Два місяці після ультиматуму Кремля: Україна розбила військові та дипломатичні плани РФ (ВІДЕО)

31 березня Росія фактично висунула Україні жорсткий ультиматум у межах переговорного процесу, різко підвищивши ставки. У Кремлі заявили, що Київ має протягом двох місяців вивести війська з Донецької та Луганської областей, і тоді нібито Москва подумає над завершенням війни проти України. Що змінилося за цей час? Як на черговий шантаж відреагували у Києві та Європі? І яку тактику обрали в Кремлі, розбирався телеканал FREEДOM.

Цей ультиматум за час повномасштабного вторгнення Росії в Україну — далеко не перший. Росіяни неодноразово намагалися залякувати не тільки Київ, а й країни Заходу через постачання Україні далекобійних ракет і важкого озброєння. Але “червоні лінії” спочатку окреслювалися, потім зсувалися і зрештою повністю розмивалися. Два місяці тому в Кремлі знову почали погрожувати: якщо Збройні сили України не підуть із Донецької та Луганської областей, то російська армія захопить їх силою, а вимоги для припинення вогню стануть іще жорсткішими. Ще тоді президент України Володимир Зеленський заявив, що для реалізації цих планів у Москви немає ні сил, ні ресурсів. І все це лише чергова спроба інформаційно та політично продавити свої інтереси. До речі, це чудово розуміють і наші союзники, і чиновники в оточенні самого Путіна.

“Відсутність успіхів на фронті, втрати, що збільшуються, все більш успішні нальоти українських дронів і криза в економіці, що супроводжується постійними відключеннями інтернету на вимогу спецслужб, змушують представників керівництва Росії тверезішим поглядом подивитися на війну, яку вони ведуть. Нервозність, що почала проявлятися в суспільстві, поділяють багато представників еліти, до того ж деякі високопоставлені кремлівські чиновники вважають, що конфлікт зайшов у глухий кут і шляхів його вирішення не видно”, — пише Bloomberg.

Що ж сталося за ці 2 місяці, з моменту чергового кремлівського ультиматуму? По-перше, Україна перевершила Росію за кількістю атак далекобійними безпілотниками. Сили оборони України вражають військові та стратегічні цілі на відстані понад 2 000 км. До того ж вельми успішно. НПЗ, склади та підприємства військової промисловості на території самої Росії, які палають, — це реальність, яка сильно контрастує із заявами Кремля про повний контроль над ситуацією та невразливість російського тилу. На початку травня українські дрони долітали навіть до російської столиці. І це одночасно з тим, що туди стягнули додаткові системи ППО з усієї країни. Парад 9 травня довелося проводити в скороченому форматі та без військової техніки. На країну, яка може диктувати свою волю сусідам і роздавати ультиматуми, це якось мало схоже.

“Це навряд чи та демонстрація сили, яку Путін хоче показати світу. Все це ще більше послаблює і без того роздроблені дипломатичні та економічні альянси Росії. Подібно до торгової колонії, Путін має у своєму розпорядженні лише величезну кількість землі, сировини та психопатичну пропаганду. Реальність така, що, попри його жорсткі заяви про “крутість”, високі ціни на нафту і газ, а також нерозумне послаблення енергетичних санкцій проти Росії, картковий будиночок Путіна став ще більш уразливим, ніж багато хто припускає”, — пише TIME.

Весняна наступальна кампанія, на яку в Кремлі робили величезні ставки, також фактично провалилася. У квітні російська армія зіткнулася з чистими територіальними втратами. Україна відбила більше територій, ніж противник зміг захопити. Цього ж місяця армія країни-агресора зазнала і рекордних втрат особового складу — 35 тисяч убитими та пораненими. Що стосується техніки, то за даними Генерального штабу ВСУ, у квітні тільки в категорії ствольної артилерії російські війська втратили 1 875 одиниць. Плюс 70 танків, 90 засобів протиповітряної оборони (ППО) та 180 броньованих машин. Брак транспорту та інженерних засобів, виснаження ресурсів для початку операцій, — усе це, на думку військових експертів, призвело до того, що російська армія уперлася в межу своїх можливостей на цьому етапі війни.

