Оператори замість штурмовиків: як БпЛА можуть змінити підхід до виконання бойових завдань, розповів Боровик

Україна має масштабувати технології дистанційного керування безпілотними системами, щоб оператори могли виконувати бойові завдання, перебуваючи за сотні й навіть тисячі кілометрів від лінії фронту. Такий підхід дасть змогу суттєво знизити ризики для військовослужбовців і навіть змінити підходи до мобілізації. Про це в ефірі телеканалу FREEДOM розповів засновник компанії-виробника оборонної продукції First Contact, учасник бойових дій Валерій Боровик.

“Я думаю, що технології дистанційного керування можна масштабувати вже не лише в межах окремих проєктів, а безпосередньо на полі бою. У нас є пропозиція організувати дистанційну роботу операторів із Києва, Дніпра, Львова та інших регіонів України. Головне завдання — відтягнути солдата від передової, щоб оператори перебували в безпечних місцях, але водночас могли ефективно й масово працювати по противнику”, — розповів Боровик.

Він зауважив, що для цього не потрібна складна та громіздка інфраструктура.

“Не обов’язково йдеться про великі контейнери чи стаціонарні центри керування. Це можуть бути невеликі мобільні флайбокси, які ми вже виробляємо. Вони можуть розміщуватися на наземних роботизованих комплексах, які створюють як українські виробники, так і наші партнери. Такі рішення дають змогу швидко розгортати системи керування та забезпечувати їхню високу мобільність”, — пояснив засновник компанії-виробника оборонної продукції First Contact.

За словами Боровика, технології дистанційного керування вже продемонстрували свою ефективність на великих відстанях.

“Ми вже бачили успішне застосування технологій, які дають змогу керувати дронами на відстані в тисячі кілометрів. Ці рішення можна використовувати не лише для повітряних безпілотників. Йдеться також про надводні дрони, дистанційне керування турелями, перехоплювачами для захисту критичної інфраструктури, військових об’єктів і цивільного населення. Саме таке масштабування має привести до справжньої війни дронів, коли пілоти й оператори перебувають у захищених місцях, а бойові завдання виконуються віддалено”, — сказав учасник бойових дій.

Він вважає, що впровадження таких технологій може вплинути й на державну політику в сфері мобілізації.

“Ми пропонуємо розглядати це як один з елементів зміни підходів до мобілізації. Коли держава може гарантувати мобілізованій людині, що вона перебуватиме в безпечному місці, але водночас виконуватиме не менш важливі завдання із захисту країни, завдання ударів по противнику та ведення розвідки, це змінює ставлення людей до служби. Людина залишається корисною для оборони держави, не перебуваючи безпосередньо на лінії бойового зіткнення. Це дасть мобілізованому розуміння та впевненість у тому, що держава робить усе можливе для його захисту. Людина знатиме, що виконує важливу місію із захисту своєї країни й водночас має значно вищий рівень безпеки”, — зазначив гість ефіру.

На його думку, українська армія має поступово перенавчати військовослужбовців для роботи із сучасними безпілотними системами.

“Необхідно крок за кроком перенавчати солдатів, які сьогодні перебувають на передовій, для роботи з дронами всіх типів — наземними роботизованими комплексами, повітряними безпілотниками, перехоплювачами, турелями з дистанційним керуванням, надводними та підводними системами. Це дасть змогу не лише підвищити ефективність армії, а й зберегти життя великої кількості людей”, — підсумував Валерій Боровик.

Читайте також: Drone Deal набирає обертів: Литва стала першою країною НАТО з особливою оборонною угодою з Україною.

Раніше повідомлялося, що Сили оборони України перехоплюють ініціативу у “війні дронів”. За оцінками західних експертів, ЗСУ дедалі частіше запускають безпілотники середньої дальності та поступово переносять удари на територію Росії. Основні цілі — польові бази противника, командні пункти та інфраструктура постачання в російському тилу.