Ми можемо виконати домашнє завдання і раніше, тут немає дедлайну: коли Україна вступить до ЄС — прогнози політиків та експертів

В річницю подання заявки на членство в Європейському Союзі президент України Володимир Зеленський заявив, що саме з Україною проект мирної, вільної та об’єднаної Європи стане досконалим. Він підкреслив, що наша держава прагне завершити виконання рекомендацій Європейської комісії та розпочати перемовини щодо вступу вже цього року.

Президентка Європарламенту Роберта Мецола, в свою чергу, висловила сподівання, що переговори про вступ розпочнуться якнайшвидше, до кінця цього року. В ЄС вражені прогресом України щодо виконання семи пунктів рекомендацій Єврокомісії.

І для України, і для Євросоюзу важливо, щоб наша держава відповідала тим самим стандартам, що й попередні кандидати. При цьому в боротьбі з російською агресією українці довели, що їхня країна за визначенням є частиною Європи, підтвердив Верховний представник ЄС з питань закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель. Його думку поділяють експерти.

Результати України через рік після подання заявки на членство до ЄС

На п’ятий день повномасштабного вторгнення Росії до України, 28 лютого 2022 року, Україна подала заявку на вступ до ЄС. Через рік президент Зеленський нагадав, що настав час ухвалити рішення щодо початку перемовин про членство.

“Саме Україна згуртувала ЄС як ніколи раніше. Саме Україна захищає європейські цінності майбутніх поколінь. Саме в Україні Європа стає цілісною, вільною та мирною. Разом в боротьбі, разом в перемозі. Хай живе Європа! Хай живе свобода!”, — написав глава держави в офіційному Twitter-акаунті.

Після того, як торік Україна набула статусу кандидата в члени ЄС, вона має виконати так зване домашнє завдання від Єврокомісії. Це низка реформ, серед яких боротьба з корупцією, верховенство права, ЗМІ, а також права та свободи громадян, уточнила віце-прем’єрка — міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

Тим не менш, є вагомі причини, з яких для обох сторін важливо, щоб Київ відповідав тим самим стандартам, що й попередні претенденти, пише Financial Times.

“Київ побоюється, що деякі країни ЄС, які не бажають його вступу, будуть використовувати правила, щоб замкнути його у вічній залі очікування. Крім того, якщо українське суспільство не повірить в те, що мета реальна та досяжна, політичним лідерам та лідерам громадянського суспільства буде практично неможливо провести необхідні реформи. Вони життєво важливі не лише для підготовки до вступу до ЄС, а й для того, щоб Україна стала сучасною європейською державою, до якої вона прагне”, — з публікації Financial Times.

Шлях України до Європейського Союзу неминучий, хоча він, ймовірно, буде тернистим, вважає президент Латвії Егілс Левітс. Він наголосив, що для вступу до ЄС потрібні певні реформи, які має провести Україна.

“І ці реформи потребують часу. Наприклад, в Латвії ми були залучені до цього процесу протягом 7 років від початку вступу до ЄС. Цей процес можна прискорити. Однак це може бути складнішим в період війни”, — сказав латвійський лідер.

Перемовини України щодо вступу до ЄС мають розпочатися не пізніше початку 2024 року, вважає голова комітету із закордонних справ в Бундестазі Міхаель Рот. І це не акт милосердя для України — таке рішення насамперед відповідає інтересам Євросоюзу, наголосив політик.

“Україна заслуговує на реалістичну і чесну дорожню карту до повного членства в ЄС, що включає конкретні кроки з реформування, а також такі стимули, як швидкий доступ до єдиного ринку”, — зазначив Рот.

Алгоритм вступу до ЄС складається з кількох етапів в такій послідовності:

• підписання Угоди про асоціацію;
• включення до офіційної програми розширення ЄС;
• подання заявки на вступ та набуття статусу кандидата в члени ЄС (Україна зараз знаходиться на цьому етапі);
• після виконання всіх умов на рівні кандидата відбувається сам вступ до ЄС.

За словами Жозепа Борреля, щодо України процедуру настав час змінити.

