Сьогодні о 08:00
28 березня президент України Володимир Зеленський відвідав Катар у межах турне країнами Перської затоки. Там він провів зустріч з еміром держави Катар, шейхом Тамімом бін Хамадом Аль Тані в Досі. Сторони обговорили питання безпеки та оборонного співробітництва. За підсумками зустрічі було укладено відповідну угоду між військовими двох країн.
Напередодні Україна і Саудівська Аравія підписали аналогічну угоду про оборонне співробітництво. Документ відкриває можливості для майбутніх контрактів, технологічної взаємодії та інвестицій, а також посилює міжнародну роль України.
Україна пропонує системний підхід до захисту від дронів і ракет
26 березня президент України прибув до Джидди з неоголошеним візитом, де провів переговори з наслідним принцом Саудівської Аравії Мухаммадом ібн Салманом Аль Саудом. За підсумками зустрічі сторони підписали угоду про оборонне співробітництво. Документ, за словами Зеленського, створює базу для подальших контрактів, технологічного партнерства та інвестицій, а також зміцнює позицію України як донора безпеки. Він зазначив, що країни об’єднують зусилля для протидії спільним загрозам, зокрема атакам дронів і балістичних ракет.
“Ми готові ділитися своєю експертизою і системою з Саудівською Аравією та співпрацювати для посилення захисту життів. Уже п’ятий рік українці борються проти таких самих терористичних ударів балістикою і дронами, які зараз іранський режим завдає по Близькому Сходу і регіону Затоки. І у Саудівської Аравії є те, в чому зацікавлена Україна. Це співробітництво може бути взаємовигідним”, — написав у Telegram Володимир Зеленський.
Під час переговорів сторони також обговорили ситуацію на Близькому Сході і в регіоні Затоки, допомогу Ірану з боку Росії, стан паливних ринків і перспективи енергетичного співробітництва. Зеленський наголосив, що Україна готова підтримувати захист країн, які допомагають їй відстоювати незалежність.
27 березня президент провів зустріч з українськими військовими експертами, які працюють над питаннями захисту повітряного простору Саудівської Аравії. Основну увагу приділили методам боротьби з безпілотниками. Їхнє завдання — виявити вразливості та розробити рекомендації щодо посилення захисту цивільного населення від іранських дронів і ракет, повідомили в Генеральному штабі ЗСУ.
“На першому етапі ми провели семінар, який був присвячений вивченню аспектів регіональної безпеки — виявленню проблем, з якими вони стикаються у плані структури сил, можливостей і наявної командної структури”, — прокоментували в Генштабі.
Українські фахівці беруть участь як в оперативних заходах захисту, так і в розробці довгострокових систем протидії повітряним загрозам. У Міністерстві закордонних справ України заявили про “безпосередні успіхи” українських команд у відбитті атак на Близькому Сході.
“Йдеться про різні форми цієї підтримки. Як про негайний зараз захист, так і про побудову довгострокових систем, які дозволять краще захищатися від повітряного терору”, — заявив представник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий.
За даними, понад 200 українських військових фахівців уже працюють у країнах регіону, зокрема, у Кувейті, Катарі, Об’єднаних Арабських Еміратах і Саудівській Аравії, допомагаючи в захисті від іранських ракет і безпілотників.
Після початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану, під час якої Тегеран неодноразово атакував об’єкти на території країн Близького Сходу, Київ запропонував допомогу в захисті від іранських дронів “Шахед” (Shahed).
“Скільки б систем Patriot, THAAD або інших систем ППО не було на Близькому Сході, одного цього недостатньо для повноцінної протиповітряної оборони. Існують сучасні перехоплювачі, призначені для протидії ударам важких безпілотників”, — зазначив раніше Володимир Зеленський.
За даними Ради національної безпеки і оборони України, вже у 2026 році оборонна промисловість країни зможе виробляти понад 8 млн FPV-дронів щороку. Для порівняння: у США щороку випускається близько 100 тис. таких апаратів.
28 березня Володимир Зеленський провів зустріч в Абу-Дабі з президентом Об’єднаних Арабських Еміратів Мухаммадом бін Заїдом Аль Нахайяном. Сторони обговорили питання безпеки в ОАЕ, удари з боку Ірану і вплив можливої блокади Ормузької протоки на світовий ринок нафти.
