Вчора о 22:46
Тисячі ракет Patriot (“Петріот”) не здатні ефективно протистояти десяткам тисяч іранських дронів, заявив президент України Володимир Зеленський. За його словами, один такий безпілотник обходиться приблизно у 40 разів дешевше за ракету. Саме тому використання дорогих ракет для їх знищення економічно недоцільне.
Зеленський зазначив, що в Україні сформована повноцінна система протиповітряної оборони, за винятком антибалістичної компоненти. Водночас такі системи є у США. Об’єднання цих можливостей, на його думку, дозволило б забезпечити захист неба над будь-якою країною, особливо з урахуванням унікального бойового досвіду Сил оборони України.
Український досвід війни став популярним на Близькому Сході
Український досвід і технології стають особливо актуальними для країн Перської затоки, які зіткнулися з атаками іранських дронів типу Shahed (“Шахед”). Зеленський повідомив, що Україна вже отримала шість запитів від держав Близького Сходу на допомогу у захисті повітряного простору. За даними ізраїльських ЗМІ, прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу також має намір обговорити з українським президентом співпрацю у сфері перехоплення дронів. Попри наявність в Ізраїлю однієї з найрозвиненіших систем протиракетної оборони, масовані атаки безпілотників стали серйозним викликом для його ППО.
Зеленський наголосив, що загрози з боку Ірану через підтримку країн Перської затоки не є чимось новим. За його словами, протиповітряна оборона має виключно захисний характер.
“За останні чотири роки я чув багато різних заяв. Для нас важливо, що Сполучені Штати і лідери країн Близького Сходу звернулися по допомогу з перехоплювачами дронів. Вони звернулися до нас за експертизою у сфері протиповітряної оборони. Протиповітряна оборона — це не про наступальні можливості”, — акцентував Зеленський.
Голова комісії з національної безпеки парламенту Ірану Ібрагім Азізі раніше заявив, що Тегеран може завдати удару по Україні за нібито надану Ізраїлю допомогу, зокрема за постачання безпілотників.
Зеленський же повідомив, що Україна готова ділитися своїм досвідом і оборонними рішеннями.
“Ми не боїмося подібних заяв. Ми чуємо такі заяви щодня протягом останніх чотирьох років — точніше, 12 років. Для нас це не новина”, — сказав президент.
Голова комісії з національної безпеки та зовнішньої політики парламенту Ірану Ібрагім Азізі заявив, що підтримка безпілотниками робить Україну учасником конфлікту.
“Надавши безпілотну підтримку ізраїльському режиму, Україна фактично стала учасником війни і, відповідно до статті 51 Статуту ООН, перетворила всю свою територію на законну ціль для Ірану”, — заявив він.
Зеленський також повідомив про нестачу ракет для відбиття російських атак і зазначив, що переговори про мир затягуються. За його словами, поточна ситуація на Близькому Сході грає на руку Путіну.
“Для Путіна затяжна війна в Ірані — це плюс. Окрім підвищення цін на енергоносії, вона призводить до виснаження американських резервів і скорочення виробництва засобів ППО. Таким чином, у нас відбувається вичерпання ресурсів. Америка виробляє 60-65 ракет на місяць, тобто приблизно 700-800 ракет на рік. А в перший день війни на Близькому Сході було використано 803 ракети”, — сказав Зеленський.
Як українські технології можуть закрити небо над іншими країнами — думки експертів
Чи може український досвід протиповітряної оборони стати рішенням для країн Близького Сходу? Чому навіть розвинені системи ППО Ізраїлю і країн Перської затоки стикаються з новими загрозами? Чи готова Україна стати не лише отримувачем допомоги, а й повноцінним партнером у сфері безпеки? Чому конфлікт на Близькому Сході вигідний Росії і впливає на ресурси Заходу? Чи стане експорт українських технологій новим інструментом міжнародної співпраці? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:
- В’ячеслав Потапенко, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень;
- Валерій Яковенко, керівник групи компаній DroneUA, експерт у сфері безпілотних технологій і робототехніки;
- Павло Гвозденко, заступник командира окремого загону безпілотних систем спеціального призначення “Тайфун” НГУ;
- Валерій Боровик, засновник компанії-виробника оборонної продукції First Contact, учасник бойових дій.
