У Вільнюсі відбувся саміт Тримор’я. Президент України Володимир Зеленський зустрівся з лідерами Румунії, Чехії, Польщі, Литви та Латвії. На саміті лідери країн обговорювали як двосторонні відносини, так і питання, які потребують консолідації. Головною темою для об’єднання, як і раніше, є російська агресія.
Серед головних підсумків саміту стало підписання між Латвією та Україною оборонної угоди на 10 років.
Подробиці саміту Тримор’я
У Вільнюсі глава Української держави провів зустрічі з президентом Литви Гітанасом Науседою, президентом Румунії Клаусом Йоганнісом і Польщі Анджеєм Дудою.
Чверть відсотка від валового внутрішнього продукту (ВВП) — саме стільки Латвія зобов’язалася щорічно надавати Україні на військові потреби. Президенти Володимир Зеленський і Едгар Рінкевичс підписали 10-річну угоду про взаємні зобов’язання у сфері оборони.
У документі йдеться про постачання зброї, кіберзахист, розмінування та безпілотні технології.
“Я дякую вам від імені всього нашого народу, всіх українців, що ви з нами понад два роки і, як сказав ваш президент — до переможного дня. Для нас це дуже важливо. І дуже дякую, що ви стали першою країною Балтії, яка прийняла рішення підписати з нами безпекову угоду. Цей документ уже дев’ятий, підписаний між Україною та країнами, які нас підтримують”, — наголосив Зеленський.
Підписання знакової безпекової угоди відбулося на саміті Тримор’я у Вільнюсі, де президент України провів кілька високих міжнародних зустрічей.
На переговорах із президентом Литви Гітанасом Науседою глава Української держави розповів про наслідки російських ударів і проінформував про потреби України в протиповітряній обороні (ППО).
Із президентом Чехії Петром Павелом Володимир Зеленський поділився інформацією про стан енергетики країни після російських обстрілів. Також лідери обговорили оперативну ситуацію на фронті та першочергові потреби України.
Про складну ситуацію в українських містах, особливо в Харкові, а також про брак засобів ППО Володимир Зеленський розповів президенту Румунії Клаусу Йоганнісу, Угорщини — Тамашу Шуйоку та своєму польському колезі Анджею Дуді.
Окремо сторони обговорили роботу експортного коридору України з Румунією та Молдовою.
“Цінуємо позицію Румунії в питанні транзиту української агропродукції”, — зазначив Зеленський.
Він також підкреслив, що в умовах агресії Росії тандем “Україна — Румунія” робить значний внесок у забезпечення глобальної продовольчої безпеки.
У Вільнюсі глава Української держави провів переговори і з прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом. Зеленський подякував партнерам за стійку підтримку України.
Необхідність оборонної підтримки Києва — те, про що продовжує наполягати Володимир Зеленський. У цьому контексті він також обговорював із партнерами перспективи України щодо вступу до НАТО та ЄС.
“Я сказав партнерам: Путін не враховує наші дії, готуючи свої агресивні кроки. Він сам будує свій графік ескалації. Настільки, наскільки може і настільки, наче на щось він реагує. Путін хоче знищити нас, реально він хоче знищити Україну, а потім підкорити всіх інших сусідів Росії. І в нашого життя, у нашої безпеки просто немає альтернативи. Тому немає реальних альтернатив і запрошення України до НАТО. Потрібне це запрошення до Північноатлантичного союзу. Україна, всі наші люди, наші воїни заслуговують на це”, — заявив президент на пресконференції за підсумками саміту.
Ініціатива Тримор’я — це геополітичне, інфраструктурне та економічне об’єднання 12 країн Європейського Союзу. Спільна територія країн-учасниць цієї ініціативи має вихід до Чорного, Адріатичного та Балтійського морів. На саміті Ініціативи трьох морів у Бухаресті 6 вересня 2023 року Україна стала асоційованою державою-учасницею Тримор’я.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль не виключив, що ініціатива трьох морів може стати ключовою платформою для відновлення України. Глава українського уряду підкреслив, що також важливим є формат Люблінського трикутника — Україна-Литва-Польща.
Коментарі експертів і політиків
Про важливість саміту формату Тримор’я та його відмінність від інших форматів в ефірі телеканалу FREEДOM розповіли:
- Михайло Подоляк, радник глави Офісу президента України;
- Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, директор Центру суспільних досліджень “Український меридіан”;
- Максим Несвітайлов, політолог, експерт-міжнародник.
МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Тримор’я показало, що в Європі в України є партнери, які надають абсолютну підтримку
— На саміті були присутні всі президенти, які розуміють і природу війни, і ті ризики, ту ескалацію, яку збільшує Російська Федерація. Усі ці країни спрямовують підтримку Україні щойно є в них якісь ресурси.
Безумовно, обговорюється ще більший інформаційний тиск на ті країни, які не так швидко приймають правильні рішення.
Обговорюються дипломатичні синхронізовані дії. Також військові пакети. Все-таки в абсолютних значеннях ці країни не мають великі військові склади, але обговорюються ще додаткові військові пакети підтримки.
Гарантії безпеки, безумовно, обговорюються як юридична фіксація військових зобов’язань, які та чи інша країна бере на себе. Україна не може самостійно вирішувати багато проблем. Їй необхідна підтримка в транзиті тих чи інших вантажів, які мають якраз додати нам можливість заробляти гроші для фінансування своїх соціальних програм, армії тощо.
Це, на мій погляд, чудова зустріч для того, щоб показати, що в Європі є країни, які надають абсолютну підтримку Україні.
ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Тримор’я також стало майданчиком для обговорення складних двосторонніх відносин країн
— Багато говорили раніше з приводу Тримор’я. Однак у контексті війни та останніх подій якось про цю ініціативу трохи забували. Але відбулося відродження формату. І це правильно. З однієї простої причини: ми зараз бачимо, що триває напрацювання нових різноманітних форматів європейської інтеграції України і, ба більше, — регіональних форматів співпраці.
Я б ширше подивився на цей процес. Варто активізувати не тільки Тримор’я. Є й інші формати. Наприклад, Люблінський трикутник. Також залишається двостороння співпраця.
Укладення договору про безпеку з Латвією — дуже правильний крок. Я спілкувався з представниками латвійського політикуму, і вони кажуть, що теж високо оцінюють те, що сама Латвія змогла прийти до цього — виділення допомоги Україні на рівні 0,25% від свого ВВП. Для них це свого роду свідчення власної зрілості як держави, стійкості.
Це демонстрація того, що вони і з Україною до кінця, того, що ми дійсно союзники. І заяви президента Зеленського абсолютно логічні в цьому контексті.
Насправді саме країни Балтії — ведучі на саміті. Завдяки їм для України це вихід у ширший формат.
Для України це окремий важливий трек відносин із країнами Центральної Європи, з нашими сусідами. Наприклад, тут є і відносини в рамках дунайської політики. Двосторонні відносини нікуди не подінуться. Вони будуть розвиватися. Ми розуміємо, що в кожної країни будуть і розбіжності з Україною, і якісь інші моменти. Але Тримор’я — це ще один формат для діалогу.
Ми побачили і вироблення і стратегії оборонно-промислового комплексу Європейського Союзу, куди Україна включена. Тримор’я — це ще один майданчик для переговорів. Чергове спілкування і координація, які відбуваються на рівні президентів, звісно ж, є дуже важливою.
Показовий момент, що досі не укладено безпекового договору з Польщею, яка важливу роль відігравала в підтримці України від самого початку. Але ми розуміємо, що є низка проблем. І те, що там про це йшлося, це теж, це теж дуже важливо.
Я б розглядав цей саміт у великому контексті європейської інтеграції, у безпековому контексті, як частину великої європейської політики України. Узгоджувалися питання тактики і конкретні механізми підтримки України.
МАКСИМ НЕСВІТАЙЛОВ: Україна повинна використовувати всі шанси для діалогу з партнерами
— Для України будь-який форум, будь-який саміт зараз суперважливий, особливо в контексті посилення сил ППО.
На цьому саміті, в принципі, зібралися найбільші наші друзі, в основному, якщо ми не враховуємо Угорщину. В Угорщини особлива позиція. Але загалом, дійсно, я оцінюю позитивно, оскільки якраз серед цих країн є і Чехія, яка вже запустила ініціативу з пошуку боєприпасів і вже знайшла — незабаром, як я розумію, вони вже будуть в Україні. І тому участь України в таких самітах — максимально позитивний момент.
Читайте також: Військова присутність Німеччини в Литві: причини, наслідки та реакцію Кремля проаналізували експерти