Вчора о 22:58
Країни НАТО розглядають нові зобов’язання щодо військового фінансування України на суму в 70 млрд євро. Про них планується оголосити за місяць на саміті Альянсу в Анкарі, повідомляє видання Politico з посиланням на дипломатів Північноатлантичного блоку. Раніше президент Володимир Зеленський підтвердив, що особисто очолить українську делегацію на саміті НАТО. Також участь у засіданні Альянсу візьме і лідер США Дональд Трамп. Які рішення готуються на саміті, дізнавався FREEДОМ.
Північноатлантичний альянс уже входить у фінальну фазу підготовки до саміту в Анкарі. Підтримка України має стати на ньому однією з головних тем. А одним із ключових питань залишається пропозиція генерального секретаря НАТО Марка Рютте про виділення країнами-членами Альянсу 0,25% ВВП на допомогу Україні.
“Ми серед пріоритетів саміту. Саме тому триває така жвава дискусія, в чому ця підтримка має вимірюватися, як вона має бути зафіксована”, — заявила очільниця Місії України при НАТО Альона Гетьманчук в ефірі марафону “Єдині новини”.
Під час засідання Ради Україна — НАТО, яке відбулося в Києві 3 червня, партнери підтвердили готовність і надалі підтримувати Київ, зокрема у сфері протиповітряної та протиракетної оборони. Володимир Зеленський повідомив, що вже в червні очікуються нові внески партнерів у програму PURL, які мають посилити оборонні спроможності України. Також він наголосив на важливості створення власної європейської антибалістичної системи.
“Я вдячний кожній країні, яка з нами в цьому завданні: це і Франція, Норвегія, Німеччина, Данія, Швеція, Італія та інші. Європа реально стане сильнішою, коли буде цей результат. Не якщо, а коли. І це буде, але час має велике значення, і потрібно бути оперативнішими. Ми обговорили з генсеком НАТО саміт в Анкарі. Для України — запрошення, ми будемо представлені. І головне, щоб саміт став результативним для України. Антибалістика — один із таких можливих результатів”, — наголосив Володимир Зеленський.
На липневу зустріч глав держав НАТО також приїде президент США Дональд Трамп. Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що адміністрація Трампа не має наміру виходити з НАТО, але не відступить від вимоги значних реформ. Мова про збільшення витрат на оборону з боку країн-членів Альянсу.
“Я думаю, що наступна зустріч НАТО в Туреччині в липні, ймовірно, стане найважливішою зустріччю в історії НАТО, бо тут є деякі питання, які необхідно прояснити”, — сказав Марко Рубіо.
Європейські країни все більше усвідомлюють, що підтримка України є не лише актом солідарності, а й питанням власної безпеки. Якщо Європа прагне захистити свої кордони та зміцнити обороноздатність без надмірної залежності від США, вона потребує України так само, як Україна потребує європейської допомоги, пише The Economist. Після скорочення американської участі саме Європа поступово бере на себе головну роль у підтримці Києва. Йдеться не лише про фінансову та військову допомогу, а й про дипломатичні зусилля та майбутню інтеграцію України в європейські структури.
“Збільшення європейських витрат і ресурсів, що виділяються на оборону після 2022 року, а також зусилля з розвитку оборонної промисловості фактично створюють сприятливе середовище. Туреччина має дуже серйозні можливості та потенціал для виробництва та розробок. Європі також потрібні рішення, які можна реалізувати дуже швидко. Фактично можна сказати, що умови на місцях дуже сприятливі. Для того, щоб ця співпраця розвивалася здоровим чином, необхідна політична воля на високому рівні. Як ми спостерігали в останні тижні в таких країнах як Німеччина та Бельгія, ми бачимо посилення деяких позитивних сигналів у цьому напрямку”, — зазначив аналітик з питань оборони Арда Мевлютоглу.
Президент Фінляндії Александр Стубб закликав Євросоюз “мислити масштабно” — скористатися геополітичним моментом, щоб посилити свій вплив у світі. На його думку, ЄС міг би розширитися до 40 держав-членів, прийнявши до свого складу не лише Україну та Молдову. Серед потенційних учасників — Велика Британія, Туреччина, Норвегія, Канада, Ісландія. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також заявив, що Європейський Союз планує почати поступовий процес вступу до блоку країн Західних Балкан.
“Ви всі бачили, що президент Макрон і я внесли пропозицію щодо подальших кроків. І я маю сказати, я надзвичайно вдячний, що це була не лише наша спільна пропозиція, а й вона отримала широке схвалення в Європейській Раді та серед держав Західних Балкан. Зараз ми розпочинаємо процес, який поступово дозволить державам Західних Балкан приєднатися до Європейського Союзу. Головний посил сьогодні і залишиться таким: ми хочемо вас бачити”, — заявив він.
У межах підготовки нової стратегії Європейської безпеки Служба зовнішньої діяльності планує суттєво розширити роль Розвідувально-ситуаційного центру ЄС. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України. Мета нової стратегії — покращити систему обміну розвідувальною інформацією між країнами-членами та інституціями Євросоюзу. Цей підхід має бути сформований і представлений уже влітку 2026 року.
Читайте також: НАТО готує новий пакет військової підтримки України на 70 млрд євро, — Politico
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
