Переговори США та Ірану: фінансове питання може стати ключем до угоди, — Філіпенко

Переговори між Сполученими Штатами та Іраном залишаються складними й затяжними, попри активний дипломатичний тиск з боку країн Перської затоки. Президент США Дональд Трамп провів телефонну конференцію з лідерами Саудівської Аравії, Об’єднаних Арабських Еміратів, Катару, Пакистану, Туреччини, Єгипту та Бахрейну, а також окремо говорив із прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу. Але, попри дипломатичну активність, реального прориву поки немає. На цьому в ефірі телеканалу FREEДOM наголосила політологиня-американістка Олександра Філіпенко.

“Як повідомляють джерела, близькі до Дональда Трампа, представники всіх цих країн закликали його якомога швидше погодитися на 60-денне перемир’я і хоча б на тимчасове відкриття Ормузької протоки. Ідея полягає в тому, щоб протягом цих 60 днів обговорювати конкретний механізм передачі Іраном високо збагаченого урану та подальші параметри іранської ядерної програми. Трамп спочатку заявив, що США дуже близькі до меморандуму про взаєморозуміння з Іраном, але вже наступного дня написав, що не квапить своїх дипломатів із остаточною угодою, оскільки вважає, що час грає на боці Сполучених Штатів. Але час точно не на боці країн Перської затоки і не на боці американських споживачів, адже ціни на бензин у США продовжують зростати”, — зазначила Філіпенко.

Вона наголосила, що Білий дім і надалі займає жорстку позицію щодо ядерної програми Тегерана.

“Дональд Трамп продовжує наполягати на тому, що Іран уже в межах першої угоди має щонайменше на 20 років відмовитися від збагачення урану. Поки саме це питання залишається однією з головних перешкод для досягнення компромісу”, — наголосила політологиня-американістка.

Водночас вона зазначила, що відкриття Ормузької протоки є вигідним як країнам регіону, так і самим США.

“Для Трампа вкрай важливо стабілізувати ціни на бензин і домогтися їх зниження, особливо напередодні проміжних виборів. Але водночас він не хоче йти на політичні поступки Ірану. Зараз, схоже, єдиною можливою точкою дотику залишається фінансове питання — розмороження іранських активів. Нагадую, за кордоном заморожено близько 100 млрд доларів іранських коштів. Іран вимагає негайного розмороження цих активів. Американська сторона раніше категорично відкидала таку можливість, однак зараз саме це питання може стати основою для переговорів. Тим більше частина цих коштів перебуває в країнах Перської затоки”, — пояснила гостя ефіру.

За словами Філіпенко, Трамп також розраховував на участь Китаю у врегулюванні ситуації, враховуючи залежність Пекіна від іранської нафти.

“Якщо йдеться про часткове скасування санкцій на експорт іранської нафти, то одразу виникає китайський фактор, адже Китай купує близько 90% іранської нафти. Трамп явно сподівався, що Сі Цзіньпін відіграє свою роль і вплине на Тегеран, але, судячи з усього, цього не сталося”, — зазначила політологиня-американістка.

За її словами, тепер основний тиск на Іран можуть здійснювати саме сусідні держави Перської затоки.

“Ймовірно, вони намагатимуться досягти прогресу через фінансові домовленості та питання розмороження активів, якщо на це погодяться Європа і США. Але поки позиції сторін виглядають доволі далекими одна від одної”, — резюмувала Олександра Філіпенко.

Читайте також: Іран дозволив ще двом танкерам покинути Ормузьку протоку після 3-місячної блокади, — Reuters

Як раніше повідомлялося, що Малаккська протока між Малайським півостровом (Західна Малайзія) та індонезійським островом Суматра є важливим транспортним коридором. Через протоку проходить чверть світової морської торгівлі, 45% нафтових перевезень і майже все, що рухається між Азією та Заходом. Водночас навесні 2027 року провідні розвідувальні служби світу прогнозують початок кризи в регіоні Малаккської протоки, пов’язуючи це з активністю Китаю щодо Тайваню.