Гарантії безпеки від Європи та підготовка переговорів Зеленського з Путіним: підсумки зустрічі у Білому домі проаналізували експерти

Президент України Володимир Зеленський 18 серпня зустрівся у США з главою Білого дому Дональдом Трампом. Після цього відбулася розмова з європейськими лідерами, які також приїхали до Вашингтона. Ключові теми обговорення — гарантії безпеки для України, фінансова підтримка, повернення полонених та викрадених дітей, а також — підготовка можливої зустрічі з кремлівським диктатором.

Пізніше президент США Дональд Трамп повідомив, що займається організацією зустрічі Зеленського та Путіна. Її дата та місце поки не визначені. Тим часом у Кремлі щодо цієї ініціативи зберігають мовчання.

Дружня зустріч в Овальному кабінеті

Президент України Володимир Зеленський заявив, що вперше зміг поговорити з главою Білого дому Дональдом Трампом предметно про війну Росії проти України та комплексно це обговорити. Для цього в Овальному кабінеті навіть встановили карти з детальним описом того, які українські території окупувала РФ.

“Це була наша найкраща зустріч, і це важливо. Ми про багато чого поговорили, довга бесіда, в деталях. Ключове питання — гарантії безпеки. Важливо, що США дають чіткий сигнал, що вони будуть серед країн, які координуватимуть та будуть безпосередніми учасниками гарантій безпеки для України. Я вважаю, що це великий крок уперед. Я не можу розповісти в деталях, але важливо, що вже є політична воля і політичне рішення”, — сказав Зеленський.

За його словами, питання гарантій безпеки вирішуватиметься з партнерами. Уже скоро стане відомо більше деталей щодо того, як усе це буде формалізовано.

“Частина гарантій безпеки, наша частина, — це сильна армія. І тут виклик: після закінчення війни не можна втратити свою армію, не можна, щоб армія була зменшена в рази через відсутність фінансування”, — акцентував український лідер.

Своєю чергою Дональд Трамп заявив, що США можуть допомогти Європі надати Україні гарантії безпеки в рамках мирної угоди. Зокрема, вони можуть допомагати у вигляді координації цих зусиль. Він додав, що після переговорів із Зеленським та європейськими лідерами зателефонував кремлівському диктатору, щоб домовитися про особисту зустріч Зеленського і Путіна, а потім — про тристоронню за його участю, у форматі США — Україна — Росія.

“Ми спробуємо організувати тристоронню зустріч, можливо якнайшвидше. І у мене є передчуття, що ви з президентом Путіним щось придумаєте. Зрештою це рішення можуть ухвалити тільки президент Зеленський і народ України, працюючи разом і за погодженням з президентом Путіним. І, я думаю, що з цього вийде щось дуже добре. Тому я сподіваюся, що у нас буде хороша зустріч. І, якщо ми зможемо зустрітися, я організую зустріч з президентом Путіним. І, якщо хочете, прийду на цю зустріч”, — заявив Трамп.

Також він підкреслив, що питання українських територій — “рішення, яке може ухвалити тільки президент Зеленський і народ України”.

“Звісно, ми всі хотіли б негайного припинення вогню, перемир’я, поки ми опрацьовуємо довгостроковий мир. Можна домовлятися й під час бойових дій. Однак мені подобається ідея перемир’я. І я вірю, що зрештою можна буде досягти мирної угоди, і це можна зробити найближчим часом… Можливо, через тиждень чи два ми дізнаємося, чи вдалося нам, або ці жахливі бої триватимуть. Але ми постараємося досягти цього. Це врятує тисячі й тисячі життів, які ми зараз втрачаємо щотижня“, — резюмував Трамп.

Те, що Сполучені Штати Америки готові брати участь у наданні гарантій безпеки Україні, — дуже великий крок і прорив, заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

“Ви (Трамп, — ред.) розпочали діалог з Путіним, у лютому був перший дзвінок, здається. І ось ми змогли досягти того, що є на сьогодні. Ми вийшли з глухого кута. Це жахлива війна. Тому будемо й далі рухатися [до миру]. Те, що США готові брати участь у наданні гарантій безпеки Україні, — дуже великий крок. Це прорив”, — сказав Рютте.