“Ми маємо змінити наші процедурні правила. Це змінить розмір та різноманітність Європи. Коли ти переходиш від 27 членів до 33, для цього потрібні адаптовані правила ухвалення рішення. Це буде складна робота, бо ще до війни в Україні було багато проблем. Україна має трансформувати свої структури, протистояти корупції та розвивати економіку — все це зараз зруйновано. Україна — член ЄС, це просто має бути інституційно оформлено. Вони мають провести роботу, а ми їм допоможемо та проведемо роботу зі свого боку. Подобається це комусь чи ні”, — сказав голова євродипломатії під час виступу на Мюнхенській безпековій конференції.

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький підтримує думку про те, що Україна має бути і в ЄС, і в НАТО.

“Ми також не можемо погодитись на те, щоб Україна була своєрідною “буферною зоною”. Якщо ми хочемо забезпечити тривалий мир в Європі, тривалу безпеку, то Україна має бути інтегрована з вільним світом — з ЄС та НАТО”, — сказав він в промові на Мюнхенській конференції.

Крім реформ, вступ України до Євросоюзу залежатиме від економічних чинників, наголосив аналітик Ярослав Божко.

“Тобто наскільки швидко Україна зможе відновлювати свою економіку та які будуть показники бюджету. Тому що ЄС досить серйозно ставиться до теми дефіцитного бюджету і боїться до себе приймати країни, які суттєво бідніші за всіх інших членів ЄС, щоб це не викликало відразу ж неконтрольований міграційний наплив до інших країн Союзу”, — наголосив голова Центру політичних студій “Доктрина ” Божко.

Під час війни Україна змогла довести, що вона є частиною архітектури безпеки Європи, додав Ярослав Божко. І перспектива членства в ЄС, яка була майже нереалістичною ще декілька років тому, зараз виглядає для України цілком досяжною.

“Я впевнений, що ми зможемо вступити до Євросоюзу цього десятиліття. Звичайно, від нас це вимагатиме певних зусиль, однак, так чи інакше, ЄС зробив низку важливих політичних заяв. Наприклад, вони готові бути драйверами нашого економічного відновлення, і це все вестиме нас до більшої сумісності з правовими, економічними та політичними системами в ЄС”, — звернув увагу Ярослав Божко.

Наразі першочерговим завданням, як і раніше, є надання Києву коштів для завершення війни на його умовах, пише Financial Times. Але вже настав час, коли треба подумати про повоєнне майбутнє України та розпочинати підготовку до того дня, коли вона зможе зайняти своє повноправне місце в європейській родині.

Огляд думок експертів

Головні трансформації на шляху інтеграції України до Євросоюзу та терміни набуття повноцінного членства в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• правозахисниця, радниця віце-прем’єр-міністра України з питань євроінтеграції Олена Сотник;
• народна депутатка України, заступниця голови парламентського комітету з питань інтеграції до Європейського Союзу Марія Мезенцева;
• депутат Європарламенту від Литви, двічі прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс;
• політолог Ігор Рейтерович.

Олена Сотник: Плюс — не сам вступ України до ЄС, а трансформації, які відбудуться насамперед для наших співгромадян

— [Віце-президент Єврокомісії] Франс Тіммерманс на власну думку інтерпретує певні положення, зокрема, Лісабонську угоду про створення Європейського Союзу. Нагадаю, в питанні приєднання до НАТО є пряма умова — щоб на території країни не було жодних воєнних дій, конфліктів, а також територіальних чи інших претензій і спорів.

Але це аж ніяк не стосується Євросоюзу. Давайте говорити об’єктивно: є два шляхи. Перший — це шлях так званого політичного рішення. Якщо ми подивимося назад, то побачимо, що щодо певних країн ухвалювалися політичні рішення, і ці країни не пройшли повний цикл інтеграції до ЄС, гармонізації свого законодавства. Наприклад, це країни Балтії, та сама Болгарія… І вже в процесі вони завершували цю гармонізацію. А були країни, які пройшли повний шлях — це Польща, Хорватія. Вони крок за кроком були змушені змінювати своє законодавство та процеси в своїх країнах.

Якщо сьогодні можуть бути якісь перепони на шляху країни до Євросоюзу, то це різна оцінка членів ЄС і готовність країни до вступу. В плані якихось технічних моментів — це відповідність судової системи, екології, інфраструктури стандартам ЄС. Загалом країна оцінюється за 35 кластерами.

