Мінус мільйони барелів: як далекобійні удари ЗСУ паралізують нафтову імперію Путіна (ВІДЕО)

Українські дрони уразили чотири російські судна та 13 електропідстанцій. Про це заявили в Силах безпілотних систем. У ніч на неділю, 19 липня, у Чорному морі було завдано ударів по двох танкерах тіньового флоту Росії, суховантажу та плавучому крану. А на тимчасово окупованих територіях знищено 13 енергооб’єктів, вісім із них — у Криму. Ефектно палали об’єкти, які допомагають Кремлю продовжувати агресію, і на території РФ. Про те, який результат дають далекобійні санкції України, розповідає FREEДOM.

Служба безпеки України завдала успішних ударів по танкеру тіньового флоту Росії Avero у Чорному морі, а також по трьох нафтобазах у Ставропольському краї Росії. Відстань до цілей від державного кордону України становила близько 600 км. Унаслідок атаки на всіх трьох об’єктах виникли масштабні пожежі. Зафіксовано вибухи та займання резервуарів із паливно-мастильними матеріалами. Це лише частина спецоперацій Сил оборони України, які ускладнюють експорт російської нафти, позбавляють Кремль нафтодоларових надходжень, що йдуть на війну проти України, а також знижують можливості противника забезпечувати свої війська пальним.

“Продовжуємо абсолютно справедливо й точно відповідати на російські удари. Сьогодні українські далекобійні санкції досягли певних об’єктів, які забезпечують і фінансують російську агресію. Підрозділи СБУ уразили одразу три нафтобази у Ставропольському регіоні, а наші Збройні сили — ще один об’єкт паливної сфери в цьому ж регіоні. В акваторії Чорного моря зафіксовано точні влучання по трьох російських танкерах тіньового флоту. Дякую кожному нашому підрозділу, який забезпечує в Росії посилення відчуття того, що цю війну треба завершувати”, — повідомив президент України Володимир Зеленський.

У ніч на 18 липня кілька міських округів Підмосков’я зазнали атаки дронів. Зокрема, логістичний склад в Електросталі. Після удару там виникла сильна пожежа. За інформацією президента України Володимира Зеленського, ці об’єкти були залучені до постачання підсанкційних комплектувальних для виробництва безпілотників і навігаційного обладнання. Саме тому вони були законними військовими цілями, кажуть експерти. А всі далекобійні санкції України працюють у трьох напрямках: на території РФ, на тимчасово окупованих територіях та в морі.

“По-перше, вони діють у зоні, яку противник вважає своєю, а по-друге — долають ППО. Виходить, або його там немає, або воно справді безсиле. Це два основні висновки, які я б зробив. У Чорному морі ситуація протилежна. Там ми в морі є, присутні, а в повітрі цілодобово перебувають російські літаки. А в Азовському морі ситуація майже навпаки. Нас там в акваторії фактично немає, але в повітряному просторі ми є”, — розповів речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук.

Відстані точного ураження цілей у РФ Збройними силами України стрімко зростають. Дистанції у 800 і навіть 1000 км уже стали робочими. Днями СБУ знищила стратегічний бомбардувальник Ту-95 на російському аеродромі “Енгельс”. Саме цей літак російські військові регулярно використовують для завдання ударів по Україні.

“Важливість цього аеродрому та розташованої на ньому техніки для Росії є дуже великою. І чим більше ми демонструватимемо цими успішними ударами можливість точного ураження цих засобів противника, а також виведення повністю або частково з ладу цієї техніки, тим складніше буде противнику знаходити інші аеродроми для базування подібних ударних потужностей”, — наголосив засновник компанії-виробника оборонної продукції First Contact, учасник бойових дій Валерій Боровик.

На 75% знизилася пропускна спроможність Керченської поромної переправи протягом двох тижнів операції Сил безпілотних систем “МоЛоЧКа”, повідомив командувач СБС Роберт “Мадяр” Бровді. Роботу Керченської поромної переправи до початку операції забезпечували чотири пороми, які регулярно курсували між портами Кавказ і Крим. П’ятий перебував у резерві в порту Керч. Також були перерізані сухопутні шляхи до тимчасово окупованого Криму. У результаті — порушена логістика та дефіцит у Криму не лише пального, а й продуктів.

“Населення починає думати, точніше розуміти, що таке війна проти України і що це дуже погано й для них. У Криму проживає близько 2 млн населення, з них 1 млн — це люди, яких привезли до Криму після окупації у 2014 році. Загалом Криму щодоби потрібно 5 тис. тонн пального для функціонування цивільної та військової інфраструктури”, — зазначив капітан 1-го рангу запасу, заступник начальника штабу ВМС ЗСУ (2004–2020 рр.) Андрій Риженко.

За останні 100 днів Збройні сили України близько 50 разів атакували нафтопереробні об’єкти Росії, уразивши щонайменше 24 із 34 великих НПЗ. Попри обіцянки влади прикрити їх системами ППО, зробити це найближчим часом навряд чи вдасться: засобів недостатньо, заводи розкидані на великій території, і навіть найбільш ешелоновану систему захисту проривають українські дрони, як це сталося з московським НПЗ.

“Зараз росіяни опинилися в тій самій ситуації, у якій вони тримали нас чотири роки. Тому тут можна сказати, що спостерігається такий зсув, і цей зсув — стратегічного рівня. Якщо така кількість суден була уражена, то немає жодної гарантії, що бойові кораблі не підуть тим самим шляхом”, — наголосив Дмитро Плетенчук.

Продовження ударів призведе до того, що криза з пальним перетвориться на структурну. Причому дорожчатиме не лише бензин, а й дизельне пальне, що стане проблемою не тільки для фронту, а й позначиться на сільському господарстві, вивезенні сміття та зростанні інфляції.

https://www.youtube.com/watch?v=vLDrKHpWOc8

Читайте також: Росія втратила до 75% потужностей Керченської поромної переправи, — “Мадяр”