Європейські лідери говорять, що зустріч була хорошою і фактично безпрецедентною. Сам Трамп зазначив, що ніколи ще за останні десятиліття в Овальному кабінеті Білого дому одночасно не могли зібратися лідери одразу кількох держав.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що зустріч була конструктивною. За його словами, відчувалося справжнє єднання між європейськими лідерами, які там були присутні, а також президентами Трампом і Зеленським.

“Ми досягли двох суттєвих результатів. Першим, що стосується гарантій безпеки, стало погодження того, що коаліція країн, готових до співпраці, тобто 30 країн, які вже працюють разом над гарантіями безпеки, тепер буде працювати зі США над цими гарантіями, координуючи свої дії. Ми вже доручили нашим командам провести детальну подальшу роботу над цим питанням. Це справді важливо для безпеки України, Європи та Великої Британії”, — зазначив Стармер.

Він нагадав, що лідери неодноразово обговорювали питання гарантій безпеки телефоном, зокрема в рамках “коаліції рішучих”.

“І тепер, коли ми можемо зібратися за одним столом, щоб просунутися вперед, я справді відчуваю, що ми можемо при правильному підході досягти реального прогресу, особливо щодо гарантій безпеки. Ваша заява (Трампа, — ред.) про гарантії безпеки, зокрема за типом статті 5 (Північноатлантичного договору, — ред.), відповідає тому, що ми робили в рамках “коаліції рішучих”, — зазначив Стармер.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав посилити тиск на Росію. За його словами, лише так можна досягти швидкого припинення вогню в Україні. Канцлер ФРН переконаний, що справжні переговори можуть відбутися тільки на саміті, в якому братиме участь Україна.

“Такий саміт можливий лише у разі, якщо зброя замовкне. Я повторив цю вимогу сьогодні. По-друге, такий саміт має бути ретельно підготовлений. Ми не знаємо, чи вистачить у Путіна сміливості бути присутнім на такому саміті. Тому потрібні переконливі аргументи”, — акцентував Мерц.

Для досягнення довгострокового миру потрібна не лише тристороння зустріч (Україна, США і РФ), а й чотиристороння — за участю країн Європи. Адже розв’язана Росією війна проти України загрожує безпеці всього європейського континенту, вважає лідер Франції Еммануель Макрон.

“Усі за цим столом дійсно прагнуть миру. І ми останніми роками намагаємося досягти миру, який був би тривалим і міцним. Ідея тристоронньої зустрічі дуже важлива, тому що це єдиний спосіб забезпечити стійкий довгостроковий мир. Я вважаю, що наступною зустріччю має бути також чотиристороння зустріч за участю європейських країн, тому що ми говоримо про безпеку всієї Європи”, — сказав Макрон.

Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні під час зустрічі у Вашингтоні заявила, що за останні три роки “не бачили від Росії бажання припинити війну”. Зараз же, на її думку, нарешті “з’являються проблиски надії”.

“Якщо ми хочемо досягти миру та справедливості, ми повинні бути єдиними. Ви можете розраховувати на Італію, як і на самому початку (війни РФ проти України, — ред.). Італія — на боці України. Ми поговоримо про важливі моменти, гарантії безпеки, зокрема, про модель статті 5 НАТО, щоб війни не сталося знову. Це попередня умова будь-якого миру”, — заявила прем’єр-міністр Італії.

На думку президента Фінляндії Александра Стубба, за останні тижні вдалося досягти більшого у завершенні цієї війни, ніж за попередні три з половиною роки.

“Це команда Європи, команда США допомагає Україні, і прогрес, якого ми очікуємо від цієї зустрічі, стосується гарантій безпеки. І це велика частина нашої роботи зараз, і, звичайно, просування до тристоронньої зустрічі з президентом США, Путіним та президентом Зеленським”, — зазначив він.

Зеленський заявив про те, що питання щодо українських територій буде обговорюватися виключно за столом переговорів із Путіним. Однак кремлівський диктатор поки що не виявив бажання до таких переговорів. Так, у травні цього року глава Української держави прибув до Туреччини, де очікував Путіна для розмови тет-а-тет, але тоді запрошення української сторони диктатор не прийняв.

Зустріч у Білому домі в оцінці експертів

Які підсумки зустрічі у Білому домі Володимира Зеленського, Дональда Трампа та європейських лідерів? У яких питаннях вдалося досягти порозуміння? Яка роль Євросоюзу у наданні гарантій безпеки для України? Чи може відбутися зустріч Зеленського з Путіним? На ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Євген Костогризов, аналітик Ради зовнішньої політики “Українська призма”;
• Ігор Петренко, доктор політичних наук;
• Олександра Філіппенко, політологиня-американістка;
• Богдан Ференс, кандидат політичних наук, засновник ГО “СД Платформа”;
• Іван Ус, консультант Центру зовнішньополітичних досліджень НІСІ.