Зрозуміло, що наша країна має дуже велике домашнє завдання. Є певні речі, які ми вже виконуємо чи виконали. І під час війни парламент ухвалює євроінтеграційні закони. Наприклад, лише за минулий рік їх було близько 50, якщо не більше. І зараз, на етапі виконання умов статусу кандидата, ми продовжуємо ухвалювати певне законодавство, щоб реалізувати всі очікування наших партнерів.

Ключове питання — в повному консенсусі членів ЄС, серед яких Угорщина, яка постійно блокує ключові рішення щодо України, зокрема з фінансової допомоги в умовах війни. Тому коли Україна має стати членом Євросоюзу, вона може мати певні перепони.

Але є й інші країни, які є партнерами, дуже близькими друзями України. І вони теж говорять про те, що наша держава має пройти свій шлях трансформації, незважаючи на те, що в майбутньому вони бачать Україну у складі ЄС.

Плюс — це ті трансформації та зміни, які відбудуться насамперед для наших співгромадян відповідно до тих очікувань, які на нас покладає Євросоюз. На основі цієї оцінки ми будемо визначати та дореформувати ті сектори, які поки що не відповідають стандартам ЄС. Це складний шлях, але загалом він дуже реалістичний.

Для громадянського суспільства відбудуться трансформації у формуванні єдиних для всіх правил, створенні судової системи, певних гарантій для громадян, в тому числі національних меншин в соціальній сфері, а також зрозумілих правил для проведення економічних операцій, щоб Україна була повноцінним партнером Євросоюзу, який є одним з найбільших ринків.

Для України важливим є питання відновлення після війни. Я вірю, що це станеться незабаром, і вступ до ЄС якраз стане тим чинником, щоб економіка України приєдналася до однієї з найбільших економік світу.

Питання не в тому, що в Україні триває війна, а в тому, що ми маємо виконати певну домашню роботу, а ЄС визначитися остаточно з розумінням переваг приєднання України. Для мене, наприклад, ці переваги є очевидними.

Марія Мезенцева: Вступ України до ЄС у 2029 році — це позитивний прогноз, що ґрунтується на технічних моментах

— [Щодо подання заявки на членство України в ЄС на 5-й день повномасштабної війни]: в історії розширення Євросоюзу не було жодної такої заявки, і жоден з 27 членів ЄС не отримував статусу кандидата під час повномасштабної агресії.

Президент Зеленський здивував усіх. Це було послання і для народу України, і для експертів, які працюють над євроінтеграцією вже багато років… І, звичайно ж, це послання всьому світу — ми можемо реформуватися, ухвалювати 20-30-40 законопроектів за один тиждень, рухатися за критеріями.

Щодо відсоткового співвідношення: ми маємо Угоду про асоціацію, яку було підписано після Революції гідності — приблизно 72% умов Україна вже виконала. Це реформи [в сферах] екології, продовольства, промисловості, IT-сектору, цифрової економіки, а також закон про медіа, який був одним з семи найважливіших пунктів.

Ці сім пунктів стосуються всього — від антикорупційної інфраструктури до закону про права нацменшин, який викликав багато питань протягом довгих років та оброблявся багатьма робочими групами.

Але коли ми отримали домашнє завдання від Єврокомісії — уряду Євросоюзу, нас підтримала величезна кількість країн. І перед переходом до цих семи пунктів було проведено величезну роботу і урядом України, і депутатами-міжнародниками, які працюють не тільки в євроінтеграційному комітеті [парламенту], а й за іншими напрямами. Ми були поділені на робочі групи, Офіс президента нас дуже підтримував… А після того, як 27 країн [ЄС] сказали “так”, ми почали працювати над сімома пунктами.

Однозначно, від нас не очікували, що станом на 13 грудня 2022 року, в умовах агресії Росії проти України, ми зможемо проголосувати всі потрібні закони. Тому наша інтеграція — екстраординарна, смілива, неймовірна, це щоденна робота. Впевнена, структури ЄС не мають вибору, окрім як реформувати свої підходи. До речі, нам запропонували розпочати кооперацію в так званих тренінгових місіях — перед тим, як ми вже зможемо брати участь в комітетах Європарламенту.

Україна, Молдова, Грузія — країни-лідери Східного партнерства. Були ще Азербайджан, Вірменія та Білорусь, які виходили та заходили назад… Ми та Молдова вже стали країнами-кандидатами.

