Ймовірно, Трамп прийняв правила гри Путіна: підсумки телефонної розмови президента США з господарем Кремля

Після двогодинної телефонної розмови з Володимиром Путіним, що відбулася 19 травня, Дональд Трамп заявив про готовність Москви до обговорення перемир’я і висловив упевненість у необхідності якнайшвидших переговорів. Однак Україна наполягає: жодних рішень без її участі, жодних поступок у питанні територіальної цілісності.

Мирна ініціатива, що пролунала з Вашингтона, викликала настороженість у Європі, а експерти вважають, що РФ лише імітує переговори, і насправді в Кремлі не планують припиняти війну.

Який результат телефонної розмови Трампа з Путіним

19 травня перед бесідою з російським диктатором Дональд Трамп зателефонував президенту України. Володимир Зеленський попросив американського колегу не ухвалювати в розмові рішень про Україну без участі України. А також акцентував на безумовному припиненні вогню російською стороною.

“Ми з ним говорили про те, що дуже важливо для України — про припинення вогню. Це тема, яку ми обговорюємо постійно. Друге — про готовність Сполучених Штатів Америки піти на більш серйозні кроки, санкційні кроки, і я дуже його попросив подумати про це і застосувати їх, якщо Росія не підтримає припинення вогню і не захоче закінчити цю війну. Третє — я попросив перед його розмовою з Путіним не ухвалювати рішення про Україну без нас. Для нас це принципові речі й дуже важливі”, — розповів президент України.

Зеленський додав, якщо РФ не погодиться на перемир’я, необхідно наполягати на санкціях.

“Я зі свого боку попросив президента Трампа: якщо бачення російської сторони не буде підтримано українською стороною, ми б хотіли, щоб ми про це мали можливість поговорити. І щоб США мали можливість розглядати це як небажання російської сторони закінчити війну. Тому що якісь ті чи інші складні умови можуть бути запропоновані. Але поки що це загальні речі, тому я поки що проговорював саму можливість серйозних сильних санкцій”, — резюмував глава Української держави.

Телефонне спілкування Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним тривало близько двох годин. Трамп вважає, що “розмова пройшла добре”. За його словами, Росія та Україна повинні негайно почати переговори про припинення вогню і повне припинення війни. 

“Умови будуть узгоджені між двома сторонами — як і повинно бути, адже тільки вони знають деталі переговорного процесу, які недоступні нікому іншому. Тон і дух бесіди були чудовими. Якби це було не так, я б сказав про це просто зараз, а не пізніше”, — написав президент США у своїй соцмережі Truth Social. 

Трамп заявив, що готовий вийти з мирного процесу, якщо переговори не приведуть до результату.

“Якщо нічого не вийде, я вийду з процесу, а вони продовжать. Це була європейська ініціатива”, — зазначив він.

Президент США наголосив, що переговори ускладнені участю “дуже великих его”, однак висловив надію на досягнення домовленостей. 

Він також підтвердив, що обговорював із Путіним терміни припинення бойових дій.

“Я запитав: “Коли ми припинимо це кровопролиття?” Він хоче зупинити різанину”, — додав Трамп.

Одразу після бесіди з Путіним Дональд Трамп провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським, президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, президентом Франції Еммануелем Макроном, прем’єр-міністром Італії Джорджем Мелоні, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем і президентом Фінляндії Александром Стуббом. 

Президент США зазначив, що Ватикан висловив сильну зацікавленість у проведенні переговорів між Україною і Росією на своїй території. 

“Я думаю, було б здорово провести це у Ватикані, і, можливо, це мало б додаткове значення. Це обговорювалося напередодні. Люди сказали мені, що для них буде честю зробити це. Я припускаю, що так і буде. Це було б, можливо, корисно. Є величезна гіркота, гнів. І я думаю, що, можливо, це могло б допомогти з цим гнівом. Так що провести переговори у Ватикані, в Римі, було б супер, я думаю, це була б чудова ідея”, — сказав Трамп.

Зі свого боку президент України Володимир Зеленський повідомив, що як локацію для проведення можливих переговорів розглядають три країни: Туреччину, Швейцарію і Ватикан.

