Майбутнє Близького Сходу: капітуляція Ірану або війна з наслідками для всього світу

В ніч на 22 червня Повітряні сили США протибункерними ракетами атакували об’єкти ядерної програми Ірану — заводи збагачення урану в Фордо та Натанзі, а також сховище в Ісфахані. Усі три об’єкти були повністю знищені.

Подробиці удару США по Ірану

Військову операцію під кодовою назвою “Опівнічний молот” було здійснено за участі понад 125-ти літаків ВПС Сполучених Штатів. Бомбардувальники скинули 14 протибункерних бомб на два іранські ядерні об’єкти — заводи збагачення урану в Фордо та Натанзі. А ракети Tomahawk (“Томагавк”) уразили третю базу — Ісфахан.

Міністр оборони США Піт Хегсет заявив, що в результаті операції ядерні амбіції Ірану знищені.

“Ми знищили іранську ядерну програму. Але слід зазначити, що операція не була спрямована проти іранських військ або іранського народу. Це була цілеспрямована, потужна і чітка місія знищення іранського ядерного потенціалу. Такі були цілі. Ось що було уражено. Це було вражаюче”, — сказав він.

Хегсет закликав іранське керівництво до врегулювання ситуації дипломатичним шляхом.

“Напередодні президент Трамп заявив, що хоче миру. Тут необхідне врегулювання шляхом переговорів. Ми в кінцевому підсумку продемонстрували, що у Ірану не може бути ядерного потенціалу. Це дуже чітка місія, визначена перед цією операцією”, — підсумував міністр оборони США.

Під час атаки, як пише агентство Reuters, були залучені американські бомбардувальники В-2. Лише ці літаки здатні нести важкі протибункерні бомби GBU-57, які загрожували захищеному заводу збагачення урану Фордо.

“Наша мета полягала в знищенні ядерних потужностей Ірану збагачення урану та усуненні ядерної загрози, що виходить від держави номер один у світі — спонсора тероризму. Сьогодні я можу повідомити світу, що удари стали вражаючим військовим успіхом. Ключові ядерні об’єкти Ірану збагачення були повністю і остаточно знищені”, — заявив президент США Дональд Трамп.

Фордо — це один з найбільш захищених ядерних об’єктів Ісламської республіки. Завод збагачення урану тут прихований у товщі гірської породи. Як заявив посол Ізраїлю в США Єхієль Лейтер після початку операції Ізраїлю “Народ як лев”, саме ліквідація Фордо, відповідно до задуму Тель-Авіву, повинна стати фінальною точкою військових дій.

Заяви сторін після атаки дещо розходяться. Дональд Трамп запевняє, що всі три ядерні цілі знищені. А заступник політичного директора іранського державного телебачення Хасан Абедіни стверджує, що Тегеран евакуював ядерні об’єкти заздалегідь, і шкода, завдана американським бомбардуванням, нібито не критична.

“Удари по Фордо і особливо Ісфахану, де готувалися саме стрижні для виготовлення ядерних боєголовок, — це дуже серйозний удар по всій ракетно-ядерній програмі Ірану. Можна сказати, принциповий удар. Існує ще достатня кількість пунктів збагачення урану, існують ще об’єкти на сході країни, які Ізраїль намагається не зачіпати”, — пояснив журналіст, голова комісії з міжнародних зв’язків Союзу журналістів Ізраїлю Ростислав Гольцман.

Міжнародна організація з атомної енергії Ірану пригрозила продовжити розвиток ядерної програми, попри на удари по своїх об’єктах, повідомляє Tehran Times.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху назвав американські удари історичним поворотом для майбутнього Єврейської держави, позбавивши Іран найнебезпечнішої в світі зброї. Проте Міжнародна організація з атомної енергії Ірану пригрозила продовжити розвиток ядерної програми, попри атаку своїх об’єктів. Міністр закордонних справ Ісламської республіки звинуватив Вашингтон у порушенні міжнародного законодавства і зазначив, що Тегеран буде відповідати будь-якими доступними способами.

“Події обурливі і матимуть довгострокові наслідки. Відповідно до статуту ООН і його положень, що допускають законну відповідь в порядку самооборони, Іран залишає за собою всі можливості для захисту свого суверенітету, інтересів і народу”, — написав у соцмережі міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі.

Відповідь Ірану на нічну атаку США не забарилася. Збройні сили країни вдарили по Ізраїлю баллистичними ракетами. У Тель-Авіві поранено 86 осіб, двоє — у стані середньої тяжкості. Пошкоджено житлові будинки та офісні будівлі.

“Було три хвилі ракетних атак баллистичними ракетами. Загалом — близько 25 ракет. Були падіння ракет і в центрі, і на півночі країни”, — повідомив Ростислав Гольцман.

