Дружба за розрахунком: як санкції США можуть змінити відносини між Китаєм і Росією

Китай пообіцяв посилити підтримку Росії у відповідь на погрози президента США Дональда Трампа про введення підвищених мит проти торгових партнерів Москви. Про це пише The Telegraph. Видання зазначає, що заява Трампа підвищує ставки і фактично ставить перед Пекіном жорсткий вибір: продовжити внутрішній розвиток чи підтримати стратегічного партнера у вигляді Росії.

Військове партнерство Китаю і Росії продовжує розвиватися в таємному, але стабільному форматі, впливаючи не тільки на хід війни проти України, але й на глобальний стратегічний баланс.

Пекін пообіцяв Росії допомогу на фоні погроз Трампа

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав Китай, Індію та Бразилію звернутися до російського диктатора Володимира Путіна з проханням про припинення вогню в Україні, щоб уникнути фінансових санкцій.

У відповідь Пекін назвав погрози Трампа “незаконними односторонніми санкціями”, проти яких Китай “рішуче виступає”.

Поїздка міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова до Китаю 15 липня, де він зустрівся з президентом Китаю Сі Цзіньпіном, також підтверджує посилення зв’язків між двома країнами. У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що візит Лаврова є підготовкою до візиту Путіна.

Згідно з даними США, навесні 2024 року Китай збільшив підтримку Росії, передаючи їй розвіддані, оптику для військової техніки, ракетне паливо, верстати для виробництва танків та інші товари. Уже восени минулого року в закордонних ЗМІ з’явилися перші повідомлення про те, що Китай почав постачати Росії зброю.

20 червня Путін заявив, що він нібито “оформляє” з Китаєм “новий світовий порядок”, а в липні МЗС Китаю відзначило, що не може допустити поразки Росії у війні.

Попри офіційні заяви Пекіна, що Китай не постачає військові технології Росії, факти говорять про протилежне.

Зараз Росія отримує китайські технології для виробництва ударних дронів. За даними агентства Bloomberg, журналісти знайшли документи, що підтверджують це співробітництво. Нещодавно співробітники Служби безпеки України виявили в російському безпілотнику типу “Шахед” китайські деталі.

Щоб приховати постачання, Росія використовує посередників, таких як компанії, що займаються сільськогосподарською технікою чи транспортуванням морепродуктів.

“З початку 2023 року інженери “Аеро-хіт” працюють з китайськими фахівцями з компанії Autel, щоб локалізувати виробництво дронів моделі Autel Max 4T. Ця модель була спочатку розроблена для цивільних потреб, але виявилася ефективною в умовах війни завдяки своїй стійкості до радіоелектронної боротьби. Документи показують, як чутливі технології можуть переміщатися з Китаю в Росію, навіть якщо Пекін стверджує, що не постачає їх жодній стороні”, — йдеться в розслідуванні Bloomberg.

Завод “Аеро-хіт”, що фінансується державою, планує збільшити виробництво до 10 тисяч дронів на місяць у 2025 році, а також почати випуск склидніших моделей. Для порівняння, найбільший російський завод з виробництва дронів в Алабугі випускає лише 3 тисячі дронів на місяць. Географічне розташування заводу також не випадкове: Хабаровськ знаходиться всього в 60 км від кордону з Китаєм і в 300 км від міжнародного річкового порту Тунцзян.

Експерти попереджають, що в разі війни Китаю з Тайванем Росія може використати ситуацію, щоб атакувати частину території НАТО, наприклад, країни Балтії або стратегічно важливі райони.

Китай, на думку багатьох фахівців, також зацікавлений у продовженні війни, оскільки це дозволяє йому спостерігати за застосуванням західних і російських озброєнь, а також тестувати свої власні можливості.

Тривала війна робить Росію все більш залежною від Китаю економічно, технологічно і фінансово. Москва постачає в Китай нафту, газ і вугілля зі значними знижками, що робить підтримку Китаю важливим елементом для Росії, але також ставить під загрозу безпеку на глобальному рівні. Головний механізм впливу на Китай — це санкції та контроль за товарами подвійного призначення.

