Наскільки міцним може бути союз Росії та Китаю — думки експертів

Співпраця Російської Федерації та Китайської народної республіки завжди викликала певне занепокоєння в політичних колах Заходу, а після повномасштабного вторгнення Росії в Україну вона помітно посилилася.

Зокрема, у США приділили пильну увагу телефонній розмові президента РФ Володимира Путіна і глави КНР Сі Цзіньпіна, під час якої лідер Китаю заявив, що обидві країни “повинні зміцнювати стратегічну координацію, щоб принести більше користі двом народам і привнести більше стабільності у світ”.

“Перед обличчям непростої й далеко не однозначної міжнародної ситуації, що переплітається зі змінами й потрясіннями, Китай готовий зміцнювати стратегічну координацію з Росією. Я також готовий до частого і своєчасного обміну думками з паном президентом щодо двосторонніх відносин і основних питань, що становлять взаємний інтерес”, — заявив Сі Цзіньпін.

Особливе побоювання посилення співпраці між РФ і КНР викликає також і в Україні, оскільки можливе надання військової допомоги Росії з боку Китаю може помітно ускладнити ситуацію в російсько-українській війні. 

У Китаї неодноразово заявляли про те, що дотримуються нейтралітету в питанні війни між Росією та Україною. Сі Цзіньпін пропонує вирішити цю ситуацію за допомогою переговорів. При цьому війну китайський лідер називає українською кризою.

“Позиція Китаю щодо України послідовна і ясна. Голова Сі Цзіньпін вказав на необхідність поваги суверенітету і територіальної цілісності всіх країн. Слід дотримуватися цілей і принципів Статуту ООН і серйозно ставитися до законних інтересів безпеки всіх країн. Усі зусилля з розв’язання кризи мають бути підтримані”, — заявив міністр закордонних справ Китаю Ван Ї.

Водночас тісні політичні та економічні зв’язки між КНР і РФ свідчать про те, що Китай негласно підтримує Росію у війні проти України.

“Пекін стверджує, що дотримується нейтралітету, але його поведінка дає зрозуміти, що він все ще інвестує в тісні зв’язки з Росією. Сполучені Штати і Європа попередили КНР про наслідки надання Росії військової допомоги для її війни проти України й систематичної допомоги в ухиленні від санкцій”, — заявив представник Державного департаменту США Нед Прайс.

Речник Держдепу наголосив, що Вашингтон “уважно стежить за діяльністю Пекіна, а ті, хто стане на бік Москви в несправедливій війні проти України, неминуче опиняться на неправильному боці історії”.

У Головному управлінні розвідки Міноборони України вважають, що на сьогодні інформації про те, що Китай у військовому плані допомагає Росії, поки що немає.

“З формальної точки зору немає інформації про постачання озброєння, порушення санкцій про оборонну допомогу з боку Китаю режиму Путіна і РФ. Але, припустімо, якщо ми уявимо, що Путін купує дуже багато пральних машин та іншої побутової техніки й виколупує з неї чіпи для того, щоб якось використовувати цю техніку, — теоретично так. Але це може бути з будь-якої іншої продукції будь-яких інших країн. Це правда, і потрібно розуміти, що такі спроби й надалі будуть не тільки щодо продукції з Китаю”, — розповів представник пресслужби Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов.

Як підкреслив координатор Freedom Hong Kong Centre Артур Харитонов, Китай завжди був на боці Росії і ніколи від цього не відмовлявся.

“У 2021 році вони були рішуче налаштовані посилювати взаємодію на всіх рівнях. Тоді підписувалося чимало угод різного характеру й економічного, і фінансового, і, звичайно, військового. Але в Україні ніхто на це не звертав уваги. І, звичайно, коли ми побачили підписання фактично союзу — це було на Олімпіаді в Пекіні — стало зрозуміло, що Китай буде підтримувати Росію. Тому що, якщо згадати, коли Китай підписував різні угоди з Росією, ще й оголосив, що він категорично проти вступу України до НАТО”, — розповів Артур Харитонов.

Своєю чергою, у Державному департаменті США заявили, що керівництво Китайської народної республіки хоче перебудувати існуючий міжнародний порядок.

“КНР — наш єдиний конкурент, який не тільки має намір перебудувати наявний міжнародний порядок, а й володіє дедалі більшою економічною, дипломатичною, військовою і технологічною міццю для досягнення цієї мети”, – написав у своєму Twitter заступник офіційного представника Державного департаменту США Ведант Патель.

Як пише Financial Times, Китай намагається переконати європейських партнерів у тому, що використовуватиме тісні стосунки з Росією, щоб утримати Путіна від застосування ядерної зброї.

У виданні також зазначають, що останнім часом Пекін почав позиціювати себе не тільки як потенційного миротворця, а і як державу, що готова допомогти в післявоєнному відновленні України.

