Новий етап “Рамштайна”: як працюватиме ініціатива з постачання зброї для України

Більш як половина країн-членів НАТО приєдналися до ініціативи з закупівлі американської зброї для України. Список учасників суттєво розширився, заявили за підсумками засідання у форматі “Рамштайн”, яке відбулося в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі. Водночас триває і двостороння допомога.

Під час 31-ї зустрічі у форматі “Рамштайн” союзники погодили нові пакети підтримки для України. Як повідомив міністр оборони Денис Шмигаль, партнери внесли додаткові кошти в ініціативу PURL на суму не менш як 422 млн доларів.

НАТО розширює програму допомоги Україні: до ініціативи США приєдналися 17 країн

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повідомив, що у 2025 році обсяги німецької підтримки для України становитимуть близько 9 млрд євро. З цієї суми формується новий пакет допомоги на 2 млрд євро, який включає системи протиракетної оборони, радіолокаційне обладнання та боєприпаси. Окрім того, Німеччина направить ще 0,5 млрд євро у межах ініціативи з закупівлі американської зброї.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте привітав нові пакети допомоги та розширення кола країн, що беруть участь в американській ініціативі.

“НАТО сьогодні чітко ставить собі за мету збереження України в цій боротьбі якомога сильнішою, і домагається, щоб усі союзники, а також наші партнери за межами НАТО, надавали Україні все, що в їхніх силах, з метою забезпечити вас усім необхідним — як летальними, так і нелетальними засобами, системами ППО. Нещодавно ми отримали хороші новини від США про те, що вони вирішили знову постачати Україні все військове спорядження, військову екіпіровку, які можуть надати лише Сполучені Штати”, — зазначив Рютте.

Він нагадав, що спочатку шість союзників — Нідерланди, Німеччина, Канада, Швеція, Норвегія та Данія — приєдналися до ініціативи PURL (Prioritized Ukraine Requirements List).

“За підсумками зустрічі більш як половина всіх союзників, тобто понад 16-17 країн взяли на себе зобов’язання щодо цієї програми”, — додав він.

Міністр оборони України Денис Шмигаль наголосив, що взимку Росія традиційно посилює атаки на українську енергосистему, і звернувся до партнерів з проханням про “зимовий пакет” протиповітряної оборони для захисту цивільного населення та критичної інфраструктури.

Він зазначив, що Україна готова зробити свій внесок в оборону Європи та країн НАТО.

“Ми готуємося до дуже важкої зими. Ми розуміємо, що Путін продовжить терор, продовжить знищувати наші енергетичні об’єкти, нашу цивільну інфраструктуру. Тому нам потрібно більше перехоплювачів. Це було головним фокусом. Потрібно виробляти українські безпілотники для створення зони ураження, сформувати стіну з безпілотників в Україні, а потім тиражувати її на східному фланзі НАТО, на східному фланзі Європи”, — заявив Шмигаль.

Окрім цього, Україна отримає 715 млн доларів на закупівлю озброєння у власної оборонної промисловості. За словами Шмигаля, Норвегія направить 600 млн дол. на виробництво безпілотників, систем радіоелектронної боротьби та вибухівки. Нідерланди виділять 106 млн дол. на ударні й розвідувальні дрони. Канада — 8 млн дол. на дрони-перехоплювачі. Ісландія — 4 млн дол. у межах “данської моделі”.

Партнери також оголосили про нові пакети військової допомоги. Швеція виділить 8 млрд дол. на підтримку України у сфері безпеки у 2026-2027 роках, Чехія готує новий пакет на 72 млн дол., Канада надасть 20 млн дол. на зимове спорядження і компоненти до ракет, Португалія направить 12 млн дол. у британський фонд закупівлі озброєнь IFU, а Фінляндія формує 13-й пакет військової допомоги.

Міністр оборони США Піт Гегсет попередив Москву про наслідки, якщо вона не піде на реальні мирні переговори, і закликав союзників підтримати ініціативу з закупівлі зброї для України.

“Зараз саме час покласти край цій трагічній війні, зупинити безглузде кровопролиття і сісти за стіл мирних переговорів. Якщо ця війна не закінчиться, якщо в короткостроковій перспективі не буде знайдено шлях до миру, Сполучені Штати разом з нашими союзниками вживатимуть необхідних кроків, щоб змусити Росію заплатити за продовження агресії. Якщо нам доведеться зробити цей крок, військове відомство США готове внести свій внесок так, як це можуть зробити тільки Сполучені Штати”, — заявив Гегсет.