Під час пресконференції за підсумками телефонної розмови з президентом США, Володимир Зеленський заявив, що Україна не відмовиться від курсу в НАТО і не буде проголошувати нейтральний статус, як цього вимагає Росія. Так, курс країни закріплений у Конституції й змінювати його ніхто не буде.

“Виводити наші війська з наших територій ніхто не буде. Це мій конституційний обов’язок, обов’язок наших військових — захищати суверенітет і територіальну цілісність України. Так, зараз є тимчасово окуповані території через агресію такої величезної країни. Але ми не приймемо жодних ультиматумів. Ми не віддамо свою землю, свої території й своїх людей, свої будинки”, — підкреслив Зеленський.

Путін за підсумками розмови з Дональдом Трампом заявив, що Росія нібито готова “працювати з Україною над меморандумом про можливу майбутню мирну угоду”. За словами кремлівського диктатора, документ може містити “принципи врегулювання, строки укладення мирної угоди та інші аспекти”, зокрема можливе тимчасове припинення вогню в разі досягнення відповідних домовленостей.

Пізніше речниця російського МЗС Марія Захарова заявила, що для укладення меморандуму необхідно попередньо узгодити низку деталей, “зокрема, визначити принципи врегулювання конфлікту і встановити терміни можливого укладення мирної угоди”. Тільки після цього, за її словами, може йтися про тимчасове припинення вогню.

Видання Financial Times із посиланням на власні джерела повідомляє, що європейські лідери були приголомшені розповіддю Трампа про досягнуті з Путіним домовленості. Так, політики були здивовані тим, що США не стали запроваджувати нові санкції проти РФ, і зі слів американського президента випливало, що він “не готовий чинити більший тиск” на Москву, щоб вона сіла за стіл переговорів.

Один із ключових соратників Трампа в Сенаті, республіканець Ліндсі Грем стверджує, що понад 70 його колег готові проголосувати за нові “розгромні” обмеження щодо Росії та гігантські мита для країн, які купують російські енергоносії.

“Ми неодноразово, вже майже два місяці, попереджали росіян, що введення санкцій відбудеться, якщо не буде жодного прогресу. І я думаю, що саме зараз це починає реалізовуватися. І це одна з речей, яку я знову підтвердив цього тижня, перебуваючи з Ліндсі Гремом у Туреччині: у республіканців уже 77 підписів. Він вважає, що можуть дійти до 80 або навіть більше. І це просто факт”, — сказав держсекретар США Марко Рубіо в інтерв’ю CBS News.

Розмова Трампа з Путіним в оцінці експертів

Як можна схарактеризувати підсумки телефонної розмови Дональда Трампа з Володимиром Путіним? У чому розбіжності між Європою і США в питанні підходу до переговорного процесу? Чи може Білий дім вийти з переговорів? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Людмила Покровщук, доктор філософії, експертка із зовнішніх і внутрішніх політик;
• Олеся Яхно, політологиня;
• Ганна Бродська-Кроткіна, завідувачка програми славістики в університеті ім. Вашингтона і Лі у штаті Вірджинія (США);
• Ігор Петренко, політолог.

ЛЮДМИЛА ПОКРОВЩУК: Ця телефонна розмова не принесла позитиву

— Судячи з останніх розмов, стало зрозуміло, що Росія не прийняла умови щодо 30 днів перемир’я. Цей пункт взагалі більше не звучить. Ми вже чули реакцію Путіна, а його радник Юрій Ушаков також заявив: ні про які точні терміни припинення вогню не йдеться. Була розмова про можливість перемир’я, але без конкретики.

Виходить, що ініціатива США про 30-денне припинення вогню, від якої вони самі ж і відступили, фактично провалилася. Вони зрозуміли, що поки не можуть продавити позицію Росії. Що стосується санкцій — Трамп прямо сказав, що чекає на політичне врегулювання, і санкції поки що вводити не буде. Законопроєкт республіканця Ліндсі Грема, про який раніше говорили, поки що можна відкласти. Теоретично, Конгрес може ухвалити його в обхід Трампа, але чи стане він це робити — велике питання.