Читайте також: Китай і Росія планують зміцнити співпрацю у 2023 році — реакція США (ВІДЕО)

Які цілі переслідують Росія і Китай у посиленні співпраці? Чи підтримує КНР Росію у війні проти України? Наскільки важлива Кремлю політична та економічна підтримка Пекіна? Ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• політтехнолог Катерина Одарченко;
• член правління Української асоціації китаєзнавців Олексій Коваль;
• директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

Катерина Одарченко: сильна Росія Китаю не потрібна

— Китаю не потрібна сильна Росія, Китаю потрібні дешеві ресурси. І в цьому контексті він намагається балансувати між тим, щоб не потрапити під вторинні санкції, які, по суті, вб’ють економіку Китаю, що активно розвивається.

Ринок китайських продуктів — це не Росія і не Таджикистан. Тобто це країни розвинені, це Сполучені Штати, Канада. Тому через потрапляння під будь-які вторинні санкції, коли Китай не виробляє своєї унікальної технологічної продукції, він буде відрізаний від технологічного інструменту, без якого їхній промисловий комплекс працювати не може.

Подивіться, чому відбувається війна за Тайвань. Тому що Тайвань виробляє мікропроцесори, які потрібні всім розвиненим економікам, і він Тайвань співпрацює зі Сполученими Штатами. Саме тому для Китаю фактор Тайваню настільки болючий.

На виставці AUSA — це найбільша у США виставка військової продукції — я розмовляла з одним військовим, який сказав, що “китайці можуть приїхати, подивитись і скопіювати як сумку Louis Vuitton, так і наш танк, але вони не мають технологічної частини софту, і саме тому наш воєнпром виграє”.

Ось тут важливий фактор розуміння, чому Китай так обережно підтримує Росію. Так, підтримує, тому що їм потрібні дешеві енергоресурси. І як ми бачимо, коли Росія не може постачати енергоресурси в тому обсязі до перспективного Європейського союзу, вона переорієнтується на Китай і на Індію і будує всю свою систему під експорт продукції туди.

Безумовно, логіка авторитарного режиму в тому, щоб співпрацювати з іншими авторитарними режимами, і ми не побачимо в Китаї ліберальної демократії в найближчі 30 років як мінімум. Але санкційний пакет і дешеві енергоресурси зі слабкою Росією – це те, що може балансувати позицію Китаю, наскільки це можливо.

Хоча їхній ключовий месидж на всіх дискусіях, що “так, Росія погана, але її провокував Захід”. Тобто вони проплачують усім своїм ученим, інститутам саме такі заяви, що, мовляв, ми не за Росію, але давайте подивімося, хто провокував її на ці дії? Навіщо вам нова холодна війна? Тобто це їхні меседжі, які вони продукують тут у США й у світових інтелектуальних колах більше ніж пів року.

Олексій Коваль: Якщо РФ зазнає поразки у війні з Україною, Китай не стане на бік тих, хто приграв

— Позицію Китаю щодо війни РФ з Україною коротко можна описати як нейтралітет або проросійський нейтралітет. Якщо говорити про інформаційний простір, то Китай підтримує нормативи Росії, зокрема, про те, що розширення НАТО призвело до цього конфлікту.

Але Китай ніколи не заперечував проти вступу України до НАТО, він ніколи про це не говорив. Китай заперечував проти розширення НАТО. Китай ніколи не втручається у внутрішні справи України, і тому його позиція нейтральна, в тому сенсі, що він не вважає себе ні учасником, ні розпалювачем цього конфлікту, ні країною, яка підтримує одну зі сторін.

Китай вважає, що його тісні відносини з Росією не повинні накладати відбиток на його відносини з Україною. Тобто відносини з Україною і з Росією у КНР розділені.

Китай не був готовий до цієї війни, не був готовий до того, що Росія втягне його в якесь протистояння із Заходом, тому що відносини із Заходом і Сполученими Штатами для КНР набагато важливіші за багатьма параметрами, ніж із Росією.

А Росія — це його, можна сказати, сателіт або країна, на яку він має вплив, а слабкість РФ тільки його посилює. Але насправді Китай, звичайно ж, незадоволений тим, що Росія почала цю війну без якогось узгодження або якихось консультацій.

Сі Цзіньпін наполягає, що Китай не знав точно про плани війни. Тобто вони припускали, що війна може бути в якійсь там перспективі, але не знали, що вона буде саме в ті дати, коли вона почалася. Але щодо США Китай не хоче, щоб його відносини й з Європою, і Сполученими Штатами залежали від дій Росії, оскільки РФ псує ці відносини.

Китай у відносинах зі США якраз домагається того, щоб Вашингтон дивився на Пекін з рівноправних позицій. Тоді як з Росією у Китаю вже на словах існують тісні та близькі відносини, але вони абсолютно різні за потенціалами. І зараз Росія все більше сповзає в залежність від Китаю.