Він також акцентував, що у Вашингтоні й надалі переконані: найефективнішим стримуванням російської агресії є смертоносне боєздатне і очолене Європою НАТО.

“І, по-друге, боєздатні надійні українські Збройні сили, здатні захистити себе і тим самим продовжувати стримувати російську агресію вздовж кордонів Альянсу. І знову — мир через силу. Під непохитним керівництвом президента Трампа і, зокрема, спільно з нашими європейськими союзниками ми покладемо край війні в Україні”, — додав глава Пентагону.

Пісторіус також повідомив про запуск нової програми, яка передбачає допомогу в обслуговуванні та модернізації раніше наданої військової техніки. Нідерланди оголосили про виділення ще 90 млн євро на виробництво дронів для України, а Норвегія — про намір спрямувати близько 6 млрд євро наступного року для підтримки української армії.

За словами міністра оборони Великої Британії Джона Гілі, за останні вісім місяців союзники взяли на себе зобов’язання перед Україною на суму понад 50 млрд фунтів. Сподівання Москви на скорочення західної підтримки не виправдалися — навпаки, США посилюють свою участь у допомозі Україні.

Чи зможуть союзники НАТО забезпечити регулярні постачання зброї Україні — думки експертів

Що саме передбачає програма PURL і які держави стали її учасниками? Як розподіляються нові внески і хто очолить координацію закупівель озброєнь? Які позиції США, Німеччини та країн Північної Європи щодо постачання зброї Києву? Чи вдасться НАТО мотивувати південні країни Європи активніше підтримувати Україну? Як вплине нова стратегія “Рамштайна” на перебіг війни та обороноздатність України взимку? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Олексій Гетьман, майор у відставці НГУ, військовий аналітик;
• Олександра Філіппенко, політологиня-американістка, міжнародна оглядачка The Breakfast Show;
• Сергій Джердж, голова Громадської ліги “Україна – НАТО”;
• В’ячеслав Потапенко, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.

ОЛЕКСІЙ ГЕТЬМАН: Підвищення витрат НАТО має означати більше допомоги саме Україні

— Є країни НАТО, які формально перебувають у блоці, але не займають достатньо проукраїнської позиції — європейські держави. Не варто на цьому зосереджуватися, ми знаємо ці країни. Тому очікувати, що всі 31 країна блоку НАТО приєднаються до нової зброярської ініціативи, навряд чи варто.

До того ж питання у фінансуванні: який відсоток своїх можливостей готові витратити країни — ми рахуємо від валового внутрішнього продукту, і від цього залежатиме кількість зброї, яку ми зможемо разом з нашими партнерами закуповувати у США.

Політичні складнощі не повинні впливати на регулярність постачань цього озброєння. 

Це дуже важливо, адже за списком критичного озброєння, за тим, що нам необхідно прямо зараз, у яких кількостях і з якою періодичністю, ми можемо планувати бойові дії. Якщо починаються перебої чи затримки, враховуючи, що нас обстрілюють і атакують з повітря, маршрути постачання страждають, і нам складно доставити зброю туди, де вона буде використана. Якщо разом з тим виникають політичні труднощі з постачанням зброї, яку ми купуємо, а це не лише гроші наших партнерів, там і наші кошти, — то це ускладнює ситуацію, адже ми також платимо.

По відсотках: на першому місці Естонія та Данія — приблизно 2,6-2,3% від ВВП спрямовують на допомогу нашій країні. Німеччина — 0,4%, Велика Британія — 0,6%, тобто є куди зростати. Не кажучи вже про заморожені російські активи — ми розуміємо позиції Франції та Бельгії. Це політичне питання, їхня позиція зрозуміла: вони хочуть зберегти репутацію своєї банківської системи, і якщо там знаходяться гроші, то ніхто не може їх забрати без рішення міжнародного трибуналу чи аналогічного юридичного механізму, який дозволить розморозити й передати ці кошти нашій країні. Тому їхня позиція нам неприємна, але зрозуміла.

Можливо, європейські країни, усвідомлюючи загрозу з боку Російської Федерації, підвищать відсоток на оборону НАТО, як пропонує Дональд Трамп.

Єдине питання, яке одразу виникає: чи не підуть ці додаткові кошти на власні потреби країн шляхом грошей, що вони готові виділяти безпосередньо нам на війну, яку ми ведемо за всю Європу.