ЄВГЕН КОСТОГРИЗОВ: Росія буде затягувати мирні переговори

— Якщо підготовка до зустрічі Зеленського з Путіним іде, то лише на рівні визначення місця та можливого порядку денного, але не на рівні конкретних домовленостей про дати.

Російська сторона заявила, що спочатку хотіла б бачити двосторонній формат Україна — Росія, за словами Володимира Зеленського. Малоймовірно, що Москва одразу погодилася б на дві зустрічі підряд: спочатку двосторонню, а потім тристоронню.

Ймовірніше, якщо РФ справді готова до такої зустрічі, то спочатку мова піде про організацію двостороннього формату. І лише за її підсумками, якщо це буде вигідно російській стороні, можна буде говорити про тристоронню зустріч.

Я вважаю, що метою Росії було і залишається затягування конфлікту. Це їй вигідно, бо Москва вважає, що темпи просування на фронті її влаштовують. Вона не прагне якнайшвидше завершити бойові дії. Звідси й бажання затягувати переговори.

Тому я допускаю сценарій, коли спочатку відбудеться зустріч між Україною та Росією не на рівні лідерів, а, наприклад, як це було в Стамбулі — на рівні делегацій. Через кілька тижнів, якщо буде прогрес, може бути погоджена зустріч Зеленський — Путін. І лише після цього, якщо Москва не стане чинити опір, можлива організація тристоронньої зустрічі: Зеленський, Путін і Трамп.

Поки що не виглядає так, ніби США готові реалізовувати свої загрози щодо посилення санкцій. І це дає Росії підстави не поспішати з організацією зустрічі. Тому, як мені здається, найімовірніший сценарій — це затягування.

Ми не побачимо ситуацію, коли за тиждень готується повноцінна зустріч, на якій дійсно будуть ухвалені рішення. Коли йдеться про російську сторону — це надзвичайно малоймовірно.

Я підтримую позицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про те, що припинення вогню необхідне. Але “необхідне” і “буде” — це різні речі. Я майже впевнений, що тристороння зустріч цілком може відбутися й без припинення вогню.

Якщо говорити про тиск, то тут ключову роль відіграють США, які можуть посилювати санкції. Але зараз я не бачу великого бажання у Дональда Трампа діяти жорстко. Скоріше навпаки — американці бояться сполохати Росію, тому їхня риторика зараз м’якша, ніж, наприклад, кілька тижнів тому, ще до анонсу зустрічі на Алясці.

Тиск, якщо й буде, то непублічний. Скоріше Трамп стане умовляти або погрожувати Путіну у телефонних розмовах або через своїх представників, щоб той не сходив із мирного шляху.

ІГОР ПЕТРЕНКО: Поки що в України та РФ немає жодної точки для компромісу

— Виходячи з переговорів, які проходили у Вашингтоні, ми не можемо зробити висновок, яка саме концепція гарантій безпеки для України зараз лежить на столі. У публічній площині це питання теж не дебатується. Очевидно, йшлося про різні модальності, і обговорювати їх ми зможемо, можливо, вже після зустрічі Путіна і Зеленського.

Ключовий момент у тому, що до певного рішення щодо гарантій безпеки та присутності іноземного військового контингенту в Україні повинні прийти обидві сторони. РФ же у разі подібних місій буде наполягати лише на спостережному форматі та всіма силами перешкоджати присутності іноземних військ. Для нас важливо, щоб європейські лідери донесли Трампу позицію України та переконали його тиснути на Росію.

Я знаю, що також обговорюється варіант включення Китаю до “миротворчого контингенту”. Якщо Пекін погодиться і направить свої війська, Москві буде складніше маневрувати та відмовлятися від пропозицій. Присутність КНР зменшить її аргументи, хоча РФ, безумовно, буде намагатися затягувати процес.

Це може дратувати Трампа і, можливо, підштовхне ситуацію до концепції, яку просували Україна, Зеленський та європейські партнери: посилення санкційного тиску, нарощування військової допомоги Києву, створення реального важеля тиску на РФ.

