленостей з США щодо Тайваню і торгових шляхів. Поки ці питання не вирішені, Китай не буде просити Москву про припинення війни”, — наголосив Попов.

При цьому Москва намагається втягнути в процес США як посередника в питанні зняття санкцій, хоча без прямої участі Європи цей важіль не спрацює через внутрішні суперечності в ЄС.

“Росія, своєю чергою, просить США представляти на переговорах і інтереси європейців, особливо в питанні зняття санкцій. Москва хоче гарантій, що обмеження зніме і ЄС. Але без участі представників Європи США не можуть цього гарантувати через масу внутрішніх суперечностей. Можна прогнозувати спроби розширити коло посередників, включивши туди Китай і Європу. В ЄС зараз триває дискусія, кого делегувати із загальним мандатом”, — додав гість ефіру.

Повернення Володимира Мединського до переговорної групи, за словами експерта, стало сигналом до того, що РФ має намір відмовитися навіть від тих домовленостей, які вже здавалися вирішеними, зокрема щодо безпеки ядерних об’єктів.

“Мединського могли повернути для підвищення ставок і висунення нездійсненних ультиматумів. Це проявилося на другому раунді в Абу-Дабі, коли РФ зажадала переглянути узгоджене. Наприклад, щодо Запорізької АЕС: спочатку домовилися про тристоронній консорціум з провідною роллю США, але потім росіяни заявили, що станція повинна бути тільки в структурі “Росатома”. Також вони висувають претензії до гарантій безпеки для України, хоча це наша ключова вимога”, — наголосив Попов.

Замість реального обговорення миру російська сторона намагається маніпулювати вигаданими домовленостями, повністю ігноруючи відсутність успіхів на полі бою.

“Росія заплуталася в поясненні причин війни: спочатку цілі “СВО”, потім “усунення першопричин”, тепер “дух Анкориджа”. Ймовірно, під цим вони розуміють односторонні поступки з боку України, але навряд чи Дональд Трамп це обіцяв. З моменту зустрічі в Анкориджі минуло пів року. Російська делегація тоді, мабуть, сподівалася на значні територіальні успіхи, але цього не сталося. Тому їм варто враховувати реалії на землі: якщо армія не має успіхів, не варто висувати політичні ультиматуми”, — зазначив він.

Попри складність глобального треку, тактичні завдання, такі як обмін полоненими, можуть бути вирішені завдяки прямому тиску посередників.

“Україна ставить питання обміну як умову для діалогу. Тут найкраще спрацював би “дзвінок двох друзів” — з Вашингтона і Пекіна до Москви з проханням про жест доброї волі. Зараз у Китаї святкують Новий рік, і реакція Кремля на прохання Пекіна могла б стати своєрідним “подарунком” до свята”, — припустив Ігор Попов.

https://youtu.be/I1rf9qnRKeU?si=aLKvSjEt_VojitGP

Читайте також: Трамп озвучив очікування від мирних переговорів у Женеві

Нагадаємо, у Женеві (Швейцарія) сьогодні, 17 лютого, розпочався новий раунд переговорів у тристоронньому форматі: Україна — США — Росія. 

Читайте також: Кремль змінює переговорну тактику: про що США, РФ і Україна можуть домовитися у Женеві