Неоціненний досвід: як Україна та союзники можуть спільно захищати небо Європи — аналіз експертів

7 держав обговорять створення спільної з Україною “стіни дронів” на Східному фланзі Європейського союзу: Естонія, Латвія, Фінляндія, Литва, Польща, Румунія, Болгарія. Ідею обговорювали ще до вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі на початку вересня. Атака РФ виявила явні прогалини в обороні країн НАТО. І тепер ініціатива стала ще більш актуальною.

Раніше Україна та Польща підписали меморандум про створення спільної робочої групи з безпілотних систем. Військові будуть обмінюватися досвідом та оперативними знаннями у сфері БпЛА.

Україна та Європа об’єднуються перед загрозою

Україна повинна бути присутня за столом переговорів під час обговорення концепції європейської “стіни дронів”, переконаний керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.

“Ми — єдина країна в Європі, яка веде сучасну війну проти Росії. З часів Другої світової та холодної війни принципи ведення бойових дій змінилися, а в останні роки ключову роль відіграють дрони. Саме тому потрібно змінювати й армії, і робити ставку на штучний інтелект, який буде в БпЛА — як в ударних, так і зенітних”, — вважає керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.

Раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила про необхідність такої ініціативи для захисту від загроз з боку Росії після інцидентів у Румунії та Польщі. В Єврокомісії підкреслили, що обговорення перебуває на початковій стадії.

“Це конкретне продовження заяви президента фон дер Ляйєн у її зверненні “Про стан Союзу” про необхідність створення такої “стіни безпілотників”, оскільки недавні атаки та вторгнення вже продемонстрували це у Румунії та Польщі. Потім спільно з державами-членами та Україною ми приймемо рішення про можливі подальші кроки”, — сказав представник Єврокомісії з питань технічного суверенітету та оборони Томас Реньє.

Росія здатна запускати до 800 ударних безпілотників за ніч. У відповідь Україна може залучати не менше 1000 дронів-перехоплювачів для відбиття атак, повідомив міністр оборони Денис Шмигаль.

Київ готовий допомагати сусідам відбивати атаки агресора. Для захисту неба Україна та Польща створять спільну оперативну групу з безпілотних авіаційних систем. Відповідний документ у Києві підписали голови оборонних відомств двох країн. До складу польсько-української групи увійдуть представники збройних сил обох держав. Її робота стане майданчиком для координації та розвитку спільних ініціатив у сфері БпЛА.

Київ поділиться з Варшавою програмними продуктами та реальним бойовим досвідом. У планах також — розширення спільних проєктів із виробництва озброєння.

“Ми узгодили низку важливих кроків. Перший із них — створення спільної оперативної групи з безпілотних авіаційних систем, яку очолять представники збройних сил України та Польщі. Ця група стане платформою для координації та розробки спільних ініціатив. Ми будемо інтегрувати новітні оборонні технології та ініціювати нові проєкти, покликані посилити захист нашого народу та критично важливої інфраструктури. Центральним елементом роботи цієї групи стануть спільні програми навчання, які, я впевнений, зміцнять нашу здатність протистояти спільному ворогу”, — розповів глава оборонного відомства України Денис Шмигаль.

В ніч на 10 вересня на територію Польщі залетів 21 безпілотник, але збити вдалося лише чотири.

“Це серйозний виклик, велика можливість для всієї Європи, бо йдеться не лише про Польщу. Ми також ведемо переговори з Єврокомісією. Я спілкувався з комісаром Кубілюсом про заходи, які Європейський Союз міг би прийняти спільно з іншими країнами на східному фланзі. Адже це стосується всього східного флангу ЄС та Північноатлантичного альянсу. Ми говоримо про навчання інженерів і солдатів, які будуть протистояти агресору і захищати повітряний простір”, — зазначив міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш.

Українські технологічні компанії вже розробили загальнонаціональну систему акустичних датчиків, які можуть ідентифікувати безпілотники за звуковим сигналом. Оскільки стандартні радари не здатні виявляти “Шахеди”, що летять на низькій висоті.

“У протиповітряній обороні нам ще багато чому навчитися в області безпілотників, систем захисту від безпілотників, зокрема, які типи ракет і де використовуються. Тому я впевнений, що багато європейських держав, включно з Фінляндією, будуть тісно співпрацювати в області дронів. Але з цього боку, зараз, як на мене, нас навчають українці, а не навпаки”, — заявив президент Фінляндії Александр Стубб.