Росія, на мою думку, до кінця осені не вийде на переговорний трек. Зараз вона буде затягувати процес, імітувати готовність: то пропонувати двосторонні переговори, то тристоронні. Але до моменту, коли реально можливі змістовні переговори, Україна повинна мати цей важіль тиску.

Сьогодні позиції України та РФ діаметрально протилежні. Москва хоче не лише тактичних поступок, але й визнання Криму, Донецької та Луганської областей як російських територій. Вона вимагає виходу України з Запорізької та Херсонської областей. Це абсолютно неконструктивно — тут немає навіть мінімальної точки для компромісу.

Будь-яка зустріч, чи вона завтра, чи через два тижні, зведеться до обміну баченнями та “червоними лініями”. Але для реального прогресу зазвичай працюють групи радників: вони погоджують дорожню карту, і лише після цього зустрічаються лідери. Зараз ми такого не спостерігаємо.

Путін миру не хоче — це бачать жителі українських міст, які продовжують страждати від обстрілів.

Президент США Дональд Трамп вважає, що зустріч лідерів може зрушити процес. Я не поділяю цього оптимізму. Без тиску на РФ позиції сторін не зблизяться. Україну теж намагалися примусити — ми не пішли на це, адже за нами міжнародне право, Конституція та здоровий глузд. У Росії цього немає.

ОЛЕКСАНДРА ФІЛІППЕНКО: Євросоюз готовий надати Україні гарантії безпеки

— Важливо, що під час зустрічі в Білому домі були карти України, лінії фронту та територій, які Росія окупувала. Ймовірно, це пов’язано з тим, що на зустріч на Алясці Путін теж привіз карти, демонструючи “успішне просування” російських військ. Тим часом аналітичний проєкт DeepState повідомляє, що Росія окупувала менш як 1% української території порівняно з листопадом 2022 року.

Таким чином, ситуація, яку демонстрував Зеленський, відрізняється від того, як її намагається подати Путін. Обговорення проходило принаймні у конструктивних тонах. Можливо, це спеціально для ЗМІ, але, здається, діалог дійсно був продуктивним.

Раніше Дональд Трамп нерідко переривав переговори. Наприклад, зустріч на Алясці завершилася раніше запланованого і без обіду. Зараз же президент США був у доброму настрої та дозволив усім висловитися.

Але не варто завищувати очікування. Тема територій — найскладніша та найделікатніша.

Зараз на наших очах відбувається переосмислення ролі Євросоюзу. Спочатку це був економічний альянс, до якого країни об’єднувалися заради торгівлі. Безпека завжди була в зоні відповідальності НАТО, але президент США Дональд Трамп не хоче, щоб Альянс забезпечував гарантії безпеки для України.

Зараз європейські лідери, включно з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, обговорюють гарантії, аналогічні статті 5 договору НАТО. Тобто безпеку забезпечують саме країни Євросоюзу, і це принципова зміна.

Зміни стосуються й закупівель озброєння для України. Трампу, як бізнесмену, важливі фінансові аспекти. Лідери ЄС обговорюють конкретні суми закупівель американської зброї. Президент США заявляє, що обмежень немає. Питання в тому, наскільки європейські країни готові використовувати заморожені російські активи та інші можливості для закупівель.

Особливу увагу варто звернути на позицію прем’єр-міністра Італії Джорджії Мелоні. Вона єдина з європейських лідерів, хто був присутній на інаугурації Дональда Трампа. Її заяви важливі для нього, адже президент США розраховує на особисті стосунки та прориви через них.

На Алясці, до речі, прориву не сталося — зустріч була скорочена, припинення вогню встановлено не було. Дональд Трамп переконався: особиста дипломатія не завжди працює. Обговорювалися різні питання, але успіх був не таким значним.

БОГДАН ФЕРЕНС: Європейські лідери посилили позиції України

— Роль європейських лідерів на зустрічі у Вашингтоні полягала в тому, щоб посилити наше позиціювання на переговорах з президентом США. Наприклад, у контексті зустрічі Трамп — Путін.

Передусім результати цієї зустрічі, та й загалом усього процесу, який Дональд Трамп ініціював у зв’язку з російською агресією, безпосередньо впливають на безпеку Європи та її архітектуру. Тому європейські лідери максимально намагаються залучатися. Не просто пасивно спостерігати, про що Трамп розмовляє з Путіним у двосторонньому форматі, а, за можливості, впливати, комунікувати та розуміти, що відбувається. Це надзвичайно важливо.

