Сьогодні о 09:27
Працівники пропагандистських ЗМІ країни-окупанта мають усвідомити, який негативний внесок вони вже зробили та продовжують робити у війні проти України. Завдання українських та європейських ЗМІ – допомогти незалежним ЗМІ, що залишилися в Росії, робити свою роботу без тиску з боку Кремля, а також доносити правду до населення. Однак це стало майже неможливим за умов постійного тиску з боку російської влади.
Сергій Томіленко вважає, що, зокрема, російські пропагандисти мають відчути на собі санкції, які запроваджує Україна та країни Заходу проти інформаційного “маховика війни”. Про це він сказав під час марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA.
– Які ви запропонуєте, як журналіст, методи донесення правдивої інформації до Російської Федерації з урахуванням того, що росіяни перебувають у найбільшому інформаційному вакуумі?
– Я з Вами згоден, що зусилля багатьох українських журналістів, які генерують контент російською мовою, є дуже важливими зараз. Наразі дуже багато контенту роблять журналісти Прибалтики, Німеччини, але це, як правило, контент, який транслюється там, де є технічні можливості його показувати. Сьогодні Росія блокує сигнал, і ця стіна не тільки на кордоні, а й в інформаційному просторі. РФ має бажання закупорити повністю цей простір у Росії. Тому все одно нам потрібно шукати ще виходи не лише на масову аудиторію російських громадян як споживачів, нам треба ще достукатися до тих, хто саме в Росії генерує контент сьогодні. Тобто ми повинні намагатися достукатися і до тих, хто задіяний у машині пропаганди, для того, щоб вони не підтримували цей державний механізм, цей маховик розпалювання війни, ненависті. Ми маємо наводити якісь аргументи для тих, хто у системі російської ідеології.
Спілка журналістів України в перші дні зробила заяву, пряме звернення до російських журналістів – ми попросили наші регіональні організації надсилати прямі листи головним редакторам до Києва, Владивостока, Тюмені, до регіональних організацій Спілки журналістів Росії. Фактично, у нас 10 чи 20 тисяч листів прямої комунікації. Ми хочемо, щоб ці гвинтики пропаганди все-таки задумалися, щоб їм теж було неспокійно спати, щоб вони теж бачили результати цієї пропаганди.
Наші партнери – європейські журналісти, з ініціативи литовської Спілки журналістів України, теж звернули увагу на те, що персональна відповідальність за пропаганду лежить на російських журналістах або співробітниках ЗМІ, і, знову ж таки, вони теж повинні зупиняти цей маховик пропаганди. Наша мета, все-таки, донести правду, ми маємо благородні завдання, ми не хочемо просто деструкцію Росії заради деструкції, ми хочемо захистити Україну, і водночас ми привертаємо увагу саме до достовірних фактів і до того, щоб до ЗМІ в Росії повернулася функція достовірного інформування, а не обману населення.
– Чи можна прирівняти цю цензуру, ці заборони на висвітлення правдивої інформації якраз на користь того, щоб зберегти політичні дивіденди Путіна та його оточення?
– Ми бачимо, що Путін та його команда – вони теж заручники цих усіх механізмів цензури та пропаганди. І для того, щоб зберегти спокій та контроль у країні, вони все більше повинні закручувати гайки у всіх сферах та у пропаганді. І знову ж таки, якщо ми говоримо, що раніше були ліберальні медіа або якісь острівці свободи, то зараз це зникає з російського простору, відбувається кастинг серед пропагандистів. Тепер, за їхньою логікою, не всі, навіть ті, що раніше були досвідченими співробітниками ЗМІ та пропагандистами, недостатньо працюють. Я думаю, що вони вже заручники, і постійно намагатимуться блокувати всі протестні настрої, забороняти все більше і більше російських медіа, але це шлях до самознищення. Це спроба створити Північну Корею в країні, де багато людей, вони цінують якийсь життєвий комфорт, якусь можливість відпочинку, покупок, культурних заходів. І зовсім їх обмежувати, на мою думку, дуже складно навіть такій диктатурі, як Путін.
Ми бачимо, що і зараз на тимчасово окупованих територіях перші ж після танків механізми, які реалізують російські окупанти, – це інформаційні зачистки, зокрема позбавлення журналістів, активістів, усіх незгодних. Тому це стандартний прийом путінської влади – зачищати від усіх незгодних. Якщо все ж таки кількість незгодних російських громадян буде критичною, тоді є надія на успішний протест. Якщо ж більшість або погоджуватиметься, або підтримуватиме, або залишиться в тіні, то тоді, зрозуміло, проєкт “Північна Корея” вже максимально реалізовуватимуть в Росії.
– Як Ви вважаєте, чи можна якось запроваджувати санкції проти російської пропаганди, яку частково фінансують “Газпром” тощо?
– Ну, це реальний механізм, який ініціювало Міністерство культури та інформаційної політики України. Це механізм прямих санкцій та обмеження російських пропагандистських ресурсів. Насамперед він зараз застосовується як заборона на трансляцію в мережах та ефірах західних країн російських пропагандистських каналів, і цей механізм дієвий. Ми теж постійно в контакті з нашими колегами у Європейській федерації журналістів, щоб усюди підтримували ініціативу щодо запуску українського інформаційного мовлення замість трансляції російських каналів хоча б у цей непростий час. Також ми вважаємо, що економічні санкції повинні застосовуватися до засновників пропагандистських каналів та медіа, оскільки в Росії вони приховують свою систему власності, і не всі ЗМІ є федеральними чи державними у прямому розумінні. Справді, багато ЗМІ працюють завдяки бюджетам державних холдингів або комерційних банків, інших структур. Але всі ці структури, знову ж таки, афілійовані з владою. Тому необхідно проводити ретельне розслідування та застосовувати ці санкції, щоб не було економічних можливостей підтримувати цей маховик ворожнечі.
Депутат міськради Ірпеня: Після деокупації жити у місті поки що не можна
Читайте також: Росія змінила тон спілкування, але роботи ще багато — інтерв’ю з учасником переговорів Олександром Чалим
Більше новин — в Telegram-каналі #FREEДОМ
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