“Для всіх нормальних держав важливо забезпечити стабільність і захистити життя в умовах сучасних загроз. Україна в цьому має відповідну експертизу: наші міста, на жаль, щодня під ударами вже протягом чотирьох років повномасштабної війни. Українці розробили відповідну систему захисту, яка дає значний відсоток збиття ворожих дронів і ракет. Саме такий системний підхід і інтеграцію досвіду ми пропонуємо нашим партнерам”, — сказав президент України.
Лідери домовилися про розвиток співробітництва у сфері безпеки та оборони. У межах візиту до ОАЕ Зеленський також зустрівся з українськими військовими фахівцями, які вже кілька тижнів допомагають країні вибудовувати систему захисту від повітряних загроз.
Від фронту до глобальної ролі: як Україна змінює ринок оборони
Як український досвід протидії дронам і ракетам змінює баланс сил на Близькому Сході? Які вигоди отримують Київ і країни регіону від оборонного співробітництва і спільних виробництв? Чи може це партнерство вплинути на глобальну архітектуру безпеки та енергетичні ринки? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:
- Олексій Буряченко, професор Київського авіаційного інституту, президент “Міжнародного інституту дослідження безпеки”;
- Володимир Солов’ян, керівник Групи аналізу гібридних загроз (Український кризовий медіацентр);
- В’ячеслав Ліхачов, сходознавець.
ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: Ми не продаємо технології — ми будуємо спільне виробництво
— У Саудівської Аравії та інших країн Перської затоки, а загалом і Близького Сходу, які звернулися до Києва по допомогу, є дуже цінний ресурс, який потрібен Україні. Навіть два ресурси. Перший — це можливості для інвестицій, і просити їх не потрібно, вони готові це робити, забезпечуючи власні інтереси тут і зараз. Другий — це, знову ж таки, ракети Patriot, які у них є і зараз у першому пріоритеті у США.
Співробітництво, яке було підписане між президентом України Володимиром Зеленським і Саудівською Аравією, найімовірніше, буде масштабуватися і з іншими країнами регіону. Воно має комплексний характер, що дозволяє забезпечити вигоду всім учасникам цього процесу.
Наприклад, країни Перської затоки, зокрема Саудівська Аравія, зацікавлені в результаті тут і зараз, а не колись у майбутньому. На них уже зараз летять іранські безпілотники і ракети по цивільних об’єктах, потенційно по водоочисних спорудах і енергетичній інфраструктурі.
Тому ці країни максимально мотивовані отримати досвід України вже зараз.
І на першому етапі не йдеться про те, що Україна продає якісь свої розробки, наприклад антидрони, Саудівській Аравії чи іншим країнам. Йдеться про передачу досвіду, а це є найціннішим компонентом і тим, що може посилити країни Перської затоки проти Ірану, проти атак на цивільне населення вже зараз.
Ми знаємо, що кілька груп уже виїхали в регіон, і вони дійсно допомагають комплексно налаштовувати системи ППО цих країн проти іранських нальотів. Тим паче, загалом усі визнають: Україна є надзвичайно успішним налагоджувачем таких систем. Наприклад, використання тих самих систем Patriot США, у яких навіть відсоток ураження перевищує заявлені номінальні показники, — це той досвід, який не можна ігнорувати, його необхідно використовувати, що і роблять країни Перської затоки.
Але є й більш стратегічні напрями співробітництва. Те, про що були підписані відповідні документи, — це масштабування нашого виробництва. З одного боку, це дозволить країнам Перської затоки, зокрема Саудівській Аравії, у максимально стислі строки отримати в необхідній кількості технологічні розробки для забезпечення власної безпеки. Взяти їх зараз просто ніде.
З іншого боку, Україна отримує інвестиційні можливості, які дозволяють зменшити собівартість продукції. Очевидно, що зі збільшенням виробництва кінцева ціна знижується. Тим паче, для держави ця ціна відрізняється від експортної. Тому Україна від цього співробітництва також серйозно виграє.
Ми не продаємо зараз ті системи, які потрібні для посилення власної обороноздатності. Йдеться про налагодження спільних виробництв.
Не можна не сказати й про український бізнес, який може масштабувати ці виробництва, але йому бракує інвестиційних ресурсів, оскільки державний бюджет не безмежний. Водночас продавати технології за кордон не можна, бо це не відповідає національним інтересам України. Це спільний продукт, створений зокрема за кошти українських платників податків на замовлення Міністерства оборони. Тому просто передавати технології приватним чином не можна — це може кваліфікуватися як злочин, про що повідомляє Служба безпеки України.
