Літня кампанія Росії провалилася: чого чекати від осіннього наступу

Росія готується до осіннього наступу, про що свідчить масштабне перегрупування окупаційних сил на фронті, повідомляють аналітики Інституту вивчення війни.

Літня кампанія завершилася невдачею — поставлених цілей російському командуванню не вдалося досягти. Військові втрати Росії значні, особливо серед особового складу. Лише в серпні армія агресора зазнала втрати у розмірі двох дивізій — близько 30 тисяч осіб, повідомило Міністерство оборони України. Крім того, в серпні Сили оборони України знищили 3,5 тисячі одиниць ворожої автомобільної техніки та автоцистерн.

Росія готує нові атаки на Донбасі: підрив наступу та перекидання військ

“Попри тенденцію до зменшення використання важкої бронетехніки ворогом через її вразливість на полі бою, наші воїни активно знищували і цю техніку. Протягом серпня російська армія втратила 87 танків і 161 бойову броньовану машину,” — повідомляється у заяві Міноборони України.

Втрати понесла і армія союзника Росії — Північної Кореї. Про загибель 2 тисяч північнокорейських солдатів повідомила розвідка Південної Кореї. Очікується, що незабаром Пхеньян направить Москві нове підкріплення.

“Національна розвідка також заявила, що Північна Корея, ймовірно, відправить близько 6 000 військовослужбовців до Росії в рамках третьої партії військ для підтримки війни Москви проти України… З жовтня минулого року Північна Корея відправила близько 13 000 військовослужбовців та звичайне озброєння для підтримки військових зусиль Росії,” — йдеться у публікації агентства Yonhap.

Аналітики констатують, що літня кампанія Росії завершилася катастрофою для армії агресора — значними втратами в особовому складі та провалом наступу.

Спроби Росії захопити Покровськ Донецької області також виявились марними.

Однак російські генерали не збираються змінювати тактику. Очікується, що нові підрозділи будуть направлені на нові штурми. Сили оборони України знають про плани російського Генштабу — наступ у районі Костянтинівки та Дружківки.

Аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляють про готовність російської армії до осіннього наступу на Донеччині, включаючи райони Добропілля, Покровська та Костянтинівки. Російське командування зменшило пріоритет наступу в Сумській області та передислокувало війська до Донецької області.

“Російське командування передислокувало відносно “елітні” сили морської піхоти та ВДВ з Сумської області та Херсона до Донецької області для посилення наступальних операцій на напрямку Добропілля,” — йдеться в звіті Інституту вивчення війни.

Крім того, Кремль продовжує шантажувати світ загрозою ядерної зброї. Під час навчань ОДКБ у Білорусі було відпрацьовано застосування ядерної зброї, повідомив начальник Генштабу Білорусі. Ці маневри тривають з 31 серпня до 6 вересня, а вже 12 вересня розпочнуться російсько-білоруські навчання “Захід-2025”.

Російські втрати та плани на осінь: ситуацію на фронті оцінили експерти

Чому літня кампанія Росії завершилася провалом? Які втрати понесла російська армія в серпні 2025 року? Які плани Росії на осінній наступна Донеччині? Як нестача бронетехніки впливає на дії російської армії? На ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДOM відповіли:

• Владислав Селезньов, військовий експерт;
• Сергій Грабський, військовий експерт, учасник миротворчих місій у Косово та Іраку;
• Сергій Братчук, спікер Української добровольчої армії;
• Павло Лакійчук, військовий експерт, керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”.

ВЛАДИСЛАВ СЕЛЕЗНЬОВ: За три місяці наступу росіяни втратили трохи понад 200 танків

— Я досить раціонально оцінюю російський військовий потенціал саме в частині накопичення людських ресурсів. Російська мобілізаційна машина продовжує працювати з тими ж темпами. Російські емісари буквально по всьому світу шукають охочих заробити великі гроші, і найманці беруть участь у бойових діях на боці Російської Федерації.

Тому думаю, що в найближчій перспективі з особовим складом у противника проблем не буде. А от з чим у них дійсно проблема — так це з достатньою кількістю бронетехніки, в першу чергу з танками.

Зверніть увагу, наскільки зменшилися втрати противника саме в цій сфері.

