Німеччина озброюється: чи готова вона вести за собою Європу

Масштабний план переозброєння німецької армії не можна затягувати на десятиліття. Європі потрібно готуватися до війни з Росією в найближчі два роки, вважають військові аналітики. Вони впевнені, що Берлін здатний озброїти не тільки Бундесвер, а й союзників у Європі. 

Геополітичні амбіції Німеччини

Кандидат на пост канцлера ФРН Фрідріх Мерц готовий посилити підтримку України. Глава партії “Християнсько-демократичний союз” заявив, що Німеччина здатна вести за собою Європу в новій геополітичній реальності.

“Німеччина знову візьме на себе відповідальність у Європі та світі. Негучно, але надійно. Не гордовито, а в партнерстві”, — заявив Мерц.

Після десятиліть скорочень фінансування оборони війна Росії проти України підштовхнула Німеччину до зміни парадигми. Після того як Бундестаг ухвалив зміни до Конституції, уряд зможе інвестувати в оборону трильйон євро. Йдеться про скасування так званого боргового гальма. 

Якщо раніше держава не мала права брати кредити на оборонне виробництво на суму понад третину відсотка ВВП, то тепер можна буде інвестувати втричі більше. Ініціатором реформ став глава християнських демократів Фрідріх Мерц.

“Німеччина знову на вірному шляху. Німеччина виконає зобов’язання в плані оборони, і Німеччина готова посилити свою власну конкурентоспроможність. І це стосується не тільки Німеччини, це стосується Європи, Європейського Союзу. І Німеччина знову стане дуже сильним партнером у рамках Європейського Союзу, і ми поведемо Європейський Союз уперед”, — зазначив кандидат на посаду канцлера ФРН.

Німеччина має бути в змозі озброїти Європу, вважають експерти, оскільки країни НАТО можуть бути втягнутими у військовий конфлікт із Росією в найближчі два роки. У таких умовах Бундесвер має насамперед нарощувати арсенал важкої військової техніки: танків Leopard 2A8, далекобійних крилатих ракет TAURUS, бронемашин Boxer, зенітних ракет IRIS-T і установок Gepard.

“Росія розглядає війну як безперервний процес. І тому вживає заходів, які вже виглядають як війна. Але, ймовірно, ще не є нею. Я маю на увазі, перш за все, гібридні заходи. Тож створюється ситуація, коли це не зовсім мир, але й не зовсім війна. І саме в цій сірій зоні ми й перебуваємо”, — сказав в інтерв’ю DW генеральний інспектор Бундесверу Карстен Бройер.

Наразі збройні сили ФРН відчувають брак кадрів, а професія військового не надто популярна серед молоді. Деякі держави Європи через загрозу російської агресії розглядають можливість повернення до обов’язкової військової служби. У Німеччині вона поки що залишиться добровільною. Наразі в німецькій армії служать 182 тис. осіб. Якщо РФ почне збройну агресію, то Бундесверу знадобиться щонайменше 460 тис. солдатів і офіцерів, вважає генінспектор Бундесверу. Покрити дефіцит армія ФРН збирається, з одного боку, шляхом резервістів, а з іншого — завдяки зростанню кількості контрактників.

Паралельно Німеччина працює над посиленням допомоги Україні. Фрідріх Мерц заявив, що завжди підтримував передачу ракет TAURUS Україні, якщо це рішення узгодять з європейськими партнерами. Велика Британія вже пообіцяла підтримати Німеччину в цьому питанні.

“Велика Британія давно виступає за передачу Німеччиною ракет TAURUS Україні й підтримає цей крок, якщо новий канцлер зробить його зараз. Ми продовжуємо працювати з нашими партнерами, включно з Німеччиною, щоб озброїти Україну якомога краще для захисту її суверенної території”, — ідеться в публікації The Telegraph.

Раніше канцлер Німеччини Олаф Шольц відмовився надати Києву TAURUS через побоювання, що це призведе до ескалації та може втягнути Берлін у пряму війну з Москвою. Однак Мерц, видається, готовий передати ракети. До такого рішення партнерів Києва підштовхнули й терористичні атаки російської армії по мирних українських містах.