В’ЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО: Україні зараз важливо бути не прохачем, а партнером
— Україні зараз дуже важливо розширювати сферу партнерських взаємовідносин і демонструвати свою потрібність. Тому що етап, коли Україні допомагали просто так, у вигляді благодійності, фактично завершився. І Україна повинна бути комусь потрібною, корисною і цікавою.
Це один із шляхів формування такої позиції. Є потреби України, є спеціалісти, є техніка для того, щоб організувати систему протиповітряної оборони. Якщо Сполучені Штати, наприклад, можуть дозволити собі замінювати це дорожчими ракетами і не використовувати українські технології, хоча, як я розумію, вони їх вивчили, застосовують у виробництві й створюють дорожчі, можливо, більш досконалі аналоги, то країни Затоки, такі як Об’єднані Арабські Емірати, Катар та інші, мають гроші та готові купувати готові технологічні рішення.
Зрештою, нам теж потрібна нафта, нам потрібні банківські і фінансові послуги, кредити. Я вважаю, що зараз Україна перебуває в ситуації, коли будь-які можливості взаємовигідних контактів із різними країнами не можна ігнорувати.
Орієнтуватися лише на те, що колись, три роки тому, був “Рамштайн”, який щось обіцяв, уже недостатньо. Зараз ситуація змінилася, стало складніше. Тому необхідно встановлювати контакти з усіма, кому ми можемо бути корисні.
ВАЛЕРІЙ ЯКОВЕНКО: Україна пропонує комплексне рішення, якого немає у Заходу
— Те, що відбувалося останні чотири роки, фактично сформувало нову стратегію поведінки, нову стратегію ведення воєнних дій і нову стратегію проведення терористичних атак. Те, яким чином Україна змогла вибудувати свою систему протиповітряної оборони, а також ту екосистему, яку вона створила для виявлення, відстеження і знищення ворожих цілей, — це досвід, який у сукупності формує новий продукт для захисту неба.
Ті технології, які раніше були представлені на Заході, ефективні і працюють, але економічно вони абсолютно неефективні. Не можна збивати терористичні апарати ракетами вартістю у сотні тисяч і мільйони доларів. Для цього необхідно використовувати український підхід, який можна масштабувати і застосовувати за будь-яких потенційних ескалацій у будь-якій кількості. Саме цей досвід становить інтерес з погляду його передачі.
Крім того, важливе питання локалізації. Сьогодні українське обладнання створюється з українських компонентів, і існують локалізовані ланцюги виробництва і постачання, які не залежать від імпортних компонентів.
Будь-яка спроба експорту українських технологій раніше сприймалася досить негативно, оскільки це означало конкуренцію із західними системами озброєння. Водночас українські дрони, робототехніка і складники часто виявлялися у десятки разів дешевшими. Це, своєю чергою, впливало на політичні можливості. Сьогодні ситуація змінилася.
Західні країни розуміють, що їх обладнання є, але використовувати його складно: по-перше, воно не пристосоване до нових умов, по-друге, його катастрофічно мало, і, по-третє, навіть при нарощуванні виробництва фізично неможливо швидко закрити потреби. Кожен тиждень або місяць зволікання — це потенційні людські втрати внаслідок терористичних атак, у тому числі на Близькому Сході.
Тому співпраця з Україною у новому форматі — це вже не конфліктне питання, а можливість отримати додаткові політичні переваги. Україна надає допомогу, а натомість розраховує на посилення підтримки там, де вона все ще необхідна.
Український досвід у цьому випадку є унікальним і застосовним. Він дозволяє захищати інфраструктуру з достатньо високим відсотком ефективності. Разом з тим потрібно розуміти, що 100% захисту не існує — це неможливо. Але з погляду протидії саме українські рішення демонструють найякісніші показники.
Важливо враховувати і постійну адаптацію обладнання. Змінюються технічні умови експлуатації, змінюються методи протидії, і ворожі системи за роки війни навчилися працювати в умовах РЕБ. У країнах, які зараз зазнають атак, таких систем часто просто немає.