За три місяці наступальної кампанії росіяни втратили трохи більше 200 танків. І це не пов’язано з тим, що українські артилеристи стали менш ефективно знищувати ворожу бронетехніку. Ні, противник просто надзвичайно рідко виводить її на поле бою, використовуючи лише в виняткових випадках на найбільш пріоритетних ділянках фронту.

З чим це пов’язано? З тим, що до цього українські сили оборони системно і методично знищили практично всі запаси противника в цій компоненті. Найголовніше — пам’ятати, що війна змінилася.

Все більше використання на полі бою різних типів дронів фактично перетворює величезні броньовані бойові машини на легку ціль. Хай не один дрон, але десятки апаратів гарантовано знищать навіть найсучасніший російський танк. В цих умовах навіть спроби противника активно залучати засоби радіоелектронної боротьби, включаючи тактичного рівня, не завжди допомагають.

СЕРГІЙ ГРАБСЬКИЙ: Росіяни можуть воювати тільки людьми, а техніки як не було, так і немає

— Ті цілі, які ставив противник у весняно-літній кампанії, їм не виконані. Взагалі, абсолютно. Так, безумовно, ми маємо певний прогрес армії РФ. Загальна територія, яку окупант узяв під свій тимчасовий контроль, складає близько 1500 квадратних кілометрів. Так, це важає, але яких цілей досяг противник, хаотично просуваючись на окремих ділянках? Та ніяких.

Якщо подивитися на зведення втрат російської армії, то раніше противник втратив танкову роту за день — близько 10–12 машин. Зараз, якщо вони втрачають 1–3 машини, це вже вважається серйозним досягненням. Противник значно скоротив використання техніки під час бойових дій.

Герасимов може заявляти про намір просуватися далі, але кожен просування супроводжується величезними втратами при мінімальному результаті. Питання лише в тому, наскільки вони будуть готові продовжувати такі наступальні дії найближчим часом.

Малоймовірно, що вони зможуть розвинути наступальні дії масштабного характеру. Зараз ми маємо справу з млявим просуванням противника, якщо таке взагалі є.

Так, є проблеми і у нас. Українська армія і сили оборони потребують серйозного поповнення ресурсами, озброєнням і технікою. Але головне те, що противник, маючи чисельну перевагу, не може її реалізувати.

Для пропаганди і “картинки” вони будуть заявляти про наступальні дії і декларувати захоплення того чи іншого населеного пункту. Але це своєрідна гра в наперстки. Адже відстань між населеними пунктами, особливо на Донбасі, вимірюється метрами, максимум десятками метрів.

Так, таке просування можливе, але воно суттєво не змінює лінію фронту. Російська Федерація має можливість збільшувати кількість особового складу, але жодним чином не може наростити кількість техніки. І ці цифри не змінюються: 3250 танків, близько 5000 артилерійських систем, до 300 літаків і 290 гелікоптерів — ми фіксуємо їх вже понад рік. В цьому і полягає зловісний задум російського військового керівництва: війна для них — спосіб існування.

Тому вони будуть кидати в жерло війни все, що зможуть. Поки це безмежні людські ресурси, але і вони не безкінечні. А техніки як не було, так і немає. Російська військова промисловість виявилася феноменально нездатною в рази наростити випуск техніки, відповідної потребам війни. Ні за кількістю ракет, ні за кількістю танків.

Тому російська армія виявилася неспроможною відповідати на виклики, які організували українські сили оборони. Ми констатуємо практично відсутність результатів оперативних військ у весняно-літній кампанії 1925 року.

Росіяни з радістю готові помирати на полях боїв в Україні. Це служить і завданню підтримки “бойового духу” російського суспільства, і подальшій мобілізації для продовження війни. Це продумана теорія, що дозволяє кремлівському режиму існувати далі.

СЕРГІЙ БРАТЧУК: Росія не втримала Сумщину і передислокувала війська під Покровськ

— Російська армія втратила понад 1 мільйона 100 тисяч убитих і поранених. Це величезні цифри. Вони, на жаль, ще не стали критичними для Росії. Але зважаючи на всі так звані дедлайни, які російська армія ставила для себе під час широко розрекламованої літньої наступальної кампанії, ми бачимо, що не тільки терміни не витримані, але й на деяких напрямках росіяни не просто зазнала втрат — Сили оборони України вибили їх з населених пунктів.