У перші дні початку війни Байден чітко сказав Сі Цзіньпіну, що якщо Китай спробує допомогти Росії обійти санкції, накладені на неї західними країнами, зокрема, допоможе їй у зміцненні оборонного потенціалу, то санкції торкнуться і самого Китаю. І, як ми бачимо, за ці всі 10 місяців Китай не допомагав Росії так, як вона того хоче.

І в середині минулого року в Канаді посол Цинь Ган сказав, що “ми не можемо дати Росії того, що вона від нас вимагає, що вона хоче від Китаю”. Тобто він не сказав, що Росія вимагає, але він чітко сказав, що Китай цього Росії не дасть.

Я не думаю, що Росія зможе щось виторгувати в КНР, тому що Китай не любить тих, хто програв. Якщо Китай буде далі бачити, що Росія зазнає поразки, він бачить, що ця війна програна, вивчає уроки цієї війни, і він, природно, не буде ставати на бік сторони, яка програла. Тому що Китай не може забезпечити перемогу Росії в українській війні, і тому він буде просто дивитися і далі спостерігати.

Китайці абсолютно дивляться на цю справу по-іншому, тому що в них самостійна політика, вони не дотримуватимуться чиєїсь лінії, у них абсолютно своя лінія, і вони наполягають на тому, що вона єдино правильна. Вони не за тих, не за ваших, не за наших: “Ми продовжуватимемо йти своїм шляхом, і нехай це комусь не подобається, але ми продовжуватимемо робити так, як це вигідно нам, китайцям”.

І тому існує така ситуація, яка для нас, можливо, у чомусь неприємна, але ми її поки що приймаємо як даність. Але Путін щось хоче більшого від цих відносин, але він навряд чи щось отримає на тлі поразок на полі битви.

Водночас впасти Росії Китай теж не дасть. Він буде підтримувати Росію, а не режим Путіна. Якщо справи для РФ підуть зовсім погано, Китай не буде зацікавлений у розвалі або знищенні Росії. Тому що як партнер у протистоянні із Заходом Росія дійсно для нього важлива.

Ігор Семиволос: Китай зберігає певну дистанцію з Росією

— Зближення Китаю та Росії ми спостерігаємо протягом кількох років. У 2021 році КНР і РФ підписали угоду про співпрацю в галузі пропаганди, тобто видно, що ця взаємодія і зближення триває послідовно і планомірно останніми роками.

Китай явно не розраховував на такий розвиток подій (війну Росії проти України, — ред.). Я вважаю, що Сі Цзіньпін знав, звісно ж, про війну, про підготовку удару і тягнув час. Китай виступив із заявою про війну тільки 10 березня, а до цього часу він практично мовчав. Це зближення почалося не вчора і закінчиться не завтра.

У переговорах Путіна і Сі Цзіньпіна, які тривали лише вісім хвилин, між рядків можна прочитати про підготовку китайцями до переговорів з американцями. Чітким сигналом до того, що КНР дуже серйозно готується до наступних переговорів, є призначення міністра закордонних справ Китаю. Відповідно до процедури, призначення могло бути відкладено до березня, але проте китайці призначають нового главу МЗС, яким став колишній посол КНР у США.

Мені здається, що в разі переговорів із Росією ми чуємо чергові фрази, характерні для відносин цих двох країн. Але зараз основне завдання Китаю — це, звичайно ж, Сполучені Штати. Китайці побачили, що вони готові до якогось глобального протистояння зі Штатами, і в умовах кризи, що наближається в самому Китаї, їм необхідно пом’якшення формулювань.

Багато експертів сподіваються, що з призначенням нового міністра закордонних справ Китай не робитиме різких і дуже часто провокаційних заяв, які лунали буквально нещодавно щодо США, Тайваню тощо.

Я не думаю, що Сі Цзіньпін приїде зараз до Москви, тому що це надто для нього, напевно, ризикований крок з урахуванням усіх цих обставин. І ключовим завданням для голови КНР все ж таки є американсько-китайські відносини і посилення своєї влади в Китаї. Усі ці карантинні обмеження, пов’язані з COVID-19, проблеми з нерухомістю, з банківською сферою — усе це не сприяє поїздкам, зокрема й до Москви.

І не потрібно забувати, що якісь дрони зараз уже долітають і до Саратова, і до Енгельса, тому є всі підстави поберегтися.

Що стосується військової підтримки, то тут складно сказати. Відомо, що на полі бою з’являлися якісь китайські боєприпаси. Зокрема, марковані китайською мовою міни. Але були припущення, що вони могли бути поставлені з Північної Кореї. Начебто немає таких прямих очевидних доказів того, що китайці безпосередньо постачають озброєння Росії.

Китайці, на мою думку, зараз зберігають якусь певну дистанцію [з Росією]. Вони не чинять якогось серйозного тиску на РФ ні в позитивному, ні в негативному напрямках. Тобто ні в припиненні війни, ні в стимулюванні війни.

Читайте також: Чому важливо зупинити тиск Китаю на Тайвань і до чого тут агресія РФ проти України — висновки ексглави НАТО (ВІДЕО)