Читайте також: Китай вдає, що є нейтральним, але підтримує Росію: прихована гра Пекіна в аналізі експертів

Чому Китай не хоче програшу Росії — думки експертів

Що означає для Пекіна підтримка Росії в умовах геополітичної напруги? Які наслідки можуть виникнути для китайської економіки та глобального політичного балансу у разі посилення санкцій проти Москви? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента України (ОПУ);
• Наталія Бутирська, експерт з питань Східної Азії, старший аналітик Центру “Нова Європа”;
• Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень;
• Іван Фечко, експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма”.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Рано чи пізно Росія стане економічним проксі Китаю

— Росія — відстала технологічно країна, яка побудована на принципі крадіжки технологій у більш успішних країн. Що стосується американських санкцій, про які говорив президент Трамп, це сильні санкції, які різко скоротять можливість Росії отримувати доходи з глобальних ринків, насамперед з нафти, газу та урану. Ці санкції складні для накладення, оскільки вони стосуються не лише Росії, а й третіх країн, таких як Китай. Це інший рівень переговорів, економічної чи ресурсної конфронтації.

Сполучені Штати, наскільки я розумію, готові до цього. Трамп неодноразово говорив, що вони зацікавлені в припиненні війни, оскільки війна дестабілізує не тільки глобальну політику, але й економіку, фінанси, технології та торгівлю. Вони хочуть якомога швидше завершити війну, але ці вторинні санкції накладаються на країни, такі як Китай, які мають суттєвий вплив на економіку та політику.

Європа та Сполучені Штати готові до цієї конфліктності. Трамп вважає, що такі країни, як Китай, зрештою зможуть натиснути на Росію, і, можливо, ця ситуація відкриє шлях до переговорів. Китай в останні дні неодноразово заявляв, що війна в Україні дає йому стратегічне вікно можливостей для прискорення своєї глобальної політичної ролі та контролю над Росією. На наступний день, для мене немає сумнівів, що Росія стає економічним проксі Китаю.

Війна б’є по торгових інтересах, і якщо будуть введені мита, це суттєво скоротить інтерес Китаю придбати дешеві російські енергоносії, оскільки вони будуть змушені платити додаткове мито.

НАТАЛІЯ БУТИРСЬКА: Китай міг би зупинити війну, але підтримує Росію

— Китай — це головна підтримка Росії в цій війні: економічна, військова, товари подвійного призначення. І, звісно, Китай міг би зробити багато для того, щоб зупинити цю війну.

Ми неодноразово чули від Китаю, що він на стороні діалогу. Діалог був запропонований з боку Сполучених Штатів Америки, і були пропозиції зустрітися з Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським. Тобто процес запущений. Питання в Путіні, і Китай міг би натискати на Путіна, сказати, що всі втомились від цієї війни, Китай терпить економічні наслідки, і пора закінчувати. І, маючи такий важіль впливу, як економічна взаємодія, і не тільки політичне, звісно, Сі Цзіньпін міг би зробити багато. Але, як ми побачили, Путін тільки посилив військові дії проти України, і особливо терор проти мирного населення.

Для Китаю ця війна — боротьба з США руками Росії. Звісно, Китай намагається виснажити ресурси США. Саме тому Пекін говорить, що не підтримує жодні односторонні санкції, які не були прийняті через Раду Безпеки ООН. Але ми розуміємо, що в Раді Безпеки ООН у Китаю є свій голос. І, звісно, він би не погодився ні в якому разі на прийняття санкцій, які були б проти нього або проти його інтересів.

Українська влада намагається вести діалог з Китаєм і виносити якісь питання навіть на такий публічний рівень. Але без бажання Китаюта інших країн так званого глобального Півдня це все буде просто на рівні розмов.

Китай серйозно підставляє плече Росії, він допомагає їй обходити санкції. Китай тисне зі своєї сторони на наших партнерів, намагається вести окремі діалоги з нашими партнерами, в тому числі європейськими, щоб відокремити безпеку від економіки і все ж таки внести розбрат в єдність Європи, яка підтримує Україну.