Навіть якщо дивитися на середньострокову перспективу, співробітництво у напрямі спільного виробництва дає Україні додаткові козирі, зокрема в переговорному процесі. Бо необхідно балансувати ситуацію, коли Російська Федерація отримує додаткові доходи від нафти та експорту. У відповідь Україна отримує додаткові можливості через двосторонні угоди з безпеки з країнами Близького Сходу і Перської затоки.
Це в перспективі може призвести навіть до створення спільної системи безпеки, в чому зацікавлені обидві сторони. А це є міцним фундаментом для довгострокового співробітництва.
Атаки Ірану — ракетні, дрони-камікадзе, диверсійні дії — це багато в чому те саме, що робить РФ. Тобто співробітництво України та країн Перської затоки — це співробітництво проти авторитарних режимів, зокрема російсько-іранського блоку.
Перспективи цієї взаємодії можуть вийти далеко за межі спільних виробництв. Йдеться може, наприклад, про співробітництво спецслужб. Україна вже має ефективний досвід протидії колаборантам і російській агентурі. Такий самий досвід незабаром знадобиться і країнам Перської затоки. Тут свою експертизу можуть запропонувати Державне бюро розслідувань, Служба безпеки України та контррозвідка.
Ми бачимо, що прямо зараз на наших очах змінюється геополітичний ландшафт. І стояти осторонь, спостерігаючи за його руйнуванням і формуванням нового порядку, точно не варто. Лише активна позиція України та використання наших сильних сторін можуть забезпечити майбутню роль країни як донора не лише регіональної безпеки, а й ширших систем безпеки.
Ба більше, Україна може відіграти активну роль у формуванні нової архітектури безпеки у світі. Ми входимо в епоху, коли класичні міжнародні інституції працюють гірше, а країни переходять до двосторонніх відносин, спираючись на тих партнерів, яким можна довіряти.
Країни Перської затоки — це дуже ресурсні держави. І співробітництво з ними може виходити далеко за межі військових контрактів. Йдеться може, наприклад, про створення спільної логістики або кластерних платформ для забезпечення енергетичної стабільності Європи у перспективі. Тому що всім зрозуміло: Саудівська Аравія та інші країни регіону робитимуть ставку на тих партнерів, які допомогли їм у складний момент, а не залишалися осторонь.
ВОЛОДИМИР СОЛОВ’ЯН: Інтерес до українських технологій лише зростатиме
— Раніше Україну знали насамперед як партнера у сфері постачання продовольства, як аграрну країну. Цей напрям також важливо розвивати. З урахуванням того, що зацікавленість в українських військових розробках зростатиме серед країн Перської затоки, у цьому контексті вони, думаю, також активніше долучатимуться до забезпечення безпеки на морі, завдяки якій отримують українське зерно та інші види аграрної продукції України. Це також буде дуже важливо для забезпечення продовольчої безпеки в цих країнах.
Адже ми розуміємо: якщо війна США та Ізраїлю проти Ірану затягуватиметься на довгі місяці, то дестабілізація може відбуватися в різних вимірах, зокрема і в сфері продовольчої безпеки.
Тому, я думаю, Україна зі свого боку має наголошувати і на тому, що такі країни, як Саудівська Аравія, мають важливі можливості тиснути на Москву у сфері цін на нафту шляхом збільшення видобутку, а також мають довгострокові контакти з Москвою, які розвиватимуться і після завершення активної фази нинішнього протистояння навколо Ірану. Ці можливості важливо використовувати для того, щоб досягати вигідних для України рішень, продовжувати експорт українського зерна та аграрної продукції до країн затоки і розвивати оборонне співробітництво.
Україна вже позиціює себе як активного гравця у сфері озброєнь. Після того, як до арсеналу українських Збройних сил почали надходити західні зразки систем протиракетної та протиповітряної оборони, експерти заговорили про те, що досвід, який отримали українські військові, є унікальним. І після завершення активних бойових дій між Росією та Україною цей досвід буде потрібний, зокрема країнам Перської затоки.