Міністр закордонних справ Литви Кястутис Будріс відзначив важливість співпраці з Україною й у питанні зміцнення протиповітряної оборони. Особливо після вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі, Румунії та Литви.

“Загрози дуже чіткі, особливо після того, що сталося в Польщі, Румунії, раніше й у Литві, коли до нас залітали російські дрони. Отже, нам потрібна ефективна й адекватна протиповітряна оборона для протидії безпілотникам та іншим загрозам. І ми знаємо, де взяти всі знання — в Україні. Це інтегрує нас не лише на рівні оборонної промисловості, але й політично, і на рівні державних політик”, — сказав глава МЗС Литви в інтерв’ю “Європейській правді”.

Також Україна вже має для партнерів пропозиції щодо експорту морських дронів, заявив президент Володимир Зеленський.

“Є перші пропозиції партнерам щодо експорту української сучасної зброї. Це буде контрольований експорт нашої зброї, зокрема морських дронів. Безпека морських шляхів — це невіднятна частина загальної безпеки та це залежить від багатьох націй. Україна пропонує всім своїм партнерам наші розробки, які допомогли нам самим у Чорному морі”, — сказав глава Української держави.

У Північноатлантичному альянсі вважають, що пропозиція створити “стіну дронів”, висунута Єврокомісією, відповідає цілям блоку щодо зміцнення оборони східного флангу. Про це заявив верховний головнокомандувач Об’єднаними збройними силами НАТО в Європі Алексус Грінкевич. Він зазначив, що країни Балтії вже активно переймають досвід України у розробці сучасних безпілотників. Поступово Альянс інтегруватиме такі види захисту, підкреслив Грінкевич.

Співпраця України та Європи у захисті повітряного простору в оцінці експертів

Як працюватиме “стіна дронів”? Наскільки ефективним може бути спільний захист неба України та східного флангу ЄС? Які перспективи розвитку співпраці України та західних союзників у сфері виробництва безпілотників? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Богдан Долінце, авіаційний експерт, член громадської ради при Державіаслужбі;
• Штефан Мелле, директор Діалогового офісу з цивільного співробітництва зі Східною та Південно-Східною Європою;
• Ігор Попов, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”;
• Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник;
• Ярослав Макітра, керівник політичних програм дослідницької компанії СОЦІОПОЛІС;
• Людмила Покровщук, доктор філософії, експертка з зовнішньої та внутрішньої політики.

БОГДАН ДОЛІНЦЕ: Україна має величезний досвід використання ППО

— Сьогодні Україна має найбільший досвід протидії сучасним видам повітряного нападу, зокрема з боку основних противників країн НАТО.

Потрібно розуміти, що ті тактики й стратегії, які зараз застосовує НАТО, показали свою недостатню ефективність. Вони дуже дорогі й економічно недоцільні. Тому абсолютно логічно залучати Україну до розв’язання такої задачі, як захист повітряного простору країн Альянсу.

Якщо говорити про те, чим Україна може допомогти, то, перш за все, це досвід побудови багатошарової системи протиповітряної оборони. Йдеться про мобільні вогневі групи: як їх координувати, організовувати, будувати, як вони повинні функціонувати, які види озброєння застосовувати і яким чином.

Важливою частиною є поява нового класу безпілотників-перехоплювачів і їхнє використання. Для Європи це, по суті, певне ноу-хау.

Крім того, необхідно забезпечити залучення інших систем ППО для відбиття більш серйозних атак — комплексів протиповітряної оборони, авіації, армійської авіації та інших засобів. Це дозволить створити багаторівневу скоординовану систему знищення будь-яких ворожих повітряних цілей.

Йдеться не лише про створення “стіни дронів” вздовж кордону України та Польщі. Фактично потрібно будувати таку систему вздовж усього кордону, зокрема з РФ і Білоруссю, звідки надходять загрози для країн НАТО.

Напрям безпілотників-перехоплювачів лише починає розвиватися. За різними оцінками, не менше чотирьох компаній вже представили свої рішення на ринку. При цьому багато учасників продовжують розробляти власні системи: деякі проходять випробування, деякі вже показали ефективність.