Тому, коли йдеться про українські технології, це не лише дрони, здатні збивати повітряні цілі. Це комплекс: системи виявлення, ідентифікації і супроводу, системи РЕБ, дрони та інші засоби захисту. Саме такий комплексний підхід і дає результат.
Загалом Захід не готовий не лише використовувати українські рішення в повному обсязі, а навіть навчати власних операторів у необхідних масштабах. Навчити людину працювати з дронами можна, але це потребує часу, а всі знання доводиться отримувати з нуля. Спеціалістів поки що занадто мало.
Крім того, нове обладнання вимагає і готовності працювати з цифровими системами, які Україна активно використовує для зниження навантаження на операторів і управління повітряним простором. Це комплексне рішення, аналогів якому у Заходу фактично немає. І в цій ситуації Україна пропонує допомогу, яку можна реально використовувати для відбиття терористичних атак.
ПАВЛО ГВОЗДЕНКО: Українські дрони дешевші, але дісталися нам дуже дорогою ціною
— Так, дійсно, ми зараз бачимо, як технології, на які раніше дивилися з боку і говорили, що Україна воює якимись дронами, стали ключовими. Ми постійно просили ракети у партнерів, щоб захистити свій повітряний простір. Паралельно вчилися захищатися самі, використовуючи різні типи безпілотників, тестували їх, було багато різних розробок.
Зрештою ми навчилися робити це ефективно, як і зі звичайними FPV-дронами. Все починалося з ідеї створити дешевий дрон, який міг би вирішувати серйозні завдання і боротися з дорожчими ворожими “Шахедами”, які, як ми розуміємо, були дуже ефективними. Зараз Україна здатна своїми силами збивати більшість “Шахедів”.
По суті, ракети використовуються для знищення загроз у вигляді ворожих ракет. А що стосується “Шахедів”, то більшість із них знищується саме українськими дронами, українськими розробками, які значно дешевші. Зараз зрозуміло, що у багатих країнах Близького Сходу є потужна зброя, яку вони вважали ефективною. У них є ракети, здатні знищувати практично будь-які цілі.
Але практика показує, що дорогі ракети швидко закінчуються, особливо коли ворог використовує велику кількість різних видів ракет і проводить масовані атаки “Шахедами”. Тому сьогодні всі почали звертати увагу на український досвід і зрозуміли, що у сучасній війні неможливо воювати лише дорогими ракетами — потрібні альтернативні рішення.
Такою альтернативою стали українські дрони-перехоплювачі, і сьогодні ми бачимо великий інтерес до цього виду озброєння. По суті, зараз можна говорити про рівноцінний обмін: нам дають ракети, які необхідні для збивання балістики та інших типів ракет, що летять на наші міста, а ми ділимося своїми розробками.
Одночасно наші дрони, хоча й дешеві за ціною, дісталися нам у дуже важких умовах. Для нас вони набагато дорожчі, ніж їх реальна вартість. Тому такий обмін справді можна вважати рівноцінним.
Головне — знищувати загрози. Але отримати ефективний дрон — це лише невелика частина рішення. Потрібні спеціалісти, які навчать, пояснять специфіку і тактику застосування. І лише після цього, з урахуванням рівня підготовки спеціалістів, можна говорити про ефективність. Паралельно використовуються системи виявлення дронів. Можливо, у партнерів такі системи вже є, і питання буде в їх інтеграції та спільній роботі спеціалістів.
Я впевнений, що російський слід у цьому конфлікті є. У ЗМІ вже з’являлася інформація про знайдені компоненти російського виробництва у “Шахедах”, а також про те, що самі БпЛА могли вироблятися в Росії. Відповідно, очевидно, що Росія допомагає. Цей конфлікт їй вигідний: з’являються ознаки пом’якшення обмежень щодо нафти, можливо, дозволу на її купівлю, наприклад, Індією. Це дозволяє Росії знову наповнювати бюджет.
У них була критична ситуація з бюджетом, а зараз, на тлі зростання цін на нафту, ситуація покращується. Тому вони будуть підтримувати своїх союзників. Ми давно розуміємо, що існують так звані країни “осі зла”, і якщо вони співпрацювали в контексті війни проти України, то Росія буде допомагати їм і зараз.