“Успішні кампанії України з завдання ударів безпілотниками середньої та великої дальності обмежують можливості Росії з перекидання особового складу на передову, а також щодо постачання та підтримання позицій на передовій. Навесні 2026 року українські сили почали значно нарощувати свою кампанію з нанесення ударів середньої дальності й уже домоглися помітних оперативних результатів, включно зі зниженням здатності Росії використовувати ключові російські наземні лінії зв’язку”, — сказано у звіті ISW.

Багато експертів вважають, що питання територій — це політичний трюк. Кремль намагається заплутати й одночасно втягнути Захід у вигідну для себе гру. Навіть за ці 2 місяці росіяни постійно змінювали свої цілі та озвучували нові умови. Так, 23 квітня прессекретар Путіна Пєсков заявив, що війна закінчиться, якщо Україна виведе війська з чотирьох областей — Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької. А буквально за два тижні кремлівські чиновники один за одним стали розповідати, що “позаблоковість України та її без’ядерний статус” — це і є цілі так званої “СВО”. Більшість світових лідерів вважає ці сигнали з Москви частиною гібридної війни. Це всього лише спроба виграти час, а не реальне бажання встановити мир. І дозволяти агресору диктувати умови було б величезною помилкою.

“Це були б не переговори, а мова капітуляції, замаскована під дипломатію. Політична позиція України ґрунтується на простому принципі: агресор не може вторгнутися в іншу країну, а потім вимагати залишити собі захоплену територію. Ви не можете увірватися в чийсь дім, а потім вимагати залишити собі кімнати, які вам вдалося зайняти. Загарбник повинен піти”, — зазначив американський журналіст, історик Девід Саттер у колонці для The Media Line.

Усвідомивши, що і на полі бою, і за столом переговорів аргументів у Москви все менше, агресор перейшов до своєї улюбленої тактики шантажу та залякування. У травні в Білорусі провели навчання з “бойового застосування ядерної зброї” за участю 6 000 російських військових. Вони відпрацьовували приховане переміщення, а також доставку ядерних боєприпасів та підготовку їх до застосування. Київ назвав це викликом для глобальної безпеки і закликав світову спільноту втрутитися. А за кілька днів після маневрів, у ніч на 24 травня, Росія завдала по Україні одного з наймасштабніших ударів. Армія країни-агресора випустила по українських містах і насамперед по столиці, 90 ракет різних типів, зокрема “Орешник”, та понад 600 ударних БпЛА. А слідом за цим Кремль перейшов до тактики шантажу та тиску, закликаючи іноземні посольства евакуювати співробітників із Києва.

“Росія проводить когнітивну операцію, що супроводжується ракетами та цивільним терором. Обстріли та терор влітку вони планували заздалегідь, але зараз намагаються робити вигляд і масштабувати власні можливості інформаційно. Їм дуже хочеться, щоб міжнародні дипломати злякалися, як у 2022 році, але росіян уже не бояться, тому що їхня армія та дипломатія програли Близький Схід, Кавказ і пострадянський простір”, — наголосив керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко.

Таким чином, через два місяці після гучних ультиматумів Кремль не те що не наблизився до захоплення всього Донбасу, а навпаки, зіткнувся з військовими, економічними та політичними проблемами, які наростають. Росії все частіше доводиться думати не про нові наступи, а про захист власних військових і стратегічних об’єктів від ударів українських безпілотників. А всі події останніх місяців лише підтверджують: розмови про мир були частиною політичного блефу Путіна, а не реальним планом припинення війни.

https://www.youtube.com/watch?v=uspXSAP1v0I

Читайте також: Блеф Кремля на тлі величезних втрат: чому ультиматуми Путіна відірвані від реальності на фронті (ВІДЕО)

Нагадаємо, про готовність зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським у третій країні для підписання мирного договору оголосив диктатор Путін російським пропагандистам. Він також нібито готовий до переговорів з усіма, зокрема і з європейськими представниками, але першого кроку робити не стане.