Існують різні підходи: одні рішення вимагають участі оператора для перехоплення, інші працюють в автоматичному режимі. Останні включають наземний сегмент зі станціями для виявлення секторів, де можуть використовуватися безпілотники.

Друга частина — це вже безпосередньо наведення і знищення ворожої цілі. І ми повинні розуміти: технології будуть удосконалюватися. Найімовірніше, фінальні рішення будуть працювати в автоматичному режимі. Оператору залишиться лише натиснути одну-дві кнопки, а система автоматично виконає всі інші дії.

Навіть при створенні європейської “стіни дронів” потрібно розуміти, що тестування та аналіз її ефективності все одно проходитимуть в Україні. Щоб створити систему, необхідно підтвердити, що вона справді здатна виконувати завдання. Це важливий фактор для нас: будь-які рішення, які європейські країни впроваджуватимуть у себе, швидше за все, пройдуть перевірку та валідацію на нашій території.

Разом із проєктом “стіна дронів” було анонсовано і проєкт “Альянс безпілотників”. На нього планується виділити близько 6 млрд євро кредитних коштів для будівництва інфраструктури та виробництва рішень для цієї системи.

Для України це також має велике значення. З одного боку, вона може стати ключовим партнером у технологічному плані. З іншого — після створення підприємств у Європі, здатних виробляти безпілотники-перехоплювачі, Україна стане одним із їхніх основних користувачів.

Закриття неба — це дуже складне, комплексне питання. Воно включає наземні системи, повітряні платформи, засоби протиповітряної і протиракетної оборони. Крім того, залишається проблема протидії не лише балістичним, а й міжконтинентальним ракетам, які Росія вже застосовувала проти України.

ШТЕФАН МЕЛЛЕ: Росія випробовує країни НАТО на міцність

— Росія бачить усіх лише ворогами й бореться вже, по суті, зі всіма підряд. Все менше залишається перепон. Зараз фактично відбувається випробування здатностей НАТО прямо на її території — і від цього потрібно захищатися. Україна зараз має набагато більше військового досвіду, який, на жаль, дуже жорсткий.

Йдеться не лише про те, що країни НАТО надають Україні зброю для самооборони. Навпаки — Україна вже може багато виробляти сама і наполягати на тому, щоб союзники теж вкладалися у спільні проєкти. Зокрема, у сфері безпілотних технологій і боротьби з ворожими дронами. Уже створюються спільні підприємства. Є плани будувати заводи у західній частині України, де менше ризиків. Також існують спільні програми забезпечення безпеки від ворожих або хоча б шпигунських польотів.

А такі випадки на території країн НАТО — не рідкість. Звичайно, це не відбувається щодня і не десятками одночасно, але фіксується достатньо регулярно.

ІГОР ПОПОВ: Українські військові можуть навчати європейських колег методам протидії ворожим безпілотникам

— Коли почастішали провокації з російськими дронами проти країн Східної Європи, президент України Володимир Зеленський пропонував комплекс заходів для розв’язання цієї проблеми:

• вищій ступінь інтеграції систем протиповітряної оборони;
• інвестиції у розробку та виробництво дронів-перехоплювачів, адже сьогодні це найефективніший засіб протидії російським безпілотникам;
• обмін інформацією про рух цілей.

Рішень про те, що польські та румунські бойові літаки будуть збивати дрони над територією України, поки що немає. Наші сусідні країни поки сумніваються, що готові піти на такі кроки. Зараз йдеться більше про обмін інформацією та досвідом.

В України є багатий досвід протидії саме такій загрозі. Українські військові готові навчати: як створювати мобільні вогневі групи, як розподіляти завдання, які тактичні способи використовувати. Наскільки я розумію, ця робота вже розпочалася.

Заліт російських дронів у повітряний простір Румунії та Польщі спричинив, якщо не паніку, то серйозні труднощі з протидією. Вони підіймали свої бойові літаки та запускали дорогі ракети, що несумірно з витратами на знищення такого дешевого озброєння, як безпілотний літальний апарат.

СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ: Європейські союзники свого часу недооцінили агресивні амбіції РФ

— Дуже активно обговорювалася європейцями ініціатива збивати російські ракети або дрони ще восени 2022 року. Тоді в середині листопада стався інцидент, у результаті якого загинули двоє громадян Республіки Польща. Після цього дискусій на цю тему стало дуже багато.

