Паливна криза показує росіянам реальну ситуацію у галузі, — Пендзин

Паливна криза в Росії набирає обертів через дефіцит нафтопродуктів, спричинений ціновим регулюванням, скороченням власної переробки та обмеженою допомогою від сусідів. Але системного колапсу, мабуть, РФ вдасться уникнути завдяки пріоритетності постачань для армії. Так в ефірі телеканалу FREEДОМ прокоментував ситуацію з гострим дефіцитом бензину виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

“Ми бачимо довгі черги на російських заправках, і це не просто питання високих цін. Якби ресурс був доступний за вищою ціною, люди не стояли б у чергах — вони просто перестали б купувати паливо, пересідаючи на громадський транспорт або залишаючи машини на стоянці. Черги свідчать про дефіцит”, — пояснив експерт.

Поточна ситуація обумовлена не тільки економічними, але й системними проблемами. Ключовим фактором на цей час є державне регулювання роздрібних цін на світлі нафтопродукти, такі як бензин і дизельне пальне, в ряді регіонів Росії.

“Багато суб’єктів федерації встановлюють верхню межу цін на заправках, але гуртові партії ніхто не обмежує. В результаті роздрібна ціна виявляється нижчою за гуртову, і для нафтових трейдерів вигідніше призупинити продажі. Гуртові ціни зростають через скорочення пропозиції, і навіть вихід виробників на біржу не розв’язує проблему, оскільки гуртові партії не обмежені в ціні. Державне регулювання діє тільки на кінцевий продукт”, — уточнив Пендзин.

Крім того, дефіцит бензину та дизпалива викликаний значним скороченням обсягів нафтопереробки. В результаті цього обсяг виробництва нафтопродуктів не покриває щоденні потреби внутрішнього ринку.

“Близько 14% російських нафтопереробних заводів (НПЗ) не працюють. Це пов’язано з атаками українських дронів і затяжними плановими ремонтами, які ускладнюються санкційними обмеженнями на імпортні компоненти. З 2022 року запчастини для НПЗ, побудованих на базі західних технологій, стали важкодоступними. Їх можна дістати через Китай або інші країни, але це дорого і займає час”, — зазначив економіст.

До того ж Росії не варто очікувати допомоги у вирішенні кризи від союзників. Наприклад, білоруські НПЗ залежать від російської нафти й могли б заробити на переробці додаткових обсягів для РФ, але їх можливості обмежені.

“Виробництво нафтопродуктів у Білорусі скоротилося, порівняно з 2021 роком, і вони в основному забезпечують внутрішній ринок. Збільшення обсягів переробки вимагатиме серйозних зусиль, а їхні заводи, побудовані за європейськими технологіями, стикаються з тими ж проблемами із запчастинами, що й російські НПЗ”, — пояснив Пендзин.

У 2023 році РФ зверталася за допомогою до Азербайджану, але зараз таку ситуацію складно уявити.

“Наприкінці 2023 року, коли в літні місяці Росія зіткнулася з нестачею палива, особливо дизельного, для сільгоспвиробників, вона звернулася до Азербайджану. Тоді Азербайджан поставив значний обсяг дизельного пального. Однак цього року, з огляду на загострення політичних суперечностей між Баку і Москвою, Азербайджан навряд чи готовий допомогти”, — прокоментував спікер.

Росії не варто розраховувати й на Китай.

“Китай — великий імпортер енергоносіїв, йому самому не вистачає ресурсів. Росія постачає нафту до Китаю, а не навпаки. Знайти там паливо швидко і легко не вийде”, — додав Пендзин.

Разом з тим системної кризи, яка б паралізувала армію або економіку, РФ поки що вдається уникнути.

“Швидше за все, влада закриє частину заправок, але армія отримає свій дизель. Однак сам факт, що кризу вже неможливо приховати, свідчить про серйозне падіння обсягів переробки, яке російська влада не може замовчати”, — резюмував експерт.

Читайте також: Бензин за талонами: у РФ почалася паливна криза — подробиці (ВІДЕО)

Раніше повідомлялося, що в ніч на сьогодні, 22 серпня, українські дрони-камікадзе атакували найбільший вузол магістральної мережі нафтопроводів “Дружба” — нафтоперекачувальну станцію (НПС) “Унеча” в місті Унеча Брянської області РФ.

Читайте також: Удари України по НПЗ призвели до гострого дефіциту палива у РФ