Тож ситуація виглядає перспективною та позитивною, але “диявол у деталях”: ці дрібні підводні камені не повинні стати серйозною перешкодою. Сподіваємось, що наша дипломатія зуміє правильно розставити акценти й обійти труднощі так, щоб ми отримували більше зброї — і своєчасно, і щоб за тими списками, які ми передаємо, нам давали не просто щось, а саме необхідне й у більшому обсязі.

У нас є критичні потреби: ракети для зенітно-ракетних комплексів, снаряди тощо. Усе те, що ми прописуємо і передаємо нашим партнерам у НАТО та Сполучених Штатах. Ми теж платимо і беремо участь у закупівлях. Якщо НАТО купує у США, а США також беруть участь у фінансуванні фонду НАТО, який закуповує у США озброєння, то це створює певну риторичну ситуацію: Сполучені Штати фактично самі фінансують і беруть участь. Думаю, вони так само платять і беруть участь, як і інші країни.

ОЛЕКСАНДРА ФІЛІППЕНКО: Американці готові підтримати відправлення “Томагавків” для України

— Оскільки риторика Трампа змінюється, складається враження, що він готує ґрунт для нових заяв саме для американської аудиторії. Раніше він казав, що не потрібно надавати безплатну допомогу, однак якщо така допомога буде необхідна, він, очевидно, заздалегідь пояснює американцям, навіщо це робиться. Особливу увагу привертає ідея Трампа щодо створення “фонду перемоги”, користуючись тарифами на китайські товари — перегляд стратегії використання американських мит проти Китаю для фінансування України.

Тиск на Китай має на меті продовжити підтримку України. За результатами соціологічних опитувань у США, американці дедалі частіше готові підтримувати Україну, коли знають, що гроші на це не беруться безпосередньо з їхніх кишень, наприклад, коли фінансування відбувається коштом Європи або тарифів проти Китаю.

Таким чином, Трамп розв’язує дві задачі: з одного боку, пояснює американцям необхідність додаткової допомоги або озброєння, а з іншого — обґрунтовує посилення тарифної політики щодо Китаю. Головним індикатором тут є реакція самих американців на те, як вони хочуть, щоб закінчилася війна. Після зустрічі на Алясці багато говорили про те, як “чудово” пройшла зустріч Путіна і Трампа, але запудрити мізки американцям непросто. За даними опитування Gallup, 67% американців відповіли, що хочуть, аби війна завершилася без контролю Росії над українськими територіями — і це ключовий показник.

Це не лише позиція демократів чи республіканців — це спільна думка 67% американців. Якщо для досягнення цієї мети потрібні “Томагавки”, отже, потрібні “Томагавки”. Як саме досягати цього результату — вирішуватиме Трамп, але очевидно, що американці готові це підтримати.

СЕРГІЙ ДЖЕРДЖ: Усі учасники “Рамштайна” підтримали постачання високоточної далекобійної зброї — це надзвичайно важливо

— У першій половині цього року, враховуючи призупинення американської допомоги у зв’язку з приходом нової адміністрації Трампа, були сумніви, як діяти далі: існували надії на “дружбу” Трампа з Путіним, але ці контакти нічого не дали. Щоб допомога Україні не припинялася, саме європейські країни взяли на себе зобов’язання і справді посилили підтримку у першій половині року порівняно з минулим.

Однак уже влітку трекери, що відстежують обсяги постачань і номенклатуру за офіційними джерелами, зафіксували певне зниження активності. Це й зумовило важливість засідання “Рамштайна” та зустрічі міністрів оборони країн НАТО, яка відбулася вперше після саміту НАТО в Гаазі в червні цього року. Там було ухвалено рішення про виділення 2,5% ВВП кожної країни на власну оборону. Вперше відбулося таке засідання, і за його підсумками ухвалено рішення посилювати допомогу Україні через підтримку зі США та закупівлю американського озброєння.

Дуже показовою була особиста присутність міністра оборони США на засіданні “Рамштайна”. У попередні роки американські представники частіше долучалися онлайн або відправляли інших осіб, які представляли військових США. Його заява була вкрай чіткою: словами миру не досягнеш, одних попереджень недостатньо. Це стосується і самих Сполучених Штатів: ми хочемо бачити не лише слова, а й конкретну допомогу.