Якщо ви запитаєте про терміни: за моїми прогнозами, які поки що завжди були виправданими, через одну каденцію — в цьому році будуть вибори до Європарламенту, а каденція триває п’ять років — українські депутати, поряд з іншими представниками 27 країн ЄС, виступатимуть і голосуватимуть.

Інтеграція з Європарламентом, з Радою Європи відбувається постійно, але для України зараз важливо те, що ми спільно з колегами досягли результатів. Восени минулого року нам пообіцяли так звану швидку оцінку від Єврокомісії наших зобов’язань, ми очікуємо на додаткові опінії від Венеціанської комісії з деяких питань, але критичних референтних точок тут немає.

Ми, звичайно ж, дуже чекаємо на оцінку від Єврокомісії вже цієї весни — які є зауваження, що потрібно зробити. Найцікавіше в цьому процесі — тут немає дедлайну. Тобто ми виконуємо все раніше, ніж від нас очікують, і це чудова швидкість нарівні з адекватністю процесу.

Активно працюють Офіс віце-прем’єрки Ольги Стефанішиної, Офіс президента, МЗС, парламент, місцеве самоврядування. Ми всі націлені на цю оцінку і від цього далі рухатимемося. Багато хто може думати, що країну у стані війни ніхто не прийме в таку високу організацію, але ми ж плануємо в 2023 році перемогти зло… Проект ЄС створювався не для воєн, а для миру, торгівлі, вільного переміщення людей, капіталів та сервісів — туди ми плануємо вступити вже найближчим часом.

Нагадаю, в сфері торгівлі ми не обтяжені тарифами та митними зборами, і цей договір продовжено. Звичайно, ми хочемо, щоб він був на постійній основі, тому що українська економіка на це заслуговує. І європейські партнери дуже переймаються конкуренцією, ми багато що можемо запропонувати ринку ЄС, в тому числі в аграрній сфері.

[Щодо прогнозу євродепутата від Литви Андрюса Кубілюса про повноправне членство України в ЄС в 2029 році]: він наш великий друг, від нього не може віяти скепсисом, тож це позитивна оцінка. Звичайно, ми можемо вступити до ЄС і раніше, але, як я сказала, долучитися, наприклад, до голосування в Європарламенті, ми зможемо з наступної каденції. Це питання також стоїть в технічній площині. При цьому ми не заперечуємо складності процесу — український проект та український вступ один з найскладніших за зобов’язаннями та текстом.

Не забуватимемо — про це майже ніхто не говорить в ефірах — саме українці голосуватимуть на референдумі щодо вступу до ЄС, це буде волевиявлення українців. А за останніми опитуваннями і НАТО, і ЄС у нас виходять на показники понад 87%. І останнє, дуже важливе: євроінтеграція — це можливість розвитку громад та територій. Якби не проект децентралізації, який називають одним з найуспішніших євроінтеграційних проектів для нашої держави, у нас не була б так розвинена Україна, чому дуже заздрить Росія.

Андрюс Кубілюс: Якщо Україна рухатиметься в ЄС такими хорошими темпами, то зможе брати участь у виборах до Європарламенту в 2029 році

— Щодо інтеграції [України] до Європейського Союзу: тут ми маємо спільне розуміння важливості того, щоб Україна досягла цього членства якнайшвидше. Процес інтеграції має відбуватися паралельно з відновленням, коли так званий план Маршалла почне втілюватися в життя за допомогою великих грошей.

Для цього потрібно, щоб переговори щодо членства в ЄС розпочалися цього року. Не бачимо жодних причин якось відкладати такий початок.

Якщо розпочнуться перемовини, потрібно, щоб вони проходили з такою самою амбіцією, з таким самим темпом, як вони проходили, коли ми вступали до Євросоюзу. Переговори з нами тривали на три роки більше… І якщо Україна піде в ЄС такими добрими темпами, то в 2027 році перемовини можуть закінчитися. Саме тоді Литва головуватиме в Євросоюзі — вона може взятися за лідерство, щоб справді такі переговори закінчилися за чотири роки.

Потім два роки [потрібно] на ратифікацію договору — і в 2029 році Україна зможе брати участь у виборах Європарламенту, які саме тоді відбуватимуться.

