Сьогодні о 17:49
26 березня, після з’їзду Російського союзу промисловців і підприємців, глава Кремля Володимир Путін провів закриту зустріч з великими бізнесменами. Як повідомляють джерела The Bell, на ній обговорювалися плани ведення війни проти України, зокрема вихід на адміністративні межі Донецької області, а також можливі фінансові внески бізнесу. У Кремлі назвали такі внески добровільними, але експерти в цьому сумніваються.
За роки правління Путіна великий бізнес у Росії опинився вбудованим у політичну систему і значною мірою залежить від рішень влади.
Закрита зустріч Путіна з бізнесом
За даними співрозмовників Bell, ініціатива “струсити бізнес у важкий для країни час” виходила від глави “Роснефть” Ігоря Сєчина, який за день до зустрічі направив відповідний лист Путіну. Як механізм пропонувалося використати розміщення військових облігацій.
На самій зустрічі частина бізнесменів підтримала ініціативу. Зокрема, сенатор від Дагестану Сулейман Керимов пообіцяв виділити 100 млрд рублів, стверджують джерела The Bell. Також, за даними The Financial Times, на пропозицію відгукнувся підприємець Олег Дерипаска. Видання підтверджує, що на зустрічі Путін заявив про намір продовжувати війну до виходу на адміністративні межі Донецької області.
У Кремлі цю інформацію частково спростували. Прессекретар президента Дмитро Пєсков заявив, що Путін не пропонував бізнесу робити добровільні внески, але підтримав таку ініціативу. За його словами, інформація про те, що пропозиція виходила від Сєчина і стосувалася фінансування війни, не відповідає дійсності.
Він додав, що підприємець пояснив своє рішення тим, що “переважна більшість учасників зустрічі починали якраз свій бізнес у 1990-х роках, і в основному, звісно, цей початок був так чи інакше пов’язаний із державою”.
Війна потребує ресурсів: Кремль посилює контроль над бізнесом
Чому Кремль знову звертається до великого бізнесу за грошима і чи пов’язано це з дефіцитом бюджету, що зростає? Чи означає тиск на олігархів, що внутрішні ресурси Росії для ведення війни вичерпуються? Як зростання цін на нафту впливає на ситуацію — чи допомагає воно економіці РФ? Чи може посилення тиску на еліти призвести до внутрішніх змін, чи система залишається стійкою? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Олег Устенко, економіст, радник президента України (2019-2024 рр.), старший радник Американо-Української ділової ради;
- Руслан Айсін, політолог, керівник медіацентру “Поистине”;
- Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”;
- Наталія Пелевіна, опозиційна політикиня, членкиня політичної ради партії “Парнас”;
- Ігор Попов, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”.
ОЛЕГ УСТЕНКО: Кремль балансує між дефіцитом і тиском на бізнес
— Економіка впливає на політичні рішення, і Росія — не виняток. Ситуація з бюджетом залишається напруженою: дефіцит становить близько 50 млрд доларів. Заяви про те, що високі ціни на нафту вирішують проблему, — не більш ніж бравада.
Так, зростання цін на нафту дає додаткові доходи — приблизно 5-7 млрд доларів на місяць. Але це не перекриває дефіцит. Навіть за цих доходів він скорочується лише частково і залишається значним. Водночас через падіння економіки замість запланованого зростання бюджет отримує менше коштів, що лише збільшує розрив.
Паралельно зростають витрати — на силовий блок і військово-промисловий комплекс. Доходи збільшуються набагато повільніше, ніж витрати, тому дефіцит буде розширюватися. Для його покриття вже підвищено податки, що розігнало інфляцію і не дозволило знизити ключову ставку. Далі почалося скорочення соціальних витрат.
Наступний етап — тиск на бізнес: великі фінансово-промислові групи фактично змушують “добровільно” брати участь у наповненні бюджету. Водночас для бізнесу вибір простий: або платити зараз, або ризикувати втратити активи. Такий тиск може з часом підштовхнути частину еліт до пошуку альтернатив і внутрішніх переговорів, але поки система залишається контрольованою.
Додаткова проблема — нестабільність нафтових цін. Зростання до 110 доларів за барель не гарантоване надовго: можлива корекція через ситуацію на Близькому Сході, збільшення видобутку в інших країнах і обговорення нової цінової стелі для російської нафти.