Та сама Саудівська Аравія вже називалася одним із потенційних замовників українських послуг у майбутньому. І сьогодні ми спостерігаємо, що Київ розвиває нову нішу, пов’язану з технологіями дронів-перехоплювачів. Це унікальна технологія, яка дозволяє Україні мінімізувати ризики, створювані Росією у контексті дронових ударів по тилових регіонах.
Цей досвід, який Україна набула за останній рік, і можливості масштабувати виробництво подібних виробів привертають увагу як розробників, так і держав, які відчувають вплив конфлікту навколо Ірану.
З урахуванням фінансових можливостей країн Перської затоки, зокрема Саудівської Аравії, Україна може розраховувати на інвестиції у свій військово-промисловий комплекс, до чого раніше ці країни проявляли обмежений інтерес.
Сьогодні ситуація змінюється, оскільки вони можуть на практиці оцінити переваги українських розробок. З урахуванням масштабування війни у Перській затоці, ударів по Ірану і спроб Ірану впливати на США через атаки на нафтогазову та промислову інфраструктуру країн регіону, а також з урахуванням зростання ризиків ескалації й розширення конфлікту на інші регіони, інтерес до українських технологій лише зростатиме.
Я нагадаю, що у Саудівської Аравії залишається вразливий напрям протистояння з хуситами в Ємені. І ризик ескалації в цьому регіоні також зберігається. Через можливу активізацію хуситів Іран може спробувати блокувати Баб-ель-Мандебську протоку, через яку проходить приблизно чверть світових постачань. Це ключовий логістичний маршрут, від якого залежить Європа і який пов’язує ринки з Китаєм як найважливішою виробничою базою.
Усе це в комплексі дає Україні унікальний шанс продемонструвати свої технологічні можливості й отримати додаткове фінансування з боку країн Перської затоки, які зацікавлені у дешевих і масових рішеннях, зокрема у дронах, здатних перехоплювати іранські безпілотники, що атакують інфраструктуру Саудівської Аравії та інших країн регіону.
Таким чином, для України сьогодні складається досить позитивна динаміка, якщо говорити про розвиток військово-промислового комплексу, особливо у сфері створення дронів.
Сьогодні сторони конфлікту розуміють загальну тенденцію. Той контекст, про який Україна говорила раніше, підтверджується: збивати дешеві дрони типу “Шахед” дорогими ракетами типу PAC-3 або PAC-2 вартістю у кілька мільйонів доларів за одиницю — неефективно. Тим паче, Захід відчуває дефіцит виробничих потужностей у сфері систем протиракетної оборони.
Масштаби виробництва ракет в Ірані значно перевищують можливості поповнення арсеналів протиракетних систем. І темпи їх використання показують, що навіть така країна, як США, за останній місяць витратила значну частину своїх запасів ракет до системи Patriot.
З одного боку, це негативний фактор для України, оскільки може вплинути на обсяги постачання ракет для захисту від російських атак. Це, своєю чергою, може знизити відсоток перехоплення російських ракет. Але, з іншого боку, це створює для України можливість продемонструвати альтернативний підхід — дешевший і масовіший, який Україна вже застосовує. І цей досвід є унікальним.
Саме зараз, зіткнувшись з іранською загрозою, країни Перської затоки починають проявляти предметний інтерес до цього досвіду. Я думаю, вже найближчими місяцями це може бути реалізовано у форматі спільного виробництва.
У межах такого співробітництва Україна може ділитися досвідом і технологіями, а країни Затоки — надавати інвестиції у спільне виробництво. Це дозволить одночасно посилити українські можливості та підвищити обороноздатність країн регіону.
В’ЯЧЕСЛАВ ЛІХАЧОВ: Україна змінює своє місце в системі міжнародної безпеки
— Саудівська Аравія також мала велику кількість дипломатичних контактів, пов’язаних із забезпеченням оборони останнім часом. Я трохи іронізую, бо Володимир Зеленський буквально єдиний і перший європейський лідер, який відвідав регіон за останній місяць, коли там тривають бойові дії.
Навряд чи Ер-Ріяд значно менш безпечний, ніж Київ у цей час. Але, у будь-якому разі, це свідчить як про готовність України, попри всі складнощі, які переживає наша країна і регіон Близького Сходу, фізично відвідати цю країну, так і, безумовно, про зацікавленість. Ця зацікавленість зараз має взаємний характер.