Ключовий фактор — Дональд Трамп. Європейські лідери важливі, вони частина процесу, вони підтримують Україну. Але, якщо говорити про реалії, саме фактор президента США та його вплив стимулюють процеси, спрямовані на пошук варіантів завершення війни.

Тому європейські лідери намагаються вибудовувати з ним конструктивну комунікацію не лише у двосторонньому форматі, а і єдиним європейським фронтом. Вони дають Трампу зрозуміти: їхні інтереси теж повинні бути включені в процес. Вони не готові просто констатувати, що Трамп може домовитися з Путіним у питаннях європейської безпеки. Це і стимулює їхню активність.

Усе це складається у свого роду пазл, який посилює й нашу позицію у переговорах Володимира Зеленського та Дональда Трампа. Навіть фізична присутність європейських лідерів допомагає президентові США зрозуміти: якщо виникнуть ризики або складнощі, “ми, пане президенте, будемо приїжджати до вас частіше”. Думаю, і це також відіграє свою роль.

Питання обговорення гарантій безпеки для України сприймається по-різному.

Коли ми укладали двосторонні угоди, наприклад, з США, Великобританією (на 100 років у сфері безпеки), то хтось називає їх елементом гарантій безпеки для України. Я ж вважаю, що такі угоди передусім посилюють оборонний сектор і водночас інтегрують його у контекст загальної безпеки.

Чи можна вважати це повноцінними гарантіями? Думаю, це спірне питання.

Справжня гарантія — це “парасолька”, яка повинна захищати й Україну, й увесь європейський простір від майбутньої загрози з боку Росії. А таку може гарантувати лише Північноатлантичний альянс.

Але ми розуміємо, що шансів у найближчій перспективі стати членом Альянсу в України мало. Виходячи з цього, розробляються різні механізми — яким чином хоча б зберегти нинішній обсяг військової, фінансової та економічної підтримки, поки триває війна.

Далі виникає ще один виклик: що станеться після того, як будуть досягнуті ті чи інші угоди? Як зберегти партнерів у підтримці України, коли активна фаза війни закінчиться або ситуація зміниться? Це мало обговорюється, але, на мою думку, критично важливо.

Нам потрібно зробити все, щоб партнери продовжували допомагати — можливо, навіть більше, ніж зараз: і у військовій сфері, і у фінансово-економічній. Ось це і стане справжнім викликом.

ІВАН УС: Потрібно прийняти рішення про посилення санкцій проти РФ

— Я думаю, що якщо зустріч Зеленського та Путіна відбудеться, то цілком можливо, це буде в Стамбулі. Тоді там буде не тріо, а квартет — адже буде присутній президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган. Що важливо — жодні територіальні питання на цій зустрічі вирішуватися не будуть.

Головне, щоб економічні санкції до початку будь-яких переговорів залишалися чинними. Щоб ніхто не знімав обмеження з Росії в очікуванні того, що Москва приїде і буде говорити про території. Тиск має зберігатися.

Ба більше, потрібно, щоб продовжувалися розмови про вторинні санкції — наприклад, про підвищення мит на продукцію країн, які купують російські ресурси. Ці заходи мають не слабшати, а набирати обертів. Крім того, потрібно, щоб до них поступово приєднувався Європейський Союз.

Я не виключаю, що під час зустрічі Дональда Трампа з лідерами європейських країн це питання обговорювалося.

Якщо рішення про збереження та посилення санкцій буде ухвалене, у Росії просто не залишиться іншого виходу. Адже ситуація в економіці вже важка. Навіть Мінфін був змушений цього місяця заявити: дефіцит бюджету вже більший, ніж ліквідна частина Фонду національного добробуту. Це серйозний аргумент, який посилює внутрішній тиск на Путіна.

Подивимося, як розвиватиметься ситуація, але вже зараз видно, наскільки величезний інтерес викликала ця зустріч у Білому домі. Це подія номер один у світі, і багато хто порівнює її зі зустріччю на Алясці. Важливо зазначити, що прийом Зеленського був значно більш урочистим, ніж Путіна. Можливо, це також сигнал від США: як би не розвивалися діалоги з РФ, Україна все одно залишається пріоритетом американської політики.

Читайте також: Україна та Європа виступають єдиним фронтом у досягненні миру: перспективи зустрічі з Трампом у Білому домі