Тоді лунали припущення, що можна організувати систему оборони країн НАТО так, щоб вона покривала не лише повітряний простір самого Альянсу, а й частково повітряний простір України. Головною метою було не допустити проникнення російських безпілотників або ракет у небо НАТО. Таким чином можна було б захистити й Україну, й західні держави.

Була й інша ідея: ефективніше використовувати українські можливості. Щоб сили ППО України не були змушені концентруватися на західних регіонах, а могли працювати на інших ділянках. Йшлося про те, що союзники могли б прикривати західну частину України, розвантажуючи наші ресурси.

Тоді союзники по Альянсу нібито підтримували концепцію, але єдності думок не було. Думаю, тоді не повною мірою оцінювали ризики, які несе Росія. Ніхто не знав, як довго триватиме війна, наскільки масштабними стануть атаки РФ, і ніхто не міг передбачити, що Москва переступить усі “червоні лінії” та почне атакувати країни НАТО в таких масштабах.

На жаль, за цей час Росія накопичила достатньо можливостей для атак. Збивати ці об’єкти важко, тому працювати потрібно спільно.

Бойові літаки й системи ППО не завжди дають той результат, який потрібен. Україна це знає на власному гіркому досвіді і готова ділитися рішеннями та тактичними напрацюваннями з союзниками. Західні країни, зі свого боку, могли б збивати ракети та дрони, які знаходяться в зоні досяжності їхньої ППО. Це допомогло б усім нам у спільній боротьбі з РФ.

Подивимося, можливо, цього разу буде більше єдності, і ініціатива втілиться в життя. Це в інтересах усіх, бо останні події ще раз підтверджують: Україна не єдина ціль Путіна. Дрони, які залетіли в повітряний простір Польщі чи Румунії, не були випадковістю. Москва робить це свідомо, щоб перевірити готовність Альянсу до протидії, протестувати його політичну міцність.

ЯРОСЛАВ МАКІТРА: Вже є прецедент нападу РФ на державу-члена НАТО

— Можна згадати, що й раніше російські ракети потрапляли на територію Польщі, а також були нальоти дронів. Завжди знаходилися пояснення: випадковість, помилка, загрози не такі серйозні тощо.

Тепер, коли кількість дронів і їхній напрямок польоту стали очевидними, питань уже немає. Дуже важливо, що польське керівництво про це чітко заявило. Ба більше, перейшли й до практичних кроків: Польща готова працювати спільно з українською стороною, навчатися, приїжджати та переймати досвід.

Дивно, що це не сталося раніше, але, ймовірно, потрібно було дочекатися більш серйозного випробування, щоб визнати — Україна мала рацію, коли попереджала про загрозу.

Випадок зальоту безпілотників 10 вересня став прецедентом нападу Росії на Польщу. Сила дискурсу в самій Польщі зміщується: російська загроза виходить на перше місце. Україна в цьому процесі стопроцентно союзник і партнер.

Головне, щоб фокус зміщувався на спільні загрози та спільне майбутнє, а не на минуле, яке тягнуло нас назад.

ЛЮДМИЛА ПОКРОВЩУК: НАТО має реагувати на російські провокації

— Європі та державам НАТО пора вже приймати рішення щодо оборони — вирішувати, як воювати та що робити далі. А не те, що ми бачили зі сторони Румунії: влетів безпілотник, підняли літак, але чекали, поки він розвернеться і полетить у бік України.

Безпілотник полетів у бік України, і румунські сили спокійно його відпустили. Так не має бути. Тому зараз ведуться розмови: можливо, усе-таки варто збивати одразу дрони, які заходять у їхній повітряний простір, а не чекати, поки вони розвернуться назад у бік України?

Щодо ситуації з Польщею: наразі йдеться про 19 безпілотників без бойової частини. Завтра можуть бути з бойовою частиною. Ми ж розуміємо, що безпілотник без бойової частини — це одне, але їхній політ сюди явно був перевіркою.

А як відреагує НАТО, як Європейський Союз? Це нагадує події 2022 року перед вторгненням, коли також були провокації зі сторони РФ, а західні лідери їздили та намагалися говорити з Путіним. Ми всі пам’ятаємо, чим це все закінчилося, на жаль.

Читайте також: Чому Путін ігнорує попередження оточення про провал його стратегії — думки експертів і глядачів FREEДОМ