Мені дуже сподобався вислів, який використав Володимир Зеленський щодо того, що Україна стає донором безпеки. Це, по суті, перевертає всю сформовану за останні чотири роки стереотипну картину, коли Україна є лише реципієнтом, якому всі допомагають за можливості, але від якого всі трохи втомлюються.
А зараз раптом виявилося, що за ці чотири роки Україна накопичила досвід, технології і фактично виробляє те, що життєво необхідно іншим країнам, те, що не виробляє ніхто, і має такий досвід, якого не має ніхто. Це змінює уявлення про місце України в системі міжнародної політики, міжнародної безпеки і міжнародної економіки.
Я підозрюю, що з урахуванням рівня зацікавленості Саудівської Аравії в українських технологіях і фахівцях, у консультаціях, експертизі і безпосередньо українській продукції, Саудівська Аравія зможе нам запропонувати те, що стане вагомим внеском у українську безпеку і оборону.
Донорство передбачає більш-менш безкорисливе пожертвування, а провайдер безпеки — це той, хто надає певні послуги. Так склалося, що ми ексклюзивно володіємо технологіями, досвідом і експертизою, яких зараз потребують, і ми готові надати їх тим, кого вважаємо своїми партнерами і союзниками.
У цьому сенсі, безумовно, роль України зараз затребувана. Україна не від хорошого життя напрацювала цю експертизу — вона заплатила за неї великими жертвами і продовжує платити щодня. Але водночас Україна продемонструвала, що як геополітичний фактор вона не зникне завтра, через тиждень чи через 2-3 тижні з політичної карти.
Ті, хто також вимушено зіткнулися з викликами безпеки, на які традиційні провайдери безпеки не здатні відповісти швидко, дешево і ефективно, звернулися до українського досвіду також не від хорошого життя. І країни Перської затоки, арабські монархії прекрасно розуміють, що Іран із його режимом, непередбачуваним характером і самогубною політичною поведінкою також нікуди не зникне з політичної карти, так само як і Росія, у найближчій перспективі.
Співробітництво, яке налагоджується, з одного боку вимушене, не від хорошого життя, а з іншого — взаємовигідне і зумовлене реальними актуальними викликами, на які важливо оперативно реагувати.
Зараз, безумовно, весь світ дивиться на війну у Перській затоці і переглядає свої військово-технічні стратегії, переглядає пріоритетні напрями розвитку оборонної промисловості. Те, що у нас уже є цей досвід і відповідні технології, дає нам фору на цьому глобальному ринку.
Ми зараз можемо скористатися становищем ексклюзивного власника технологій і такого провайдера послуг, які ніхто зараз не може надати. Але я, можливо, трохи перебільшую, намагаючись викласти це у такій комерційній мові. Насправді йдеться, звісно, і про політичну підтримку, і про статус держави, і про її місце в системі міжнародних відносин.
Це все, звісно, не вимірюється лише грошима і комерційною вигодою. Дуже важливо, що Україна, попри всі негативні наслідки для нашої економіки і безпеки, які принесла за останній місяць війна на Близькому Сході, може скористатися вікном можливостей для зміни свого статусу на міжнародному ринку.
Я вважаю, традиційні технологічні стратегії безпеки і уявлення про те, як ведеться війна, мали почати змінюватися чотири роки тому під впливом війни РФ проти України. Дуже дивно, що цього не сталося.
Дуже дивно, що Сполучені Штати й досі виходять з уявлення про те, що домінування в повітрі означає перемогу, і витрачають величезні гроші на розумні, точні, потужні ракети, тоді як асиметрична відповідь Ірану — дешева, руйнівна і ефективна — дозволяє йому вже місяць витримувати колосальний тиск американської військової машини.
Тобто уявлення про співвідношення сил, про те, які типи військ є пріоритетними, зараз, безумовно, змінюються. Якщо ми ще побачимо, що буде дуже повчально, хоча, можливо, трагічно, сухопутну операцію Сполучених Штатів, то уявлення про те, як ведуться війни, зміняться остаточно.
Я впевнений, що і Китай, маючи на увазі Тайвань, дуже уважно дивиться на війну на Близькому Сході. Загалом усі зараз намагаються вчитися на цьому досвіді і робити висновки. Це, безумовно, на десятиліття вперед визначає зміну військових стратегій для всіх.
Читайте також: Серйозні “карти” на руках: експерти проаналізували перспективи передачі українського бойового досвіду країнам Близького Сходу
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
