Німеччина офіційно підвищила рівень загрози внутрішньої безпеки з “абстрактного” до “високого”. Як заявив міністр внутрішніх справ країни Олександр Добріндт, це рішення ухвалено на підставі даних розвідки, які вказують на очевидні плани атак, спрямованих проти критичної інфраструктури, державних установ і цивільних осіб. На цьому тлі Німеччина та Франція оголосили про військове співробітництво у сфері ядерного стримування. Берлін офіційно погодився взяти участь у навчаннях французьких стратегічних сил. Як це пов’язано з безпекою в Україні, розбирався FREEДОМ.
Військові Франції та Німеччини 16 липня провели спільні навчання з використанням німецьких і французьких винищувачів, здатних нести ядерну зброю. Пілоти двох країн відпрацьовували дозаправлення в повітрі. Уже наступного дня на авіабазі Нерфеніх навчання продовжили спільними роботами з технічного обслуговування літаків. На зустрічі канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та президента Франції Еммануеля Макрона також обговорювали зміцнення співробітництва Берліна та Парижа у сфері ядерного стримування, зокрема першу в історії участь німецьких військових у французьких ядерних навчаннях цієї осені.
“Ми вперше візьмемо участь у подібних навчаннях із використанням звичайних засобів, щоб визначити, де ми можемо досягти наших спільних цілей, а саме посилення стримування в Європі. І це доповнюватиме те, що ми, Німеччина та Франція, робимо разом у плані ядерного співробітництва, зокрема в межах альянсу НАТО. Іншими словами, ми зміцнюємо наші оборонні можливості, серйозно вивчаючи пропозицію, зроблену нам французьким урядом щодо ядерного стримування. Ми просуваємося тут крок за кроком, і цілком можливо, що це призведе до створення нової доктрини”, — заявив Фрідріх Мерц.
Канцлер Німеччини зазначив, що партнерство з Парижем у цій сфері не замінює угоду НАТО про спільне використання ядерної зброї, а лише доповнює її. На думку Еммануеля Макрона, ядерне стримування Франції завжди мало “європейський вимір”. Франція — єдина країна всередині Євросоюзу, яка володіє ядерною зброєю. Ідея загальноєвропейської “ядерної парасольки” набула актуальності на тлі розпочатого за нинішньої адміністрації США скорочення американської військової присутності в Європі.
“Мета ініціативи зі стримування, просування того, що ми запропонували та підготували в тісній координації з канцлером і його найближчим оточенням, що призвело до спільно ретельно розробленої в березні минулого року відповіді, жодним чином не спрямована на співфінансування ядерного потенціалу Франції. Абсолютно ні”, — акцентував Еммануель Макрон.
Рішення стало знаковим для обох держав. Канцлер Фрідріх Мерц і президент Еммануель Макрон оголосили про цей крок спільно, і, за словами німецького лідера, він уперше підтримав ініціативу Парижа щодо розробки питань ядерної безпеки. Досі країни діяли окремо, але тепер спільна стратегія має зміцнити стабільність у ЄС. Лідери впевнені, що об’єднання зусиль є необхідним кроком на тлі загроз передусім з боку Росії.
“Можливі напрямки у співпраці — це участь союзників у ядерних навчаннях звичайними силами, відвідування стратегічних об’єктів, координація систем раннього попередження, протиракетна оборона та можливість використання далекобійних високоточних ударів. Водночас французька система доповнює, а не замінює американське ядерне стримування та механізм НАТО”, — зазначив директор Агентства реформування сектору безпеки, експерт із національної безпеки Віктор Ягун.
У Європі без’ядерні країни дедалі частіше роблять кроки щодо зміни такого статусу після агресії проти України з боку РФ. Днями президент Литви Гітанас Науседа оголосив про скасування конституційної заборони на ядерну зброю.
“Геополітична ситуація складається таким чином, що назріла необхідність внести поправки до Конституції. Вона була ухвалена в абсолютно інших геополітичних умовах. Сьогодні у нас є консенсус щодо можливості виключити статтю про пряму заборону розміщення зброї масового знищення та створити іноземні військові бази на території Литви, щоб ми не були слабкою ланкою в ланцюгу стримування НАТО”, — заявив він.
Росія протягом 18 місяців проводила масштабну операцію зі шпигунства за стратегічними ядерними об’єктами в кількох країнах Європи, повідомляє The Guardian. Дрони-шпигуни запускали безпосередньо з кораблів російського тіньового флоту.
“Аналіз 144 інцидентів у понад десятку країн, починаючи з кінця 2024 року, проведений Міжнародним інститутом стратегічних досліджень, показав: російська розвідка діяла з “суттєвою безкарністю”. Безпілотники неодноразово помічали над авіабазами та аеропортами, однак жоден із них не був захоплений або збитий західними військовими, що виявило стратегічний провал у системі протиповітряної оборони НАТО”, — йдеться в публікації The Guardian.
РФ значно активізувала гібридні та військові провокації, спрямовані проти України та країн НАТО. За словами експертів, Москва намагається випробувати на міцність західних союзників і залякати країни на східному фланзі блоку, кажуть експерти. Саме тому безпека Європи та України нерозривно пов’язані, а українська армія — найдосвідченіша в Європі. Сили оборони здатні підтримувати свою протиповітряну оборону, а також завдавати шкоди російській військовій машині завдяки ударам углиб території РФ.
Читайте також: Німеччина вперше приєднається до французьких навчань сил ядерного стримування, — Мерц