У підсумку навіть високі ціни на нафту лише тимчасово полегшують ситуацію, але не вирішують системні проблеми російської економіки.
РУСЛАН АЙСІН: Олігархів берегли на крайній випадок — і він настав
— Путін фактично ввергає країну в хаос, злидні та руїну. Грошей немає, і їх починають вилучати не лише у населення. Уже підвищили ПДВ та інші платежі, зокрема комунальні, через що люди з січня отримують захмарно високі рахунки. Тепер вирішили “потріпати” олігархів.
Виникає питання, чому цього не робили раніше. Олігархи і раніше скидалися, але вони є “гаманцями” системи, тому їх берегли на крайній випадок. Судячи з усього, цей випадок настав, попри зростання цін на нафту, яке може бути короткочасним. Кремлю потрібна “кубишка”, незалежна від зовнішньої кон’юнктури, тому тепер олігархи фінансуватимуть війну.
Відмовитися неможливо, тим паче публічно. Олігархи розуміють, що у ФСБ на кожного є матеріали, які в будь-який момент можуть перетворитися на кримінальні справи і вилучення активів. Одночасно населенню можна пояснити, що саме “олігархи довели країну до злиднів”.
Фактично вони перебувають під постійним контролем: обмеження на виїзд, спостереження, куратори. Водночас повністю націоналізувати їх поки не поспішають, тому що вони зберігають важливу функцію — зв’язки із зовнішнім світом і можливість вести переговори. Державна система в економіці неефективна, тому використовуються такі посередники, як це робив, наприклад, Роман Абрамович.
Разом з тим ресурси країни витрачаються не на розвиток. З Росії були виведені трильйони доларів, які могли піти на інфраструктуру і підвищення рівня життя. Замість цього кошти спрямовані на війну, але навіть це не дає результату.
Війна проти України показала, що Росія не є тією “наддержавою”, якою себе вважала. Водночас Путін не готовий визнавати помилки і буде продовжувати курс, всупереч наслідкам. Така стратегія веде до подальшого погіршення ситуації і руйнування системи.
ОЛЕКСАНДР ЛЕОНОВ: Якщо позбавити Росію грошей, вона не зможе воювати з тією ж інтенсивністю
— Путін готовий воювати далі. І, на жаль, санкції, які були призупинені, не настільки дають Росії якісь нові надможливості, бо очевидно, що системну кризу подолати таким чином у Росії не можна.
Але вони дають відчуття, що Путін пересидів ці санкції, Захід розколовся, і можна продовжувати бойові дії. З іншого боку, звернення до російських олігархів свідчить про те, що внутрішні резерви російської держави для ведення війни справді підходять до кінця.
Коли ми говоримо про те, що у російських олігархів немає можливості сказати “ні”, варто згадати, що перший і останній російський олігарх, який сказав Путіну “ні”, — це Михайло Ходорковський, який опинився у в’язниці. Це було дуже давно. Після цього всі беруть під козирок і виконують те, що хоче Путін.
Хоча російські олігархи несуть серйозні збитки через санкції, через те, що не можуть продовжувати торгувати з Європою і так далі, з цього погляду, очевидно, необхідне посилення тиску. На Заході давно вже писали, що російська економіка перебуває у досить складному становищі.
Зрозуміло, що сучасна війна — це війна, яка потребує величезних грошей. І якщо позбавити Росію грошей, то Росія не зможе вести війну з тією ж інтенсивністю, яку вона веде. Тим більше зараз ми бачимо санкції не лише європейські, не лише посилення тиску, наприклад, на тіньовий танкерний флот, коли скандинавські країни та французи вже доволі регулярно перехоплюють російські танкери.
Зараз про подібну політику говорять у Великій Британії. І удари українських Збройних сил по інфраструктурі Росії на Балтиці — це “Усть-Луга” і “Приморськ”, які справді потрапили під удари дронів і доволі серйозно горіли. А через Балтику проходить 50-70% цього тіньового танкерного флоту.
Усе це дозволяє продовжувати тиск на Росію. І, на жаль, послаблення санкцій у Москві сприймається як сигнал до дії, як слабкість, як розкол Заходу.
З цього погляду хотілося б, щоб у Сполучених Штатах якомога швидше відійшли від цієї практики і політики. Особливо якщо США хочуть продовжувати бути модератором і посередником, вони мають зближувати позиції, а не тиснути на одну зі сторін.