Якщо конгресмени зрозуміють, що це може вплинути на їхні виборчі перспективи у 2026 році, можливо, вони й підуть на це. Але поки що таких сигналів немає.

Що стосується Росії, то Кремлю, звичайно, був важливий сам факт телефонної розмови. І домоглася вона головного: проти РФ не будуть вводитися нові санкції, це їх хвилювало найбільше. Економічна ситуація в Росії залишається складною, попри спроби зберігати обличчя. Особливо з огляду на можливе зниження стелі цін на нафту на саміті G7 (“Великої сімки”) — це болючий момент для Москви, оскільки енергетика – ключове джерело доходу для їхнього бюджету.

По суті, зараз Росія просто імітує переговорний процес. Для Кремля важливо тягнути час, створюючи ефект невизначеності. І саме це ми зараз спостерігаємо.

Коли Трамп сказав, що якщо прогресу не буде, то США поступляться роллю Європі, це прозвучало вкрай дивно. Така країна, як Америка, не може дозволити собі робити подібні заяви. Тим паче Дональд Трамп не новачок — у нього вже був президентський термін, і він чудово обізнаний із конфліктом. Він знає, яку стратегію треба вибудовувати, але обрав інший шлях. У результаті переговорний процес між США і Росією опинився в глухому куті.

Тепер ми бачимо спроби Штатів перекласти відповідальність. За день до розмови Трампа з Путіним віцепрезидент Джей Ді Венс уже говорив: якщо щось піде не так, вони вийдуть із переговорів, тому що “це не їхня війна”. І ось це формулювання “не їхня війна” викликає подив у світових лідерів. Як може супердержава дозволити собі такі висловлювання?

Усі провідні світові ЗМІ вже зазначили, що США знижують рівень своєї участі в переговорах. І це вже не та країна-гегемон, якою вона була раніше — вона йде з п’єдесталу, бо в неї просто немає стратегії. Трамп, зокрема, не хоче тиснути на Путіна, як сам же і заявив. Він не готовий до рішучих заходів і, мабуть, усе ще на щось сподівається — наприклад, на відновлення економічних відносин із Росією. Але чи дозволять це зробити Китай та інші гравці? Сумнівно, з огляду на те, наскільки тісно зараз пов’язані економіки Москви та Пекіна.

Раніше було погоджено детальну “дорожню карту” врегулювання, і тепер ми змушені переглядати весь формат. Йшлося про санкції, про модерацію, про моніторинг процесу припинення вогню. А тепер — усе з початку. Європейські партнери, судячи з преси, теж були шоковані результатами розмови Трампа і Путіна.

Від Трампа ми чуємо лише загальні фрази про зустрічі, а російська сторона дала більш розгорнуту картину: мовляв, негайного припинення вогню не буде і вони спочатку хочуть обговорити “політичні питання”.

Раніше Україна, Європа і США говорили: спочатку припинення вогню – потім переговори. А Росія від самого початку стверджувала протилежне. І ось тепер ми знову чуємо: спочатку переговори, потім, можливо, перемир’я.

Швидше за все, нас знову підводять до двостороннього переговорного формату “Росія — Україна”. А це саме те, проти чого ми категорично виступали, бо знаємо, що це означає затягування часу і спроби ввести в переговори політичні вимоги з боку Москви. Ми вже бачили це в Стамбулі. Якби Росія дійсно хотіла миру, ми побачили б іншу делегацію, інший підхід, а не політичний шантаж.

Ця телефонна розмова не принесла позитиву — ні нам, ні європейцям. Єдиний, хто виграв — це президент США Дональд Трамп. Він позбувся політичних ризиків. Тепер, якщо нічого не вийде, то він просто скаже, що це не його відповідальність. А раніше він робив урегулювання війни своїм особистим зовнішньополітичним пріоритетом.

ОЛЕСЯ ЯХНО: Не вийде довго імітувати переговори

— Відмінності в підходах до переговорів між Дональдом Трампом і Європою очевидні. Європа від самого початку наполягала: жодних поступок Росії доти, доки вона сама не піде на бодай якісь кроки назустріч, хоча б символічні, і не покаже готовності до реального діалогу про припинення вогню.