Якщо НАТО закуповуватиме зброю у США для України, а до НАТО входять і Сполучені Штати, то у таких закупівлях мають брати участь і американські кошти. Сподіваємося, до цього дійде. Загалом розглядається приєднання до цього формату, до так званого переліку пріоритетних потреб України в озброєнні, і Франції, і Великої Британії. Ці країни останнім часом висловлюють бажання використовувати власний військово-промисловий комплекс і постачати Україні озброєння, що зрозуміло з огляду на їхні можливості.

Головне, що прозвучало: усі підтримали надання Україні високоточної далекобійної зброї. Йдеться про високоточні ракети. Міністр оборони України Шмигаль сказав, що всі знають назви цього озброєння, але потрібно, щоб воно реально з’явилося на місці. Надано пріоритет снарядам великої дальності: у нас немає дефіциту звичайних снарядів, натомість є потреба саме у далекобійних. Важливу пропозицію також озвучив міністр оборони України: запропоновано, щоб країни НАТО виділяли по 0,25% ВВП кожна на підтримку України.

Цю ініціативу раніше запропонувала Естонія, і вона вже виконала своє зобов’язання. Зараз це стало можливим, оскільки за результатами саміту в Гаазі військова допомога Україні враховуватиметься у межах тих 5%, які країни мають виділяти на оборону.

Загалом можна відзначити позитивні зрушення: Росія надалі відводитиме літаки, щоб уберегти їх від ударів високоточної зброї, можливо, знадобиться посилення протиповітряної оборони ключових об’єктів, адже повністю захистити все неможливо.

Для нас це додатковий набір засобів, якими ми можемо виснажити воєнну машину Росії.

Москва сподівалася, що Європа втомиться допомагати й піддасться тиску Росії. Уже була спроба шантажу через припинення постачань газу, щоб підняти ціни й відвернути увагу від України, але шантаж не спрацював: постачання американського скрапленого природного газу, збільшення імпорту з Норвегії та Близького Сходу розв’язати проблему, і зараз російський газ майже нікому не потрібен. Спроби Росії вбити клин між Америкою та Європою також не дали результатів.

Видно, нова адміністрація Трампа починає розуміти: навіть якщо їхній пріоритет — конкуренція з Китаєм, краще діяти разом із союзниками, а не поодинці. 31 країна разом — це більше, ніж одна Америка, навіть попри її потужність. Пік конфронтації між Америкою та Європою, очевидно, минає, і все повертається до спільних дій США та Європи в межах євроатлантичної співпраці.

В’ЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО: Як мотивувати країни Півдня Європи допомагати Україні — поки відкрите питання

— Починає проявлятися певний конфлікт інтересів. Коли ми дивимося на географію країн, які вже приєдналися до ініціативи PURL, ми бачимо країни Балтії, скандинавські держави та Словенію. Тобто це специфічний регіон плюс Словенія. Тому що ці країни розташовані в басейні Балтійського моря. Частина з них межує з РФ, і всі вони добре усвідомлюють загрози.

Щобільше, провокації проти цих країн також відбуваються в Балтійському морі. До цього, зрозуміло, приєднується Велика Британія: фактично вона взяла на себе часткову роль координатора багатьох процесів, які раніше координували Сполучені Штати. А південні країни, наприклад Іспанія, розташовані на відстані понад 3 тис. км — на її територію навіть Друга світова війна не дійшла. Тобто іспанці й португальці цілком обґрунтовано вважають, що сучасні конфлікти, гібридні чи потенційно негібридні війни, їх не торкнуться.

Країни Центральної Європи дивляться на ситуацію по-іншому: Угорщина, Словаччина, Чехія після зміни керівництва, Австрія — вони радше займають нейтральну позицію й не надто готові брати участь у цих процесах. Це було зрозуміло й раніше. Тому серед експертів постійно тривала дискусія про те, чи вистачить тих коштів, що можуть зібрати країни, які готові закуповувати зброю для України.

Названа орієнтовна сума — 12 млрд євро на рік, тобто приблизно 1 млрд євро на місяць. Але це, очевидно, у кілька разів менше, ніж було раніше, і такого обсягу буде недостатньо. Питання в тому, як мотивувати країни Півдня та Центральної Європи брати участь у цій ініціативі — поки що незрозуміло. Важко передбачити, наскільки США зможуть мотивувати їх — позитивно чи негативно. Тому ситуація зараз виглядає саме так.

Читайте також: Країни Балтії готуються до оборони: посилення російських гібридних атак на Європу проаналізували експерти