Європейська Рада прийняла рішення надати Україні 90 млрд євро коштом кредиту, забезпеченого бюджетом ЄС. Про це сьогодні, 19 грудня, за підсумками саміту у Брюсселі заявив президент Європейської Ради Антоніу Кошта. Про те, як лідери Євросоюзу приймали таке важливе для України рішення, розповів спеціальний кореспондент телеканалу FREEДOM у Брюсселі Віталій Сизов.
Питання про допомогу Україні в Брюсселі було центральним. Про це говорили задовго до підсумкового саміту лідерів ЄС у 2025 році. Говорили про необхідність прийняти рішення про довготривалу фінансову підтримку Україні на два наступні роки.
На столі були дві опції. Одна опція — це “репараційний кредит” коштом заморожених російських активів. Інша опція — це позика, до якої в підсумку і вдалися. Підсумкове рішення — це симбіоз цих двох рішень. По суті, вони поєднали дві опції.
Хоча це і позика, і буде підтримана бюджетом Європейського Союзу, але є умови, відповідно до яких Україна не повинна виплачувати цей кредит. Тому що Україна повинна його виплатити тільки в разі, якщо Росія виплатить їй репарації, компенсує завдані збитки. А відсотки за цим кредитом буде оплачувати Європейський Союз. Існує своя система підрахунку на кожну країну, який внесок буде робити кожна з країн Європейського Союзу.
Буквально за тиждень до цієї зустрічі єврочиновники прийняли рішення, що російські активи будуть заморожені не тільки на пів року, а тепер вони будуть заморожені постійно. Це один з елементів цього рішення, яке дозволило зробити кредит більш надійним.
Обговорення були досить тривалі. Питання України постійно відкладали. Він був останнім у порядку денному, бо розуміли, що він досить конверсійний.
Паралельно працювали технічні команди, які шукали компроміс. Тому що спочатку головна версія була, що цей “репараційний кредит” буде повністю коштом Російської Федерації. Але у деяких країн виникли побоювання щодо легальної основи таких дій.
Бельгія, на території якої заморожено найбільшу кількість активів, близько 180 млрд євро, висунула багато умов, щоб не залишитися потім віч-на-віч з претензіями. Представники бельгійського уряду та прем’єр Барт де Вевер були в центрі уваги й озвучували ряд своїх бажань. Вони хотіли, щоб й інші країни розділили відповідальність і теж використовували заморожені активи на їхній території для допомоги Україні.
Також були умови щодо гарантій з боку інших країн, які теж мали бути надані. У підсумку лідери прийняли таке компромісне рішення.
Цікаво, що кілька країн перед початком зустрічі заявляли, що вони не підтримають другу опцію — позику. Серед них була й Угорщина. Було досить кумедно бачити Віктора Орбана, прем’єр-міністра Угорщини, який перед зустріччю говорив, що ні в якому разі не підтримає спільну позику, а буквально через 20 годин (бо засідання завершилося приблизно о 3 годині ранку), вийшов сам до журналістів і сказав, що все-таки підтримав рішення про надання Україні цього кредиту. За правилами Європейського Союзу не обов’язково підтримувати рішення всім країнам, потрібно досягти одностайності. Але розуміння одностайності в тому, що ніхто не висловився проти. Орбан скористався цією опцією.
З ним і інші країни — Чехія і Словаччина — підтримали рішення про надання позики Україні з умовою, що фінансовий тягар на ці три країни за відсотками, за якимись іншими витратами, не ляже. Але, з усім тим, симптоматично, що навіть такі країни, як Угорщина, відомі своєю досить специфічною позицією, не схожою на позицію інших європейських країн щодо допомоги Україні, розуміли важливість цього рішення. І як це не парадоксально звучить, в тому, що Україна отримає 90 млрд євро для підтримки бюджету на наступні два роки, є внесок Віктора Орбана.
Це досить несподіваний фінал засідання, бо спочатку всі його учасники робили ставку, що буде прийнятий “репараційний кредит”.
Але загалом для України найважливіше те, що фінансування на два роки буде забезпечено. До того ж ця схема навіть більш надійна фінансово і юридично.
Читайте також: Росія зобов’язана заплатити за завдані збитки українцям: механізм компенсацій пояснив адвокат