Я вважаю, що в цьому конфлікті є пряма участь Росії. Зі свого боку Україна чинить правильно, допомагаючи партнерам. Так, у деяких країн є свої сучасні безпілотники, і вони дійсно можуть бути кращими. Але питання в їх вартості, кількості та швидкості виробництва. Навіть в Україні, де виробляються мільйони дронів, вони теж швидко закінчуються.
Налагодити стабільне і якісне виробництво — це складний і тривалий процес. Тому зараз наша допомога справді потрібна. Ми можемо ділитися досвідом, навчати, надавати технології. Нам не обов’язкова за це вдячність, можливо, у майбутньому нам допоможуть ракетами, і це буде справедливо.
Попри те, що у нас вистачає власних проблем, я впевнений, Україна здатна виділити інструкторів і певну кількість дронів, щоб допомогти партнерам вирішити їхні завдання. Ці проблеми впливають і на нас — уже зростають ціни на паливо, а за ними зростають ціни й на все інше.
ВАЛЕРІЙ БОРОВИК: Деякі країни вже вичерпали свої можливості ППО
— Представники тих країн, які знаходяться поруч з Іраном і вже отримали від нього удари, зараз фактично їздять по всьому світу, щоб скуповувати засоби ППО — або ракети до тих систем, які у них є, або нові системи ППО.
І не можна сказати, що вони не готувалися. Єдина країна, яка публікує статистику, як і ми — скільки летіло і скільки вони уразили та відбили — це Об’єднані Арабські Емірати. І статистика у них досить непогана: поодинокі дрони, близько 10-15%, прориваються. Питання лише в тому, якою ціною. Дійсно, ціна протидії у них сьогодні екстремально вища, ніж у нас, бо ми за роки війни винайшли нові методи боротьби з такими безпілотниками.
Але не можна сказати, що в американців нічого немає. Є кілька систем, які, умовно, у кількості 10 тисяч одиниць були завезені, з використанням штучного інтелекту. Вони працюють за своєю природою так: збирають дані, відстежують цілі, проводять детектування, доводять до цілі. Також розробляються й інші системи. Деякі з них адаптувалися до бойових дій в Україні, використовували наші можливості та датасети, відпрацьовували механізми польоту, доведення до цілі, супроводу і протидії противнику.
Але дійсно, деякі країни вже фактично вичерпали свої можливості щодо засобів ППО. І це не їх вина — вони не очікували, що їх буде атакувати сусідній Іран, наприклад, через розміщення американських баз або радарів, як у Катарі чи Бахрейні. Іран сьогодні діє жорстко. Він відповідає за принципом “око за око”. Сьогодні він відповів за удари по своїх банках — завдав удару по американському банку в Дубаї.
Якщо говорити про те, що робити далі для розвитку української системи ППО, то це непросте питання. Є розробки, їх потрібно масштабувати. Є розробки у хороших компаніях — і державних, і недержавних, зокрема засоби дальнього ураження і ППО, дуже якісні рішення. Але їх необхідно масштабувати і фінансувати: або через процедури “Рамштайн” з-за кордону, або через спільні програми із західними партнерами, або коштом держави через Агентство оборонних закупівель.
Ще один механізм — брати ліцензії та виробляти в Україні. Але такі ліцензії не дають. Я вже говорив: з одним із найбільших виробників засобів ППО, який постачає нам якісні системи, ми обговорювали можливість виробляти хоча б компоненти на наших заводах — як державних, так і недержавних. Навіть не повністю ракети. Але вони побоюються: це їх ключовий продукт, і вони не хочуть ризикувати якістю або залежати від виробництва в зоні, куди може прилетіти ракета.
Ці питання потрібно вирішувати не лише на рівні комерційних переговорів, а на рівні держав — за участю Міністерства оборони, інших міністерств або Офісу президента, який має цьому сприяти. Це необхідно для того, щоб такі домовленості були досягнуті і ми могли збільшити виробництво засобів ППО, яких катастрофічно не вистачає. І не лише у нас — їх не вистачає ніде для захисту від таких масованих атак.
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