Ігор Рейтерович: Це буде абсолютно унікальний випадок, коли країна паралельно з війною і одразу після війни завершує процес вступу до ЄС

— Дата буде визначена, коли Україна остаточно виконає сім пунктів рекомендацій. Деякі з них можуть затягтися на декілька місяців, інші вже давно проголосували. Тут справді є певний різнобій, але цей різнобій абсолютно об’єктивного характеру.

Треба розуміти, що є досить серйозні вимоги, які стосуються, наприклад, судової реформи. І цей процес об’єктивно потребує часу для модернізації. Це, зокрема, завершення процесу відбору суддів — для того, щоб вони могли приймати рішення в ключових справах, які стосуються навіть не так інтеграції до ЄС, як нормального функціонування нашої судової системи загалом.

Тому тут немає нічого дивного, що і представники Європейського Союзу, і представники нашої влади говорять про те, що це може бути в 2023 році.

Але конкретні дати поки що не називають, бо вони можуть змінюватися. Звичайно, сподіватимемося, що вони змінюватимуться у бік зменшення. Тобто якнайшвидше буде оголошено про те, що сім пунктів остаточно виконано, і Україна може офіційно подавати заявку для початку переговорів про фінальну інтеграцію, яка, в свою чергу, може розтягнутися на тривалий період часу.

Але це абсолютно нормальний процес, через який проходила велика кількість країн, які рано чи пізно інтегрувалися до ЄС. До того ж давайте не забувати, що не було, наприклад, війни проти цих країн, тому в якихось питаннях вони знаходилися в більш виграшній ситуації, ніж Україна.

З іншого боку, процеси повоєнного будівництва, які обов’язково будуть після нашої перемоги, зокрема модернізації нашої економіки, мені здається, вони не затягуватимуть інтеграцію до Євросоюзу, а навпаки, її пришвидшуватимуть. Тому що це буде абсолютно унікальний випадок, коли країна паралельно з війною і одразу після війни завершує процес вступу до ЄС.

І, швидше за все, ставлення в цьому плані до України буде зовсім інше, більш позитивне та лояльне. Бо вони бачать, які зусилля ми докладаємо на цьому шляху. Впевнений, у України цей процес буде набагато швидшим, [ніж у інших країн ЄС].

[У весняному проміжному звіті Єврокомісії] слід очікувати, що деякі пункти Україна повністю виконала і жодних претензій, зауважень до них немає. Можливо, за деякими пунктами будуть певні зауваження… Але до таких зауважень треба ставитись абсолютно спокійно — це робочий бюрократичний процес. Україна, звісно, братиме це до уваги та досить оперативно вноситиме додаткові зміни.

Тут треба віддати належне Євросоюзу: коли вони готують такі документи, вони не просто містять критичні зауваження, а й механізми вирішення тієї чи іншої проблеми із зазначенням термінів.

Однак виконати відразу всі побажання досить складно через те, що це вимагає внесення величезної кількості змін до чинного законодавства. А вони тягнуть за собою наступні зміни… І це лише те, що відбувається в контексті роботи Верховної Ради, яка голосує за ті чи інші закони. Потім ці закони опускаються на нижчий рівень, відповідно їх потрібно узгоджувати з великою кількістю нормативно-правових актів. Вони стосуються різних сфер суспільного життя — децентралізації, економічного розвитку, гуманітарної політики та багатьох інших речей.

Щодо питань, пов’язаних з регулюванням діяльності ЗМІ, прав і свобод нацменшин: ми приймали в цих сферах певні закони. Мені здається, зауважень взагалі ніяких не буде, тому що на сьогоднішній день вже було зазначено представниками ЄС, що Україна виконала домашнє завдання на максимальний бал, зробила всі необхідні зміни.

Зрозуміло, що може бути окрема позиція певних країн, наприклад, тієї ж Угорщини, яка може захотіти нагадати про себе і отримати додаткові преференції та бонуси. До цього теж треба бути готовим, досить спокійно ставитися і виконувати завдання, що стоять перед нашою країною.

На мою думку, всі європейці на сьогодні абсолютно солідарні, що Україна оперативно справляється з цими завданнями, незважаючи на об’єктивні обставини у вигляді широкомасштабної війни, яку веде Росія проти України. З точки зору внесення необхідних змін ми як мінімум не відстаємо від графіку, а далі, можливо, будемо йти з певним випередженням.