Бліцкриг на Північно-Слобожанському напрямку, тобто на Сумщині, повністю провалився. Про те, що цей напрямок втратив пріоритет, свідчить передислокація військ з Сумщини на Покровське напрямок, до Донецька. Донецька область залишається в пріоритеті: там сконцентровані найбільш боєздатні частини противника.

Зокрема, 155-та окрема бригада морської піхоти — відома своєю жорстокістю щодо українських військовополонених. Ця бригада кілька разів повністю переформовувалась через величезні втрати, зокрема на Вугледарському та Сумському напрямках. Тепер її черга воювати під Покровськом, і думаю, вони пройдуть цей шлях безчестя і тут, зазнавши нові втрати.

Ворог визначив для себе кілька напрямків і провів так звану стратегічне перегрупування військ, щоб сконцентрувати сили для найбільш інтенсивних атак. Це Покровське та Новопавлівське напрямки, які конкурують між собою за роль головного.

ПАВЛО ЛАКІЙЧУК: Путіну потрібно нове Дебальцеве, але його не буде

— Літній, так званий, наступ — ми його називаємо літнім, а офіційно це стратегічна наступальна операція РФ, яка планувалась навесні цього року, провалилася.

Чому з погляду росіян це провал? Тому що операція — це єдиний комплекс заходів, пов’язаних по часу, місцю, силам і засобам. Під ці заходи планувались розрахунки сил і ресурсів по днях, по годинах, по тижнях і місяцях. Наприклад, два тижні на прорив оборони: для цього призначалося певне число дивізій, боєприпасів, паливо-мастильних матеріалів, бинтів, крові і всього іншого. Прорвати оборону в встановлені терміни не вдається, доводиться кидати другі ешелони, які призначались для розвитку успіху. Доводиться поповнювати сили, які втрачаються під час прориву, якого не відбувається. Боєприпаси і паливо знову йдуть на продовження атаки. І за чотири місяці росіянам не вдалося стратегічно прорвати оборону.

Так, тактичні успіхи є, але завдання стратегічної операції — це саме стратегічний прорив, вихід на оперативний простір.

Герасимов вже говорить про те, що вони будуть перегруповуватися і продовжувати так звану “СВО”. Але сенс за цими словами один: плани на стратегічну наступальну операцію провалилися. Тепер потрібно перегрупувати сили, перерозподілити резерви, людські і матеріальні ресурси, формувати новий наступ. Поки видно, що напрямки головного удару залишаються тими ж.

Ніхто точно не знає, може, тільки ГУР розуміє, який план і задум російського командування в нових умовах. Можливо, будуть і інші напрямки, але найімовірніше основні удари на осінньо-зимовий період збережуться. Тому Покровськ залишається ключовою точкою застосування зусиль росіян, Лиман — фланговим напрямом, Куп’янськ — важливим для забезпечення логістики “Північ–Південь”. Тактичні успіхи є і на Новопавлівському напрямку, де у нас великі проблеми, але стратегічної задачі це не вирішує.

Торецьк і Часовий Яр — дуже серйозна ситуація, яка може призвести до локальних оточень наших сил. Командування це розуміє і відводить війська частково то на одному, то на іншому ділянці. У Покровську росіянам не вдалося захопити місто “зненацька”, тому головне їхнє завдання зараз — охопити його з метою оточення. Путіну потрібно хоча б “Дебальцеве 2.0”, але цього не буде.

Що мотивує кидати в м’ясорубку росіян, бурятів, таджиків, узбеків, корейців, білорусів? Путіну все одно, він кидає людей в м’ясорубку.

Путін приймає рішення з мобілізації економіки і людських ресурсів. Зараз він намагається розв’язати проблему нестачі людей різними способами. Перший — доплати і прихована мобілізація серед безталанних шарів. Але цей механізм працює все гірше. Другий варіант — часткова або всеосяжна мобілізація. Це те, чого Путін боїться найбільше, тому що мобілізація 2022–2023 років показала: російський народ, хоча і на словах підтримує війну, особисто в ній брати участь не хоче. Третій варіант — найманці. Це іноземні військові, в тому числі корейські та білоруські.

Читайте також: Фіаско цілей “СВО”: російська армія провалила весняно-літню кампанію — аналіз Снєгирьова