Вступ США в конфлікт Ізраїлю і Ірану став сюрпризом. До цього Трамп уникал заяв про плани Вашингтона. А прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт 19 червня заявила, що Трамп прийме рішення протягом наступних двох тижнів, оскільки начебто вважає можливими переговори. Тепер після ударів по Фордо, Натанзу та Ісфахану американський президент заявив, що США можуть завдати нових ударів по Ірану, якщо Тегеран не погодиться на мир.

Іранський ядерний об’єкт у Фордо сильно постраждав після атаки США, однак міг устояти. Про це заявив прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху.

За його словами, масштаб шкоди ще належить оцінити.

Глава ізраїльського уряду 23 червня повідомив, що Вашингтон не висував Тель-Авіву ніяких умов. Тобто Ізраїль не зобов’язаний припиняти бойові дії в секторі Газа в обмін на американські удари по ядерній інфраструктурі Ірану.

Істребітелі ВПС Ізраїлю завдали удару по штаб-квартирі “Басидж” та іншим об’єктам, які належать силам внутрішньої безпеки Ірану та Корпусу охорони ісламської революції в Тегерані. Також були атаковані шість режимних аеропортів у західному, центральному та східному Ірані.

Зокрема, були поразки корпусу “Альборз”, місць розташування розвідки і поліції. За даними ЦАХАЛ, ці штаби є важливими як у військовому плані, так і з погляду управління, і завдання удару по них  завдало шкоди військовому потенціалу іранського режиму.

Під час ударів по аеродромах були знищені злітно-посадкові смуги, підземні ангари, літаки-заправники, літаки F-14, F-5 та AH-1.

Що буде, якщо Іран не капітулює — думки експертів

Які можливі наслідки для світової економіки може спричинити продовження війни між Іраном та Ізраїлем? Як відповість Іран на знищення своїх ядерних об’єктів США та Ізраїлем? Яке майбутнє чекає на Іран в умовах міжнародної ізоляції та загрози подальших військових дій? На ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:

• В’ячеслав Ліхачов, сходознавець;
  
• Сергій Данилов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень;
  
• Сергій Мигдаль, експерт з питань безпеки, колишній офіцер Міжнародного департаменту поліції Ізраїлю.
  

В’ЯЧЕСЛАВ ЛІХАЧОВ: Іран може вплинути на світову торгівлю нафтою

— Американські бази можуть бути атаковані з близької відстані, ніж Іран намагається атакувати Ізраїль. І, попри на захищеність об’єктів, попри  готовність американських військових до такого сценарію розвитку подій, це може призвести до певних збитків і жертв для Америки.

Чи вважатиме Іран таку відповідь достатнім для себе? І чи залишиться він без значущої відповіді від американців? Сказати складно. Навряд чи. Американці не можуть дозволити собі не відповісти на таку атаку. В Ірані зараз існує запит на підвищення ставок і на збереження обличчя не шляхом повернення за стіл переговорів, а  шляхом нанесення ворогам якогось суспільного збитку.

Друга можливість — це атаки в арабських монархіях Персидської затоки, де можуть бути об’єктами як американські бази, що є в Саудівській Аравії, в Катарі, в Об’єднаних Арабських Еміратах, так і нафтові інфраструктури з видобутку та перероблення нафти. Якщо Іран вирішить звинуватити арабські монархії в тому, що вони надали повітряний простір або якимось чином брали участь в американській агресії. Але це також загрожує найбільш масштабними наслідками для світової економіки, для подальшої ескалації конфлікту з усіма навколишніми країнами, і це сценарій, який заганяє Іран у глухий кут.

Мабуть, цю опцію ще тримають на столі, але зараз не готові її використовувати.

Остаточне рішення — це перекриття Ормузької протоки в Персидську затоку, через яку проходить приблизно третина всієї нафти, що торгується морем. Це, звісно, суттєво вплине на світову економіку, але це такий варіант гри в довгу. І мені здається, що саме цей варіант зараз переважний для іранської влади.

Вони запасаються стратегічним терпінням, будуть сидіти під ізраїльськими ударами, час від часу підраховувати успіхи, бити по Ізраїлю та, ймовірно, по американських військових базах, і дивитися, як буде розвиватися ситуація. Вони будуть чекати, поки американці та європейці не почнуть здійснювати якісь зусилля для тиску на Ізраїль.

Також, можливо, Іран відповідатиме асиметрично, тобто терористичними діями проти ізраїльської та американської інфраструктури. Це можуть бути і дипломатичні установи, і все, що завгодно. В минулому вже був досвід підриву будівлі єврейської громади в Буенос-Айресі, Аргентина, 30 років тому.