“Путін хоче продовжувати знищувати Україну і таким чином продовжувати нападати на мир у Європі. Це ясно показує, що будь-хто, хто хоче миру, повинен захищати Україну, повинен підтримувати Україну. І тому посилення захисту України, посилення підтримки України — це політика миру”, — наголосила міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.

Фрідріха Мерца, лідера німецьких консерваторів, можуть затвердити на посаді канцлера Німеччини вже на початку травня. Після призначення його перший закордонний візит, імовірно, відбудеться в Україну, пише Welt. Очікується, що він прибуде в українську столицю на саміт “коаліції охочих” у травні. Серед учасників заходу, за інформацією журналістів, будуть президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.

Вплив Німеччини в оцінці експертів

Чи зможе Німеччина стати лідером у Європі в питаннях озброєння та підтримки України? Як розвивається німецька оборонна промисловість? Якої політики варто очікувати від імовірного майбутнього канцлера ФРН Фрідріха Мерца? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Андреас Умланд, німецький політолог, аналітик Стокгольмського центру досліджень Східної Європи;
• Анна Розе, експертка з Німеччини;
• Геннадій Хазан, президент Української авіаційної асоціації пілотів і власників літаків The Aircraft Owners and Pilots Association, український авіатор, волонтер;
• Олександр Мусієнко, військовослужбовець Сил територіальної оборони, військовий аналітик. 

АНДРЕАС УМЛАНД: У військовому плані Німеччина поступається іншим країнам Європи

— Німеччина — це найбільша економіка Європи та країна з найбільшим населенням у Європейському союзі. Тому природно, що їй відводиться провідна роль. Хоча після Другої світової війни політика європейських спільнот, а потім і Європейського союзу будувалася на узгодженні рішень, і Німеччина вважала за краще вести зовнішню політику через міжнародні організації — насамперед через ЄС і НАТО. Берлін уникає одностороннього лідерства в Європі або світі та радше шукає співпраці з іншими країнами.

Наразі в Європі формується конфігурація, яку можна назвати тріо або квартетом — Німеччина, Франція, Велика Британія і Польща. Це ті чотири країни, у яких є амбіції, схожі з німецькими, і, головне, можливості для їх реалізації. Мінус Німеччини в цій групі очевидний: попри економічну міць, у військовому плані вона поступається всім трьом. У неї немає ядерної зброї, як у Великої Британії та Франції, і немає такої армії, як у Польщі, яка за останні три роки вклала серйозні ресурси в розвиток.

З політичною волею в Німеччині ситуація останнім часом покращилася. Хоча армія залишається не найефективнішою, у країни є розвинений військово-промисловий комплекс і в минулому вона активно експортувала зброю. Потенціал для швидкого нарощування військової потужності є, питання в тому — наскільки швидко це можливо. 

Зараз 2027 рік називають можливим роком прямої ескалації між НАТО і Росією. Німеччина, по суті, повинна заповнювати згаяне за останні десятиліття. За три останні роки було зроблено кроки, але до цього Німеччина, можна сказати, проспала загрозу з боку Росії. Армія зараз не в найкращій формі й це визнають навіть самі німецькі військові. 

АННА РОЗЕ: Лідерство Німеччини залежить від авторитету канцлера

— Партії-лідери — “ХДС” (“Християнсько-демократичний союз”), “ХСС” (“Християнсько-соціальний союз”) і “СДПН” (“Соціал-демократична партія Німеччини”) — хотіли б узяти на себе провідну роль. Вони прагнуть того, щоб Німеччина стала лідером у питанні озброєння Європи, у підтримці України та у відповіді на можливу агресію Росії. 

Однак зараз до кінця незрозуміло, яку позицію займе Фрідріх Мерц і чи буде в Німеччині сильний канцлер. Усе залежатиме від коаліційної політики, від того, яким авторитетом у коаліції користуватиметься Фрідріх Мерц, і які міністри прийдуть до влади — цього поки що ніхто не знає. Тому питання поки що спекулятивне. 

Хочу наголосити: всі горять бажанням, щоб Німеччина взяла на себе цю роль лідера. Але чи візьме — сказати важко.