Найголовніше — військово-технічна взаємодія. Вона серйозно зростає з кожним роком, особливо в період війни. Дві країни ведуть між собою активна взаємодія на рівні військових обмінів і навчань, які вони проводять. Рівень цих навчань дуже серйозно зростає, і зараз ця загроза не тільки в контексті російської агресії проти України, де Китай, на жаль, є важливою невидимою стороною цього конфлікту. Він допомагає Росії замінювати компоненти західних компаній.

Взаємодія, яка зараз розвивається між Москвою та Пекіном, має більш стратегічну основу і діє для більш віддалених перспектив. Китай також намагається заручитися підтримкою Росії в можливому конфлікті навколо Тайваню та його діях в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

ВЛАДИМИР ДУБОВИК: Китай не хоче опинитися на узбіччі мирного процесу

— Китай зараз шукає всіх можливих партнерів і союзників, які можуть підтримати його в глобальному протистоянні зі США та тією коаліцією, яку формують американці. Тому Росія з її масштабами і ресурсами, звісно, не буде списана Пекіном, і ніхто не буде сваритися з Москвою. Їм потрібна Москва на їхньому боці.

Щобільше, для Пекіна надзвичайно важливо, щоб Росія не програла цю війну Заходу, тому Китай підтримує Москву до тієї міри, щоб хоча б уникнути її поразки. З іншого боку, в Пекіні є певні побоювання щодо нових можливих санкцій, які можуть торкнутися самого Китаю.

Деякі попередні обмеження і санкції, введені як попередніми, так і нинішніми американськими адміністраціями проти тих, хто підтримує російську війну, вже зачіпали китайські корпорації та банки. Це було болісно, але, звісно, не настільки масштабно та системно, як те, що може статися через наступні 50 днів. Тому, я думаю, в Китаї двоїста позиція.

Поки Захід зайнятий Росією, це означає менший тиск на Китай. З іншого боку, війна серйозно потрясає фінансові ринки. Китай цього не влаштовує. Китай не хоче залишитися на узбіччі мирного процесу — щоб Трамп і Європа домовилися з Києвом і Москвою, а Китай залишився осторонь.

Крім того, ймовірно, його цікавить участь у повоєнному відновленні української економіки, що може принести Китаю серйозні економічні переваги.

ІВАН ФЕЧКО: Обсяги торгівлі між Китаєм і Росією становлять близько 250 мільярдів доларів на рік

— Я думаю, що ситуація з Китаєм досить песимістична, і нам потрібно розуміти два моменти. По-перше, на жаль, Китай, Індія та Бразилія, як і багато інших країн глобального Півдня, Азії та Африки, відіграли важливу роль у допомозі Росії у пом’якшенні наслідків західних санкцій через різні економічні та стратегічні заходи.

Західним країнам не вдалося повністю ізолювати Росію від світової економіки, ці країни продовжували вести інтенсивні економічні відносини з Росією, насамперед купуючи російську нафту. Хай нафта продавалася дешевше, ніж раніше, але для Китаю та Індії це дуже вигідне співробітництво. Ці ресурси, які Росія отримувала від торгівлі, використовувалися або для продовження війни проти України, або для покриття витрат, що виникли після введення санкцій.

По-друге, Індія, Китай і Бразилія входять до формату організації БРІКС, в рамках якої розвиваються економічні та політичні зв’язки. З одного боку, як ми бачимо, БРІКС не настільки успішний, як би Росія цього хотіла. Форум, який проходив кілька тижнів тому в Бразилії, підтвердив, що немає повного єдності між країнами, і Китай з Індією мають дуже різні інтереси та погляди на розвиток співпраці.

Найбільша проблема в тому, що обсяги торгівлі між Китаєм і Росією становлять близько 250 мільярдів доларів на рік. Звісно, Китай навряд чи вирішить повністю розірвати ці відносини. Ми розуміємо, що для Трампа ця ситуація також відкриває питання: наскільки реально його погрози щодо санкцій, і чи готовий він до більшої конфронтації з Пекіном?

Ми знаємо, що Пекін допомагає Москві, зокрема з Іраном та Північною Кореєю, в її зусиллях проти України. Тому навряд чи Китай зараз готовий тиснути на Росію, це просто невигідно для них.

Читайте також: Нові меседжі та зброя: чи стане візит Келлога в Україну відправною точкою для миру — думки експертів