СЕРГІЙ ДАНИЛОВ: Між капітуляцією і тривалим конфліктом Іран обере капітуляцію, але назве це по-іншому

— Парламент Ірану проголосував за блокаду Ормузької протоки. Мені здається, що це поки більше загроза, ніж реальність. Блокада буде тільки в разі, якщо режим відчує екзистенційну загрозу для свого існування. Тому що це значною мірою постріл собі в ногу.

Це те, що дуже сподобається Китаю, який отримує досить велику частку іранської нафти. Китайці вирішили, що, очевидно, в режим Ірану можна інвестувати. Поки що це не підтверджено, але є припущення, що Китай зараз стає справжнім союзником Ірану, і іранські можливості протиповітряної оборони зараз будуть відновлюватися саме завдяки китайській допомозі. Є різні чутки на Близькому Сході про те, що якесь озброєння надходить через країни Центральної Азії, швидше за все, через Пакистан, як найближчого союзника Китаю.

Розрахунок китайців у тому, щоб показати неспроможність американської політики на Близькому Сході, затягнути Америку в довгу війну, виснажувати її в тривалому протистоянні.

Іранці вміють грати в довгу. Визначені риси стоїцизму вони не раз демонстрували і під час Ірано-Іракської війни, і під санкціями.

І в цьому сенсі іранці можуть стати зручним інструментом для Китаю, для виснаження США. Хто ще стане, по суті, під знамена Ірану в нинішній ситуації? Північна Корея, насамперед.

Очевидно, Трамп був впевнений в тому, що перемога буде досить швидкою, і що є можливість посадити іранську делегацію за стіл переговорів. Від міністра закордонних справ Ірану прозвучала фраза: “Ми не підемо на переговори під час агресії”, що означає: “Припиніть обстріли, тоді почнемо говорити”.

Взагалі від міністерства закордонних справ було кілька сигналів, крім того, що “ми відповімо”, “ми маємо право на самооборону”, “ми обов’язково будемо бомбити”.

Вони досить тонко натякають на те, що шанс для переговорів є, і я вважаю, що він є. Якщо в їхньому уявленні буде крах режиму, між крахом режиму і капітуляцією, тобто збереженням своєї влади, вони оберуть капітуляцію, просто назвуть це по-іншому.

Складеться така ситуація чи ні — не знаю, але шанс на це є. Навряд чи, але й найголовніше, переговори йдуть між Штатами, Іраном, і дубинка зараз у руках у Штатів.

СЕРГЕЙ МИГДАЛЬ: Іран перед дилемою: капітуляція або самогубний напад

— Я б описав ситуацію так, що американці ще не приєдналися до Ізраїлю у його військових діях проти Ірану. Це була саме одночасна акція, де президент Трамп задоволений знищенням ядерних об’єктів Ірану. Вони знищені, хоча треба сказати, що, за словами директора МАГАТЕ, Нетенз був знищений вже на 90 відсотків Ізраїлем за минулий тиждень, а Ісфахан приблизно на 75 відсотків. Тепер від них реально вже нічого не залишилося. Також серйозно вражений Фордо.

Трамп вимагає “м’якої капітуляції” іранського режиму. У тому сенсі, що, на відміну від Японії чи Німеччини, Іран не буде окупований американськими військами і військами союзників, але його вимоги однозначні: повна публічна відмова від ядерної програми, демонтаж всього, що ще залишилося, і передача будь-яких ядерних матеріалів, як збагаченого до 60 відсотків урану, так і запасів незбагаченого в нейтральні руки.

Наприклад, Швейцарії, Росії чи Китаю. Якщо ні, то тоді він вживе якісь наступні кроки. Що буде — ми не знаємо.

Ми спостерігаємо паралельно продовження концентрації американських сил навколо Близького Сходу та в Індійському океані, Середземному морі. Трамп показує, що він буде готовий до будь-яких спроб Ірану помститися.

Іранці зараз стоять перед дилемою: або йти на капітуляцію, або зробити крок, заснований на своїй гордості, як вони заявляють, що практично рівний самогубному нападу Японії на Америку або, наприклад, не менш самогубному оголошенню війни Беніто Муссоліні 11 грудня 1941 року Америці. Але ми, на жаль, не знаємо, що твориться в головах у цих аятол. Там борються дві фракції: одна більш прагматична, на чолі з президентом Пезешкіаном, і є залишки керівництва КСІР, більшість вже загинула, але кілька ще залишилося. Ізраїль продовжує їх вибивати кожен день, і у цих людей апокаліптичне мислення.

Читайте також: Імітація мирного процесу: Путін використовує переговори в Стамбулі як ширму для війни