З іншого боку, всі традиційні німецькі партії постійно говорять про необхідність згуртованості Європи. І це, мабуть, головне. Найважливіше, що ми можемо протиставити російській агресії — це саме згуртованість Європи. Те саме стосується і США: щоб протистояти Дональду Трампу і дедалі авторитарнішій Америці, потрібна саме європейська консолідація.

Навіть якщо Німеччина візьме на себе лідерську роль, у Європі все одно залишаться країни, які гальмуватимуть рішення Європейського союзу. Є й ті, хто може саботувати п’яту статтю Статуту НАТО. Як відомо, стаття 5 говорить: напад на одну країну НАТО розглядається як напад на всіх. Але не всі країни готові її дотримуватися. Зокрема, Угорщина, як очікується, навряд чи буде активно підтримувати союзників. Тобто рівняння занадто складне — у ньому багато невідомих. 

Багато що залежить від сильного лідера Німеччини. Але навіть за наявності такого лідера, навіть за стабільної коаліції з Францією всередині ЄС, ми не знаємо, як будуть поводитися інші країни, в яких помітні відцентрові тенденції.

Тому, попри оптимізм, який лунає з Німеччини, є безліч “але”, які викликають сумніви: чи вистачить однієї лише провідної ролі Німеччини, щоб по-справжньому допомогти Україні та стримати російську агресію.

Що стосується “СДПН” — партія ще не проголосувала за коаліційну угоду. І це важливо, тому що в програмі самої партії є пункт: вони не готові постачати Україні далекобійну зброю (маються на увазі ракети TAURUS). Це дуже нетипово, адже рідко коли в партійні програми перед виборами вносять настільки конкретні пункти про певний тип озброєнь. А якщо вже прописано, то ігнорувати це керівництво і члени партії не зможуть. Тим самим торкнулися дуже чутливої теми та зробили це, можливо, не в найбільш слушний момент. Це може поставити під загрозу і коаліційну угоду, і саму позицію канцлера.

ГЕННАДІЙ ХАЗАН: Німецька оборонна промисловість прокинулася 

— Що зробила оборонна промисловість Німеччини за останні роки? Вона, можна сказати, прокинулася і почала гарячково думати: за що схопитися, з чого почати та що відновлювати. І ось цей спочатку хаотичний процес, на мій погляд, поступово став більш системним. 

Хочу зазначити, що років шість чи сім тому я дивився документальний фільм про те, як за рішенням німецького уряду утилізували бронетехніку — новенькі БТРи та інші машини, які мали буквально мінімальний пробіг. Все це розбирали на запчастини, потім — в утиль, на переплавляння. А тепер усе навпаки: всі гарячково думають, що можна повернути в стрій, де знайти застарілі зразки озброєнь, як їх модернізувати, щоб одночасно почати виробництво нових.

І все це робиться з розрахунком не допустити мілітаристської риторики або агресивних дій з боку Російської Федерації щодо Європи. Це відповідь на страхітливі дії та заяви з боку Росії. 

ОЛЕКСАНДР МУСІЄНКО: Німецькі ракети TAURUS мають серйозне значення для Сил оборони України

— Майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц раніше заявив, що готовий підтримати передачу ракет TAURUS Україні, якщо це рішення буде погоджено з європейськими партнерами. 

Безумовно, такий вид озброєння, як ракети TAURUS, має серйозне значення з погляду можливостей для українських Повітряних сил завдавати ударів по об’єктах російських військ на території Курської, Бєлгородської, Брянської, Ростовської областей і туди, куди ці ракети зможуть дістати за своїми технічними можливостями. 

Такий досвід у Сил оборони вже є, коли Україна отримувала Storm Shadow/SCALP-EG — британські та французькі ракети. З їхньою допомогою наносилися удари по військових об’єктах, особливо по командних пунктах російських військ на території Курської області. 

Якщо ми говоримо про те, яким чином діяти, проводити оборонні дії та запобігати масштабним наступальним діям російських військ, то, природно, ці ракети — інструмент для завдавання ударів по добре укріплених об’єктах противника в тилу на глибині від 100 км. 

Читайте також: “М’яка сила” з важкими наслідками: чому допомога Китаю Росії насторожує