США, своєю чергою, зайняли іншу позицію. Дональд Трамп ще від самого початку своєї передвиборчої кампанії заявив, що, навпаки, потрібно говорити з Росією, позначати й плюси, і мінуси, якщо мета — домогтися результату.

Проблема в тому, що в американсько-російському діалозі, принаймні в публічній його частині, ми бачимо акцент здебільшого на можливих вигодах для Росії, а не на витратах. Це і є головна відмінність підходів, і вона зберігається.

Щоб зрозуміти підхід Дональда Трампа, потрібно дивитися не на слова, а на дії. Його риторика часто змінюється і він сам собі суперечить: каже, що “все буде швидко”, але на ділі швидко нічого не відбувається. Я вважаю, що найближчі тижні покажуть, у якому напрямку все піде.

Поки ж очевидно, що у США зрозуміли — досягти швидкого припинення вогню не вийде. Проте вони зберігають установку на діалог, послідовні зустрічі та переговори. Вони усвідомлюють, що це може розтягнутися надовго. Але це не скасовує необхідності чітко визначитися з політикою щодо Росії, зокрема в питанні військової допомоги Україні.

Можливо, американська ініціатива продовжиться — нехай і в іншій формі, ніж санкційний законопроєкт Ліндсі Грема і Річарда Блюменталя. Думаю, у США розуміють, що Росія тягне час, імітуючи переговори, щоб створити ілюзію прогресу, і це дає Дональду Трампу змогу казати, що “переговори тривають”, навіть якщо жодних реальних зрушень немає. Європа це теж розуміє.

Ми спостерігатимемо за двома паралельними процесами: з одного боку — військова допомога і санкційний тиск на Росію від Європи, з іншого — точкові гуманітарні результати на кшталт обміну полоненими у форматі “1000 на 1000”, короткострокові перемир’я на кілька днів. Усе це робиться, щоб уникнути посилення санкцій. Але ці два підходи співіснуватимуть доти, доки США не ухвалять системного рішення про те, як саме вони мають намір домагатися припинення війни. Це передбачає і посилення тиску, і чітке розуміння обсягів допомоги Україні.

Війна Росії проти України та рух до миру — тема, від якої неможливо просто відмахнутися. Навіть якби Трамп захотів вийти з цього процесу або удати, що “війна далеко” і США це не стосується, — це все одно найбільша війна в Європі з часів Другої світової, і вона впливає на безліч процесів.

Ба більше, не тільки Трамп, а й увесь американський істеблішмент – і демократи, і республіканці — не можуть ігнорувати те, що відбувається, особливо з огляду на фактор європейської безпеки.

Є роздратування, тому що президент США сам говорив, що тільки він зможе зупинити війну. Він звинувачував свого попередника Джо Байдена, почав активний переговорний процес, але результату поки що немає. І тепер він не може просто перемикнути увагу на інші теми. Йому будуть про це нагадувати й в Конгресі, і в медіа — це стане важливою частиною політичної оцінки його діяльності.

Видно, колишня стратегія досягнення миру не дала результату. Отже, потрібно або змінювати курс, або доповнювати його новими кроками. Тому що просто говорити, що “ми не вводимо санкції, тому що переговори тривають” — уже недостатньо. Якщо буде видно, що переговори не призводять до припинення вогню, а Росія готується до нового наступу, тиск на Трампа тільки зростатиме.

Імітувати переговори можна 1-2 рази, але якщо в можливому меморандумі позиції сторін залишаються абсолютно полярними й не зближуються, то такі пункти просто повинні виключатися з процесу. Переговори мають вести до реального припинення вогню, а не бути нескінченними раундами заради імітації діалогу.

АННА БРОДСКА-КРОТКІНА: Трамп не виходить із переговорів, бо боїться “мати поганий вигляд”

— Європа й Україна стримують президента США, щоб зберегти статус-кво в протистоянні з Росією, і Дональд Трамп не вийшов із переговорів. Про це говорив віцепрезидент США Джей Ді Венс прямо перед розмовою Трампа з Путіним. Він озвучував тези про те, що, мовляв, “це не наша війна” і ми звідси йдемо. І ось, щоб цього не сталося, і Європа, і президент Зеленський над цим працюють. Я вважаю, є хороша стратегія.