НАТАЛІЯ ПЕЛЕВІНА: Ті, хто залишилися в Росії, будуть платити — іншого виходу немає
— Бізнесмени, ймовірніше, бояться передусім за себе. У них налагоджене життя, і вони бачать приклад загиблого глави ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина. Вони можуть щось вивести, сховати, але йти на конфронтацію з Путіним для них, ймовірніше, неможливо.
Пєсков нещодавно говорив, що багато бізнесменів сколотили статки у 1990-х при тісній взаємодії з владою, тому тепер нібито логічно “повернути” через владу назад батьківщині. Хоча фактично вони і так давно віддають ресурси системі.
Зараз є реальна потреба, щоб вони скинулися на війну. Важко уявити ситуацію, за якої хтось із тих, хто залишається в Росії або тісно з нею пов’язаний, скаже “ні”. Є винятки, але інші, пов’язані з владою і особисто з Путіним, відмовити не можуть.
Щодо можливих переворотів, то там, по суті, немає суб’єктів. Система вичистила всіх, хто міг заперечувати, хто мав власну позицію, силу волі або самоповагу. Там просто нікому “speak truth to power”.
Деякі бізнесмени виїхали, щоб не опинитися в становищі постійної залежності. Ті, хто залишився, будуть продовжувати платити — це своєрідний негласний пакт. Порушувати його ніхто не буде.
Водночас багато хто розраховує не на внутрішні зміни, а на те, що ситуація вирішиться сама: або система вичерпає себе, або тиск суспільства зросте.
Людей серйозно лякають розмови про банківську реформу та заяви про те, що гроші в банку — це не власність, а зобов’язання. Це посилює тривогу.
Якщо страх за заощадження стане масовим і критичним, ситуація може різко загостритися. Але поки очікування більше пов’язані не з переворотами, а з тим, що процес завершиться сам по собі або під зовнішнім тиском.
ІГОР ПОПОВ: Внески олігархів — це не лише гроші, а й прив’язка до системи
— Зустріч, ймовірно, готувалася заздалегідь. Олігархи в цьому контексті — ключовий елемент. Тут є кілька аспектів.
Перший — безпосереднє отримання грошових коштів, і вони можуть бути значними. Другий — пов’язати їх круговою порукою: після прямої участі у фінансуванні війни піти на Захід або вести сепаратні переговори стане набагато складніше. Третій — демонстрація “солідарної відповідальності” між багатими і бідними: якщо багаті роблять великі внески, можна показати, що вони теж “беруть участь” у війні.
Цікаво, що згадувалося прізвище Сулеймана Керимова. Водночас раніше повідомлялося, що він веде переговори про можливе зняття персональних санкцій, це виглядає суперечливо.
Санкції проти нафтового експорту працювали, але останніми тижнями ситуація змінилася. Поштовхом стала війна в Ірані та зростання цін на нафту. Додатково свою роль зіграло тимчасове зняття обмежень на продаж російської нафти: близько 120 мільйонів барелів оцінювалися приблизно у 10 мільярдів доларів. Ці кошти співставні з більш ніж піврічним фондом зарплат для російського угруповання в Україні. Таким чином, економічні проблеми відкладаються, але не вирішуються.
Паралельно можливий курс на подальшу ізоляцію: обмеження на інтернет, месенджери та посилення контролю. Олігархам пропонується не лише фінансувати війну, а й підтримувати ці процеси. Натомість вони можуть зберегти або навіть збільшити свої активи, оскільки відбувається масштабний перерозподіл власності на користь тих, хто бере участь або фінансує війну.
Фактично елітам пропонують вибір: фінансувати війну і зберігати позиції або відмовитися і опинитися під ризиком втрати активів. Водночас діє подвійний тиск: з боку Кремля — вимога лояльності, з боку Заходу — загроза санкцій.
Є і фактор недовіри всередині еліт. Російські спецслужби враховують досвід інших країн, де еліти вступали в сепаратні переговори із Заходом. Тому олігархів намагаються контролювати і демонстративно ставити на місце, розглядаючи їх як потенційно найбільш вразливу і інтегровану у зовнішній світ групу.
Читайте також: Росія рухається до ізоляції мережі за іранським сценарієм — експерти про обмеження інтернету в країні
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