В одному з недавніх інтерв’ю для Fox News президент США сказав, що Путін “має поганий вигляд” у всій цій ситуації. І тому він думає, що кремлівський диктатор хоче закінчити війну. І Трамп розуміє, що Путін не хоче “мати поганий вигляд”. Подумайте, що це формулювання, в якому, по суті, немає нічого людського.

Мільйони людей гинуть, Росія чинить звірства в Україні, а для Трампа це просто — “має поганий вигляд”.

Думаю, що Трамп частково проєктує своє розуміння життя на Путіна. Сам президент США теж не хоче “мати поганий вигляд”. Але якщо він відмовиться від допомоги Україні, від переговорів і відмовиться запроваджувати санкції, то саме так і буде виглядати. Це і є стримувальний центр для Трампа. Тому дуже важливо, що європейські лідери йому весь час про це нагадують.

Усередині США республіканці теж йому нагадують. Наприклад, конгресмен Ліндсі Грем. Він сказав, що якщо Сполучені Штати підуть з України й перестануть їй допомагати, це буде гірше, ніж ситуація, коли Джо Байден вийшов з Афганістану. Тобто вони теж говорять про те, що Трамп матиме “поганий вигляд”. І ось це на Трампа дуже впливає.

Президент США не сказав нічого критичного про Путіна, а коли він написав у своїй соцмережі “Володимире, стоп!”, мені здалося, що це прямо протилежне від якихось суворих зауважень. Це було, скоріше, дружньо, у цьому не було жодного суворого голосу. Тому ми бачимо такі дружні стосунки з Путіним, які Трамп має врівноважувати з пристойністю, що дається дедалі важче і важче.

ІГОР ПЕТРЕНКО: Без системного тиску Росія не відмовиться від своєї головної мети

— Переговори Дональда Трампа з Путіним і обговорення мирної угоди показують: США не готові до рішучих дій. Вони скоріше схильні тиснути на слабку сторону і в цьому випадку це Україна.

Хоча, важливо уточнити: слабкість — не у волі. Волі у нас, як продемонстрував президент Зеленський, більш ніж достатньо. Проблема в іншому — США не готові системно тиснути на Російську Федерацію.

Очевидно, у Штатів є своя логіка: інтерес до енергетичного ринку — нафта, газ, а також ядерне стримування. Ще це небажання зближення Росії з Китаєм і мрії про великі контракти, які можна підписати з РФ.

Хоча зрозуміло, що буде далі: далеко не вперше американські інвестори заходять на російський ринок, а потім починається націоналізація. І в підсумку тими активами володіють не іноземці, а Ковальчуки, Ротенберги та інші наближені Кремля. Усе це вже було.

Зараз триває реалізація сценарію, якого хоче Путін, а саме — затягування переговорів. Не доводити їх до кінця, але удавати, що “прогрес є”, давати якісь дрібні поступки, які Трамп зможе продати як успіх.

Наприклад, обмін полоненими та повернення викрадених Росією дітей — Трамп скаже, що цього він домігся. Безумовно, це важливі речі, особливо для України, адже наше завдання — повертати своїх громадян. Але ці кроки не призводять до припинення вогню, не означають перемир’я або будь-якого серйозного політичного врегулювання. Це просто невеликі подачки, які Трамп виставлятиме як видатні досягнення. 

При цьому Путін використає літні місяці, щоб поліпшити позиції на фронті — постарається закріпитися в чотирьох регіонах, які вони зараз частково контролюють. 

Трамп, я думаю, все це прекрасно розуміє і свідомо приймає правила гри, які диктує Путін. Його можливі заяви про вихід із переговорів — це, по суті, запасний план. Якщо не вийде — він скаже: “Я намагався, але в них велике его, нехай тепер хтось інший спробує”. Або ж просто тягнутиме час до осені, щоб потім вийти з пропозицією про якесь “припинення вогню”, як про чергову фазу.

Без системного тиску Росія не відмовиться від своєї головної мети — знищення української державності.

Читайте також: Імітація прагнення до миру і старі ультиматуми Кремля: підсумки переговорів у Стамбулі оцінили експерти